Загальний товарообіг торговельних центрів Budhouse Group у 2025 році сягнув 15,4 млрд грн, що на 27% більше за показники 2024 року, в євро зростання становило 17%, повідомила пресслужба компанії агентству “Інтерфакс-Україна“.
Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то в гривневому еквіваленті виторг збільшився на 49%, тоді як у валюті цей показник зріс лише на 1%. Зазначається, що такі показники зумовлені передусім вимушеним закриттям ТРЦ Fabrika та тим, що в харківському ТРЦ Nikolsky ще не відновили роботу магазини груп Inditex та H&M. Водночас об’єкти, які не зазнали пошкоджень, продемонстрували порівняно з 2021 роком впевнене зростання виторгу в еквіваленті в євро: ТРЦ Lubava перевищив цей рівень на 26%, а у Forum Lviv – на 44%.
Загальна відвідуваність ТРЦ компанії за підсумками 2025 року сягнула майже 26 млн осіб (+13% до результатів попереднього року).
Така динаміка значною мірою зумовлена відновленням показників харківського ТРЦ Nikolsky. Якщо у 2024 році через постійні обстріли міста та тривалі тривоги об’єкт фіксував суттєвий спад, то протягом 2025 року спостерігалося стабільне зростання, яке за рік сягнуло 32%. Наприкінці 2025-го Nikolsky практично вийшов на рівень відвідуваності 2021 року, приймаючи близько 1 млн гостей щомісяця.
ТРЦ Lubava та Forum Lviv також завершили рік із позитивними результатами – темпи зростання трафіку тут склали 4% та 2% відповідно.
У середньому на кожну 1000 кв. м орендної площі об’єктів групи припадає 629 відвідувачів.
Протягом 2025 року компанії вдалося зберегти вакантність на мінімальному рівні 0,8%, що фактично відповідає показникам 2021 року. При цьому в ТРЦ Nikolsky все ще залишаються не працюють майданчики ритейлерів Inditex та H&M.
Минулий рік відзначився вищою інтенсивністю ротації орендарів порівняно з 2024 роком. У центрах, які працюють, було підписано 42 нові договори оренди на загальну площу 7900 кв. м проти 4600 кв. м у 2024 році. Серед найбільш помітних відкриттів – магазин Jysk у Nikolsky та розважального центру Fly Kids у Lubava.
Значна робота була проведена у ТРЦ Forum Lviv: завдяки серії релокацій та залученню понад 10 нових брендів вдалося якісно оновити тенант-мікс торгового центру.
Наприкінці 2025 року компанія розпочала проєктування другої черги ТРЦ Lubava загальною площею 12 тис. кв. м.
Щодо інших об’єктів, будівництво ТРЦ Khortitsa Mall у Запоріжжі та ТРЦ Yessa в Одесі, розпочате у 2021 році, наразі призупинене до закінчення бойових дій. Також у планах компанії відновлення ТРЦ Fabrika, до якого компанія зможе приступити після стабілізації безпекової ситуації та припинення обстрілів Херсона.
Budhouse Group – компанія повного циклу, що займається інвестуванням, розвитком і управлінням стійких активів у сфері нерухомості. З 2009 року вона відкрила чотири торгові центри: Fabrika (Херсон), Lubava (Черкаси), Forum (Львів), Nikolsky (Харків) – і готель Khortitsa Palace (Запоріжжя). Навесні-2023 введено в експлуатацію Linden Luxury Residenсes.
Україна посіла 9-те місце серед країн, громадяни яких найчастіше приїжджали до Грузії 2025 року – 136 826 візитів (зростання на 15,4% до 2024 року), випливає з даних Національної адміністрації туризму Грузії.
Загалом Грузія за 2025 рік зафіксувала 6 856 809 міжнародних візитів (плюс 6,2% до 2024 року). Лідером стала Росія – 1 579 764 візити, або близько 23% загального показника (плюс 11,1%).
У топ-10 країн-джерел турпотоку (міжнародних візитів) також увійшли Туреччина, Вірменія, Ізраїль, Азербайджан, Казахстан, Білорусь, Індія і Китай.
Громадяни України в грудні 2025 року посіли третє місце серед іноземців за купівлею житла в Туреччині, випливає з даних Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За опублікованими даними, в грудні іноземці придбали в Туреччині 2 541 об’єкт житла, що на 5,1% більше, ніж в грудні 2024 року. На першому місці за покупками в грудні були громадяни РФ (504 об’єкти), на другому – Ірану (232), на третьому – України (193).
В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
Сукупно продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року зросли майже на 20%.
Як повідомляє Сербський Економіст, в Албанії у 2025 році посилилася залежність від імпорту зернових на тлі скорочення внутрішнього виробництва і зростання площ занедбаних сільгоспземель, при цьому основним постачальником зерна стала Сербія, повідомляє сайт Pamfleti.
У 2025 році Албанія ввезла понад 374 тис. тонн зерна, що майже на 40 тис. тонн більше, ніж у 2024 році, водночас основний імпорт припав на пшеницю і кукурудзу.
Агроекономіст Зеф Г’єта пов’язав зростання імпорту з відсутністю реальних реформ і державного фінансування агросектору, наголосивши, що без підтримки фермерів країна втрачає виробничий потенціал і стає більш залежною від зовнішніх поставок.
Структура поставок змінилася – Сербія вийшла на перше місце серед експортерів зерна в Албанію, тоді як раніше значні обсяги надходили з Росії та Румунії. При цьому витрати на закупівлю, за оцінкою джерела, залишилися близькими до рівня 2024 року через коротшу логістику та зміцнення національної валюти Албанії, незважаючи на зростання фізичних обсягів.
Албанія також експортувала 248 тонн зерна на суму близько 28 млн леків, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше, проте ці обсяги залишаються незначними. Площа сільгоспугідь у країні оцінюється приблизно в 700 тис. га, при цьому площі під зерновими культурами скорочуються, а площі занедбаних земель зростають, попереджають експерти.
https://t.me/relocationrs/2148
Пішов з життя Борис Володимирович Лупкін – доктор технічних наук, професор кафедри технології виробництва літальних апаратів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, повідомив університет.
За інформацією ХАІ, Лупкін народився в 1939 році, закінчив ХАІ в 1963 році і почав кар’єру на Київському авіаційному заводі, де працював інженером. Пізніше він багато років працював в Українському науково-дослідному інституті авіаційної технології в Києві, а в 1983 році очолив інститут.
В університеті зазначили, що Лупкін брав участь у розробці теплозахисних плиток для орбітального корабля «Буран». У 1995-1999 роках він працював головним інспектором-консультантом Адміністрації президента України, а в 2002 році повернувся до ХАІ в якості професора. Державної премії України в галузі науки і техніки він був удостоєний в 1995 році.
Україна у 2027 році буде повністю інтегрована до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу, заявив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
“Зараз у парламенті є великий законопроєкт – кількасот сторінок про фінальну інтеграцію енергоринку України з ЄС. Він підготовлений до другого читання, і, думаю, у лютому ми зможемо його ухвалити”, – сказав він на Українському сніданку у Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму у четвер, організованого Фондом Віктора Пінчука.
За словами Качки, вказаний документ являє собою сотні сторінок технічних оцінок, над яким роками працювали фахівці.
“Саме завдяки цій роботі у 2027 році ми будемо повністю інтегровані до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу”, – наголосив віцепремʼєр-міністр.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада прийняла за основу з/п №12087-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергоринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики”. Як повідомило Міністерство енергетики, відповідна законодавча пропозиція була розроблена на основі дев’яти актів енергетичного законодавства ЄС і має на меті створити необхідне законодавче підґрунтя для повної інтеграції ринку е/е України до єдиного європейського ринку на принципі взаємності.
Документ передбачає, зокрема, інтеграцію короткострокових (спотових) ринків е/е України та ЄС (market coupling) та балансуючих ринків, що означає підвищення ліквідності ринку, спрощення умов торгівлі е/е з ЄС, ефективне використання пропускної спроможності міждержавних перетинів, посилення гнучкості енергосистеми та доступ до резервів ЄС.
Також проєкт закону передбачає додаткові механізми захисту прав споживачів та посилення їхньої ролі на ринку шляхом збільшення прозорості умов постачання і запровадження інструментів порівняння пропозицій постачальників, а також створення умов для долучення споживачів до участі в інших сегментах ринку, зокрема ринку допоміжних послуг.
У відомстві зазначили, що ухвалення документу у цілому дозволить забезпечити синхронізацію ринків електроенергії на початку 2027 року.
