Україна за підсумками 2025 року поставила на зовнішні ринки 436 тис. тонн м’яса птиці, що на 2% менше порівняно з попереднім роком, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В бізнес-об’єднанні зазначили, що попри незначне річне просідання поточні обсяги експорту на 1% перевищують середній показник за останні п’ять років. Ключовими споживачами української продукції залишаються країни ЄС (30,6%), Близького Сходу (27,2%) та європейські держави поза межами Євросоюзу (22,6%).
За інформацією аналітиків, загальне виробництво м’яса птиці у 2025 році склало 1 390 тис. тонн. При цьому галузь поступово відновлюється: поголів’я на початок 2026 року зросло до 192,3 млн голів (+3%). Частка птиці на промислових підприємствах становить 64%, у господарствах населення та на невеликих фермах – 36%.
“Зростання підтримується переважно промисловими підприємствами, які інвестують у модернізацію та біобезпеку, що дозволяє тримати ефективність попри високу вартість кормів”, – пояснили в асоціації.
Окремим трендом року стало різке скорочення імпорту – до 46 тис. тонн, що на 73% нижче за середнє п’ятирічне значення. В УКАБ це пов’язують із посиленням самозабезпеченості ринку та зростанням потужностей вітчизняних виробників, які успішно заміщають іноземну продукцію.
“Галузь птахівництва працює під тиском економічних та енергетичних викликів, проте зберігає виробничий потенціал. Посилення ролі середніх і регіональних виробників, а також їхні інвестиції в модернізацію відіграють ключову роль у підтримці внутрішнього ринку та нарощуванні експорту, – резюмували в УКАБ.
Експорт м’яса птиці з України в січні 2026 року становив 38,1 тис. тонн, що на 6,1% більше порівняно з груднем 2025 року, повідомила асоціація “Союз птахівників України “.
В галузевому об`єднанні уточнили, що в грошовому вимірі експорт за вказаний період скоротився на 2,1% – до $85,4 млн.
“Зростання фізичних обсягів експорту на тлі зменшення загального виторгу є наслідком зниження експортної вартості продукції через падіння світових цін на м’ясо птиці”, – зазначили в Союзі птахівників.
Основними покупцями української продукції у січні стали Нідерланди (21,9%), Велика Британія (11,8%), ОАЕ (9%) та Словаччина (8,2%). Частка країн ЄС у загальному обсязі експорту склала 37,3% (13,8 тис. тонн). Водночас у грошовому еквіваленті європейський ринок забезпечив майже половину валютної виручки – 48,7%.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна скоротила фізичні обсяги експорту м’яса птиці на 1,8% порівняно з 2024 роком – до 458,1 тис. тонн, проте валютна виручка від його реалізації зросла на 13,7%, сягнувши $1,15 млрд. Основними ринками збуту за підсумками були країни ЄС (зокрема Нідерланди та Словаччина), Саудівська Аравія та Велика Британія.
Експорт м’яса птиці з України в 2025 році зменшився на 1,8% і становив 458,1 тис. тонн, а виторг за рік склав $1149,1 млн, що більше на 13,7%, ніж за 2024 рік, повідомила Асоціація птахівників України (АПУ) із посиланням на дані Державної митної служби.
У галузевому об`єднанні зазначили, що в загальному обсязі експорту 18,4 тис. тонн припали на експортні відвантаження готових продуктів із м’яса птиці на загальну суму $58 млн.
“Ріст загального виторгу при зменшені фізичних обсягів експорту, свідчить про підвищення експортної вартості продукції та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках протягом минулого року”, – пояснили в АПУ.
Головними покупцями українського м’яса птиці в 2025 році були Нідерланди (17,4%), Саудівська Аравія (9,9%), Словаччина (7,6%) і Великобританія (11,9%). Частка експорту до країн ЄС від загального обсягу експорту досягла 30,6% (139,7 тис. тонн). Таким чином, країни Європейського Союзу, Близького Сходу та Великобританія й надалі формують основу зовнішнього попиту на українську продукцію птахівництва, наголосили в АПУ.
Зростання експортної виручки, попри незначне скорочення фізичних обсягів експорту, в асоціації пояснили підвищенням середніх експортних цін й збільшенням частки продукції з більшою доданою вартістю.
Крім того, українські виробники поступово переорієнтовують експорт на платоспроможні ринки, що дозволяє компенсувати логістичні витрати та підтримувати прибутковість виробництва на фоні постійного росту собівартості, констатували в Асоціації птахівників.
Avesterra Group має намір наростити поголів`я птиці до 10 млн голів, побудувати комбікормовий завод і розширити земельний банк до 25 тис. га, повідомив співвласник компанії Дмитро Добкін в інтерв`ю Lіga.net.
“Будемо будувати птахоферми. Зараз у нас є потужності на 4,1 млн голів. Нам потрібно їх розвинути до 10 млн голів разової посадки. В свою чергу такий темп розвитку потребує модернізації наявного або побудувати новий комбікормовий завод. Тому що цей, що є, точно не потягне нові виробничі потужності”, – зазначив він.
Добкін розповів, що для будівництва сучасного заводу з переробки м`яса птиці у Волинський області група акумулювала земельний банк у 3 тис. га. Проте для незалежності від зовнішніх катаклізмів та забезпечення птахофабрики кормами є намір розширити земельний банк до 25 тис. га полів.
Ще одним способом мінімізації виробничих ризиків він назвав створення власної інкубації, зокрема формування батьківського стада.
“Ось тоді весь ланцюжок від яйця до готового м’яса буде нашим”, – наголосив Добкін.
Avesterra Group створено у січні 2025 року. До неї увійшли “Володимир-Волинська птахофабрика” і “Луцька аграрна компанія”, які виробляють 53 тис. тонн м’яса курчат бройлерів на рік. Річний виторг — близько 4 млрд грн. Із 5 тис. тонн усієї продукції під торговою маркою “Епікур” реалізується 700 тонн, решта — “Чебатурочка”.
У червні 2025 року група запустила переробний завод, в який інвестувала EUR60 млн. Він розташований на Волині, 30 тис. кв м, з новими очисними спорудами.
Бізнесом у рівних частках володіє родина Добкіних.
“Володимир-Волинська птахофабрика” займає близько 5% українського ринку курятини. Має сім філій: Харків, Київ, Одеса, Дніпро, Вінниця, Львів та Володимир. Інфраструктура фабрики складається з 100 пташників, забійного цеху та комбікормового заводу. Підприємство також має власний земельний фонд із 3 тис. га, на яких вирощує зернові й зернобобові для виготовлення комбікормів, а також технічні культури. На фабриці працює понад 1500 осіб.
Експорт м’яса птиці приніс Україні у 2024 році майже $1 млрд, повідомив Комітет Верховної Раду з питань аграрної та земельної політики із посиланням на інформацію Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, українська галузь птахівництва у 2024 році продемонструвала зростання обсягів експорту, які збільшились на 5,7%, а також доходів, які зросли на понад 20%.
При цьому експорт м’яса та їстівних субпродуктів птиці досяг 448,8 тис. тонн, що на 5,7% більше порівняно з попереднім роком. Загальна сума експорту склала $962,7 млн, що на 20,4% перевищує показники 2023 року.
Головними імпортерами української продукції стали Нідерланди, які закупили 23,2% всього експорту. Саудівська Аравія посіла друге місце з часткою 16,1%, а Словаччина – третє з 8,5%.
Україна у 2024 році також відправила на експорт 77,8 тис. тонн яєць, що на 59,4% більше, ніж роком раніше. У грошовому еквіваленті експорт зріс на 22,5% у порівнянні з 2023 роком – до $74,5 млн.
Головними покупцями українських яєць були Ізраїль (14,1%), Польща (11,7%) та Італія (11,1%).
Зростання експорту свідчить про високу конкурентоспроможність української продукції на міжнародному ринку та ефективність роботи вітчизняних виробників. Розширення географії постачань і збільшення попиту на українське м’ясо птиці та яйця вкотре підкреслюють її якість та відповідність світовим стандартам, зауважили народні депутати.
У ВРУ акцентували увагу на тому, що ці показники є позитивним сигналом для подальшого розвитку галузі птахівництва в Україні, зокрема для залучення нових інвестицій та розширення експортного потенціалу.
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
