Експортний потенціал українського агросектору у новому сезоні 2026/2027 суттєво зросте завдяки реалізації накопичених рекордних запасів.
Про це повідомив аналітик компанії “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко під час конференції Black Sea Grain.Kyiv у середу.
Згідно із прогнозом агентства, сумарний врожай основних зернових культур в Україні у наступному сезоні очікується на рівні 59,4 млн тонн, а олійних – 23 млн тонн. При цьому загальний обсяг перехідних залишків зерна збільшиться на 293% і сягне майже 13 млн тонн. Найбільш відчутний приріст очікується по пшениці – до 4,7 млн тонн (на 370% більше за попередні показники), ячменю – до 1,36 млн тонн та гороху – до 222 тис. тонн.
За рахунок активного розвантаження складів експорт пшениці у новому сезоні може зрости до 20 млн тонн, а кукурудзи – до 28,5 млн тонн. Паралельно з цим в олійному сегменті прогнозується нарощування виробництва: врожай соняшнику може сягнути 13,7 млн тонн порівняно з 10,8 млн тонн торік, ріпаку – 3,6 млн тонн, а сої – 5,7 млн тонн. При цьому перехідні залишки соняшнику мають скоротитися на 61%, тоді як запаси сої зростуть у півтора раза – до 101 тис. тонн.
Прогноз виробництва та експорту продуктів переробки також демонструє позитивну динаміку. Зокрема, виробництво соняшникової олії очікується на рівні 6 млн тонн, а її експорт – 5,6 млн тонн. Виробництво соняшникового шроту прогнозується в обсязі 5,8 млн тонн при експортному потенціалі 4,65 млн тонн.
Виробництво соєвої олії у сезоні 2026/2027 аналітики очікують на рівні 1 млн тонн, з яких на зовнішні ринки планується поставити 950 тис. тонн. Обсяги випуску соєвого шроту становитимуть 4,4 млн тонн при експортному потенціалі 3,55 млн тонн.
У сегменті переробки ріпаку виробництво олії прогнозується в обсязі 1,55 млн тонн з подальшим експортом майже всього обсягу (1,5 млн тонн), тоді як виробництво та експорт ріпакового шроту становитимуть 1,95 млн тонн та 1,8 млн тонн відповідно.
Аналіз виробництва у Чорноморському регіоні, за свідченням експертів, вказує на стабілізацію загального врожаю. Зокрема, виробництво пшениці в РФ у сезоні 2026/2027 прогнозується на рівні 85,8 млн тонн порівняно з 92,8 млн тонн у поточному році, проте експорт залишиться стабільно високим – близько 47 млн тонн. Щодо країн Дунайського регіону, то сумарний врожай очікується на рівні 64,96 млн тонн. Зростання збору зернових прогнозують в Угорщині – до 8,88 млн тонн сумарно по пшениці та кукурудзі, а також у Польщі – на 1,7%. Натомість у Болгарії очікується скорочення на 13,4%, до 6,2 млн тонн пшениці, а у Румунії виробництво пшениці та кукурудзи зафіксується на позначках 9,1 млн тонн та 10,8 млн тонн.
“Ми бачимо два основні фактори, з якими входимо у цей сезон: здорожчання дизельного пального та азотних добрив. Найбільше постраждали малі виробники, які змушені купувати розхідні матеріали прямо перед стартом посівної. Ця проблема матиме ще більший вплив на врожай 2027 року. Існує реалістичний сценарій зниження врожайності не лише в Україні, а й у світі, що суттєво тиснутиме на ціни”, – підсумував Харченко.
Україна зберігає статус найбільшого світового експортера соняшникової олії з часткою близько 33%, хоча Росія активно нарощує переробні потужності та намагається витіснити українських виробників з їхніх традиційних ринків.
Про це повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“У спину нам постійно дихає Росія, яка нарощує переробку і, фактично, наступає на п’яти. Їм уже частково вдалося скористатися ситуацією, що склалася після 2022 року, і зайняти наш традиційний ринок Індії, де ми були постачальником №1. Схожа картина на ринках Туреччини та Італії, де конкурент значно посилює присутність”, – сказав він на конференції Black Sea Grain.Kyiv у середу.
За словами аналітика, українська галузь переробки соняшнику залишається критично залежною від експорту, оскільки внутрішнє споживання не перевищує 300 тис. тонн. Попри потенціал експорту до 6 млн тонн олії на рік, останніми роками через логістику та врожайність обсяги відвантажень не дотягували до 5 млн тонн. Показово, що у лютому 2026 року маржинальність переробки соняшнику в Україні трималася на рівні близько 7%.
Згідно з даними агентства, до топ-5 світових експортерів соняшникової олії входять Україна (33%), РФ (30%), Аргентина (14%), а також Туреччина та Казахстан (по 5%).
“Українська олія залишається у преміальному сегменті. Очікуємо, що пропозиція у Чорноморському регіоні зросте, що може дещо притиснути ціни. Проте за умови нестабільності на Близькому Сході та подорожчання соєвої олії, наш продукт почуватиметься впевненіше і збереже конкурентоздатність”, – вважає Харченко.
Експерт додав, що конкуренція загострюється і в інших сегментах. У новому сезоні 2026/2027 РФ збільшила площі під озимим ріпаком більш ніж на 50%, орієнтуючись на Китай. Хоча зараз інтереси України та РФ на ринку ріпакової олії майже не перетинаються, в “УкрАгроКонсалті” прогнозують неминуче зіткнення інтересів у майбутньому.
Водночас Україна демонструє стрімке зростання експорту ріпакової олії – обсяги відвантажень уже вдвічі вищі за минулорічні. Ключові покупці – країни ЄС (Польща, Іспанія, Італія) та Таїланд. Схожа ситуація і з соєю: експорт соєвого шроту підскочив у півтора раза, причому основним ринком стала Польща.
В агентстві нагадали, що внутрішню переробку підтримав запроваджений 2025 року Україною 10% вивізний збір на насіння ріпаку та сої. Це дозволило залишити сировину у країні та наростити продажі продукції з доданою вартістю.
В “УкрАгроКонсалт” очікують, що у сезоні 2026/2027 виробництво олійних культур в Україні продовжить зростати. Зокрема, врожай соняшнику може сягнути 13,7 млн тонн. Харченко підкреслив, що попри воєнні ризики, саме олійний сектор відновлюється найшвидше, а площі під цими культурами вже перевищили показники до 2022 року.
Рівень емоційного стресу серед українських дітей продовжує зростати на тлі війни, розв’язаної Росією: у 2025 році він сягнув 37%, причому найбільш вразливою є вікова група 10-13 років, серед якої у 40% дітей зафіксовано посилення емоційного напруження, повідомив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
“Війна, яку розв’язала росія, щороку погіршує ментальний стан українських дітей…Експерти встановили, що найвищу стресостійкість демонструють діти, які мають активні інтереси поза гаджетами: командний спорт, зокрема футбол, активні групові заняття, інтелектуальні ігри тощо”, – йдеться в повідомленні Микити у Телеграм.
Згідно з інформацією, у минулому році рівень дитячого стресу зріс на 10%, тоді як у 2025 році ця частка вже становить 37%. Найвищі показники зафіксовано серед дітей віком 10-13 років – у 40% із них відзначається посилення емоційного напруження.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні отримала $211 млн чистого збитку, що в 4,2 рази більше за показник 2024 року ($50,03 млн).
Згідно із повідомленням про зведені неаудованих результатів за 2025 рік, операційний збиток за минулий рік склав $197 млн проти операційного прибутку у 2024 році у розмірі $18 млн.
Виручка за 2025 рік становила $787 млн, тоді як у 2024-му – $933,263 млн (падіння на 16%). При цьому EBITDA склала $28 млн порівняно зі скорегованим за 2024 рік $69,310 млн (зниження на 60%).
Капітальні інвестиції Ferrexpo у 2025 році становили $49 млн порівняно зі $101,688 млн у 2024 році.
Залишок грошових коштів на кінець 2025 року становив $47 млн, на кінець 2024 року – $100,835 млн.
У повідомленні констатується, що ці фінансові результати неаудовані та залишаються предметом завершення аудиторських процедур групи, а також схвалення Аудиторським комітетом компанії та радою директорів. Станом на дату цього оголошення ці зведення неаудовані, консолідовані фінансові результати були підготовлені на основі принципу безперервності діяльності, проте така основа підготовки залежить від успішного завершення запланованого залучення коштів.
Як повідомлялось, Ferrexpo завершило I півріччя-2025 з чистим збитком $196,004 млн, тоді як у аналогічному періоді 2024 року отримало чистий прибуток $55,490 млн. Доподатковий збиток за цей період становив $186,899 млн, тоді як у січні-червні-2024 був доподатковий прибуток – $75,671 млн. Виторг у I півріччі-2025 знизився на 17,5%, до $452,607 млн. При цьому EBITDA склала $3,890 млн порівняно з $79,043 млн на кінець червня-2024 і $69,310 млн на кінець 2024 року.
Залишок грошових коштів та еквівалентів на кінець червня-2025 становив $52,262 млн, на кінець червня-2024 – $115,131 млн, на кінець 2024 року – $105,919 млн.
Ferrexpo у 2024 році отримала $50,03 млн чистого збитку, що на 41% менше за показник 2023 року ($84,753 млн). Виручка за 2024 рік становила $933,263 млн, тоді як у 2023-му вона була $651,795 млн (зростання на 43,2%). При цьому EBITDA склала $69,310 млн порівняно зі скорегованим за 2023 рік $98,871 млн. Залишок грошових коштів на кінець 2024 року становив $100,835 млн, на кінець 2023 року – $108,293 млн, 2022 року – $106,397 млн, на кінець 2021 року – $117 млн.
Ferrexpo завершило 2023 рік із чистим збитком $84,753 млн порівняно з отриманим у 2022 році чистим прибутком розміром $219,997 млн, що вчетверо нижче за прибуток за довоєнний 2021 рік ($870,993 млн). Виручка за 2023 рік становила $651,795 млн, тоді як у 2022-му вона була $1 млрд 248,490 млн (зниження на 47,8%). При цьому EBITDA знизилася на 83% – до $130,242 млн порівняно з $765,113 млн за 2022 рік.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
Україна у період з 13 по 19 квітня скоротила імпорт електроенергії на 21% – до 114,9 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Водночас експорт зріс більш ніж у 4 рази – з 2,2 тис. МВт*год до 10,3 тис. МВт*год, однак ці обсяги залишаються незначними та формуються лише в окремі години тимчасового профіциту, не впливаючи на забезпечення внутрішнього попиту”, – зазначили у центрі.
Протягом тижня РФ продовжувала атаки на енергетичну інфраструктуру. Зокрема, 16 квітня було здійснено черговий масований обстріл енергосистеми, основними цілями якого стали енергооб’єкти в Києві та південних регіонах.
Водночас погодні умови частково стабілізували ситуацію в енергосистемі. Поступове підвищення температури та сонячна погода сприяли зниженню споживання електроенергії й збільшенню генерації СЕС, що дозволило частково компенсувати завдані РФ втрати і уникнути масштабних відключень.
За даними DIXI Group, імпорт електроенергії з 13 по 19 квітня скоротився за всіма напрямками на 15-27%. Водночас постачання зі Словаччини залишалося відсутнім другий тиждень поспіль.
Найбільшу частку в структурі імпорту забезпечила Угорщина – 61,8 тис. МВт*год, або 53,8%. На Румунію припадало 27,8 тис. МВт*год (24,2%), Польщу – 24,7 тис. МВт*год (21,5%) і Молдову – 0,6 тис. МВт*год (0,5%).
Водночас експорт електроенергії залишався обмеженим і здійснювався виключно в окремі години профіциту – переважно в нічні та денні періоди з нижчим навантаженням.
Позитивна чиста міграція залишиться головним фактором, який частково компенсує природне скорочення населення Європейського Союзу в найближчі десятиліття, свідчать прогнози Eurostat.
За оцінкою Eurostat, у період 2025-2100 років у ЄС очікується 253 млн народжень і 409,8 млн смертей, що еквівалентно природному скороченню населення на 156,7 млн осіб. При цьому сукупна чиста міграція за той самий період має додати 103,7 млн осіб, що частково згладить демографічний спад.
Саме тому, як підкреслює Eurostat, висока і стійка позитивна чиста міграція залишається єдиним фактором зростання населення для тих країн, де чисельність жителів до 2100 року все ж буде збільшуватися. У ряді випадків міграція може уповільнювати старіння, оскільки серед мігрантів часто висока частка людей працездатного віку.
Разом з тим статистики звертають увагу, що вплив міграції неоднозначний. В окремих країнах приплив мігрантів пенсійного віку може, навпаки, посилювати старіння населення, а від’ємна чиста міграція здатна прискорювати цей процес, якщо країну залишають більш молоді та економічно активні мешканці.
Загалом чисельність населення ЄС, за базовим сценарієм, трохи зросте до 2029 року, а потім перейде до поступового і дедалі помітнішого зниження, досягнувши 398,8 млн осіб до 2100 року проти 451,8 млн у 2025 році.
Eurostat окремо підкреслює, що йдеться не про прогноз у строгому сенсі, а про сценарій «що буде, якщо» при збереженні закладених припущень щодо народжуваності, смертності та міграції на всьому горизонті розрахунку.
