Україна експортувала 2024 року на $41 млрд, що більше за показник минулого року на 13,4%, або на $4,94 млрд, повідомила віцепрем’єрка- міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Звичайно, перш за все, результат пов’язаний із нормалізацією роботи морських портів України. Морським транспортом зараз ми експортували 87,2 млн тонн, а у 2023 році – 54,8 млн тонн. Загалом у вазі експорт уже становить 129,2 млн тонн проти 100,3 млн тонн у 2023 році. Збільшення на 28,8%”, – написала вона на фейсбук-сторінці у понеділок.
За її словами, транспортування товарів змінилося не лише кількісно, а й якісно: автомобільним транспортом Україна експортувала значно менше, ніж торік – 7,6 млн тонн проти 12 млн тонн торік.
Вона зазначила, що вартість перевезених вантажів автомобілями становила понад $14,5 млрд проти $13,9 млрд минулого року.
“Цей рік запам’ятався також тим, що ми багато працювали із сусідами для того, щоб зняти необґрунтовані блокування на кордоні. Завдяки діалогу із залученням польських та українських асоціацій вдалося зняти напругу і повернутися до більш звичного формату діалогу з розвитку торгівлі з країнами-сусідами та ЄС загалом”, – наголосила міністерка.
Як повідомила Свириденко, розвиток торгівлі з ЄС надзвичайно важливий. Оскільки, по-перше, за всіх складнощів на наземному кордоні з ЄС цьогоріч експортовано до ЄС уже на $1,2 млрд більше, ніж 2023 року ($24,5 млрд проти 23,3 млрд 2023 року), що становило 59% українського експорту.
Крім того, 49,8% всього імпорту в Україну становлять товари з ЄС, 73% імпорту завозять в Україну автомобільним транспортом, тобто через кордон із ЄС.
У рамках Ukraine Facility вже ухвалено Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури та транспортну стратегію.
“Таким чином, більше половини нашої торгівлі регулюється Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Тому для нас важливо, щоб реалізовувалися всі можливості Угоди, а сама вона відповідала реаліям нашого часу”, – пояснила Свириденко.
Вона уточнила, що в листопаді цього року Україна направила офіційний запит до ЄС щодо застосування для України режиму внутрішнього ринку для послуг роумінгу в рамках Угоди про асоціацію.
“Це означає повноцінну юридичну інтеграцію у внутрішній ринок ЄС навіть раніше, ніж відкриття переговорів про вступ за відповідним розділом. До речі, такого режиму поза ЄС домоглися лише Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн, а Швейцарія досі не може похвалитися прогресом у цьому питанні. До речі, ми також оновили угоду про вільну торгівлю з країнами European Free Trade Association – EFTA, і наступного року наші експортери аграрної продукції матимуть кращі умови доступу до ринків усіх чотирьох країн”, – констатувала перша віцепрем’єрка.
Свириденко пояснила, що завдяки цьому в перші місяці наступного року Мінекономіки спробує знайти рішення щодо доступу на ринок ЄС для чутливих аграрних товарів, яких налічується сім: кукурудза, крупи, висівки, мед, цукор, яйця та м’ясо птиці.
Поза ЄС ключовими торговельними партнерами України є Китай ($2,3 млрд), Туреччина ($2,1 млрд), Єгипет ($1,6 млрд), Індія ($986 млн), Молдова ($935 млн) і США ($935 млн).
Лідери з експорту традиційно кукурудза ($4,9 млрд), пшениця ($3,68 млрд), залізна руда ($2,75 млрд), а також соя ($1,29 млрд).
Найбільшим експортним товаром, за словами Свириденко, став продукт переробки – соняшникова олія – $5,073 млрд.
Перша віцепрем’єрка додала, що Україна експортувала цього року також соєву олію на $311 млн, олію ріпакову – на $238 млн, шрот соняшниковий – на $1,006 млрд, шрот соєвий – на $311 млн.
“В аграрній переробці також радують показники цукровиків – 724 тис. тонн експорту на $408 млн і виробників м’яса птиці – 440 тис. тонн на суму $945 млн. Це за умови, що ЄС запровадив доволі суворі обмеження на експорт цієї продукції, порівняно з минулим роком. Зараз ми глобальні експортери цієї продукції, і це хороша новина”, – констатувала вона.
Свириденко також підсумувала, що відроджується металургійний експорт, оскільки Україна вивезла напівфабрикатів із заліза на $927,5 млн, гарячекатаного прокату на $802 млн, чавуну на $500 млн і труб на $577 млн.
Кримінальне розслідування не схоже на сцени з детективних серіалів. Це реальна ситуація, яка може трапитися з кожним. Тому вкрай важливо мати поруч компетентного адвоката у сфері кримінального права, який допоможе вам зорієнтуватися в юридичних нюансах і забезпечить захист ваших прав і свобод. У цій статті ми розглянемо, як правильно обрати адвоката з кримінальних справ у Києві та що варто знати для успішної співпраці.
Брацило Роман Леонідович, адвокат
Як обрати адвоката?
Потрапивши у складну ситуацію, ви починаєте шукати захисника, якому можна довіритися. Вибір адвоката — це надзвичайно важливий крок, який багато в чому визначає майбутній результат справи. Професійний адвокат з кримінального права в Києві – це насамперед фахівець, що здатний ефективно захищати ваші інтереси.
Ось декілька порад, які допоможуть вам зробити правильний вибір:
Корисну інформацію про адвокатів можна знайти на спеціалізованих вебсайтах, наприклад сайт адвоката у місті Києві Романа Брацило https://advokats.in.ua/.
Як оцінити професійні якості адвоката?
Щоб визначити рівень компетентності юриста, звертайте увагу на такі критерії: його спеціалізацію, досвід роботи з аналогічними справами, кількість виграних справ, клієнтські відгуки та участь у професійних організаціях. Це допоможе скласти об’єктивну думку про кваліфікацію адвоката.
Підготовка до зустрічі з адвокатом
Перед зустріччю з адвокатом важливо зібрати всі необхідні документи. Це допоможе максимально ефективно використати час на консультації. Не забудьте взяти з собою:
Навіть якщо не маєте всіх необхідних документів, не відкладайте візит до юриста — він підкаже, що ще потрібно зібрати.
Як правильно співпрацювати з адвокатом?
Щоб співпраця з адвокатом була продуктивною, будьте максимально відкритими та надавайте всю інформацію, яка стосується справи. Чим більше деталей знає адвокат, тим точніше він зможе оцінити ситуацію та розробити стратегію захисту. Не соромтеся задавати питання, адвокат завжди повинен пояснювати особливості вашої ситуації зрозумілою мовою.
Створення стратегії захисту
Стратегія захисту — це комплексний план дій, розроблений спільно з адвокатом, щоб забезпечити найбільш вигідний для вас результат судового процесу. Вона включає:
Ефективна стратегія будується на тісній співпраці клієнта з адвокатом.
Психологічна підтримка
Юридична допомога — це не лише збір доказів та розробка стратегії, а й психологічна підтримка. Адвокат допоможе знизити тривогу, роз’яснити складні юридичні питання та підготуватися до судового засідання. Це важливо, адже впевненість у собі допомагає зберегти спокій під час всього процесу.
Не відкладайте звернення до фахівця — подбайте захист своїх прав уже сьогодні.
Найбільший оператор мобільного зв’язку в Україні “Київстар” уклав угоду із підрозділом SpaceX компанією Starlink про впровадження в Україні технології Direct to Cell, що забезпечує зв’язок для смартфонів в умовах відсутності традиційного покриття операторів – за допомогою супутникового сигналу.
“Ми підписали угоду з компанією Starlink і починаємо впровадження революційного супутникового зв’язку Direct to Cell в Україні… послуга здатна забезпечити мобільний зв’язок на будь-якому 4G смартфоні за допомогою супутникового сигналу там, де немає традиційного покриття від операторів, або якщо наземна мережа не працює через військові та техногенні чинники”, – написав СЕО компанії Олександр Комаров фейсбук-дописі в понеділок.
“Київстар” планує запустити послуги Starlink Direct to Cell з функцією обміну SMS і OTT-повідомленнями в четвертому кварталі 2025 року. Наступним етапом буде голосовий зв’язок і передача даних, уточнили в компанії.
Це велика інвестиція “Київстар” у розвиток цифрової інфраструктури, поліпшення покриття, забезпечення безперебійним зв’язком усіх українців і посилення національної безпеки, наголосив Комаров.
Гендиректор материнської компанії «Київстар» – VEON Group Каан Терзіоглу зазначив, що “Київстар” виконав величезну роботу, інвестуючи в 4G зв’язок в Україні, розширюючи покриття на віддалені території та підвищивши енергостійкість своєї мережі.
“Ми раді розпочати співпрацю зі Starlink, щоб зробити Україну одним зі світових лідерів у впровадженні супутникового зв’язку Direct to Cell”, – цитує пресслужба “Київстар” Терзіоглу.
Голова правління VEON Огі К. Фабела II вказав, що завдяки партнерству зі SpaceX компанія використовуватиме космічні технології.
“Ця угода (про впровадження технології Direct to Cell – ІФ-У) знаменує собою трансформаційний рік для VEON: від перенесення штаб-квартири до Дубаю та зосередження всіх операцій на Nasdaq у Нью-Йорку, до зміцнення прихильності до інновацій та зростання в регіонах, які цього потребують найбільше”, – цитує пресслужба голову правління VEON.
У пресслужбі “Київстар” уточнили, що Україна буде однією з перших країн, яка отримає доступ до інноваційної послуги Starlink – Direct to Cell, що значно підвищить стійкість національної інфраструктури зв’язку.
У “Київстар” нагадали, що з 2013 року VEON, материнська компанія “Київстар”, уже інвестувала в Україну більше ніж $10 млрд і взяла на себе зобов’язання інвестувати ще $1 млрд у відновлення цифрової інфраструктури в період із 2023 до 2027 року.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” запустив для абонентів послугу VoWiFi (Voice over Wi-Fi), яка дає змогу здійснювати дзвінки через мережу Wi-Fi навіть у місцях зі слабким сигналом мобільної мережі.
“Київстар” – найбільший в Україні оператор електронних комунікацій, який обслуговує близько 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів “Домашнього Інтернету”. Компанія на 100% належить групі компаній VEON – оператору цифрових комунікацій, зі штаб-квартирою в Дубаї, що надає конвергентне підключення та цифрові послуги майже 160 мільйонам клієнтів. Акції VEON котируються на біржі Nasdaq.
Супутники Starlink із функцією direct-to-cell оснащені вдосконаленими модемами eNodeB, завдяки яким виконують функції веж стільникового зв’язку в космосі.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 21 до 27 грудня зріс ще на 12,5% порівняно з попереднім тижнем – до 657 тис., насамперед завдяки різкому зростанню у вихідні перед Різдвом, коли він сягав 133-136 тис. осіб на день.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у фейсбуці, кількість перетинів на виїзд зросла з 294 тис. до 325 тис., тоді як на в’їзд – з 290 тис. до 332 тис.
Водночас кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень знизилася зі 134 тис. до 117 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами – з 633 до 471.
“Звертаємо увагу громадян, які перетинають кордон у пункті пропуску “Краковець”, “Угринів” та “Рава-Руська”. Спостерігається певне скупчення транспортних засобів на виїзд з України”, – зазначає Держприкордонслужба в неділю.
На кордоні з Польщею станом на 18:00 черги були в пунктах пропуску (ПП) “Краковець” (80 легкових авто), “Устилуг” (65), “Угринів” (30) і “Рава-Руська” (10).
На кордоні з Угорщиною найбільша черга в ПП “Тиса” – 15 авто, тоді як у “Лужанці” 10, в “Косино” та “Вилок” – по 5 машин.
У ПП “Малий Березний” на кордоні зі Словаччиною накопичилося 25 авто, тоді як в ПП “Ужгород” – 6 автобусів.
Сумарні показники перетину кордону людьми в четвертий тиждень зими цього року вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 280 тис. осіб, а в’їхало 302 тис., потік машин становив 110 тис.
Минулого року в цей тиждень пасажиропотік знизився на 3,6%, тоді як наступного – ще на 18,4%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 191 тис.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, що залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 грудня цього року оцінювали в 6,254 млн, а загалом у світі – в 6,814 млн, що на 28 тис. більше, ніж на 18 листопада цього року.
В Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня Донецьку область на сході України залишили понад 128 тис. осіб, зокрема 24 тис., які втекли від активних бойових дій, а залишаються в області приблизно 330 тис., зокрема приблизно 63 тис. у зонах активних бойових дій.
У Сумській області влада оцінює, що з 1 серпня до 3 жовтня було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
У Німеччині діє складна та багаторівнева система оподаткування, що охоплює як юридичних осіб, так і індивідуальних підприємців (ІП). Розглянемо основні податки, що застосовуються до цих категорій платників податків.
Податки для юридичних осіб
1. Корпоративний податок на прибуток (Körperschaftsteuer):
2. Торговий податок (Gewerbesteuer):
3. Податок на додану вартість (Mehrwertsteuer, MwSt):
Податки для індивідуальних підприємців (ІП)
1. Прибутковий податок (Einkommensteuer):
2. Торговий податок (Gewerbesteuer):
3. Податок на додану вартість (MwSt):
Інші податки та збори
1. Солідарний збір (Solidaritätszuschlag):
2. Церковний податок (Kirchensteuer):
3. Податок на майно (Grundsteuer):
Податкова система Німеччини характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування та обліку при веденні бізнесу. Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
