Ціни на нафту опускаються в понеділок, незважаючи на розширення Ізраїлем масштабу наземних військових дій на території сектора Газа, на яке вже відреагував погрозами Іран.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху оголосив у вихідні про ухвалене владою країни рішення перейти до другого етапу операції, в якому буде задіяно більше військовослужбовців безпосередньо в секторі Гази. Раніше Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) зробила низку рейдів у сектор.
Ціни на нафту опускаються, оскільки Ізраїль, “здається, ставиться до ситуації з обережністю, і це дає надію на те, що найгірший сценарій конфлікту не матеріалізується”, зазначає керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес. Інвесторам, однак, слід пам’ятати, “що це, ймовірно, буде довгий і затяжний конфлікт”, каже експерт, слова якого наводить Market Watch.
Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:15 кв. м у понеділок становить $89,27 за барель, що на $1,21 (1,34%) нижче, ніж на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ціна цих контрактів збільшилася на $2,55 (2,9%), до $90,48 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали до цього часу на $1,3 (1,52%), до $84,24 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $2,33 (2,8%), до $85,54 за барель.
За підсумками всього минулого тижня Brent подешевшала на 1,8%, WTI – на 2,9%.
Найбільші побоювання в інвесторів викликає можливість прямого включення Ірану в конфлікт між Ізраїлем і ХАМАС. Посилення санкцій щодо іранської нафти може призвести до скорочення пропозиції сировини на ринку на 1 млн барелів на добу. У разі розростання конфлікту країна може загрожувати транспортним вузлам і нафтовій інфраструктурі в регіоні, зазначає Market Watch.
Україна в січні-вересні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,033 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,7% – до $15,104 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (36,06% поставок у грошовому виразі), Японії (21,25%) та Індії (6,75%).
Україна в зазначений період імпортувала 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Другий саміт програми “Зерно з України” відбудеться в Києві 25 листопада, повідомляють у пресрелізі Офісу президента.
Як зазначається, на полях третьої зустрічі радників з національної безпеки і зовнішньої політики на Мальті на виконання доручення президента Володимира Зеленського керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак провів низку двосторонніх зустрічей із радниками лідерів країн – партнерів України.
Зокрема, під час зустрічі з радником глави уряду Іспанії Еммою Апарісі Єрмак “подякував іспанській стороні за значну фінансову підтримку гуманітарної ініціативи “Зерно з України” та запросив узяти участь у другому саміті програми, що відбудеться в Києві 25 листопада поточного року”.
В Україні в понеділок, 30 жовтня, без опадів. У східних областях вночі та вранці місцями туман, повідомив Укргідрометцентр.
Вітер переважно південний, 7-12 м/с, у Карпатах пориви 19-24 м/с.
Температура вночі 4-9° тепла, у південній частині та західних областях 8-13°, вдень 16-21°, у Криму та на Одещині до 24°; на сході та північному сході вночі 1-6° тепла, вдень 13-18°.
У Києві в понеділок без опадів. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 7-9°, вдень 17-19°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, у Києві 30 жовтня найвища температура вдень була 18,3 у 2013 р., найнижча вночі -16,7 у 1920 р.
У вівторок, 31 жовтня, в Україні без опадів, лише на крайньому заході вдень невеликий дощ. Вітер південний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с, у Карпатах пориви 15-20 м/с. Температура вночі 8-13°; вдень 15-20°, у південній частині до 24°.
У Києві у вівторок без опадів. Вітер південний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 11-13°; вдень 17-19°.
Україна перейшла на зимовий час, 29 жовтня о 4:00 стрілки годинника було переведено на одну годину назад.
Перехід на зимовий час здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів № 509 “Про порядок обчислення часу на території України” від 1996 року, проте історично практикується на території країни з 1981 року.
Передумовою для такого переходу вважають подовження світлового дня та певну економію електроенергії. Проте останнім часом точаться дискусії щодо доцільності такого переходу, оскільки він може призводити до порушення циркадних ритмів.
Перехід на літній і зимовий час двічі на рік практикується в приблизно 70 країнах світу, зокрема в країнах Євросоюзу.
Президент України Володимир Зеленський призначив Юрія Дюдіна послом України в Республіці Чилі.
Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави 27 жовтня.
Крім того, президент звільнив Сергія Шутенка з посади посла України в Греції, а Євгена Цимбалюка – з посади постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні.
Укази підписано 27 жовтня.
