Виконувачем обов’язків головного тренера ФК “Динамо” (Київ) став Олександр Шовковський, він готуватиме команду до наступних матчів у чемпіонаті України.
Як повідомляє прес-служба “Динамо”, у тренерському штабі Шовковського також працюватимуть Еміль Карас, Олег Гусєв і Михайло Михайлов.
Шовковський дебютував у складі київського “Динамо” в березні 1994 року і став чемпіоном України та основним воротарем команди. У жовтні 2016 року він отримав тренерську ліцензію, проте 12 грудня 2016 року заявив про завершення кар’єри. 4 вересня 2018 року став помічником головного тренера збірної України Андрія Шевченка. 1
Шовковський 10 січня 2023 року повернувся в “Динамо” на посаду асистента головного тренера. У квітні 2023 року був призначений на посаду в.о. головного тренера команди, на період відновлення після операції Мірча Луческу.
Як повідомлялося, 3 листопада Мірча Луческу подав у відставку з посади головного тренера київського “Динамо” і оголосив про завершення кар’єри на пресконференції після закінчення матчу проти донецького “Шахтаря”.
Мірча Луческу подав у відставку з посади головного тренера київського “Динамо” і оголосив про завершення кар’єри на прес-конференції після закінчення матчу проти донецького “Шахтаря” в п’ятницю.
“Я 15 років віддав футболу України і на цьому я вирішив закінчити свою кар’єру. Це остання гра, я попрощався з гравцями “Динамо” і з гравцями “Шахтаря”. Дякую українському футболу! Дякую Україні за ці 15 років! Усім бажаю миру, здоров’я і щасливого майбутнього”, – сказав Луческу.
3 листопада в матчі 13-го туру чемпіонату України сезону-2023/24 київське “Динамо” з рахунком 0:1 поступилося донецькому “Шахтарю”. Зустріч проходила в Києві на стадіоні “Динамо” ім. Валерія Лобановського.
Луческу тренував “Динамо” з 2020 року. До цього 12 років був головним тренером “Шахтаря”.
Україні в жовтні 2023 року вдалося експортувати 4,8 млн тонн продукції агропромислового комплексу, що на 15% більше за аналогічний показник попереднього місяця, повідомив Український клуб аграрного бізнесу у Facebook.
Згідно з повідомленням, зростання обсягів експорту в жовтні 2023 року вдалося досягти, незважаючи на проблеми з маршрутами через річкові порти Дунаю – традиційне сезонне мілководдя, що перешкоджає заходу суден більшої тоннажності, і зменшення навантаження на баржі.
“Частково у збільшенні експорту допомогло додавання ще одного каналу експорту – морських портів Одеської області, які наразі функціонують у рамках тимчасового морського коридору. Однак обсяги експорту цим каналом дуже далекі від довоєнних показників”, – констатували аналітики.
За їхньою інформацією, у жовтні 2023 року було експортовано 2,5 млн тонн зернових культур, з яких 52% припадало на пшеницю, а 45% – на кукурудзу, що продемонструвало зростання до показника минулого місяця на 20%. Олійних культур було поставлено на зовнішні ринки 914,0 тис. тонн (ріпак – 48%, соєві боби – 48% і насіння соняшнику – 3%), зростання – 4%.
Крім того, на 6% зріс експорт рослинних олій, який становив 508,7 тис. тонн рослинних олій (соняшникова олія – 80%, рапсова – 14% і соєва – 6%), і на 18% макухи – 491,5 тис. тонн (соняшникова – 86%, соєва – 14%).
Порівняно з попереднім місяцем зріс експорт кукурудзи та соєвих бобів, збір яких наразі активно триває.
“Хоча й спостерігається зростання обсягів експорту, вони залишаються недостатніми для вивезення врожаю, який цього року зібрала Україна. Для відносно нормального функціонування аграрного ринку за місяць Україна має експортувати близько 6 млн т продовольства, бажано морськими шляхами, де менш дорога логістика”, – резюмували в УКАБ.
Чистий прибуток Укрсиббанку (Київ) за січень-вересень 2023 року становив 5,66 млрд грн, що в 2,7 раза перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, повідомляється в неконсолідованому звіті банку за третій квартал.
Згідно з ним, чистий прибуток банку за третій квартал становив 2,10 млрд грн, що на 0,28 млрд грн більше, ніж за другий квартал, і на 0,72 млрд грн перевищує його показник за порівнянний період минулого року.
Відповідно до звіту, чистий процентний дохід Укрсиббанку зріс у січні-вересні-2023 на 60,1% до попереднього року – до 9,07 млрд грн, зокрема, у третьому кварталі зростання становило 20,9% – до 3,15 млрд грн, що зі свого боку на 0,10 млрд грн більше, ніж у другому кварталі цього року.
Чистий комісійний дохід за дев’ять місяців цього року збільшився до результатів 2022-го на 9,2% – до 1,23 млрд грн. Проте за липень-вересень цей показник виявився на 7,2% меншим за торішнє значення, але на 7,4% більшим, ніж у другому кварталі цього року – 0,41 млрд грн.
Загалом чистий дохід від операційної діяльності зріс у 2,6 раза до попереднього року, водночас збиток від скорочення корисності знизився з 2,43 млрд грн за дев’ять місяців 2022 року до 0,25 млрд грн, зокрема в третьому кварталі він становив лише 0,01 млрд грн.
Згідно зі звітом, за дев’ять місяців 2023 року активи банку зросли на 22,7%, досягнувши 133,09 млрд грн до 30 вересня.
Таке зростання здебільшого пояснюється значним збільшенням інвестицій у цінні папери – з 45,76 млрд грн до 70,34 млрд грн, обов’язкових резервів і короткострокових розміщень Укрсибу в НБУ – з 5,32 млрд грн до 12,52 млрд грн.
Водночас обсяг коштів фінустанови на кореспондентських рахунках, кредитах і вкладах у депозити овернайт у банках скоротилися з 34,57 млрд грн до 33,33 млрд грн, як і готівкові кошти – з 2,7 млрд грн до 2,03 млрд грн.
Щодо кредитів та авансів клієнтам, то в січні-вересні цього року вони суттєво знизилися – на 34,7%, до 9,62 млрд грн. Кредити й аванси банкам, навпаки, з грудня 2022 року зросли на 5,5% – до 0,40 млрд грн.
Кредитний портфель юросіб до показників за аналогічний період 2022 року скоротився на 32,8% – до 9,27 млрд грн (без урахування відрахувань у резерви), фізосіб – на 32%.
Кошти клієнтів Укрсиббанку за дев’ять місяців 2023 року збільшилися на 20,1% – до 112,50 млрд грн, а власний капітал – з 13,10 млрд грн до 18,77 млрд грн.
За даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, Укрсиббанк посідає 7 місце за загальними активами (73,97 млрд грн) серед 64 діючих банків країни. За третій квартал його мережа струтурних підрозділів скоротилася на 8, до 222 точок.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у жовтні 2023 року перевезла залізницею в усіх сполученнях 2,5 млн тонн зернових вантажів, з яких в експортному сполученні 1,656 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи Валерій Ткачов на зустрічі з аграрним бізнесом у четвер.
Згідно з повідомленням, частка зернових вантажоперевезень у загальному обсязі становила 16,5%. При цьому обсяг середньодобового навантаження зріс до 75,7 тис. тонн, що на 44% вище вересневого показника. Рекорд із зернових перевезень було зафіксовано 25 жовтня, коли було завантажено понад 90 тис. тонн.
За інформацією УЗ, до ТОП-3 залізничних станцій із транспортування зернових вантажів увійшли Вадул-Сірет, через який було експортовано 136,6 тис. тонн, Ягодин – 121 тис. тонн, Ізов – 101 тис. тонн.
Протягом жовтня 2023 року 927,4 тис. тонн зернових вантажів було транспортовано в напрямку морських портів. Лідерами з їхнього приймання стали порт Чорноморськ із показником у 442,5 тис. тонн, Одеса – 286 тис. тонн та Ізмаїл – 148,5 тис. тонн.
З квітня по жовтень 2023 року “Оператор ГТС України” відтранспортував в Україну 3,2 млрд куб. м природного газу з ЄС і Молдови, що в 4,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року – 716 млн куб. м.
“Основні обсяги належать іноземним компаніям і надійшли для зберігання в українські ПСГ”, – повідомило ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) на своєму сайті в п’ятницю.
Цього сезону основним джерелом надходження природного газу був словацький напрямок – 1,373 млрд куб. м, або 43% від загального обсягу. З Угорщини надійшло 918,2 млн куб. м (29%), з Польщі – 382,5 млн куб. м (12%), з Румунії через Молдову – 540,5 млн куб. м (16%).
Як зазначили в ОГТСУ, південну гілку української ГТС, що є частиною Трансбалканського коридору, цього року активно використовували для комерційних поставок газу з Румунії. Здебільшого цим маршрутом транспортували газ на замовлення іноземних трейдерів для зберігання в Україні.
“Ми готові пропонувати нові рішення своїм клієнтам і серед таких, зокрема, ми бачимо Трансбалканський коридор. Цей маршрут здатний об’єднати ринки Південної та Центральної Європи, з’єднати LNG-термінали Греції, сховища України та центрально-європейських споживачів в один ланцюжок поставок”, – зазначив генеральний директор ОГТСУ Дмитро Ліппа.
Як повідомлялося, проведене за сприяння USAID операторами ГТС і ПСГ України в серпні 2023 р. стрес-тестування підтвердило високу надійність української газової інфраструктури, зокрема, зберігання і транспортування газу іноземних замовників послуг, навіть в умовах військового ризику пошкодження основних активів.
