Документ про гарантії безпеки від США готовий на 100%, Україна очікує від партнерів готовності щодо дати і місця підписання, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Для нас гарантія безпеки, перш за все – це двостороння гарантія безпеки Сполучених Штатів Америки. Документ готовий на сто відсотків, ми очікуємо від партнерів готовності надати місце, де ми його підпишемо, а потім документ буде направлений на ратифікацію до Конгресу Сполучених Штатів Америки та до українського парламенту”, – сказав Зеленський під час прес-конференції у Вільнюсі в неділю.
23 грудня Зеленський повідомив, що домовленість про гарантію безпеки від США готова до підписання, а дата і місце підписання залежать від президента США Дональда Трампа.
«Це up to him (залежить від нього – ІФ-У). Ми готові підписувати такі важливі для нас, ще раз підкреслюю, впевнені, що це історичні документи», – зазначив Зеленський під час спілкування з журналістами.
Розвиток індустріальних парків в Україні в 2026 році включатиме кілька ключових напрямків, які почали формуватися в останні три роки, зокрема, стабільне зростання кількості як зареєстрованих, так і працюючих індустріальних парків (на рік зареєстрованих до 30, працюючих 15-20), вважає СЕО групи компаній «Індустріальні парки України» Валерій Кирилко.
Як зазначається в наданому Кирилко підсумковому матеріалі щодо розвитку індустріальних парків, вони будуть розвиватися в напрямку більшої спеціалізації, інноваційності та екологічності.
«Державна підтримка, залучення іноземних інвесторів і розвиток інфраструктури дозволять створити потужні промислові кластери, які стануть локомотивами економічного відновлення і зростання країни», – йдеться в повідомленні.
У матеріалі нагадується, що на кінець 2025 року в реєстрі індустріальних (промислових) парків України було зареєстровано 118 індустріальних парків (у січні 2026 року виключено сім парків, тому зараз їх 111).
При цьому за період воєнного часу з 2022 року по 2025 рік зареєстровано 80 ІП – майже 70% від загальної кількості. Минулого року зареєстровано 27 парків, виключено з реєстру вісім.
Як повідомлялося, на кінець 2025 року в ІП було побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з них 22 заводи побудовані, ще 15 – у процесі будівництва. Це підприємства у сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування.
За даними, наданими Кирилко, за областями лідером за кількістю реєстрацій стала Київська область – чотири ІП, по три мають Житомирська, Одеська, Хмельницька, по два – Вінницька, Закарпатська та Львівська. Ще 8 областей зареєстрували по одному індустріальному парку.
«Окремо відзначаємо появу першого індустріального парку, зареєстрованого в Кіровоградській області», – наголошується в матеріалі.
Загалом лідером за кількістю зареєстрованих ІП є Львівська область, в якій на сьогоднішній день зареєстровано 20 парків, на другому місці Київська область – 15, і на третьому Закарпатська – 12.
«Найбільший приріст під час війни продемонструвала також Львівська область – 12 парків, Закарпатська область – 11, Київська – вісім парків. У трьох областях немає жодного індустріального парку – Харківська, Херсонська, Запорізька», – йдеться в повідомленні.
З ініціаторів у 2025 році реєстрували більше приватні ініціатори (19), ніж комунальні (8).
“Серед комунальних парків слід відзначити появу нового типу синергії при створенні парку, так звані комбіновані індустріальні парки. Це комунальні ІП, які створюються комунальним ініціатором під конкретного інвестора, який потім заходить як керуюча компанія і починає розвивати його як залучений девелопер або виробничий «якірний» оператор. З восьми комунальних парків як мінімум три були створені за таким принципом”, – наголошується в матеріалі.
Найбільша кількість спеціалізованих індустріальних парків пов’язана з промисловим агросектором і виробництвом харчової промисловості, на другому місці виробництво будівельних матеріалів, і окремо серед них виробництво металоконструкцій.
«Далі йдуть складські нерухомості, хоча це не є ознакою ІП, але багато парків останнім часом реєструються як бази перевалки і зберігання з додатковим промисловим блоком. І далі вже йдуть змішані парки, які не мають будь-якої спеціалізації», – наголошується в повідомленні.
З’явився також окремий вид учасників, який відповідає вимогам часу – енергетичні компанії-оператори сонячних електростанцій, газопоршневі електростанції, заводи, що переробляють відходи в електрику і біогаз, оператори накопичення енергії та інші комбінації таких учасників.
«У зв’язку з цим починають виникати питання і проблеми, коли планується розміщення таких операторів електроенергії на промисловій землі. Але поступово практичні кейси адаптують умови для реалізації таких проектів у складі індустріальних парків», – зазначають експерти.
У матеріалі нагадується, що загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, і ще понад 4 млрд грн профінансував приватний бізнес – 98% цих інвестицій українського походження.
“На жаль, на сьогодні можливості залучення міжнародних грантів або програм технічної допомоги для розвитку інфраструктури ІП обмежені. Основна причина в тому, що міжнародні організації та донори зосереджені на підтримці конкретних підприємств або резидентів, які вже працюють або планують працювати на території парків, а не на фінансуванні інфраструктурних проєктів, таких як підведення комунікацій, будівництво доріг або залізничних гілок”, – йдеться в матеріалі.
Крім того, інвестиції в інфраструктуру є ризикованими для МФО, оскільки вони не мають гарантій повернення коштів.
«Єдиний відомий випадок – це індустріальний парк »Рясне-2«/»М-10 Lviv Industrial Park” у Львові, який управляється Dragon Capital. Вони отримали кредит від ЄБРР на суму понад $24,5 млн, застрахований від військових ризиків компанією MIGA. Однак ці кошти спрямовувалися не тільки на інфраструктуру, а й на будівництво об’єктів для резидентів”, – йдеться в матеріалі.
Експерти також відзначають, що на сьогодні чітко вимальовуються три основні типи ініціаторів індустріальних парків: промисловий (приватний ініціатор створює індустріальний парк під свої виробничі проекти); комунальний (громада у вигляді місцевої ради, муніципалітет); девелопер (приватний власник або орендар земельної ділянки або промислової зони).
При цьому вони відзначають різке зростання приватних парків по відношенню до комунальних – якщо до 2022 року комунальних було близько 80% від загальної кількості, то за останні три роки частка зареєстрованих комунальних парків склала 35%, а приватних відповідно 65%.
Експерти серед тенденцій розвитку ІП в поточному році також називають все більший перехід від кількості до якості, збільшення державної підтримки та стимулів; активне залучення іноземних інвесторів; екологічність.
Крім того, вони вважають, що ІП все більше орієнтуються на створення технологічних кластерів, промислові кластери, де резиденти доповнюють один одного, стануть більш поширеними.
Очікується також збільшення кількості мережевих керуючих компаній, що спеціалізуються на розвитку ІП, а іноземні керуючі компанії, особливо з Європи та Азії, почнуть активніше виходити на український ринок.
Важливим кроком також стане створення Всеукраїнської асоціації індустріальних парків, а девелоперські компанії будуть все більше цікавитися індустріальними парками.
Експорт м’яса птиці з України в 2025 році зменшився на 1,8% і становив 458,1 тис. тонн, а виторг за рік склав $1149,1 млн, що більше на 13,7%, ніж за 2024 рік, повідомила Асоціація птахівників України (АПУ) із посиланням на дані Державної митної служби.
У галузевому об`єднанні зазначили, що в загальному обсязі експорту 18,4 тис. тонн припали на експортні відвантаження готових продуктів із м’яса птиці на загальну суму $58 млн.
“Ріст загального виторгу при зменшені фізичних обсягів експорту, свідчить про підвищення експортної вартості продукції та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках протягом минулого року”, – пояснили в АПУ.
Головними покупцями українського м’яса птиці в 2025 році були Нідерланди (17,4%), Саудівська Аравія (9,9%), Словаччина (7,6%) і Великобританія (11,9%). Частка експорту до країн ЄС від загального обсягу експорту досягла 30,6% (139,7 тис. тонн). Таким чином, країни Європейського Союзу, Близького Сходу та Великобританія й надалі формують основу зовнішнього попиту на українську продукцію птахівництва, наголосили в АПУ.
Зростання експортної виручки, попри незначне скорочення фізичних обсягів експорту, в асоціації пояснили підвищенням середніх експортних цін й збільшенням частки продукції з більшою доданою вартістю.
Крім того, українські виробники поступово переорієнтовують експорт на платоспроможні ринки, що дозволяє компенсувати логістичні витрати та підтримувати прибутковість виробництва на фоні постійного росту собівартості, констатували в Асоціації птахівників.
Зниження апетиту до ризику на глобальних ринках стало головним фоном для криптовалют на тижні 19-23 січня 2026 року. Біткойн і ефір відкотилися після початку року на підвищених очікуваннях, а рух посилили розпродажі великих власників, відтік капіталу з біржових продуктів і хвиля примусових закриттів плечових позицій.
За даними Investing.com, за період 19-23 січня біткойн знизився з $92 617,8 до $88 756,7 за монету, тобто приблизно на 4,2% за тиждень. Діапазон коливань був широким: протягом тижня ціна піднімалася до $93 386,9 і опускалася до $87 285,1.
Ефір за той же період втратив близько 8,7%: з $3 190,04 до $2 911,44. Внутрішньотижневий розмах у ETH виявився ще більш нервовим, з мінімумом близько $2 867,81 і максимумом близько $3 284,03.
Ключовим тригером розпродажу стали геополітичні та торговельні ризики. На ринку обговорювали загрози тарифів і різку риторику навколо теми Гренландії, що наклалося на турбулентність на боргових ринках, у тому числі в Японії. CoinDesk пов’язував падіння BTC нижче $90 тис. з поєднанням розпродажів на ризикових активах і погіршенням настроїв на тлі тарифного порядку денного.
Друга причина – механіка ринку. На волатильності прискорилися ліквідації за ф’ючерсами і маржинальними позиціями, а інституційний попит виглядав менш стійким. MarketWatch з посиланням на учасників ринку писав, що з початку тижня фіксувалося близько $500 млн відтоку з американських spot-ETF на біткойн, а обсяг ліквідацій за біткойн-ф’ючерсами перевищив $700 млн.
Окремо варто відзначити контраст між даними потоків капіталу і фактичною динамікою котирувань. CoinShares повідомив, що за тиждень, який завершився 16 січня, криптоінвестпродукти залучили $2,17 млрд, при цьому в самому кінці тижня настрій погіршився через геополітику і тарифні загрози. Цей звіт вийшов 19 січня і став важливим маркером: гроші надходили, але ринок виявився чутливим до різкої зміни новинного фону.
До середини тижня волатильність частково розрядилася після сигналів про пом’якшення риторики. Reuters повідомляв, що світові ринки відреагували зростанням акцій і ослабленням долара після того, як Трамп публічно відступив від частини погроз щодо тарифів і теми Гренландії. На крипторинку це призвело скоріше до стабілізації, ніж до повноцінного розвороту тренду.
Що далі учасники ринку будуть дивитися в першу чергу: на продовження або затухання тарифної повістки, на динаміку потоків в ETF/ETP і на рішення ФРС – найближче засідання FOMC заплановано на 27-28 січня.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20260124/pidsumok-tizhnya-dlya-kriptovalyut-analiz-fixygen.html
Продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року збільшилися на 19,8% в порівнянні з груднем 2024 року – до 254 777 угод, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За підсумками 2025 року ринок житла Туреччини показав зростання на 14,3% – до рекордних 1,69 млн угод; при цьому іпотечні продажі за рік збільшилися на 49,3% – до 236 668.
Продажі іноземцям у 2025 році знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів (1,3% всіх угод). У грудні іноземці придбали 2 541 об’єкт, при цьому серед провінцій за підсумками року лідирували Стамбул, Анталія і Мерсін.
Як раніше повідомляв портал Open4Business, українці опинилися на третьому місці за покупками житла в Туреччині. В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
30 січня 2026 року відбудеться Grain Storage Forum – найбільший в Україні форум у галузях вирощування, зберігання, переробки, логістики і трейдингу агропродукції.
Завдання форуму: аналіз поточної ситуації, виокремлення головних проблем, пошук і напрацювання рішень для забезпечення стабільної роботи й підвищення ефективності агровиробництва, переробки, та логістики агропродукції у воєнний час.
Місце проведення: м. Київ, Паркова дорога, 16а, КВЦ «Парковий».
Для кого подія: виробники продукції рослинництва, елеватори, переробники, логісти, трейдери та всі компанії, що забезпечують відповідні галузі обладнанням, технологіями й послугами.
Кількість учасників: 1200+ фахівців агросектору
Форум включатиме:
· Конференції за напрямами:
– «Тренди агровиробництва»
– «Зберігання зерна»
– «Переробка зернових та олійних»
– «Трейдинг і логістика»
· Презентаційні семінари від компаній-лідерів ринку
· Виступи провідних фахівців галузей з кейсами ефективного ведення агробізнесу, представників влади та експертного середовища
· Виставка технологічних рішень і обладнання від провідних виробників
· Жива музика, лаунж-зона
· Кава-паузи та фуршети
Більше інформації – на офіційному сайті: https://grain-storage-forum.com
З питань партнерства та участі у виставці звертайтеся до організаторів за контактами:
+38 096 899 4272 | +38 067 243 3803 | proagro-inform@ukr.net
