Як повідомляє Сербський Економіст, підготовка Сербії до міжнародної спеціалізованої виставки EXPO 2027 у Белграді супроводжується дискусією про масштаб інвестицій та їхню порівнянність з ефектом від подібних заходів у світі. Відкриття виставки заплановано на 15 травня 2027 року, закриття – на 15 серпня 2027 року.
Сербська влада раніше презентувала програму «Leap into the Future – Serbia 2027», що охоплює 323 проєкти в усій країні, загальний обсяг яких оцінювали в €17,8 млрд. Водночас міністр фінансів Синиша Малі наголошував, що прямі витрати на саму виставку становитимуть приблизно €1,2 млрд, а решту сум – на ширших інфраструктурних і девелоперських ініціативах.
Окремо оргструктури EXPO 2027 вказують, що «вартість проєкту EXPO» в їхньому трактуванні оцінюють приблизно в €1,29 млрд, і вона охоплює майданчик виставки та низку супутніх об’єктів і комунікацій (зокрема транспортні та інженерні компоненти), а не національну інвестпрограму загалом.
Паралельно проєкт уже відбивається в бюджетній архітектурі. В ухваленому Сербією бюджеті на 2026 рік Сербський Економіст виділяє найбільшу окрему статтю капвитрат на EXPO 2027 – 47,5 млрд динарів.
Порівняння з досвідом інших виставок зазвичай показує, що прямі доходи рідко компенсують загальний рахунок, а ключовим стає «спадщина» – інфраструктура, турпотоки, ділові зв’язки та повторне використання об’єктів. Так, World Expo 2010 у Шанхаї зібрало близько 73 млн відвідувачів, а Expo 2015 у Мілані – близько 21,5 млн, тоді як Expo 2020 Dubai відзвітувала про 24,1 млн візитів. Для Белграда, як спеціалізованої виставки, очікувані масштаби нижчі: на офіційному ресурсі EXPO 2027 йдеться про очікування «понад 4 млн» відвідувачів.
У сербському кейсі ключове питання – наскільки ефективно будуть «приземлені» витрати в довгострокову економіку: завантаження нової виставкової інфраструктури після серпня 2027 року, вплив на туризм і міський розвиток, а також здатність утримати бюджетні ризики й уникнути недовикористання об’єктів.
https://t.me/relocationrs/2142
Чисельність персоналу в сфері досліджень і розробок (R&D) в Україні за роки незалежності скоротилася в рази, а витрати на науку в частці ВВП опустилися до одного з мінімальних рівнів, повідомляє інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів».
Згідно з наведеними в матеріалі даними, частка витрат на дослідження і розробки у ВВП України в останні роки становить близько 0,33%, тоді як у 2010 році оцінювалася в 0,75%. В абсолютному вираженні витрати на R&D у 2023 році вказані на рівні 21,35 млрд грн.
Автори матеріалу зазначають, що кадрова база науки деградує на тлі низького фінансування та статусу професії: чисельність працівників, зайнятих у R&D, знизилася з понад 400 тис. осіб у 1991 році до 63,8 тис. у 2024 році. У публікації також наводиться приклад рівня оплати праці – зарплата старшого наукового співробітника НАН України оцінюється в 13 034 грн.
Окремо в матеріалі згадується вплив війни: з посиланням на звіт UNESCO вказується, що в результаті російської агресії 12% вчених були змушені емігрувати або переміститися всередині країни, при цьому близько 30% почали працювати віддалено.
Як зазначається, паралельно посилюється проблема старіння кадрів: найбільш численна вікова група в науці – вчені старше 65 років, а частка дослідників у віці 55+ оцінюється приблизно в 40%.
Experts Club також описує ініціативи держави щодо підтримки кадрового потенціалу науки, в тому числі концепцію «Національна система дослідників України», і перераховує запропоновані заходи – виконання норми про фінансування науки на рівні 1,7% ВВП, підвищення оплати праці вчених і розширення конкурсного фінансування наукових колективів.
Автор матеріалу – Володимир Хаустов, вчений секретар ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; джерело – інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів» та авторський матеріал Хаустова, розміщений на сайті інформаційного агентства Інтерфакс-Україна – https://interfax.com.ua/news/blog/1134413.html
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
Ірландський лоукостер Ryanair запустив промо-розпродаж «Big Idiot seat sale» на тлі публічного конфлікту гендиректора авіакомпанії Майкла О’Лірі та підприємця Ілона Маска в соцмережі X. Акція має маркетинговий характер і поширюється на європейську маршрутну мережу перевізника, а не є «глобальним» розпродажем.
Приводом для перепалки стали заяви О’Лірі про те, що Ryanair не буде встановлювати супутниковий інтернет Starlink на літаки через додаткові витрати і «паливний опір» від антен. За словами глави Ryanair, сукупна вартість установки і експлуатаційні витрати можуть досягати $200-250 млн на рік. Маск у відповідь назвав О’Лірі «ідіотом» і запустив опитування про гіпотетичну купівлю Ryanair, на що О’Лірі публічно відреагував у тому ж стилі.
У межах кампанії Ryanair запропонувала 100 тис. квитків за ціною від 16,99 євро в один бік на рейси найближчими місяцями, заявивши, що використовує сплеск уваги навколо конфлікту для просування розпродажу.
О’Лірі також наголосив, що сценарій «поглинання» перевізника нерезидентом ЄС практично нереалізований: у Євросоюзі діють правила, за якими контроль над авіакомпаніями, зареєстрованими в ЄС, має залишатися в європейських власників (на практиці частку неєвропейського володіння обмежено), а в Ryanair діють окремі процедури з контролю й обмежень прав акціонерів, що не належать до ЄС.
«Українська пожежно-страхова компанія» (ПрАТ «УПСК» Київ) приєдналася до Національної асоціації страховиків України (НАСУ), повідомляється на сайті страхового об’єднання.
Сьогодні страховий ринок України проходить шлях трансформації та адаптації до європейських стандартів. Розширення кола компаній, що об’єднуються навколо спільних цінностей, сприяє утвердженню принципів прозорості та добросовісної конкуренції, наголошується в інформації.
ПрАТ «УПСК» зареєстровано 1993 року. Компанія спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів і багажу.
За даними Національного банку України, компанія посідає 16 позицію за зібраними преміями за 9 місяців 2025 року.
За даними НКЦПФР, станом на третій квартал 2025 року власником 99,999% акцій страховика є Олександр Михайлов.
Україна в 2026 році отримає $6 млрд від уряду Японії для гуманітарної і технічної підтримки, повідомила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.
“Рада нашій першій офіційній зустрічі з послом Японії в Україні Масаші Накагоме… Японія вже передала Україні понад 2,5 тис. електрогенераторів різної потужності, понад 65 трансформаторів і 10 електрогенераторних установок, інше критично важливе обладнання для підтримки й відновлення енергосистеми”, – написала вона на сторінці Facebook в середу.
Кондратюк також подякувала за виділення близько $149 млн в додатковому бюджеті, який схвалив парламент Японії наприкінці 2025 року, на проєкти Програми екстреного відновлення для України.
Вона зауважила, що загалом фінансова та гуманітарна допомога, надана Японією, вже перевищила $15 млрд.
Крім того, Японія допомагає з реабілітацією українських військових, приєдналась до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей та голосувала за останні проукраїнські резолюцій в ООН. Японія, зокрема, стала співавтором та підтримала резолюцію “Повернення українських дітей”.
“Важливо, що Японія, як країна G7, чинить санкційний тиск на рф та підтримує притягнення країни-агресора до відповідальності. У тому числі через механізм Спеціального міжнародного трибуналу. Переконана лише спільне посилення санкцій усіма країнам G7, включно із США та Європою здатні примусити росію до мирних переговорів”, – додала Кондратюк.
Щодо самої зустрічі, то сторони обговорили міжпарламентську співпрацю, ситуацію з оголошенням дострокових парламентських виборів в Японії, які заплановані на 8 лютого 2026 року.
Своєю чергою посол Масаші Накагоме зазначив, що абсолютна більшість ключових політичних сил Японії виступають за підтримку України. За його словами, Японія і надалі допомагатиме Україні фінансово та гуманітарно.
