Відень, 31 липня 2024 року – ICMPD поповнився ще одним членом: Ірландія стала 21-ю державою-членом, яка долучилася до роботи ICMPD з пошуку інноваційних рішень регіональних міграційних викликів. Ірландія приєдналася до МЦРМП останньою після Німеччини (2020 рік), Греції (2021 рік) та Нідерландів (2023 рік), які приєдналися до організації в останні роки.
“Глобальна міграція стає все більш складною та багатогранною. Ірландія не може пройти через це наодинці; ефективна міграційна політика не може бути розроблена або реалізована в ізоляції. Вступ Ірландії до Міжнародного центру з розробки міграційної політики дуже вітається і приносить багатий досвід, який стане безцінним ресурсом для ірландських політиків», – заявила міністр юстиції Ірландії Хелен МакЕнті Т.Д.
Ірландія та МЦРМП співпрацюють протягом останніх 20 років, реалізуючи низку дослідницьких проектів у сфері управління міграцією. Серед них, зокрема, дослідження нелегальної міграції, тенденцій і результатів політики регуляризації, а також аналіз реалізації різних політик (MIrreM); оцінка структури і практики Загальноєвропейської системи притулку (CEASEVAL); підготовка доказів на підтримку політики ЄС щодо додаткових шляхів прийому дорослих біженців на основі технічних і професійних навичок (REF-VET) та багато інших.
Крім того, Ірландія відіграє активну роль у діалогах з питань міграції, що підтримуються МЦРМП, таких як Будапештський та Празький процеси, а також у розробці посібника з інтеграції нещодавно прибулих мігрантів у регіоні (SPRING); політичних дослідженнях, обміні інформацією та розбудові потенціалу в рамках ініціативи «Медична країна походження» (MedCOI); а також у розробці методів і стратегій допомоги жертвам торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації дітей, особливо тих, що вчиняються з використанням онлайн каналів (HEROES).
“Ми раді вітати Ірландію як нашу нову державу-члена.
Держави-члени МЦРМП представляють групу країн, які мають велике значення та унікальну позицію у вирішенні питань, пов’язаних з міграцією; і Ірландія була активним учасником цих зусиль. Як держава-член, Ірландія і надалі зміцнюватиме стратегічний вимір нашої взаємодії з Європейським Союзом і за його межами», – заявив Генеральний директор МЦРМП Міхаель Шпінделеггер.
«Окрім того, що Ірландія є країною призначення для мігрантів, активна співпраця з МЦРМП та досвід країни у вирішенні різних міграційних питань посилить наші можливості для спільного та більш ефективного реагування на можливості та виклики, а також сприятиме вдосконаленню міграційних систем на регіональному рівні», – додав пан Шпінделеггер.
МЦРМП був заснований за ініціативою Австрії та Швейцарії у 1993 році, коли міграційна реальність в Європі була кардинально змінена політичними змінами у Східній Європі та балканськими конфліктами. Кількість країн-членів вперше зросла в 1990-х роках, коли до неї приєдналися Угорщина в 1995 році та Словенія в 1998 році. У 2001 році до них приєдналася Чехія, у 2003 році – Швеція, Польща та Болгарія, у 2004 році – Португалія та Хорватія, а у 2006 році – Словаччина.
Румунія і Сербія були наступними, хто приєднався в 2011 році, а потім Боснія і Герцеговина в 2012 році і Північна Македонія в 2015 році. Мальта і Туреччина приєдналися у 2018 році, Німеччина – у 2020 році, а Греція – у 2021 році.
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 31.05.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках ініціативи стійкості сільського господарства в Україні (AGRI-Україна) за два роки залучило понад $510 млн від приватного сектору та міжнародних донорів на підтримку українських агровиробників, ще $350 млн у цю програму вклав уряд США, повідомили в донорській організації.
“AGRI-Україна”, заснована в липні 2022 року, вже допомогла понад 14 тис. українських аграріїв, що становить 32% зареєстрованих у країні агровиробників, отримати необхідні ресурси, як-от насіння, добрива, засоби захисту рослин, доступ до складських приміщень і фінансових ресурсів. Це дало змогу зібрати врожаї та забезпечити додатковий дохід на понад $90 млн завдяки збільшенню виробництва кукурудзи та соняшнику на 430 тис. тонн”, – наголошується в повідомленні.
Коли Росія намагалася заблокувати експорт української агропродукції через чорноморські порти, “AGRI-Україна” сприяла підготовці альтернативних експортних маршрутів, зокрема через порти на річці Дунай та пункти перетину сухопутних кордонів.
Завдяки цим заходам було експортовано 62 млн тонн агропродукції, що принесло українській економіці понад $17 млрд, констатували в USAID.
За інформацією донорської організації, внески в $510 млн, надані приватним сектором і міжнародними донорами, втричі перевищили первісний цільовий показник, встановлений USAID.
“AGRI-Україна” 2023 року розширила коло своїх партнерів – ними стали 26 українських агрокомпаній, американська компанія з виробництва насіння Gowan Seed, міжнародні фінансові інститути, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку, а також уряди Республіки Корея та Японії.
“USAID і його партнери й надалі твердо налаштовані на підтримку аграрного сектору України та експорту української агропродукції, що допоможе пом’якшити загальносвітову продовольчу кризу, яка поглиблюється внаслідок війни, розв’язаної Росією”, – запевнили в донорській організації.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні за підсумками січня-червня поточного року збільшила загальний обсяг продажів залізорудної продукції на 85% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,8 млн тонн.
Згідно з проміжним звітом компанії, з 3,8 млн тонн 1,8 млн тонн було реалізовано на експорт через українські порти Чорного моря.
Загальний обсяг комерційного видобутку за перші шість місяців 2024 року збільшився на 75%, до 3,7 млн тонн, зокрема 3,3 млн тонн окатишів і 0,4 млн тонн товарного концентрату.
Собівартість випуску продукції C1 у першому півріччі-2024 збільшилася до $79/тонна через більш високі витрати на електроенергію, розширення гірничодобувної діяльності, технічного обслуговування та ремонту, що частково компенсується позитивним ефектом від девальвації валюти і заходам з економії витрат, пояснюється у звіті.
У ньому також наголошується, що через складнощі із забезпеченням електроенергією компанія займається вирішенням цієї проблеми. При цьому витрати на е/е в червні зросли приблизно $11/тонна за собівартістю C1 порівняно з попереднім місяцем. «Витрати групи C1 збільшилися до $78,8/тонна в I півріччі 2024 року через зростання цін на е/е, що компенсується невеликою девальвацією гривні й ефектом від вигіднішого фіксованого курсу та збільшенням обсягів виробництва», – пояснюється у звіті.
Загальні витрати у звітний період на дистрибуцію зросли до $148 млн порівняно з $74 млн у першому півріччі попереднього року внаслідок зростання продажів. І наголошується, що морські логістичні маршрути, як правило, є найдешевшим і найефективнішим способом доставки продукції групи своїм клієнтам. У результаті обсяг морських продажів збільшився на 1,7 млн тонн до 2,1 млн тонн у першому півріччі 2024 року порівняно з 0,4 млн тонн за той самий період 2023 року.
Ferrexpo в I півріччі-2024 знизила капінвестиції на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $55 млн із $58 млн унаслідок зростання виручки на 64,2% – до $548,535 млн із $334,010 млн. EBITDA збільшилася на 24,1% – до $79,043 млн із $63,685 млн. Грошові кошти на кінець першого півріччя поточного року становили $115,131 млн порівняно з $134,903 млн на кінець червня-2023 року.
Ferrexpo в січні-червні 2024 року збільшила чистий прибуток удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $55,490 млн із $27,009 млн. Доподатковий прибуток за цей період склав $75,671 млн, тоді як у січні-червні-2023 він становив $35,446 млн.
Ferrexpo у 2023 році знизила капітальні інвестиції на 37,1% – до $101,247 млн порівняно з $161,010 млн у 2022 році та $361 млн у 2021 році.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», 100%-ва частка ТОВ «Єристівський ГЗК» і 99,9%-ва – ТОВ «Біланівський ГЗК».
Лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра, керівництво СБУ і Міністерства охорони здоров’я запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки.
“Держконтроль якості лікарських засобів переводиться в руки приватного бізнесу, при цьому Держлікслужба використовує у своїх цілях приватну уповноважену лабораторію “Добробут-Лікілаб”, створену під себе. Просимо вас втрутитися і навести лад у фармацевтичній галузі України, зволікання призведе до втрати галуззю наукового потенціалу, напрацьованого досвіду і компетентних фахівців у майбутньому», – ідеться в тексті листа інституту до керівництва країни та галузі, текст якого має у своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”.
Автори звернення зазначають, що «представники фармринку залякані, мовчать, відчуваючи тиск і погрози з боку керівництва Держлікслужби».
«Використовуючи силові методи і такі дії, як залякування, погрози судами і розбірками в держструктурах, позаплановими перевірками, наклепами, погрозами виключення з числа уповноважених лабораторій, брехливими публікаціями у ЗМІ, в Україні знищують єдину серед бюджетних держустанов прекваліфіковану ВООЗ акредитовану і сертифіковану за міжнародними стандартами лабораторію», – підкреслюють автори звернення.
Колектив ІОЗ ім. Марзєєва заявляє, що планує звернутися до європейських партнерів і ВООЗ.
Як повідомлялося, завідувачка лабораторії інституту ім. Марзєєва Наталія Останіна вважає, що керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію з ринку контролю якості лікарських засобів, передаючи направлення на контроль якості від Держлікслужби приватній лабораторії ТОВ «Добробут Лікілаб».
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім.Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників. Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою, Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018. Лабораторія єдина серед наукових держустанов була прекваліфікована ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
Інвестиційно-банківська компанія Capital Times (Київ) переглянула свій макропрогноз на 2024-2025 рр., погіршивши очікування зростання економіки на 2,0 відсоткових пункти (в.п.) – до 3,1% та інфляції на 2,6 в.п. – до 9,0%.
«Ми припускаємо, що охолодження економіки призведе до від’ємного реального ВВП України в IV кв. 2024р і I кв. 2025р. Поліпшення прогнозу можливе за умови впровадження механізмів бюджетного стимулювання економіки, що було анонсовано представниками влади», – йдеться в прес-релізі компанії в середу.
Згідно з ним, прогнози зростання ВВП та інфляції на наступний рік також погіршено на 1,3 п.п. – до 2,9% і 7,0% відповідно.
Зазначається, що аналітики Capital Times фіксують ознаки сповільнення економіки і пов’язують їх із меншим потоком зовнішньої фінансової допомоги, а також внутрішніми мобілізаційними процесами. Серед інших причин було названо проблеми із забезпеченням електроенергією, посилення торгового і бюджетного дефіциту.
Оцінку номінального ВВП було знижено на цей рік на 2,2% – до $188,3 млрд, а на наступний – на 1,8%, до $205,7 млрд.
У компанії зазначили, що хоча інфляція досягла мінімальних значень у II кв. 2024 року, у червні було зафіксовано різке прискорення споживчої та промислової інфляції через підвищення цін на електроенергію.
«У довоєнні роки бізнес поступово перекладав витрати на комунальні платежі на споживача, однак у воєнний час ресурсу для покриття додаткових витрат у бізнесу недостатньо. Тому бізнес одразу закладає в ціни зростання собівартості», – пояснили аналітики.
Згідно з оновленим прогнозом, Capital Times погіршив очікування середнього офіційного курсу на цей рік до 40,5 грн/$1 з 39 грн/$1 у попередньому прогнозі, а на кінець року – до 42,5 грн/$1 з прогнозованих раніше 41 грн/$1. Також аналітики більш песимістично оцінюють можливу траєкторію гривні 2025 року: середньорічний офіційний курс прогнозується на рівні 43,7 грн/$1, а на кінець року – 45,2 грн/$1, тоді як раніше вони очікували середній курс 2025 року на рівні 42 грн/$1.
«Накопичення структурних проблем із фінансуванням бюджету та зменшенням фінансової підтримки від партнерів зумовлюють поступову девальвацію української гривні протягом 2024 року. Девальваційний тренд дуже сильний, і ми припускаємо слабкість гривні в II півріччі цього року», – йдеться в релізі.
Водночас аналітики поліпшили прогноз щодо золотовалютних резервів України на цей рік із $38 млрд до $41,5 млрд, погіршивши його на наступний рік із $42 млрд до $40 млрд.
Позитивним моментом оновленого макропрогнозу є поступове звуження від’ємного сальдо торгового балансу з $37,7 млрд торік до $36,8 млрд цьогоріч і $35,4 млрд наступного року.
Аналітики вважають, що узгодження плану реструктуризації зовнішнього боргу, домовленості з європейськими партнерами за програмою Ukraine Facility, реалізація механізму Extraordinary Revenue Acceleration Loans надання Україні $50 млрд, забезпеченого майбутніми доходами від заморожених активів РФ, а також всебічна підтримка МВФ – фактори, що дадуть змогу зменшити залежність України від допомоги США в наступні роки, нівелюючи ризики результатів виборів у Штатах.
«На фронті без суттєвих змін, незважаючи на відчутне перевищення сил ворога. У II півріччі припускаємо більше позитивних новин для України, зокрема, прогресу у звільненні територій. Однак базовим сценарієм завершення війни бачимо 2027-2028 рр.», – резюмували в Capital Times.
Capital Times, ВВП, Україна
