Агрохолдинг “ІМК” сформував власний парк зі 150 вагонів-зерновозів і має намір до кінця року збільшити його вдвічі.
Як повідомляється на сайті агрохолдингу, ІМК придбав 140 вагонів виробництва Крюківського вагонобудівного заводу, ще 10 вагонів-зерновозів виробництва ДМЗ “Карпати” було отримано від проєкту USAID “Економічна підтримка України”, спрямованого на підтримку логістики експорту та модернізації пунктів перетину кордону України для ефективного експорту агропродукції.
“Поява власного вагонного парку в нашій компанії – знакова подія. Адже ІМК – експортно-орієнтована компанія, дві з трьох вирощуваних нами культур (озима пшениця та кукурудза) фактично повністю реалізуються на зовнішні ринки, і оптимальним каналом експортного збуту для нас залишається залізничний транспорт до морських портів із подальшим транспортуванням морем до кінцевого споживача. Відповідно, щомісяця нам потрібно перевезти в порти залізницею в середньому 60-70 тис. тонн зерна. Наявність власного вагонного парку дасть змогу агрохолдингу суттєво заощадити на вартості залізничної логістики”, – пояснив генеральний директор ІМК Олександр Вержиховський.
За його інформацією, ІМК планує до кінця 2024 року поповнити власний вагонний парк ще 150 вагонами-зерновозами, щоб із наступного року до 80% вирощеного компанією зерна експортувати із залученням власного вагонного парку.
На початку серпня агрохолдинг уперше відправив зерно зі своїх елеваторів у порти у власних вагонах-зерновозах, повідомив агрохолдинг.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади.
Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
Міністр фінансів України Сергій Марченко та його заступник з європейської інтеграції Юрій Драганчук презентували послам та представникам місій країн-членів G7 в Україні своє бачення та плани щодо подальшого впровадження реформи митниці.
“Метою є трансформація української митниці у східний кордон Європи за стандартами ЄС і водночас посилення її безпекової функції… Ми зацікавлені в розбудові ефективної, високотехнологічної та прозорої митниці, що потребуватиме часу, виважених рішень і консолідованої підтримки”, – наводяться в релізі Мінфіну в четвер слова Марченка.
Уточнюється, що обговорення стосувалося кроків уряду України з розвитку та реформування Державної митної служби, а також концепції прозорого відбору керівництва митниці.
Мінфін наголосив, що реформування Держмитслужби є одним із пріоритетів України в процесі інтеграції в ЄС.
За даними міністерства, за сім місяців 2024 року Держмитслужба перевиконала розпис доходів на 5,2%, або 16,4 млрд грн, і митні надходження до держбюджету становили близько 329 млрд грн.
Реформування митниці передбачено Планом України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним зі структурних маяків у рамках програми розширеного фінансування МВФ EFF.
Мінфін додав, що продовжує активно працювати над імплементацією митного законодавства ЄС та розробкою нового Митного кодексу, а також над запровадженням IT та інших спільних митних процедур для розвитку зовнішньоекономічної діяльності та спрощення ведення бізнесу.
“Переконаний, що подальший супровід перезавантаження української митниці за підтримки міжнародних експертів матиме вирішальне значення в ефективності цього процесу”, – зазначив Драганчук.
Прямі збитки та непрямі втрати енергетичного сектора України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, за оцінками фахівців KSE Institute (Kyiv School of Economics), перевищують $56 млрд, потреби галузі на відновлення – $50 млрд.
Такі оцінки містяться у відповідній презентації KSE Institute, представленій під час зустрічі з керівниками енергокомпаній 7 серпня.
За даними KSE Institute, розмір прямих збитків від фізичних руйнувань енергетичних активів становить понад $16 млрд, непрямі фінансові втрати, що включають недоотримані енергопідприємствами доходи і витрати на відновлення пошкоджених енергооб’єктів, – понад $40 млрд.
У розрізі окремих галузей енергокомплексу найбільше постраждала від повномасштабної війни електроенергетична галузь, де прямі збитки перевищили $11 млрд, непрямі втрати – понад $18 млрд.
Як зазначили аналітики KSE Institute, від початку повномасштабної війни Росія окупувала понад 16 ГВт української генерації, включно з найбільшою в Європі Запорізькою АЕС потужністю 6 ГВт, Запорізькою, Луганською та Вуглегірською ТЕС загальною потужністю 7,7 ГВт, Сєвєродонецькою та Миронівською ТЕЦ – 0,5 ГВт, а також 1,2 ГВт потужностей вітрових електростанцій і 0,9 ГВт – сонячних. Крім того, було підірвано Каховську ГЕС – 0,3 ГВт.
Станом на квітень 2023 року доступна потужність енергосистеми через окупацію та масовані ворожі атаки від початку війни зменшилася вдвічі – до 18 ГВт, що відповідало зимовому піку споживання. Однак унаслідок відновлення атак починаючи з березня 2024 року було втрачено ще понад 9 ГВт потужностей, частина з яких повністю зруйновані.
Суттєвих втрат також завдано інфраструктурі передачі електроенергії: пошкоджено понад половину контрольованих високовольтних підстанцій. Постійні удари також завдаються по розподільчій інфраструктурі в прифронтових регіонах країни.
З початку повномасштабної війни через втрату окупованих територій, масову міграцію населення, знищення великих промислових об’єктів і загальний економічний шок споживання електроенергії в Україні скоротилося на 30%.
При цьому, як вказав KSE Institute, Україна внаслідок масованих ракетних і дронових атак по енергосистемі перетворилася з чистого експортера на чистого імпортера електроенергії. За оцінками Національного банку України, річний обсяг імпорту е/е може сягнути $1 млрд, що разом із перебоями в енергопостачанні та дефіцитом е/е є додатковим ударом по торговому балансу, валютній стабільності та економічному зростанню.
Крім того, падіння внутрішнього попиту на природний газ, заборона його експорту, а також удари по газовій інфраструктурі призвели до непрямих втрат газової галузі в розмірі $5,4 млрд. Прямі збитки сектору оцінюються в понад $0,9 млрд.
Прямі збитки, завдані нафтовому сектору від початку повномасштабної війни, оцінюють у $2,4 млрд, непрямі втрати – $13 млрд. Щонайменше 32 нафтобази пошкоджено або знищено разом із паливом. Усі великі нафтопереробні заводи були неодноразово атаковані і зупинені – спорудження нових аналогічних потужностей може коштувати понад $10 млрд.
Своєю чергою, як заявив під час презентації KSE Institute голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький, головною метою проведення експертної оцінки збитків, завданих українській енергетиці російським вторгненням, має бути “пред’явлення чека” агресору в міжнародних судах.
“Коли ми говоримо про підрахунок збитків, це робиться не тільки для того, щоб ми всі осягнули “глибини глибин” і масштаби наших проблем. Також це має робитися для дуже практичної, прагматичної, конкретної мети: ми повинні будемо – і вже починати насправді це робити – пред’являти чек агресору”, – сказав він.
Як нагадав Кудрицький, компанії “Укренерго” і НАК “Нафтогаз України” вже багато років перебувають у процесі судових позовів до держави-агресора щодо активів, незаконно вилучених після 2014 року.
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-червні 2024 року стали страхові компанії СГ “ТАС” (2,057 млрд грн), “Уніка” (2,033 млрд грн), “АРКС” (1,955 млрд грн), “ІНГО” (1,527 млрд грн) і “Українська страхова група” (1,409 млрд грн), повідомляють на сайті НАЦУ.
При цьому наголошується, що порівняно з 5 міс. 2024, СК “Уніка” піднялася з третьої позиції на другу, а СК “АРКС” зайняла її місце.
У топ-5 на ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями змін не відбулося і за підсумками шести місяців поточного року лідирують СГ “ТАС” (642,3 млн грн), “Оранта” (605,1 млн грн), “Княжа ВІГ” (473 млн грн), “ПЗУ” (304,1 млн грн) і “ВУСО” (201,6 млн грн).
Лідерами на ринку “Зелена картка” за зібраними преміями за звітний період є “ТАС” (628,3 млн грн), “УСГ” (303,1 млн грн), “Княжа ВІГ” (317,6 млн грн), “ПЗУ” (258,6 млн грн) і “Оранта” (173,2 млн грн) (раніше п’яту позицію посідала СК “ІНГО).
На ринку КАСКО змін не відбулося, його, як і раніше, очолює СК “АРКС” (1,040 млрд грн), “Арсенал Страхування” (865 млн грн), “Уніка” (533,7 млн грн), “ВУСО” (448,6 млн грн) і “УСГ” (417,6 млн грн).
При цьому серед лідерів з добровільного медичного страхування відбулися невеликі зміни: лідером, як і раніше, ТОП-5 у цьому сегменті очолює СК “Уніка” (907,8 млн грн), СК “Універсальна” піднялася з четвертої позиції на другу (386 млн грн), за нею йдуть СК “ІНГО” (342,5 млн грн), “АРКС” (277,7 млн грн), “ВУСО” (270,3 млн грн).
Згідно з даними ПРІМА, на ринку страхування життя змін у першому півріччі 2024 року за лідерами не відбулося. Як і раніше, першу позицію посідає СК “МетЛайф” (1,275 млрд грн), СК “ТАС” (330 млн грн), “Граве Життя” (257,7 млн грн), “Уніка Життя” (203,5 млн грн) і “ПЗУ Життя” (186,7 млн грн).
Як повідомлялося, станом на кінець червня 2024 року на страховому ринку України працюють 78 ризикових страховиків, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом (“Експортно-кредитне агентство”, ЕКА).
Державний Ощадбанк збільшив кредитний ліміт для СТОВ “Дружба-Нова”, найбільшого кластеру агрохолдингу “Кернел”, майже вчетверо – з 340 млн грн до 1,253 млрд грн, повідомила прес-служба банку.
Згідно з повідомленням, фінанси надаються для поповнення обігових коштів виробника сільгосппродукції. Завдяки залученим коштам компанія зможе забезпечити ефективну збиральну та посівну кампанії в поточному році, що призведе до збільшення валютних надходжень від українського експорту.
“Підтримка аграрної галузі продовжує залишатися для нас пріоритетом під час війни, адже це не тільки продовольча безпека, а й один із головних драйверів нашої економіки та валютних надходжень в Україну”, – заявив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес Юрій Каціон.
У банку уточнили, що кредитний портфель групи компаній “Кернел” в Ощадбанку становить уже понад 2,2 млрд грн.
СТОВ “Дружба-Нова” – один з найбільших земельних кластерів Кернел, який обробляє понад 110 тис. га в Сумській, Чернігівській та Полтавській областях. Спеціалізується на рослинництві та тваринництві.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
За даними Національного банку України (НБУ) станом на 1 травня 2024 року Ощадбанк посідав 2-е місце (403,61 млрд грн) за загальними активами серед 63 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 5,98 млрд грн.
Виручка найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні цього року зросла на 9,5% порівняно з квітнем-червнем 2023 року – до 9,425 млрд грн, а в доларах – на 0,4%, до $236 млн, ідеться у звіті материнської компанії VEON компанії в четвер.
“Показник EBITDA збільшився на 9,8% рік до року в місцевій валюті (+0,8% р/р у доларах), незважаючи на тривалий тиск операційних витрат у другому кварталі 2024 року, включно з витратами на електроенергію і паливо, а також тривалими благодійними пожертвами на додаток до програм підтримки персоналу”, – зазначив VEON.
Уточнюється, що EBITDA становила 5,585 млрд грн або $140 млн. Порівняно з першим кварталом цього року, коли на фінансові показники “Київстару” суттєво вплинула програма компенсації клієнтам після масштабної кібератаки в грудні 2023 року, виторг у гривні виріс на 31,5%, а EBITDA – на 54%, тоді як у доларах зростання цих показників становило відповідно 26,1% і 47,9%.
Згідно зі звітом, операційний прибуток (EBIT) у квітні-червні цього року становив 4,16 млрд грн, що на 10,5% краще за показник квітня-червня-2023 і майже вдвічі – за показник січня-березня-2024.
Загальний операційний дохід від надання послуг мобільного зв’язку “Київстару” у другому кварталі зріс на 8,7% – до 8,77 млрд грн, зокрема від передання даних – на 10,8%, до 5,18 млрд грн, тоді як дохід від послуг фіксованого зв’язку – на 16,4%, до 0,56 млрд грн.
Зазначається, що підвищення рентабельності вдалося домогтися, здебільшого, завдяки зростанню доходів від мобільного передавання даних, підтриманому ретельною реалізацією заходів із контролю витрат.
Клієнтська база 4G “Київстар” зросла на 7,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 14,1 млн, а використання даних на одного користувача збільшилося на 11,1%, до 11,3 Гб на місяць за умови зниження голосового трафіку на 4,5% – до 540 хв.
Загалом кількість абонентів мобільного зв’язку “Київстар” у другому кварталі 2024 року скоротилася на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 23,4 млн за зростання ARPU (середній місячний дохід від надання голосових послуг фіксованого зв’язку на одного абонента) на 11,5% – до 122,9 грн.
“Київстар” пояснює скорочення загальної мобільної абонентської бази кількістю українців, які проживають за межами України.
“Протягом 2024 “Київстар” відновився після кібератаки в грудні 2023 року – абонентська база повернулася до рівня до атаки завдяки успішній реалізації спеціальної програми з утримання клієнтів”, – йдеться у звіті.
Також зазначається, що оператор підтримував доступ до ключових послуг, включно з цифровою охороною здоров’я, інформаційними та розважальними сервісами, унаслідок чого кількість багатокористувацьких абонентів “Київстар” збільшилася на 53,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а доходи від багатокористувацьких послуг зросли на 58,9%.
Зокрема наголошується, що Helsi, найбільша в країні цифрова платформа охорони здоров’я, продовжує розвивати цифрову медицину в Україні: близько 28 млн зареєстрованих пацієнтів (+11,1% порівняно з минулим роком) мають доступ до 1,6 тис. чинних медичних закладів і більш ніж 38 тис. фахівців, активних на платформі (+12,5% порівняно з минулим роком).
Уточнюється, що кількість завантажень мобільного застосунку Helsi на кінець кварталу сягнула 8,2 млн, що дало змогу клієнтам забронювати 2,3 млн записів на прийом до лікаря через платформу за звітний період (+27,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Згідно зі звітом, сервіс потокового мовлення “Київстар ТБ” завершив квартал зі зростанням кількості щомісячних активних користувачів (MAU) на 51,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У “Київстарі” наголосили, що завдяки зусиллям компанії майже 100% телеком-мережі на підконтрольній Україні території працює у звичайному режимі, цілодобово забезпечує абонентів послугами зв’язку та передавання даних.
Загалом VEON у II кварталі 2024 року отримав виручку в $1,03 млрд, що на 12,1% вище за показник аналогічного періоду 2023 року, зокрема, на сервісну виручку припало $987 млн – показник збільшився на 11,3% у річному вираженні.
EBITDA телекомунікаційного холдингу збільшилася на 10,6% рік до року – до $0,46 млрд.
Уточнюється, що в нацвалютах виручка VEON зросла на 15,1%, EBITDA – на 13,9%. Зростання виручки, крім України, показали ще з шести “дочок” VEON – у Пакистані, Казахстані та Узбекистані.
Абонентська база VEON у II кварталі збільшилася на 1% – до 157,4 млн. Кількість 4G-користувачів за період досягла 98,4 млн (зростання на 11,2%). Частка користувачів 4G у загальній абонбазі збільшилася на 5,7 процентного пункту – до 62,5%.
CAPEX групи збільшився на 5,8% – до $181,4 млн. Залишок грошових коштів та їхніх еквівалентів склав $722 млн проти $632 млн станом на березень 2024 року. Водночас рік до року обсяг коштів скоротився на 70%.
Чистий борг VEON за підсумками II кварталу збільшився на 17,6% – до $3,2 млрд.
VEON зберіг прогноз на весь 2024 рік щодо зростання виручки в нацвалютах на 16-18%, щодо зростання EBITDA в нацвалютах на 18-20%.
