Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, повністю погасила єврооблігації на $428 млн зі ставкою 8,5% річних, термін сплати за якими наступив 23 квітня 2026 року.
“Група успішно завершила погашення облігацій 2026 року, що стало ще одним важливим етапом для “Метінвесту” в умовах війни. Погашення здійснено завдяки власному грошовому потоку, зокрема, за рахунок оптимізації оборотного капіталу”, – наводяться слова СЕО групи “Метінвест” Юрія Риженкова у повідомлені на сайті у четвер.
CEO нагадав, що на сьогоднішній день “Метінвест” повністю погасив вже три випуски облігацій, а сукупний обсяг виплат за цими інструментами перевищив $1 млрд.
“Із покращенням ринкових умов “Метінвест” і надалі розглядатиме можливості залучення фінансування на ринках боргового капіталу відповідно до своїх потреб. Це погашення підтверджує дисциплінований підхід Групи до системи фінансового управління та послідовне виконання зобов’язань перед стейкхолдерами”, – наголосив Риженков.
Згідно зі звітом, “Метінвест” у 2025 році скоротила загальний борг на 15% – з $1,705 млрд до $1,441 млрд та має сплатити за ним у 2026 році $470 млн, з яких $428 млн – за єврооблігаціями-2026 (сума виплат наведена без нарахованих відсотків, зборів, комісій та дисконтів, револьверного торгового фінансування та лізингових зобов’язань).
У 2027 році “Метінвест” має сплатити $351 млн, з яких $332 млн за облігаціями-2027 зі ставкою 7,65% річних, у 2028 році – $18 млн, а у 2029 році – $550 млн, з яких $500 млн за єврооблігаціями-2029 зі ставкою 7,75% річних.
У структурі боргу на кінець минулого року частка євробондів складала 88%, фінансування капітальних інвестицій – 5%, торгове фінансування – 2%, решта – 5%.
Європейський Союз зацікавлений у розширенні європейської залізничної мережі до Львова, Києва та Одеси із дотриманням безпеки перевезень, заявила генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії Магда Копчинська (Magda Kopczyńska).
“У середньостроковій перспективі я хотіла б бачити кілька залізничних коридорів європейської колії, які б безперешкодно проходили від Польщі аж до Києва, з Праги – аж до південного маршруту через Ужгород, а потім – аж до Києва та до Одеси”, – сказала вона на бізнес-саміті “Україна-ЄС” у Брюсселі у середу, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
Копчинська нагадала, що Україна вже дуже швидко побудувала 22 км європейської колії від Чопу до Ужгорода, а ЄС виділив Україні частину коштів для того, аби розпочати будівництво лінії, яка пролягатиме до Львова.
Представниця Єврокомісії наголосила, що ЄС під час планування нових фінансових програм дедалі більше стикається з принципом “подвійного використання” інфраструктури – з урахуванням питань належного функціонування та безпеки транспортної інфраструктури.
“Тепер, виходячи з жахливого досвіду України, держави-члени набагато більше усвідомлюють, що недостатньо просто щось побудувати. Нам також потрібно переконатися, що ми знаємо, як це захистити”, – підкреслила вона.
Копчинська зазначила, що за останні 10 років відбулося усвідомлення необхідності продовження транспортних коридорів за межі ЄС, що стало основою розширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) після 2022 року на Україну, зокрема, до Одеси.
“Ми намагалися переконати держави-члени 10 років тому, що, можливо, було б добре, якби ці коридори, які знаходяться в ЄС, виходили за межі ЄС. Це не спрацьовувало до лютого 2022 року”, – констатувала Копчинська.
Окрему увагу вона звернула на роль так званих “Шляхів солідарності”, які ЄС запровадив після початку повномасштабної війни, коли робота українських портів Чорного моря була фактично заблокована. За її словами, ці шляхи довели свою ефективність і залишаються важливими для України та світу й після відкриття судноплавства Чорним морем.
“Я думаю, що ситуація трохи покращується, але якщо ви запитаєте мене, чи все ідеально та гладко, то це не так”, – закликала Копчинська до подальшого розвитку “Шляхів солідарності”.
На її думку, слід розглянути побудову інфраструктури прикордонних переходів таким чином, щоб це забезпечило максимальне спрощення, враховуючи, що Україна все ще не входить до Шенгенської зони.
Копчинська наголосила, що потрібно розвивати також внутрішні водні шляхи, функціонуючі морські порти у Чорному морі.
“І так, коли повітряний простір буде відкритий, нам також потрібні розвинуті аеропорти в Україні”, – додала генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту.
Schneider Electric, глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, сьогодні оприлюднив нові результати свого глобального дослідження Industrial AI in CPG Survey 2026, які свідчать про те, що виробники товарів повсякденного попиту (CPG) очікують суттєвого зростання виробничої неефективності та тиску на витрати до 2030 року. Багато з них звертаються до промислового інтелекту — поєднання можливостей ШІ, даних і автоматизації — щоб зміцнити конкурентоспроможність у десятилітті прискореної нестабільності.
Очікується зростання структурних виробничих витрат до 2030 року
Опитування показує, що виробники товарів повсякденного попиту (CPG) очікують прискорення кризи маржинальності: неефективність, зокрема виробничі затримки, простої та поломки обладнання, вже сьогодні становлять приблизно 20,3% від кінцевої вартості виробленої продукції. Респонденти повідомляють, що 15,2% середнього виробничого доходу втрачається через затримки, простої, переробку, відхилення якості або неефективне використання активів.
Очікується, що ці втрати, яких можна було б уникнути, суттєво зростуть — до 21,37% вже наступного року та наблизяться до 29,14% до 2030 року.
Багато виробників CPG роблять ставку на промисловий ШІ, щоб скоротити прогнозоване зростання таких втрат у виробництві.
Очікування щодо ШІ стрімко зростають, тоді як готовність відстає
Сьогодні лише один із восьми (13%) виробників товарів повсякденного попиту (CPG) зазначає, що ШІ повністю інтегрований у ключові операції та процеси ухвалення рішень. До 2030 року понад третина (37%) очікує, що ШІ стане основою їхньої операційної діяльності — це трикратне зростання рівня впровадження лише за чотири роки.
Респонденти також очікують суттєвого зростання окупності інвестицій (ROI), забезпеченої ШІ:
• третина (32,7%) очікує прибутковість на рівні 50–74% від своїх ШІ-проєктів до 2030 року
• майже десята частина (7,9%) прогнозує прибутковість понад 100%, що означає, що інвестиції в ШІ окупляться менш ніж за рік
Такий рівень ефективності сьогодні спостерігається лише у WEF Lighthouses[1] або автономних фабриках.
Натомість сімдесят відсотків респондентів зазначають, що поточна окупність інвестицій у ШІ становить менше 20%, причому майже третина (28,4%) фіксує ROI на рівні 5% або нижче, що відображає галузь, яка поки що отримує обмежену цінність від ранніх впроваджень.
«Виробники прогнозують потроєння наскрізного впровадження ШІ до 2030 року, разом із різким зростанням очікуваної віддачі — до рівнів, які сьогодні демонструють лише найпросунутіші Lighthouse та автономні фабрики», — сказав Ніл Сміт, президент підрозділу CPG компанії Schneider Electric. «Цей розрив між очікуваннями та реальністю є найсильнішим сигналом терміновості, який ми бачили за останні роки. ШІ може бути трансформаційним лише тоді, коли він забезпечує справжній промисловий інтелект: здатність перетворювати операційні дані в реальному часі, сучасну автоматизацію та ШІ на синхронізовані рішення, що підвищують ефективність у масштабі. Багато організацій досі працюють із застарілими виробничими майданчиками, фрагментованими даними та легасі-системами, які обмежують цінність і впровадження ШІ. Подолання цього розриву готовності зараз є одним із ключових пріоритетів конкурентоспроможності для сектору CPG».
Бар’єр полягає не в технології ШІ, а в базовій готовності до впровадження промислового інтелекту.
Попри високу впевненість у потенціалі ШІ, респонденти опитування послідовно визначають структурні, а не технологічні, бар’єри як основні перешкоди для масштабування:
• дефіцит навичок у сфері ШІ або науки про дані (43,0%)
• застарілі системи автоматизації та інфраструктура (37,5%)
• брак контекстуалізованих операційних даних (36,3%)
• опір з боку персоналу (25,7%)
Усі ці фактори випереджають занепокоєння щодо кібербезпеки або відповідності регуляторним вимогам (21,7%).
«Результати є однозначними: досягнення трансформаційної окупності інвестицій, яку очікують від промислового ШІ всього за чотири роки, потребує якісного зсуву в співпраці, прозорості та спільних стандартах», — сказала Сесіль Верселліно, старша віцепрезидентка з сервісів підрозділу промислової автоматизації Schneider Electric. «Через SE Advisory Services ми вже застосовуємо власну експертизу “Lighthouse” у виробництві разом із клієнтами по всьому світу, допомагаючи їм перетворювати цифрові амбіції на вимірюваний результат. Ми вважаємо, що обмін і впровадження найкращих практик і галузевої експертизи стануть каталізатором наступної хвилі промислової цифрової трансформації».
Нова аналітична доповідь: “Beyond the Hype: Practical AI for Competitive Consumer Goods Manufacturing” опублікована сьогодні компанією Schneider Electric у співпраці з AVEVA, містить рекомендації щодо успішного впровадження ШІ в секторах харчової промисловості та напоїв. Вона окреслює шлях до автономних операцій через промислові дані, модульну автоматизацію, електрифікацію та етапи впровадження промислового ШІ.
Примітки для редакторів:
• Статистично репрезентативне дослідження було проведене компанією Censuswide серед вибірки 1 453 респондентів (25% — топменеджмент рівня C-suite, 75% — керівники та особи, що ухвалюють рішення у виробництві) у секторах наук про життя, а також харчової промисловості та напоїв у 14 країнах, зокрема у Великій Британії, США, Італії, Німеччині, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Франції, Данії, Саудівській Аравії, Австрії, Ірландії, Швейцарії та Єгипті. Дані були зібрані в період з 26.02.2026 по 24.03.2026. Компанія Censuswide дотримується та залучає членів Market Research Society і керується кодексом поведінки MRS та принципами ESOMAR. Censuswide також є членом British Polling Council.
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
[1] McKinsey, “How manufacturing’s Lighthouses are capturing the full value of AI”, 2024. Source: https://www.mckinsey.com/capabilities/operations/our-insights/how-manufacturings-lighthouses-are-capturing-the-full-value-of-ai
В Україні спостерігається стійка тенденція до скорочення посівних площ під зерновими культурами на користь олійних, що зумовлено суттєвою різницею в їхній маржинальності, повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“Рентабельність виробництва пшениці, та й загалом зернових, сьогодні програє олійним. Ця тенденція чітко простежується протягом останніх сезонів. Якщо до початку повномасштабного вторгнення площі під пшеницею були значно вищими за площі під соняшником, то починаючи з 2023 року ситуація змінилася: посіви соняшнику в Україні стали стабільнішими та масштабнішими за зернові”, – сказав він під час конференції Black Sea Grain.Kyiv у середу.
За даними “УкрАгроКонсалт”, рентабельність вирощування пшениці у поточному сезоні становить менше 30%, тоді як для соняшнику цей показник сягає близько 50%. На аналогічному високому рівні тримається прибутковість й інших олійних культур – ріпаку та сої.
Аналітик підкреслив, що попри втрату частини територій, площі під олійними культурами не лише відновилися, а й у деяких сегментах перевищили довоєнні показники. Це відображає стратегічний відхід аграріїв від зернових на користь більш прибуткових культур.
Згідно із наведеною інфографікою, структура посівів основних експортних культур в Україні змінюється слідом за показниками рентабельності. До 2022 року за площами лідирувала пшениця, однак її збитковість на рівні -14,9% у 2022 році та -1,8% у 2023 році змусила аграріїв переглянути пріоритети. Графік зафіксував так звану “точку перетину” у сезоні 2022/23, після якої соняшник остаточно випередив пшеницю. Наразі він забезпечує найвищу прибутковість у 48%, тоді як рентабельність пшениці та кукурудзи становить лише 26% та 23% відповідно, що є стимулом для подальшого розширення аграріями площ під олійними культурами.
“Ми бачимо збільшення виробництва по всім олійним культурам. Зокрема, очікуємо, що врожай соняшнику (в сезоні-2026/2027 – ІФ-У) зросте до 13,7 млн тонн за рахунок кращої врожайності та збільшення площ”, – прогнозують в “УкрАгроКонсалт”.
Schneider Electric, глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, представив нові досягнення у своїй стратегічній співпраці з Microsoft на Hannover Messe, демонструючи, як їхні спільні технології допомагають виробникам модернізувати операції, прискорювати інженерні процеси та підвищувати стійкість.
Schneider Electric забезпечує основу промислового виконання цієї співпраці завдяки EcoStruxure Automation Expert — своїй відкритій програмно-визначеній платформі автоматизації, яка стабільно працює в локальних, периферійних (edge) та гібридних середовищах. Microsoft розширює цю основу за допомогою хмарних сервісів Azure та рішень штучного інтелекту, які аналізують і оптимізують промислові процеси. У результаті формується єдиний підхід до агентного виробництва, відкритої автоматизації та наскрізної сталості.
Сьогодні виробники стикаються зі зростаючою варіативністю продукції, нестабільністю ланцюгів постачання та посиленим тиском щодо безпечної модернізації. Schneider Electric відповідає на ці виклики, поєднуючи інженерний задум із виконанням операцій у реальному часі. Їхня спільна платформа дозволяє командам стандартизувати повторно використовувану логіку, перевіряти автоматизацію через симуляцію, забезпечувати простежуваність протягом усього життєвого циклу та масштабувати сумісні операції на різних майданчиках і обладнанні.
Schneider Electric співпрацює з Microsoft над розробкою наступного покоління агентного, програмно-визначеного виробництва — інтегрованого робочого процесу, що охоплює проєктування, інженерію, побудову, введення в експлуатацію та операції. В основі лежить EcoStruxure Automation Expert, який дозволяє виробникам один раз створювати, моделювати, перевіряти та впроваджувати логіку автоматизації й запускати її будь-де без додаткової перенастройки. Глибока експертиза Schneider Electric у сфері безпеки, відповідності нормам та промислової інтеграції забезпечує надійність у високорегульованих середовищах.
«Від агентного проєктування до програмно-визначених операцій, Microsoft і Schneider Electric демонструють єдиний, сумісний робочий процес, який дозволяє послідовно перевіряти, моделювати та впроваджувати логіку автоматизації як у хмарі, так і на периферії», — зазначила Гвенель Юе, виконавча віцепрезидентка з промислової автоматизації Schneider Electric.
Тоді як традиційні програми автоматизації потребують окремих інструментів і передачі між етапами — проєктування, моделювання, введення в експлуатацію та операції — спільна платформа об’єднує їх в єдиний прозорий робочий процес. Спеціалізовані AI-агенти, координовані централізованою системою керування, автоматизують рутинні інженерні рішення та перевіряють логіку перед впровадженням, скорочуючи час від проєктування до запуску та підвищуючи ефективність з першої спроби. Промисловий копілот Schneider Electric для виробників на базі Azure AI вже демонструє результати на практиці: інженерні команди повідомляють про скорочення часу до 50% на налаштування систем керування та підготовку документації, а зміни у виробничих лініях, які раніше займали тижні, тепер виконуються за години.
В одному з проєктів із впровадження автономного виробництва «зеленого» водню в реальних умовах спільно з H2E Power, індійським піонером у сфері «зеленого» водню, платформа забезпечила понад 6 000 годин стабільної автономної роботи в одному з найвимогливіших промислових середовищ — високотемпературному твердоксидному електролізі для виробництва «зеленого» водню — знизивши приведену вартість водню до 10%, що еквівалентно приблизно €500 000 на рік для типової установки потужністю 10 МВт.
«Завдяки агентному проєктуванню ми замикаємо цикл від інженерного задуму до операційної реальності, автоматизуючи рішення, забезпечуючи ранню валідацію та передаючи повторно використовувані пакети автоматизації, які Schneider Electric може моделювати та послідовно впроваджувати як у хмарі, так і на периферії», — зазначив Даян Родрігес, корпоративний віцепрезидент з виробництва та мобільності Microsoft.
На своїх стендах на Hannover Messe 2026 Schneider Electric та Microsoft представили практичні демонстрації можливостей спільних інновацій на ранніх етапах розвитку, включно з живими демонстраціями, інженерним AI та екосистемою відкритих стандартів, у межах масштабної програми розвитку наступного покоління виробництва.
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
Україна отримає $1,3 млн від Швеції через ЮНЕСКО у 2026-2027 рр. для реалізації проєктів зі збереження культурної спадщини, зокрема в Національному заповіднику “Хортиця”, та зміцнення інституційної спроможності, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, Швеція надає цю підтримку для захисту об’єктів культурної спадщини України, яким загрожує війна.
Сибіга зазначив, що жорстока агресивна війна Росії проти України має на меті знищення культурної спадщини та підрив культурної ідентичності держави.
“Підтримка Швеції забезпечить захист та збереження українських об’єктів культурної спадщини, яким загрожує війна Росії проти України. Захист культури означає збереження нашої ідентичності та стійкості, що є важливим для майбутнього України та всієї Європи. Я дякую Швеції за підтримку України”, – зазначив міністр у дописі в соціальній мережі Х.
