В Україні 2025 року зареєстровано 168,778 народження і 485,296 смертей, тож на одного новонародженого припадало близько трьох померлих, випливає з аналізу OpenDataBot на основі даних Мін’юсту.
Порівняно з 2024 роком смертність у країні скоротилася на 2%, а народжуваність – на 4,5%. Водночас зниження народжуваності після різкого падіння 2022 року сповільнюється, однак порівняно з 2021 роком дітей народжується приблизно в 1,6 раза менше.
У розрізі регіонів зростання народжуваності зафіксовано у Львівській області (+1,5%, або на 230 дітей більше) і Волинській області (+0,6%, або +44 дитини), тоді як найпомітніше падіння, окрім територій активних бойових дій, спостерігалося в прифронтових регіонах – у Херсонській області (-16%) і Запорізькій (-11%), а також на 9% знизилася кількість народжень у Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Харківській і Чернівецькій областях.
Найбільше дітей традиційно народилося в Києві – 19,410 (11,5% від загальної кількості), далі йдуть Львівська область – 15,872 і Дніпропетровська – 12,754. За кількістю смертей лідирують Дніпропетровська область (52,559), Київ (36,296) і Харківська область (34,670).
Попит на замовлення з початком масованих грудневих відключень електроенергії у сервісі кур’єрської доставки Glovo зріс на 7,7%, тоді як в онлайн-сервісі Bolt Food – приблизно на 6% порівняно з минулим роком, повідомили компанії у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Загалом у періоди відключень електроенергії ми бачимо зростання попиту на доставку”, – зауважив генеральний менеджер Bolt Food в Україні В’ячеслав Левченко.
У Glovo додали, що спостерігають поступове зростання середнього чека, зокрема з минулого місяця він збільшився на 1,7%, а щодо аналогічного періоду 2025 року– на 19,4%.
У Bolt Food повідомили, що у порівнянні з минулим роком середній чек подорожчав приблизно на 60 грн.
У той же час, за даними Glovo, частка замовлень із ресторанів знизилася на три відсоткові пункти (в.п.) порівняно з періодом до масованих відключень електроенергії та на 6 в.п. – порівняно з минулим роком, натомість українці стали частіше замовляти з продуктових магазинів, частка яких зросла на 2 в.п. відносно періоду до блекаутів та на 5 в.п. рік до року, прокоментували у Glovo.
У Bolt Food зауважили, що значну частку попиту формують великі мережеві заклади та відомі бренди, зокрема McDonald’s, KFC, BUFET, Eurasia, Lviv Croissants, Domino’s Pizza та інші.
“Такий вибір зумовлений їхньою широкою представленістю, впізнаваністю брендів і стабільною якістю сервісу”, – додала компанія у коментарі на запит агентства.
Крім того, українці останнім часом все частіше обирають гарячі та ситні страви, а найбільшим попитом є супи, бургери, піца та шаурма, зазначили у Bolt Food.
Крім того, вибір страв також змінюється, зокрема попит на бургери знизився на 10-15%. Проте замовлення супів, комплексних обідів та основних страв (як-от локшина вок чи поке) зросли приблизно втричі. Що стосується категорії піци та суші, ситуація майже не змінилася, однак фіксується зростання на 1-2%, уточнили у Glovo.
“Люди стали значно частіше замовляти через Glovo доставку гарячих та поживних страв — те, що може замінити повноцінний обід, який зараз не завжди є змога приготувати вдома”, – підкреслили у компанії.
У Glovo також зафіксували зростання попиту на товари для тварин більш ніж на 50%, понад 48% – м’ясні вироби.
Що стосується попиту на товари першої потреби, показник зріс на більш ніж на 36%, ліки – на 25%, а частка попиту на алкоголь зросла на 6%. Водночас, попит на квіти, заморожені товари знизився в середньому на 10-15%.
Зазначається, що Київ та Одеса демонструють ідентичну до загальнонаціональної динаміку. У Львові, Дніпрі та Вінниці також фіксується стабільний інтерес до замовлень обідів та ланчів, а попит на ці страви подвоївся.
Водночас, у Харкові попит на “швидкі” страви , як-от шаурма, піца, тако та страви з курки, навпаки, збільшився на 30-35%, натомість готові комплексні ланчі у місті стали замовляти рідше, додали у Glovo.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що сценарій об’єднання Румунії та Республіки Молдова може обговорюватися тільки в разі, якщо цього захоче більшість громадян Молдови, зазначивши, що «поки що ми не там».
За даними румунських ЗМІ, Дан зробив заяву, відповідаючи на питання журналістів після прибуття на неформальну зустріч Європейської ради.
Президент Молдови Майя Санду, у свою чергу, під час першої великої пресконференції в 2026 році назвала можливий союз з Румунією одним із варіантів гарантій миру і приналежності «до вільного світу», при цьому підкреслила пріоритет курсу на вступ до ЄС і вказала на відсутність зараз стійкої громадської підтримки ідеї об’єднання.
20 січня 2026 року в Національному конференц-центрі в Ханої відбулося урочисте відкриття 14-го Національного з’їзду Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ), який проводиться кожні п’ять років та є важливою політичною подією для країни, започатковуючи нову еру національного розвитку.
Цей конгрес зібрав понад 1500 делегатів для обговорення стратегічних питань країни в галузі політики, дипломатії та економіки.
У конгресі взяли участь 111 послів, тимчасових повірених у справах різних країн, а також глави дипломатичних місій та міжнародних організацій у В’єтнамі.
На відкритті засідання Конгресу головував Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чінь від імені Президії. Після цього Президент В’єтнаму, генерал Луонг Куонг, виступив з вступною промовою до Конгресу, де представив основні тези та завдання бачення розвитку країни та підкреслив початок нової сторінки у внутрішній та зовнішній політиці В’єтнаму.
У своїй промові Президент наголосив, що В’єтнам надає пріоритет економічному розвитку, спираючись на досягнення 40 років реформ та створивши міцну основу для подальшого розвитку країни в нову еру, проводить незалежну, самостійну, багатосторонню та диверсифіковану зовнішню політику, гармонійно керуючи відносинами з партнерами, особливо з великими державами, сусідніми країнами та важливими партнерами.
Генеральний секретар Центрального Комітету КПВ, голова підкомітету з питань документів пан То Лам представив доповідь 13-го Центрального Кмітету про документи 14-го з’їзду партії.
У своїй промові він підтвердив стратегічне бачення, дух новаторства та необхідність рішучих дій для нового етапу національного розвитку. «14-й Національний з’їзд Партії знаменує собою важливу подію, відкриваючи новий розділ у розвитку країни в нових умовах, ситуаціях та цілях; це з’їзд стратегічної автономії, самостійності, власної сили, національної гордості, прагнень до прогресу та непохитної віри в шлях, обраний Партією, Президентом Хо Ші Міном та нашим народом. »,– зазначив Генеральний секретар.
Тому однією з центральних тем, що обговорювалися та вирішувалися на цьому конгресі — зосередження на меті високого економічного зростання протягом наступних п’яти років.
• В єтнамська економіка зараз перебуває у фазі буму з темпами зростання ВВП 7,09% у 2024 році порівняно з попереднім роком та, за оцінками, 8,02% у 2025 році.
• В’єтнам прагне досягти щорічного економічного зростання щонайменше на 10% протягом наступних п’яти років, одночасно підтримуючи макроекономічну стабільність та контролюючи інфляцію.
• На відміну від багатьох країн, де стратегічні документи часто залежать від політичних циклів, В’єтнам декларує підхід, орієнтований на послідовність, інституційну спадковість та розвиток за чітко визначеними етапами.
Для досягнення цілей розвитку країни в найближчий період наголошується на основних керівних принципах, які вважаються стратегічним «стартовим майданчиком» для реалізації мети перетворити В’єтнам на розвинену країну з високим рівнем доходу до 2045 року, а саме:
1. Стратегічні рішення щодо економічного розвитку та внутрішньої політики, з акцентом на технології, інновації, цифрову трансформацію (Активне впровадження цифрових технологій у всі сфери життя та управління, визначив їх як нову рушійну силу зростання, пов’язану зі штучним інтелектом (ШІ), цифровим урядом та цифровим суспільством.).
Пріоритетність науки, технологій, цифрової трансформації та штучного інтелекту відповідає глобальним трендам.
Водночас В’єтнам декларує прагнення поєднати технологічну модернізацію з розвитком власних кадрів та внутрішніх компетенцій. Такий підхід характерний для країн, які прагнуть перейти від ролі виробничих майданчиків до учасників технологічних і інноваційних ланцюгів вищого рівня.
2. Інституційні реформи та зміцнення державного управління
Суттєвий акцент зроблено на вдосконаленні інституційної архітектури: оптимізації адміністративної системи, децентралізації та розвитку правового середовища.
У порівняльному контексті це наближає В’єтнам до моделей розвитку, де саме інституційна спроможність розглядається як ключовий драйвер сталого зростання, а не лише як допоміжний елемент ринкової економіки.
3. Енергетична трансформація розглядається не як екологічна політика, а як економічна передумова збереження конкурентоспроможності експорту.
Партнерство з енергетичного переходу (JETP) та агресивний розвиток відновлюваної енергетики мають забезпечити відповідність вимогам декарбонізації глобальних ланцюгів постачання.
4. Антикорупційна кампанія («Blazing Furnace») та управлінський баланс
Антикорупційна кампанія буде переведена з режиму політичної мобілізації в інституційний формат.
Ключовим викликом залишається подолання так званого «страху підпису» — бюрократичного паралічу, що уповільнює реалізацію інфраструктурних та інвестиційних проєктів. Очікується акцент на цифровізації контролю та чіткішому розмежуванні відповідальності.
5. Всебічно розвивати культурну та соціальну сфери, покращувати рівень життя людей та забезпечувати соціальну безпеку.
6. Підтвердження курсу на незалежність та багатовекторність у зовнішній політиці.
Підтвердження багатовекторної зовнішньої політики свідчить про намір В’єтнаму зберігати стратегічну автономію в умовах зростаючої глобальної конкуренції.
Задекларований стратегічний курс В’єтнаму поєднує:
• довгострокове державне планування;
• амбітні цілі економічного зростання;
• інституційні та адміністративні реформи;
• вибіркову технологічну модернізацію;
• прагнення до зовнішньополітичного балансування.
У сукупності це формує прагматичну модель розвитку, яка відрізняється як від лібералізованих ринкових підходів, так і від жорстко централізованих економічних систем, та відображає спробу адаптації до умов глобальної невизначеності.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в жовтні-грудні 2025 року зменшив обсяги реалізації продукції на порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 27,4%, а виторг – на 19% через суттєве зниження продажів пшениці та цукру, яке не компенсувало зростання доходів у сегментах кукурудзи, соняшнику та соєвої олії.
Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі даними, сумарно компанія реалізувала в жовтні-грудні 2025 року основної продукції на 5,16 млрд грн проти 6,37 млрд грн у першому півріччі 2024 року.
Зокрема, реалізація цукру скоротилась у четвертому кварталі минулого року в натуральному виразі на 20% порівняно з тим самим періодом рік 2024 року – до 85,265 тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу знизилася на 12% – до 19,537 тис. грн/тонна.
Обсяг продажу “Астартою” пшениці в четвертому кварталі скоротився на 81% – до 29,683 тис. тонн, а середня ціна знизилася на 15% – до 8,58 тис. грн/тонна.
Реалізація кукурудзи в четвертому кварталі зросла на 46% – до 48,886 тис. тонн на тлі зниження ціни на 1% – до 9,328 тис. грн/тонна.
Крім того, “Астарта” наростила продаж насіння соняшнику в жовтні-грудні на 30% – до 26,793 тис. тонн, тоді як ціна його реалізації зросла на 18% – до 24,82 тис. грн/тонна.
Продажі ріпаку за звітний період скоротилися на 2% до 17,74 тис. тонн, а вартість продукції зросла на 11%, до 23,22 тис. грн/тонна.
Реалізація сої у четвертому кварталі 2025 року скоротилася на 97% порівняно з аналогічним періодом 2024 року до 23 тонн, продукція подорожчала на 44%, до 39,126 тис. грн/тонна.
Продажі соєвої олії в четвертому кварталі зросли на 20% – до 15,619 тис. тонн, ціна на товар також зросла на 17% – до 48,083 тис. грн/тонна. Продажі соєвого шроту зросли на 42% до 60,875 тис. тонн, натомість ціни на нього “просіли” на 8% – до 15,716 тис. грн/тонна.
Реалізація агрохолдингом молока в жовтні-грудні 2025 зросла на 10% – до 31,017 тис. тонн, ціна на продукцію знизилася на 14% до 19,25 тис. грн/тонна.
Загалом “Астарта” у жовтні-грудні продемонструвала змішану динаміку: суттєве падіння обсягів реалізації пшениці (-81%) та цукру (-20%) було частково компенсовано ростом продажів кукурудзи (+46%) та продукції переробки сої. Попри загальне зниження цін на зернові та цукор, сегмент соєвих бобів та олії демонструє ріст середніх цін реалізації (на 44% та 17% відповідно), що дозволяє агрохолдингу врівноважувати грошові надходження.
Продаж та середні ціни реалізації ключової продукції “Астарти” в ІV кварталі 2025 р.
| Продукція | Обсяг, тонн (4Q24) | Обсяг, тонн (4Q25) | % зміни обсягу | Ціна, грн/т (4Q24) | Ціна, грн/т (4Q25) | % зміни ціни | Виручка, тис. грн (4Q24) | Виручка, тис. грн (4Q25) | Частка в обсягах (4Q25, %) |
| Цукор | 106565 | 85265 | -20% | 22175 | 19537 | -12% | 2363079 | 1665822 | 29,90% |
| Пшениця | 156730 | 29683 | -81% | 10145 | 8580 | -15% | 1590026 | 254680 | 10,40% |
| Кукурудза | 33387 | 48886 | 46% | 9399 | 9328 | -1% | 313804 | 455909 | 17,20% |
| Соняшник | 20578 | 26793 | 30% | 21025 | 24820 | 18% | 432652 | 665002 | 9,40% |
| Ріпак | 18162 | 17740 | -2% | 20875 | 23222 | 11% | 379032 | 411958 | 6,20% |
| Соя (боби) | 886 | 23 | -97% | 27161 | 39126 | 44% | 24065 | 900 | 0,01% |
| Соєва олія | 12993 | 15619 | 20% | 41136 | 48083 | 17% | 534480 | 751008 | 5,50% |
| Соєвий шрот | 42917 | 60875 | 42% | 17143 | 15716 | -8% | 735726 | 956712 | 21,40% |
| РАЗОМ | 392218 | 284884 | -27,40% | — | — | — | 6372864 | 5161991 | 19% |
Дані: “Астарта”
Ринок пального в Україні функціонує стабільно та повністю забезпечений необхідним ресурсом, повідомили в Міністерстві енергетики України з посиланням на заступника міністра Миколу Колісника.
“Традиційно січень є періодом низького сезонного споживання. Проте нинішні реалії, зокрема активна робота генераторів, підтримують попит на пальне. Попри це завдяки злагодженим діям уряду та операторів ринку цей попит стабільно покривається”, – зазначив він.
За словами Колісника, диверсифікація шляхів постачання дозволила забезпечити стабільну та регулярну логістику світлих нафтопродуктів для безперервного забезпечення потреб споживачів. Наразі паливо надходить в Україну автомобільним, залізничним та морським транспортом.
“Жоден окремий інфраструктурний об’єкт не є критичним, а у разі локальних обмежень ринок автоматично переходить на альтернативні маршрути”, – пояснив він.
Заступник міністра також зазначив, що поточна логістична ситуація не створює підстав для цінових коливань, дефіциту або дестабілізації ринку.
“Ціноутворення на ринку пального визначається комплексом факторів, включно зі світовими цінами та податковою політикою. Логістика не створює підстав для цінових коливань або дефіциту”, – наголосив він.
За інформацією Міненерго, з початку 2026 року в Україну імпортовано понад 344 тис. тонн пального, при цьому важливу роль продовжує відігравати також внутрішній виробник.
Наразі в Україні діє державна система моніторингу обсягів та якості пального, а також система мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
“Адміністратором електронної системи репортингу визначено АТ “Оператор ринку”. Це дає змогу державі в режимі реального часу бачити баланс ринку, контролювати якість пального та оперативно реагувати на будь-які ознаки кризових явищ”, – наголосив Колісник.
