АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-липні 2024 року випустило 9,9 млн умовних шматків шпалер – на 6,8% більше, ніж за той самий період минулого року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками семи місяців року фабрика сповільнила темп приросту їхнього випуску до аналогічного періоду минулого року – за підсумками півріччя він становив 8,9%.
При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за січень-липень збільшився на 5,3% – до 757,6 млн грн.
У липні підприємство випустило 1,57 млн умв. шматків шпалер – на 3% менше, ніж у липні-2023, і на 8% менше, ніж у червні поточного року.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер загалом в Україні в січні-липні 2024 року, оскільки Держстат перестав надавати їх.
Як повідомлялося, 2023 року “Слов’янські шпалери-КФТП” наростила випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн ум. шматків, а обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже увосьмеро, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії значно знизилися обсяги продажу, особливо через роздрібні канали.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Троє з чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні живуть у сім’ях опікунів/піклувальників, це понад 45 тисяч дітей, повідомляють на сайті Міністерства соціальної політики України в п’ятницю.
«Така форма сімейного виховання є найпоширенішою в Україні. Зазвичай її оформляють родичі або знайомі дитини. Між опікою та піклуванням різниця в тому, що опіку встановлюють над дітьми до 14 років, а піклування – від 14 до 18 років», – ідеться в повідомленні.
У Міністерстві наголошують, що якщо дитина залишається без батьківського піклування, не потрібно чекати на надання їй статусу сироти або позбавленої батьківського піклування, щоб прийняти її у свою сім’ю. «Родичі або знайомі можуть використати механізм тимчасового влаштування й одразу забрати дитину до себе. А потім оформляти статус на дитину та опіку», – зазначають у відомстві.
Під час повномасштабної війни процедуру встановлення опіки чи піклування спростили для родичів. «Під час воєнного стану родич або хрещений батько/мати, які хрестили дитину до того, як вона залишилася без батьків, разом із заявою подають: копію паспорта, документи з підтвердженням родинних зв’язків із дитиною, довідку від нарколога та психіатра, довідку про наявність/відсутність судимості», – розповіли у відомстві.
Також підкреслюється, що опіка не дорівнює усиновленню. «Усиновлення – це сім’я для дитини назавжди, а права усиновленої дитини дорівнюють правам біологічної», – вказується в повідомленні.
Як повідомляється на сторінці Державної служби у справах дітей у Facebook, усиновлення під час воєнного стану також можливе.
«Але, звісно, є винятки. Не можуть усиновити дитину, зокрема, ті, хто має проблеми зі здоров’ям (зокрема психічні), з алкогольною та наркотичною залежністю, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу), мають кримінальну історію. Повний список зазначений у ст. 212 Сімейного кодексу України. Наявність принаймні одного з факторів у дружини або чоловіка може стати причиною відмови в усиновленні», – ідеться в повідомленні.
Крім того, усиновлювач має бути старшим за 21 рік. Виняток можливий тільки для родича дитини.
«Насамперед ми маємо враховувати права та потреби дитини, яка може бути усиновлена. У нашій роботі принцип дитиноцентризму є основоположним. Саме тому службами у справах дітей на місцях здійснюється ретельна перевірка документів кандидатів в усиновлювачі, щоб переконатися, що їх може бути допущено до процесу усиновлення», – наголосив керівник Державної служби України у справах дітей Петро Добромільський.
Повторний бій між боксерами Олександром Усиком (Україна) і Тайсоном Ф’юрі (Великобританія) відбудеться 21 грудня в Саудівській Аравії, підтвердив голова Головного управління у справах розваг Саудівської Аравії Туркі Аль-Аш-Шейх.
«Ф’юрі проти Усика. Повторно… 21-12-2024», – написав Аль-Аш-Шейх у п’ятницю в соцмережі Х.
Як повідомлялося, 19 травня Усик переміг Ф’юрі в першому в історії поєдинку за звання абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі в епоху чотирьох поясів. Усик захищав чемпіонські пояси WBA, WBO та IBF і відібрав титул WBC, який належав Ф’юрі.
Уже 21 травня промоутер Френк Воррен підтвердив, що Ф’юрі має намір провести реванш з Усиком після поразки в поєдинку за абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі.
Проти Ф’юрі Усик захищатиме новопридбаний пояс WBC, який належав британцеві з початку 2020 року. Титули WBA і WBO він відстоюватиме вже втретє після переходу в суперважку категорію.
Пояса IBF, отриманого Усиком у першому поєдинку з Ентоні Джошуа, українця зі свого боку позбавлять – той не встиг провести його своєчасний захист за вимогами організації. За вакантний титул змагатимуться хорват Філіп Хрговіч і британець Даніель Дюбуа.
Досі Усик лише одного разу проводив негайні реванші в професійному боксі – проти Ентоні Джошуа в суперважкій вазі. Перший поєдинок 2021 року завершився одноголосним рішенням суддів на користь українця, повторний бій 2022-го – роздільним.
Клієнти ПриватБанку (Київ) у першому півріччі 2024 року здійснили платежі за допомогою банківської картки або його мобільного застосунку на загальну суму 451 млрд грн, що на 27,3% перевищує показник першого півріччя 2025 року.
Згідно зі статистикою держбанку, опублікованою в четвер, кількість покупок за цей час зросла до 1,6 млн із 1,3 млн, таким чином середня вартість однієї покупки збільшилася з 269 грн до 282 грн, або на 4,7%.
Зазначається, що найпопулярнішою статтею витрат за цей час виявилася купівля продуктів харчування: частка оплат у продуктових магазинах і супермаркетах у загальному обсязі безготівкових оплат становила 44%, що на 1,5% відсоткових пункти менше, ніж у першому півріччі 2023 року.
Друге місце за часткою карткових витрат посідає купівля ліків і товарів для здоров’я – 6,6%, третє – оплата в закладах громадського харчування – 6,4%.
Першу п’ятірку закривають витрати на одяг і взуття, а також паливо – 4,5% і 4,2% від обсягів безготівкових оплат українців відповідно.
Крім вищезазначених товарів українці часто оплачували купівлю товарів для дому – 4%, електроніки та побутової техніки – 3,8%. Витрати на транспорт і відпочинок становили 1,5% і 1,4% відповідно.
За даними Національного банку України (НБУ), ПриватБанк станом на 1 червня 2024 року був лідером за загальними активами (872,40 млрд грн) серед 63 банків, що діють на території України. Чистий прибуток за минулий рік становив 37,76 млрд грн.
За даними НБУ, на 1 червня цього року у Привату було 28,5 млн активних карток, тоді як загальна їхня кількість на ринку близько 53 млн.
Самокатників, винних у ДТП, штрафують від 340 грн до 17 тисяч грн та позбавляють водійських прав
Щонайменше 130 справ через ДТП за участю електросамокатів розглядалося у судах за останні 5 років за даними пошуковика по судовому реєстру “Бабуся”. 34% з них потрапили на розгляд у 2023 році. За порушення самокатників можуть штрафувати від 340 грн до 17 000 грн та на рік позбавити водійського посвідчення.
111 адміністративних та 22 кримінальні справи через ДТП з електросамокатами знайдено в судовому реєстрі станом на липень 2024 року.
Найбільшу кількість ДТП за участю самокатників було зафіксовано торік: 36 адміністративних та 10 кримінальних справ. Втім, рік до року таких проваджень лише більшає: цьогоріч вже відкрито більше кримінальних справ, аніж за весь 2021 рік. Від початку поточного року у судах вже розглядалося щонайменше 16 адміністративних та 3 кримінальні справи за участю самокатників.
Найчастіші види ДТП, коли в дорожній пригоді винні власне водії самокатів, — це наїзд на пішохода або ж пошкодження майна. У таких справах кермувальники переважно відбуваються сплатою штрафу у розмірі від 340 до 850 грн.
Водночас більшає кількість випадків, коли водіїв самоката “ловлять” за кермом у нетверезому стані. Так, наприклад, торік водій орендованого самоката на тротуарі збив жінку. Під час перевірки у нього виявили 0,9 проміле алкоголю — це приблизно як після вживання 250 мл горілки. Порушника оштрафували на 17 тисяч грн та позбавили водійського посвідчення на рік.
Проте порушників не завжди можна повноцінно притягти до відповідальності: кермувальники можуть не мати водійського посвідчення та просто не знати ПДР. Так, наприклад, кур’єр на електросамокаті, який поспішав на замовлення з 0,33 проміле, у суді доводив, що був тверезий, а самокат не є транспортним засобом. Втім, ці аргументи не допомогли уникнути штрафу у 17 тисяч грн. Вилучити водійське посвідчення, як того вимагає закон, не змогли — у порушника його ніколи й не було.
Наша редакція поцікавилася, як бізнес з прокату самокатів реагує на таку статистику. У компаніях Bolt та Jet зазначили, що закон не вимагає від самокатників наявності водійського посвідчення, проте за правилами їх сервісів кермувальник має бути повнолітнім. Варто зазначити, що документального підтвердження віку сервіси не вимагають: користувачі мають ввести свою дату народження під час реєстрації.
В обох компаніях зазначили, що всі поїздки застраховані на випадок шкоди життя чи майна третіх осіб. Водночас у випадку, якщо у ДТП потрапив неповнолітній, який під час реєстрації накинув собі років (як у справі, коли підліток у Києві протаранив автівку), наслідки цієї автопригоди страховкою або ж не покриваються взагалі (Jet), або ж, в залежності від обставин, сервіс залишає за собою право на остаточне рішення (Bolt).
“Наразі дуже важливо саме на законодавчому рівні розробити чіткі та зрозумілі правила дорожнього руху для електросамокатів та відповідальність за їх порушення. Ми не відстежуємо загалом усі інциденти з електросамокатами, але слідкуємо за страховими випадками — цьогоріч це менше 0,001% від усіх поїздок” — коментує Антон Мілка, керівник напряму з розвитку шерінґових сервісів компанії Bolt в Україні.
Контекст
Нагадаємо, що у 2023 року водіїв самокатів на рівні закону визнали повноцінними учасниками дорожнього руху — проте спеціальні правила для них досі не затверджені. Кермувальники електросамокатів, моноколес тощо повинні рухатися якомога правіше проїзної частини, користуватися світловідбивними елементами та шоломами. Водночас їздити тротуарами та пішохідними доріжками такому транспорту заборонено
https://opendatabot.ua/analytics/scooters-dtp-2024
З початку 2024 року столична служба зайнятості виплатила роботодавцям Києва 13,2 млн грн компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб у період воєнного стану та ще 2,4 млн грн – на оплату праці працевлаштованих зареєстрованих безробітних з числа ВПО за направленням центрів зайнятості. Завдяки компенсаціям роботу в столиці отримали 750 внутрішньо переміщених осіб.
Наразі служба зайнятості реалізує дві програми надання компенсації витрат роботодавців на оплату праці за працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб:
1) компенсація витрат на оплату праці при працевлаштуванні ВПО під час дії воєнного стану
– у розмірі 8 тис. грн., максимальний термін – три місяці для ВПО, шість місяців – для ВПО з інвалідністю. Отримати можна:
онлайн – подавши заяву на порталі Дія,
офлайн – звернувшись до центру зайнятості за місцем реєстрації діяльності.
2) компенсація витрат при працевлаштуванні зареєстрованих безробітних з-поміж ВПО за направленням центру зайнятості
– максимальний розмір – 16 тис. грн, загальна тривалість працевлаштування ВПО на період виплати – 12 місяців, максимальний термін виплат – 6 місяців. Отримати можна:
онлайн – подавши заяву через електронний кабінет роботодавця на сайті ДЦЗ,
офлайн – звернувшись безпосередньо до центру зайнятості.
«Відшкодування витрат на зарплату та соціальні внески знижує фінансовий тиск на компанії та створює для них мотивацію приймати на роботу внутрішньо переміщених осіб. Такі ініціативи не тільки допомагають інтегрувати цих людей у нові колективи, але й сприяють зменшенню безробіття та підвищенню соціальної стабільності», – зауважив директор Київського МЦЗ Дмитро Новицький.
У січні – липні 2024 року послугами Київської служби зайнятості скористались понад 3,1 тисячі внутрішньо переміщених осіб.
