Economist Intelligence Unit, аналітичний підрозділ The Economist Group, опублікував Global Liveability Index 2026 — рейтинг умов життя у 173 містах світу. Індекс оцінює міста за п’ятьма категоріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура.
Найкомфортнішим містом світу другий рік поспіль став Копенгаген. До першої десятки увійшли: Копенгаген (Данія), Відень (Австрія), Мельбурн (Австралія), Сідней (Австралія), Цюрих (Швейцарія), Женева (Швейцарія), Осака (Японія), Аделаїда (Австралія), Ванкувер (Канада) та Токіо (Японія).
Київ опинився в нижній частині рейтингу: українська столиця опустилася зі 165-го на 166-те місце і знову увійшла до десятки найменш комфортних для життя міст світу. Головна причина — наслідки та ризики повномасштабної війни, які безпосередньо впливають на стабільність, інфраструктуру та якість міського середовища.
На останньому місці рейтингу залишається Дамаск у Сирії, який утримує цю позицію з 2013 року. Серед міст-аутсайдерів також названо Тріполі в Лівії, Дакку в Бангладеш, Тегеран в Ірані, Лагос у Нігерії та Київ. EIU зазначає, що майже всі міста в нижній частині рейтингу постраждали від війни, політичної нестабільності, бідності або поєднання цих факторів.
Для України результат виглядає болісно, але очікувано. До війни Київ посідав значно вищі позиції: у 2021 році він був на 117-му місці, у 2022 році його виключили з рейтингу через війну, а в 2023–2025 роках він тримався на 165-й позиції. У 2026 році столиця втратила ще одне місце.
Рейтинг також відображає загальну світову тенденцію: міста з високою стабільністю, розвиненою медициною, якісною освітою та розвиненою інфраструктурою залишаються на вершині, тоді як війни та кризи швидко опускають міста вниз навіть за наявності потужного людського та економічного потенціалу.
Для Києва цей індекс — не стільки оцінка якості міста як такого, скільки індикатор ціни війни. За умови нормалізації безпеки, відновлення інфраструктури та зниження військових ризиків українська столиця має потенціал повернутися до середньої частини рейтингу, де вона перебувала до 2022 року.
Обсяг промислового виробництва у ФРН у травні зріс на 0,9% порівняно з попереднім місяцем — це найбільше зростання з березня минулого року, повідомило статистичне управління країни.
За даними Trading Economics, аналітики в середньому очікували зростання промислового виробництва на 0,2%.
Згідно з переглянутими даними, у квітні показник зріс на 0,2%, а не на 0,4%, як повідомлялося раніше.
Виробництво споживчих товарів у травні зросло на 1,2%, засобів виробництва — на 1,3%. Тим часом виробництво проміжних товарів скоротилося на 0,4%.
Обсяг виробництва в автомобільній промисловості збільшився на 3,6%, обсяги будівництва — на 0,9%, виробництво енергії — на 0,8%.
У річному вираженні обсяг промислового виробництва в Німеччині в травні не змінився після зниження на 0,9% місяцем раніше.
Україна за підсумками 2025/2026 маркетингового року експортувала 1,82 млн тонн ріпаку проти 3,2 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація.
Основним ринком збуту українського ріпаку була Німеччина – 876 тис. тонн. Бельгія імпортувала 453 тис. тонн, Нідерланди – 247 тис. тонн, Чехія – 112 тис. тонн, Велика Британія – 109 тис. тонн.
За даними УЗА, скорочення експорту ріпаку зумовлене нижчим урожаєм та запровадженням експортного мита на цю культуру.
Агропромисловий холдинг “Астарта” розглядає можливість продажу свого сільськогосподарського підприємства ТОВ “Чернігів Еко Плюс”, яке обробляє близько 4 тис. га землі та має пов’язану виробничу інфраструктуру, покупцем виступає пов’язане із консорціумом “Ridne” ТОВ “Рідне Груп Оф Компаніз”.
Згідно з повідомленням “Астарти” на Варшавській фондовій біржі, рішення про продаж відповідає стратегії перегляду аграрного портфеля компанії та спрямоване на оптимізацію земельного банку шляхом концентрації на регіонах із вищою агрономічною ефективністю та потенціалом урожайності.
Потенційний покупець 2 липня вже отримав дозвіл Антимонопольного комітету України на набуття контролю над активом.
Водночас “Астарта” зазначила, що отримання такого дозволу було процедурним кроком, який дає сторонам можливість продовжити оцінку доцільності угоди. Станом на кінець минулого тижня остаточну угоду щодо продажу активу не було укладено.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів. Акції “Астарти” котируються на Варшавській фондовій біржі.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Співвласниками “Рідне Груп Оф Компаніз” на паритетних началах є генеральний та операційний директори консорціуму “Ridne” Олексій Хворостяний та Сергій Ковальчук.
Консорціум “Ridne”, згідно з інформацією на його сайті, був створений у 2022 році після початку російського вторгнення, об’єднує 80 фермерських господарств та 11 українських виробників продуктів харчування: круп, борошна, м’ясних, овочевих та рибних консервів, макаронів, соняшникової олії та молочних продуктів, а також має свій пакувальний центр.
Учасниками консорціуму вказані ТОВ “Рідне Фуд Фекторіз” (Іваньки, Черкаська обл.), ТОВ “Фабрика бакалейних продуктів” (ТМ “Жменька”, Сквира, Київська обл.), ТОВ “Сентрал Фіш” (Черкаси), ТОВ “КЛМ Груп” (Київ), ТОВ “Агропродукт” (Знам’янка, Кіровоградська обл., ТОВ “Консервний завод “Консерваторія” (Коломия, Івано-Франківська обл.), Білоцерківська агропромислова група (Білоцерківка, Полтавська область), ТОВ “Фабрика Здорово” (Чернігів), АТ “Азот Агро” (Черкаси) та ТОВ “Надія” (Златопіль, Харківська обл.).
ASTARTA, Ridne, АГРОХОЛДИНГ, АКТИВ, АМКУ, Земельний банк, Чернігів Еко Плюс
Кондитерська група “Ярич” залучила $10 млн від норвезького державного інвестиційного фонду Norfund, які спрямує на модернізацію виробництва та подальший розвиток бізнесу, повідомив Norfund,
“Вражаючий розвиток “Ярича” протягом останніх років, незважаючи на війну, відображає силу та відданість його керівництва й власників. Підтримка сильних команд і допомога надійним компаніям у подальшому зростанні є ключовою частиною інвестиційного підходу Norfund”, – зазначила менеджерка проєктів Norfund Анастасія Андрієвська.
За інформацією фонду, кошти буде спрямовано на модернізацію виробничих потужностей, зокрема встановлення нової лінії з виробництва претцелів, що дасть змогу компанії розширити асортимент продукції та вийти в нові ринкові сегменти.
“Ця інвестиція є сильним сигналом довіри до українського бізнесу та стійкості нашої команди. Вона сприятиме подальшому розширенню в нові категорії продукції та продовженню зростання як на українському, так і на експортних ринках”, – сказала генеральна директорка компанії Тетяна Шермолович.
У Norfund зазначили, що виробничий майданчик “Ярича” у Львівській області, де працюють близько 500 осіб, є важливою базою для розвитку експорту. За останні роки компанія суттєво наростила поставки продукції за кордон, насамперед до Польщі.
Yarych Holdings Limited є материнською компанією кондитерської групи “Ярич”, виробничі потужності якої розташовані у селі Старий Яричів Львівської області. Група спеціалізується на виробництві затяжного печива та крекерів під брендом Yarych. Холдинг безпосередньо володіє 84,94% ТОВ “Кондитерська фабрика “Ярич”, ще 15,06% належать ТОВ “Яричів”.
Norfund – державний інвестиційний фонд Норвегії, який фінансує приватні компанії та проєкти у країнах, що розвиваються, з метою створення робочих місць і підтримки сталого економічного розвитку. В Україні фонд працює через Investment Fund for Ukraine, створений наприкінці 2024 року для підтримки українського бізнесу та залучення приватного капіталу.
Як повідомлялося, уряд Норвегії виділив 250 млн норвезьких крон на інвестиції Norfund в Україну в межах Програми підтримки Нансена.
Наприкінці 2025 року фонд також інвестував $15 млн у фонд Rebuild Ukraine Fund (REBUF) під управлінням Dragon Capital та близько EUR8,5 млн – у розширення індустріального парку М10 на Львівщині.
Norfund, YARYCH, БИЗНЕС, ВИРОБНИЦТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, кондитерська галузь, МОДЕРНІЗАЦІЯ, ЭКСПОРТ