Засновник інвестиційно-будівельної Kadorr Group (Одеса) і власник Kyiv Post Аднан Ківан помер на 62 році життя.
«Сьогодні 28 жовтня 2024 року пішов із життя засновник корпорації Kadorr Group Аднан Ківан, найбільший арабський інвестор в Україні, відомий успішними бізнес-проєктами, соціальними ініціативами, а також благодійництвом і меценатством (…) Щирі співчуття його дружині, дітям і онукам», – повідомила пресслужба Kadorr Group у Facebook у понеділок.
Бізнесмен сирійського походження і колишній депутат Одеської міської ради Ківан заснував компанію Kadorr Group 2010 року. Серед її активів понад 5 млн кв. м введеної в експлуатацію нерухомості, серед яких 55 житлових комплексів, 90 котеджів, п’ятизірковий готель, мережа спортивних і спа-комплексів, шість бізнес-центрів, п’ять торгових комплексів та інші комерційні приміщення сумарною вартістю понад $800 млн.
До групи також входить агропромисловий напрямок Kadorr Agro. Інвестиції в галузь становлять понад $400 млн.
Крім того, Ківан із 2018 року був власником англомовного медіа Kyiv Post.
Лідери G7 погодили надання Україні $50 млрд США у вигляді позик, повідомляють у спільній заяві.
Лідери Великої сімки досягли згоди про надання Україні $50 млрд США у вигляді позик через механізм надзвичайного прискорення доходів.
“Ці гроші будуть обслуговуватися за рахунок майбутніх надходжень, отриманих від іммобілізації російських суверенних активів згідно з правовими системами G7 і міжнародного права. Виплати коштів планується здійснити через різні канали, включно з бюджетною, військовою та реконструкційною допомогою Україні”, – сказано в повідомленні.
Лідери висловили подяку за своєчасну реалізацію цього історичного рішення і відзначили конструктивну участь Європейського Союзу в досягненні домовленостей.
Заявлено, що G7 підтверджує свої зобов’язання, взяті на саміті в Апулії, і зосереджується на підтримці України в умовах агресії з боку РФ, яка завдала значної шкоди українському народу.
Аграрії, які придбали у вересні 2024 року сільгосптехніку та обладнання українського виробництва, отримають приблизно 150 млн грн компенсації від держави, повідомляють на сайті Міністерства економіки.
“Ми продовжуємо підтримувати українське машинобудування. Підписали наказ про спрямування майже 150 млн грн як компенсацію для аграріїв, які купили нову техніку та обладнання українського виробництва. Таким чином, стимулюємо попит на вітчизняний продукт. Наразі в реєстрі вже 133 виробники та майже 11,8 тисячі одиниць техніки та обладнання. Ми сподіваємося, що їх побільшає”, – зазначила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
У Мінекономіки уточнили, що кошти будуть спрямовані до 25 уповноважених банків за заявками покупців, які надійшли у вересні. Найбільші суми компенсації отримають покупці техніки через ПриватБанк (понад 52 млн грн), Ощадбанк (31,8 млн грн) і ПроКредит Банк (15 млн грн).
Загалом за час існування програми аграріям нараховано (включно з нинішнім наказом) понад 395 млн грн, зокрема, за квітень – 220 тис. грн, за травень – 18,6 млн грн, за червень – 66,4 млн грн, за липень – 61,5 млн грн, за серпень – 98,5 млн грн, за вересень – 149,98 млн грн.
Участь у програмі 2024 року взяло понад 1700 аграріїв, які придбали українську техніку на суму майже 1,9 млрд грн.
Найбільшу кількість заявок на компенсацію за придбану с/г техніку та обладнання подали в таких областях: Одеській – 178, Кіровоградській – 170, Полтавській – 157, Миколаївській – 148, Черкаській – 135, Вінницькій – 120.
Як повідомлялося, держпрограма компенсації аграріям придбання сільгосптехніки та обладнання українського виробництва – складова політики “Зроблено в Україні”. Отримати компенсацію можуть аграрії, які купили техніку та обладнання з Переліку на сайті Мінекономіки. Для цього їм потрібно подати до уповноваженого банку заявку та документи, що підтверджують покупку.
Виробники, які бажають включити свою техніку до переліку, можуть звернутися до Мінекономіки за офіційною електронною поштою – meconomy@me.gov.ua. Заявка має бути подана в електронній формі з використанням електронного підпису або інших засобів ідентифікації, що дають змогу встановити особу керівника або уповноваженої особи.
Список техніки та обладнання регулярно оновлюється після перевірки локалізації виробництва. Рівень локалізації має перевищувати 60% (40-45% для тракторів, комбайнів, спецтехніки тощо). Відповідність виробників встановлюється згідно з критеріями, зазначеними в постанові Кабінету міністрів № 130 (зі змінами), нагадали в Мінекономіки.
Нафта втрачає в ціні 4,5% на торгах у понеділок, ринок оцінює новини з Близького Сходу.
Як повідомлялося, Ізраїль у ніч на 26 жовтня завдав серію авіаударів по військових об’єктах Ірану. Атака була відповіддю Ізраїлю на удар по країні, завданий іранськими силами 1 жовтня.
Той факт, що Ізраїль не став атакувати нафтові об’єкти Ірану, а також менш значний, ніж очікувалося, масштаб атаки загалом, послабили побоювання трейдерів щодо можливої ескалації конфлікту, зазначає Market Watch.
“Атака Ізраїлю не торкнулася енергетичної інфраструктури і була обмеженою за масштабом. Це, ймовірно, послабить побоювання прямого конфлікту з Іраном”, – зазначає CEO Infrastructure Capital Advisors Джей Хатфілд.
Вартість грудневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:15 кч становить $72,63 за барель, що на $3,42 (4,5%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $1,67 (2,3%), до $76,05 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) впали в ціні до цього часу на $3,34 (4,65%), до $68,44 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів зросла на $1,59 (2,3%), до $71,78 за барель.
Аналітик Price Futures Group Філ Флінн зазначає, однак, що побоювання нафтового ринку щодо близькосхідного конфлікту зберігатимуться.
“Суть у тому, що негайна загроза перебоїв у постачанні нафти з регіону минула. Однак, якщо ви вважаєте, що це покладе край конфлікту, то я так не думаю. Навіть якщо Іран не відповість на цей удар, я вважаю, він спробує зробити так, що його проксі перегрупуються і дадуть відповідь так чи інакше”, – наводить слова експерта Market Watch.
Програми спільного фінансування з міжнародними партнерами дозволяють у 10-кратному розмірі збільшувати обсяг коштів, до яких бізнес отримує доступ і завдяки яким може розвиватися. Про це розповів голова правління АТ «ОТП БАНК» Володимир Мудрий під час Бізнес-Саміту, організованому Проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
«На гривню, надану в межах програми з Проєктом USAID, ми відкриваємо клієнтам доступ до 10 гривень кредитних коштів. Так, ми профінансували українські підприємства на майже 550 млн грн за компенсованою процентною ставкою у межах першої частини програми. ОТП БАНК її успішно завершив, і ми отримали другий транш від Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу». Зараз відбувається прийом заявок, щодня опрацьовуємо усе нові звернення від бізнесу», – відзначив В.Мудрий.
Він нагадав, що ОТП БАНК став першим банком в Україні, з яким Проєкт USAID розпочав співпрацю в Україні. З урахуванням двох траншів сума, надана Банку на пільгове кредитування ММСП, становить $4 млн.
«ОТП БАНК сповідує філософію партнерства, і ми завжди використовує усі можливості, щоб об’єднати найкраще, що є на ринку. Наприклад, у нас є команда агронапряму, де працюють спеціалісти високого рівня, які розкажуть не тільки про кредитний продукт, а й порадять партнера, у якого можна придбати добрива чи насіння за найкращою ціною. У Банку розвивається напрям OTP Energy, його фахівці надають консультації щодо альтернативних джерел енергії: які краще купити, як встановити, використовувати тощо», – підкреслив голова правління Банку.
Він додав, що бізнес, який звертається до Банку по фінансування розподіленої генерації, може отримати до 15% кешбеку за придбане обладнання. «Таким чином, наша мета – не тільки надання кредиту, а й сталий розвиток бізнесу, пропозиція найкращого клієнтського досвіду, коли ми також допомагаємо підприємцям фаховими консультаціями», – наголосив В.Мудрий.
Він також розповів, як і завдяки чому успішно розвивається співпраця ОТП БАНК з Проєктом USAID. «Щоб стати партнером такої міжнародної організації, потрібно відповідати трьом критеріям. Перший – бажання робити бізнес, інвестувати, створювати, розвивати. Другий – професійна команда, адже бізнес роблять люди. Третій – це репутація, спільні принципи і етичні норми. Співпраця з Проєктом USAID імпонує тим, що існує чіткий KPI на створення робочих місць у компаніях, які кредитує Банк. Це велика соціальна місія, яка важлива для нас і для країни», – резюмував В.Мудрий.
“Нова пошта” з групи Nova, провідний логістичний оператор України, відзначає досить значний попит до своїх облігацій широкого кола інвесторів: страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів, банків, що дає змогу успішно їх розміщувати.
“Від пенсійних фондів у нас (вкладення) близько 60 млн грн. Можливо, хтось думає, що ринок пенсійних фондів в Україні не розвинений, але ми бачимо, що він є”, – сказав фінансовий директор NOVA Петро Фоков на Ukrainian CFO Forum, що відбувся в Києві 24-25 жовтня.
Він уточнив, що наразі “Нова пошта” проводить закриті розміщення облігацій серед заздалегідь визначеного в проспекті кола інституційних інвесторів, однак на вторинному ринку їх можуть купувати і фізичні особи.
“У нас є фізичні особи (власники облігацій), але їх не так багато порівняно з банками, страховими, пенсійними фондами”, – констатував Фоков.
Фіндиректор групи Nova зазначив, що “Нова пошта” є одним із провідних емітентів гривневих облігацій в Україні і в січні 2023 року стала першим після початку повномасштабного російського вторгнення емітентом, хто відновив випуски.
За його словами, перевагою гривневих облігацій для емітента є відсутність застави, з оцінкою якої для банківських кредитів зараз є складнощі.
“Але вони (облігації) дорожчі і вимагають трохи більшої певної прозорості, тобто потрібно трохи більше розкривати інформації на сайті, але вони дають свої плюси”, – додав Фоков.
Він зазначив, що групі Nova, серед компаній якої облігації випускає також “НоваПей Кредит”, подобається підтримувати облігаційний ринок цікавою пропозицією, і вона відчуває свою відповідальність за те, щоб це були надійні та стабільні інструменти. “І люди більше довіряли такому інструменту, як корпоративні облігації, а не тільки ОВДП”, – зазначив фіндиректор.
За його словами, загалом група, інвестиції якої цьогоріч удвічі перевищать інвестиції 2021 року і становитимуть 8,5 млрд грн, для боргового фінансування використовує також кредити міжнародних фінансових організацій і банків.
Фоков уточнив, що серед МФО насамперед це Європейський банк реконструкції та розвитку, з яким група цього року підписала кредит на 3 млрд грн.
“Ми беремо в ЄБРР кредитування в гривні, саме в гривні, тому що ми працюємо в гривні компанія, ми не беремо зайвих ризиків, ми хочемо бути впевнені, що ми можемо повернути кредит, тому ми це все прораховуємо”, – додав він.
Щодо банківського кредитування фіндиректор повідомив, що група співпрацює з 10 провідними українськими банками.
За його словами, маючи таку кількість банків-партнерів, у кожного з яких є свої вимоги, Nova дотримується стратегії повної уніфікації ковенантів, взявши за базу найбільш розвинену систему фінансових ковенантів ЄБРР.
“Вона охоплює всі питання, всі моменти. Тому ми пропонуємо всім нашим банкам-партнерам, з якими ми додатково починаємо співпрацювати, просто взяти і приєднатися до цієї системи ковенант або вибрати якісь вимоги з цього меню, так би мовити. Але не давати якихось екзотичних нових вимог. У нас поки що це виходить”, – зазначив Фоков.
Як повідомлялося, “Нова пошта” в серпні цього року повідомила про розміщення випуску відсоткових незабезпечених облігацій серії “F” загальною номінальною вартістю 1 млрд грн. Дата погашення облігацій – 10 червня 2026 року, процентна ставка 16% річних, строк виплати відсотків – 5 червня 2026 року, номінальна вартість – 1 тис. грн.
Звіт про розміщення попереднього випуску серії “E” такого самого обсягу з терміном погашення 8 серпня 2025 року і відсотковою ставкою 17% річних “Нова пошта” зареєструвала в НКЦПФР 4 липня цього року. Більшу його частину на суму 650 млн грн придбав у травні Ощадбанк (Київ). Уточнювалося, що це вже третя угода з 2019 року з фінансування держбанком “Нової пошти” шляхом придбання корпоративних облігацій.
На середину цього року зобов’язання “Нової пошти” за облігаціями серії “E” становили 995,16 млн грн, серії “F” – 994,88 млн грн, а за раніше випущеними облігаціями серії “D” з терміном виплати наприкінці січня 2025 року – 818,51 млн грн.
Сумарно зобов’язання “Нової пошти” за облігаціями на кінець червня цього року дорівнювали 2 млрд 808,55 млн грн, тоді як зобов’язання перед банками – 3 млрд 136,12 млн грн, а всього сума зобов’язань і забезпечень становила 15 млрд 562,04 млрд грн.
У 2023 році “Нова пошта” здійснила два випуски облігацій – “C” і “D” – кожен номінальним обсягом по 800 млн грн. Облігації серії “C” було випущено на строк 12 місяців зі ставкою 24% річних, тоді як серії “D” – на 20 місяців зі ставкою 23% річних.
Раніше, у лютому 2023 року, компанія погасила випущені в березні 2020 року облігації серії “В” на 700 млн грн.
ТОВ “Нова пошта” збільшила неконсолідований чистий дохід у першому півріччі 2024 року на 20,1% – до 20,12 млрд грн, однак чистий прибуток компанії збільшився на 20,1%.
