Збори акціонерів ПрАТ “МетЛайф” (Київ) 17 грудня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 313,714 млн грн (на одну акцію – 38,1 грн), повідомив страховик в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з оприлюдненими даними, виплату буде здійснено у доларах США з урахуванням обмежень, встановлених Національним банком України (НБУ) щодо переказу резидентами іноземної валюти за кордон на користь іноземного інвестора/нерезидента на виплату дивідендів, починаючи з 6 січня 2026 року до 17 червня 2026 року.
Як повідомлялося, акціонерів “МетЛайф” 28 травня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 270,486 млн грн (на одну акцію – 32,85 грн). Виплата проводиться з 1 липня 2025 року до 1 січня 2026 року.
ПрАТ “МетЛайф” входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Є лідером українського ринку страхування життя.
Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків та критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13200 “Про наставництво”, яким запроваджується інститут індивідуального та корпоративного наставництва для дітей віком від 10 років і молоді з вразливих категорій.
Як пояснювали в профільному комітеті, нині наставництвом охоплено дуже вузьке коло дітей, а також бракує чітких механізмів організації наставництва – від відбору та підготовки наставників до супроводу, обліку і контролю. Новий закон має розширити коло отримувачів наставництва та унормувати процедури.
Документ передбачає дві форми наставництва – індивідуальне та корпоративне, встановлює вимоги до наставників (зокрема вік від 21 року та громадянство України), запускає соціальну послугу з організації наставництва і визначає суб’єктів, які організовують та контролюють процес. Також запроваджуються механізми обліку, моніторингу, супроводу і державного нагляду у сфері наставництва.
Згідно з інформацією з матеріалів до другого читання, встановлено віковий поріг для дітей – від 10 років, а договір про наставництво передбачається тристороннім: наставник, батьки або законні представники дитини та надавач соціальної послуги. Наставництво можливе лише за згодою законних представників і самої дитини.
Адвокат Олексій Шевчук, коментуючи агентству “Інтерфакс-Україна” ухвалення закону, наголосив на новизні механізму для дітей старшого віку.
“Ключовим є те, що щодо дітей віком від 10 років не обов’язково встановлювати опіку чи піклування”, – сказав він.
Закон набуде чинності після підписання президентом і офіційного оприлюднення у встановленому порядку.
Влада Китаю з 18 грудня ввела незалежний митний режим для острова Хайнань, що передбачає більш вільне ввезення зарубіжних товарів, в тому числі розширює коло продукції, для якої діють нульові мита, повідомляє «Сіньхуа».
Це один з найсерйозніших кроків у зусиллях Китаю з просування вільної торгівлі та більшої відкритості економіки, зазначає видання.
Острів, площа якого становить понад 30 тис. квадратних кілометрів, оголошений зоною особливого митного контролю. Ділове середовище для іноземних компаній тут буде більшою мірою відповідати міжнародним стандартам, на них чекає зниження податків і виробничих витрат, а також розширений доступ до послуг, включаючи охорону здоров’я та освіту. Бізнес зможе використовувати Хайнань як платформу для виходу на величезний ринок материкового Китаю, зазначає «Сіньхуа».
Перелік товарів, що не обкладаються митом в порту Хайнаня, був розширений до 6,6 тис. з 1,9 тис., частка таких товарів у загальних поставках зросте до 74% з 21%.
Крім того, відповідно до чинних правил, ці товари можуть поставлятися в материковий Китай після переробки, що створила додану вартість не менше 30%.
Хайнань став спеціальною економічною зоною Китаю в 1988 році. Згідно з офіційними даними, з 2020 року в провінції було створено понад 9,6 тис. нових підприємств за участю іноземних інвестицій.
ВВП Хайнаня в минулому році склав $113 млрд, що можна порівняти з обсягом 70-ї за розміром економіки світу, за даними Світового банку.
Відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби повторно виставив на електронному майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Мін’юсту) спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф” (Одеса) за стартовою ціною 191,9 млн грн.
Як повідомила пресслужба “СЕТАМ”, загальна площа комплексу становить 7,7 тис. кв. м. У лот входять адміністративна будівля, готель, спортивно-оздоровчий комплекс, футбольне поле, трибуни, котельні тощо. Земельна ділянка до лоту не входить.
Аукціон призначено на 1 січня 2026 року. Сума гарантійного внеску становить 9,5 млн грн.
Як повідомлялося, Київський райсуд Одеси 2021 року задовольнив позов Національного банку України до колишнього власника Імексбанку Леоніда Клімова і постановив продати на відкритих торгах спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф” в Одесі в рахунок погашення 309 млн грн заборгованості банку за наданим йому стабілізаційним кредитом.
Клімов як власник Імексбанку 2014 року уклав із Нацбанком договори поруки та іпотеки, узявши на себе особисті зобов’язання з погашення заборгованості перед регулятором за стабілізаційними кредитами банку.
Національний банк у січні 2016 року звернувся до суду для стягнення заборгованості в судовому порядку, оскільки Клімов не виконував взяті на себе зобов’язання за договором поруки.
НБУ 26 січня 2015 року ухвалив зарахувати Імексбанк до категорії неплатоспроможних, а рішенням від 21 травня 2015 року відкликав банківську ліцензію та ліквідував фінустанову.
З початку 2025 року в Україні побудовано 324 МВт нових потужностей вітроелектростанцій, тоді як за два попередні роки – між 2022 р. і першим кварталом 2025 р. – було введено 248 МВт нових ВЕС. Про це повідомив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков на прес-конференції «Вітроенергетика і УХЕ в 2025-му: рік нових рішень, викликів і зростання» в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.
«Сьогодні близько 40% цього обсягу вже приєднано до мережі і генерує електроенергію, решта перебуває на стадії тестування, і компанії нам обіцяють, якщо не до кінця цього року, то до кінця першого кварталу 2026 року, – всі 324 МВт будуть генерувати е/е», – сказав він.
Крім того, за словами Конеченкова, в Україні ще реалізуються нові проєкти ВЕС загальною потужністю 4,5 ГВт, з яких 44% розміщуються на заході країни, 34% – в центральних регіонах і решта 22% – на півдні України, в першу чергу в Одеській та Миколаївській областях.
За даними УВЕА, загальна потужність встановлених в Україні ВЕС зараз становить 2,3 ГВт, з яких 1,3 ГВт розміщені на тимчасово окупованій території.
Також в країні налічується 534 МВт загальної встановленої потужності систем накопичення енергії (СНЕ, BESS).
“Укрпродукт Груп”, великий український виробник фасованого масла і плавленого сиру, у січні-вересні 2025 року зберіг стабільний рівень виробництва на своїх основних виробничих майданчиках і запровадив протоколи забезпечення безперервності бізнесу, удосконалені від початку повномасштабного вторгнення.
“Експорт становив 20,4% від загального обсягу продажу, що зміцнило позиції групи як одного із провідних експортерів молочної продукції в Україні”, – зазначається у звіті компанії, оприлюдненому на Лондонській фондовій біржі у четверг.
При цьому обсяги виробництва плавленого сиру знизилися на 8,5%, що в компанії пояснили зниженням попиту на внутрішньому ринку.
Водночас продажі “Укрпродуктом” плавлених сирних продуктів зросли на 8,1% з огляду на перехід споживачів до дешевших альтернатив. Продажі вершкового масла на внутрішньому ринку скоротилися у зв’язку зі значним зниженням рентабельності, проте в цілому вони зросли на 25,8% за рахунок експорту.
Нарощування експорту спредів підвищило продажі спредів на 5%, а сухого знежиреного молока та продуктів із знежиреного молока – на 74,7%.
Водночас обсяги продажів комбучі зросли на 30,6%, тоді як продажі квасу знизилися на 13,3% через прохолоднішу літню погоду та скорочення кількості точок продажу кегов, пояснили в компанії.
“Укрпродукт” за зазначений період збільшив більш ніж вчетверо обсяг продажів соняшникового насіння, що пояснив диверсифікацією асортименту продукції.
“Рентабельність залишалася під тиском через залежність від дизельного палива, псування продукції, інфляцію цін на сировину, зростання витрат на персонал і нестабільність, що зберігається в енергетичному секторі”, – наголосили в компаній.
“Укрпродукт Груп” – великий український виробник фасованої олії, плавленого сиру та квасу. Випускає молочні продукти під торговими марками “Наш молочник”, “Наш сирок”, “Молендам”, “Вершкова долина”, квас під ТМ “Арсеньєвський”.
До складу “Укрпродукт Груп” входять два заводи у Житомирі (один спеціалізується на випуску плавленого сиру, другий виробляє квас), а також два підприємства у Хмельницькій області: молокозавод у Старокостянтинові, що випускає фасоване масло, спреди, сир та сухе молоко та молочний завод у Летичеві.
Виробничі потужності групи компаній дають можливість випускати до 70 тис. тонн молочної продукції на рік.
