Нижче наводимо актуальні (на початок 2025 року) приклади цін і рекомендації щодо вибору країни для купівлі нерухомості. Врахуйте, що ціни можуть варіюватися залежно від району, якості житла і типу будівництва.
Сербія
– Белград: від 1 800 до 2 500 євро/м² у масовому сегменті і від 3 000 євро/м² у преміальних районах (Врачар, Старе місто, Waterfront).
– Нові-Сад: від 1 500 до 2 000 євро/м².
Чому варто звернути увагу:
1 Стабільне зростання цін на нерухомість (+30-40% за останні три роки і до 10-15% щорічно).
2 Активна IT-галузь і попит на оренду від айтішників та експатів.
3 Мінус: Сербія не в ЄС, оформлення ВНП (за умови, що ви не проживаєте в нерухомості) вимагає додаткового вивчення законів.
– Будва, Котор (узбережжя): від 2 000 до 3 000 євро/м² у сучасних апартаментах із видом на море.
– Подгориця (столиця): від 1 200 до 1 700 євро/м².
Чому варто звернути увагу:
1 Туристична локація і програма «золотого паспорта» (іноді дає пільги при інвестиціях).
2 Зростання цін близько +20-30% з 2020 року, особливо в прибережній зоні.
3 Мінус: ринок маленький, а ліквідність житла може залежати від сезону.
Боснія і Герцеговина
– Сараєво: від 1 000 до 1 400 євро/м² за нові проєкти в хороших районах.
– Баня-Лука: від 900 до 1 200 євро/м².
Чому варто звернути увагу:
1 Найнижчі стартові ціни в регіоні, що дає потенціал зростання в майбутньому.
2 Приріст ціни ~10-15% за останні роки, повільніше, ніж у сусідів, але стабільно.
3 Мінус: країна не в ЄС, слабо розвинена іпотека для іноземців, доведеться шукати «правильного» місцевого агента.
Болгарія
– Софія: від 1 200 до 2 000 євро/м² залежно від району (Лозенець, Центр можуть доходити до 2 500 євро/м²).
– Варна, Бургас (морське узбережжя): від 1 500 до 2 500 євро/м² у нових комплексах.
Чому варто звернути увагу:
1 Членство в ЄС дає більше гарантій для іноземних покупців.
2 Зростання цін у столиці та на узбережжі становило в середньому +25-35% за три роки.
3 Мінус: конкуренція висока, а хороші об’єкти швидко розкуповують.
– Тирана: від 1 000 до 1 500 євро/м².
– Вльора, Саранда (узбережжя): від 1 500 до 2 000 євро/м² у будинках із видом на море.
Чому варто звернути увагу:
1 Останніми роками – бум на узбережжі завдяки туристам та експатам.
2 Зростання цін +20-25% з низького старту: перспективно для довгострокових інвестицій.
3 Мінус: ринок поки нестабільний, законодавство змінюється, варто додатково перевіряти юридичний бік.
Румунія
– Бухарест: від 1 400 до 2 200 євро/м², преміальні райони можуть бути і вищими.
– Клуж-Напока: від 1 500 до 2 100 євро/м² (активний IT-хаб).
Чому варто звернути увагу:
1 Країна ЄС, отже прозоріші правила для іноземців.
2 Зростання цін +25-30% за останні роки, особливо в містах із розвиненим IT-сектором.
3 Мінус: у центральних районах великих міст житло може бути вже переоцінене.
Якщо резюмувати, то для довгострокових інвестицій і відносно низького порога входу хороші Боснія та Албанія. Ціна за м² тут усе ще помітно нижча, ніж у решті Європи, а потенційний приріст може бути значним, якщо країни просунуться до членства в ЄС.
Якщо важлива стабільність і ЄС, придивіться до Болгарії та Румунії. Їхні ринки вже «розігріті», але й захист іноземних інвесторів вищий. Плюс є програми для отримання ВНЖ/ПМП.
Сербія – хороший компроміс між невисокою вартістю житла (поза Белградом) і динамікою зростання. Особливо перспективні міста із сильним IT-кластером, де є попит на оренду.
Чорногорська нерухомість біля моря залишається досить дорогою, але країна дає гнучкі умови для інвесторів і можливість поєднувати купівлю житла з отриманням посвідки на проживання.
Важливо: Завжди перевіряйте юридичні деталі угоди та умови отримання посвідки на тимчасове проживання, залучайте профільних юристів і ріелторів.
Ціни в огляді приблизні й залежать від конкретного проєкту та району.
Незважаючи на сезонний спад активності на світовому ринку у святковий період, українські експортери сої зберігають свої позиції, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради.
“Незважаючи на складну економічну ситуацію в Китаї, яка може знизити імпорт сої до 95-100 млн тонн, ринок демонструє стабільність. Із серпня минулого року ціни на біржі тримаються в стабільних межах, а короткострокові падіння швидко компенсуються. Це говорить про те, що біржовий ринок наразі ігнорує глобальні виклики. Звісно, високі світові запаси надають невизначеності, але тенденція до відновлення цін зберігається. Українські експортери сої можуть використати цей період для зміцнення своїх позицій”, – вважають аналітики.
Вони зазначили, що історично січень, лютий і березень демонструють тенденцію зростання цін на сою. У зв’язку з цим вони прогнозують підвищення цін на сою в Україні вже до кінця січня.
“Уже зараз ми бачимо підвищення цін: на внутрішньому ринку вони зросли на 200-300 грн/тонна, а у валютному вираженні – на $3-5/тонна. Можна прогнозувати, що умовні ціни на базисі СРТ складуть $400-410/тонна в січні, а в лютому-березні навіть перевищать цей рівень. Це сприятливий період для аграріїв, які планують реалізацію продукції”, – резюмували в “Пуск”.
ІТ-фахівці одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП «Нібулон»” спільно з командою IT-Enterprise завершили перезапуск і цифровізацію кількісно-якісного обліку мережі елеваторів, повідомила пресслужба зернотрейдера на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, проєкт оптимізації кількісно-якісного обліку охопив удосконалення бізнес-процесів обліку зернових культур, додаткові процеси з управління логістикою та калькулювання собівартості.
“Налагодження нової ефективної версійності бізнес-процесу кількісно-якісного обліку дало змогу автоматизовано прослідковувати рух зерна, його ключові показники та кошти, витрачені на доопрацювання і переміщення, від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві. Таким чином, формується точна собівартість і, відповідно, вираховується прибутковість. А головне, ми розуміємо, який вплив можна здійснити на кожному етапі для поліпшення фінансових і сервісних показників”, – розповів IT-директор “Нібулону” Микола Рясько.
Кінцева мета проєкту – перехід на модель повністю “цифрового елеватора”, принцип роботи якого побудований на управлінні та забезпеченні координації всіх процесів цифровими системами. Ця концепція поступово масштабується на всі 23 елеваторні комплекси “Нібулону”.
“Якщо описати результати проєкту цифровізації кількісно-якісного обліку в трьох тезах, то, по-перше, це спрощення й автоматизація бізнес-процесів, прискорення їх проходження. По-друге, точність обліку, що забезпечує чіткість і актуальність фінансового становища компанії. По-третє, більша клієнтоорієнтованість, адже процес надання послуг став якіснішим і швидшим”, – наголосив Рясько.
У “Нібулоні” додали, що проєкт цифровізації також сприяв уніфікації облікових процесів на всіх філіях компанії та покращенню інтеграції з обладнанням і сторонніми системами, що забезпечило ефективне управління бізнес-процесами.
ТОВ “СП «Нібулон» створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Німецька компанія Knauf побудує завод із виробництва гіпсокартону та сухих будівельних сумішей у Борщеві (Тернопільська обл.), інвестиції в проєкт становитимуть EUR150 млн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
За його даними, проєктна потужність нового заводу становитиме 30 млн кв. м гіпсокартону і 320 тис. тонн сухих сумішей.
“Це буде другий завод Knauf в Україні. Перший розташований у Києві й сьогодні працює на повну потужність – близько 25 млн кв. м гіпсокартону і 200 тис. тонн сухих сумішей. Цього на сьогодні вистачає для задоволення внутрішнього попиту українського ринку, але після війни попит зросте в рази. Саме тому новий завод у Борщеві – інвестиція з вірою в перемогу”, – написав Кисилевський на фейсбук-сторінці.
Раніше Knauf також володіла заводом у Соледарі (Донецької обл.), який зруйнували окупанти. Компанія вивезла співробітників і влаштувала на київському підприємстві, де загалом працюють 425 осіб, зазначив нардеп.
Кисилевський зазначив, що Knauf офіційно заявила про зупинення інвестицій і вихід із російського ринку. Водночас 2023 року Національне агентство із питань запобігання корупції (НАЗК) вносило Knauf у нині скасований список міжнародних спонсорів війни через продовження ведення діяльності на території РФ.
“За моєю інформацією, вони нарешті вийшли з Росії. І так вчинити варто всім міжнародним компаніям, які все ще цього не зробили. Найкращий спосіб поліпшити свою репутацію після тривалого виходу з Росії – це будівництво заводів в Україні”, – наголосив нардеп.
Knauf є провідним світовим виробником гіпсу та будматеріалів.
За даними Opendatabot, за підсумками 2023 року київський завод Knauf (ТОВ “Кнауф Гіпс Київ”) збільшив чистий дохід на 65%, до 3,53 млрд грн, чистий прибуток – у 2,6 раза, до 1 млрд грн.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року і станом на 8 січня експортувала 22,442 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 705 тис. тонн відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 19,422 млн тонн, зокрема в січні – 1,03 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону експортовано 9,977 млн тонн пшениці (у січні – 209 тис. тонн), 1,976 млн тонн ячменю (8 тис. тонн), 10,8 тис. тонн жита (0) і 10,162 млн тонн кукурудзи (487 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 8 січня оцінюється в 38,1 тис. тонн (у січні – 0,5 тис. тонн), зокрема пшеничного – 35 тис. тонн (0,5 тис. тонн).
