Україна в січні-вересні поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 33,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 221,599 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період знизився на 45,9% – до $88,978 млн.
Україна за дев’ять місяців 2023 року експортувала 2,750 тис. тонн коксу, що нижче за аналогічний період минулого року на 25,6%. У грошовому вираженні він скоротився на 34,4% – до $647 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (86,81%), Колумбії (10,23%) і Чехії (2,01%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Канадський уряд запровадив нову тимчасову міграційну програму для українців, яка дає змогу отримати дозвіл на постійне проживання в країні, повідомляє прес-служба Міністерства імміграції Канади.
Прийом заявок на участь у програмі буде відкрито 23 жовтня.
Скористатися нею зможуть громадяни України, близькі родичі яких мають канадське громадянство або статус постійного жителя Канади. Згідно з програмою, близькими родичами вважаються діти, батьки, бабусі й дідусі, подружжя, а також брати й сестри.
Програма також дає змогу подати заявку громадянам третіх країн, якщо їхні дружина або чоловік мають українське громадянство, але не можуть виїхати з України або ж загинули чи зникли безвісти.
Наразі інформації щодо термінів розгляду заявок та ціни подачі немає, однак вона з’явиться 23 жовтня.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2023 року випустив продукції на суму 397,8 млн грн, що на 6,5% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари зріс на 18% – майже до 17 млн кв. м, тарного картону – на 22,4%, до 12,1 тис. тонн, паперу – на 9,6%, до 3,3 тис. тонн.
Зокрема, у вересні комбінат наростив випуск паперу і картону на 4,7% до вересня-2022 – до 1,7 тис. тонн, гофротари на 10,3% – до 1,83 млн кв. м. Порівняно із серпнем поточного року випуск паперу та картону зменшився на 20%, гофротари – на 6,5%.
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за дев’ять місяців в Україні випущено 405,3 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше, ніж за той самий період 2022 року), і 379,6 млн кв. м картонних ящиків (на 17,7% більше).
Жидачівський ЦБК у 2022 році випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% – до 41,76 млн грн.
Група компаній “Нова пошта” планує до кінця року вийти на ринок ще шести країн Європейського Союзу, відкривши там перші свої відділення, повідомив співвласник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов на Київському міжнародному економічному форумі, що відбувся цього тижня.
“У нас експансія відбувається. Уже вісім країн. До кінця цього року буде ще шість”, – сказав Клімов.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі компанії, відділення Nova Post з’являться в Латвії, Естонії, Угорщині, Італії, Франції та Австрії.
На форумі Клімов зазначив, що у відділеннях Nova Post за кордоном робочими будуть дві мови – місцева та українська.
“Ми ухвалили тверде рішення, що у відділеннях Nova Post у Європі розмовлятимуть двома мовами. Це буде місцева мова і це буде мова українська”, – зазначив співвласник компанії.
На форумі він також повідомив, що група компанії щомісяця спрямовує близько 100 млн грн на місяць на потреби армії. Клімов уточнив, що 3249 співробітників компанії нині перебувають у ЗСУ, а від початку повномасштабного вторгнення 99 колег загинуло.
Як повідомлялося, Nova Post уже відкрила 62 відділення в Польщі, Литві, Чехії, Румунії, Німеччині та Молдові.
У мережу “Нова пошта” в Україні на початок липня 2023 року входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема, “Нова пошта”, “НП Логістик”, платіжна система NovaPay і “Нова пошта Глобал”.
Німеччина надасть Україні додаткові 200 мільйонів євро на підтримку освіти, системи охорони здоров’я та питного водопостачання, а також реконструкцію міст.
Про це заявив уповноважений німецького уряду з питань відновлення України Йохен Фласбарт під час візиту в Україну, повідомляє Deutsche Welle (“Німецька хвиля”) з посиланням на DPA.
За даними міністерства економічного співробітництва та розвитку в Берліні, з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина виділила близько 1,1 млрд євро на підтримку цивільного населення.
Фласбарт 20 жовтня повідомив у соцмережі Х про прибуття до Києва разом із федеральною міністеркою з навколишнього середовища Німеччини Штеффі Лемке.
В Україні запрацює Кліматичний офіс, відкритий за підтримки Європейського союзу та Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Згідно з його повідомленням у Facebook у суботу, Кліматичний офіс у рамках Міжнародної конференції “United for Justice. United for Nature”, що проходила 20-21 жовтня в Києві, відкрили очільник Міндовкілля України Руслан Стрілець, єврокомісар Віргініюс Сінкявічюс і федеральний міністр довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини Штеффі Лемке.
Зазначається, що він підтримуватиме уряд України в реалізації кліматичної політики, допомагатиме регіонам і бізнесу в реалізації проєктів із декарбонізації та адаптації, а також стане інструментом залучення “зелених” фінансів на післявоєнне відновлення України. Крім того, вказується, що саме офіс буде одним із ключових стейкхолдерів, які сприятимуть налагодженню співробітництва України за статтею 6 Паризької угоди і приєднанню до міжнародного вуглецевого ринку, та займатиметься розвитком системи торгівлі викидами в Україні.
За словами Стрільця, наведеними в повідомленні, це остання ланка, яка завершить розбудову кліматичного управління в Україні.
“Сьогодні проводиться титанічна робота, щоб наша країна стала членом Європейського Союзу і перебувала в межах CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – ІФ-У). Уже наступного року плануємо запустити пілотну національну систему торгівлі викидами (СТВ). Ми дамо можливість виробникам спробувати здійснити операції на ринку СТВ і зрозуміти, як цей ринок працює”, – пояснив Стрілець один із напрямів роботи офісу.
За словами міністра, у 2025 році мають запровадити карбонові сертифікати, що дасть змогу Україні та її виробникам реалізувати надлишкові обсяги СО2, які не було емітовано.
“У 2026 році система торгівлі викидами запрацює в Україні повноцінно. Поки що нам потрібно провести верифікацію всіх наявних даних і показати світу наш потенціал щодо вільних квот. Ми готові ділитися вільними викидами і робити свій внесок у світовий кліматичний трек. Нашій країні важлива підтримка партнерів, і ми справді її відчуваємо від самого початку нашої боротьби за справедливість і мир”, – наголосив очільник Міндовкілля.
Як повідомлялося, в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” на початку жовтня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець заявив, що вважає за необхідне ухвалення закону про національну ВТВ уже наступного року, щоб запровадити її 2025 року й у такий спосіб уникнути перешкод для українського експорту, пов’язаних із початком дії з 1 січня 2026 року CBAM.
“Якщо ми створимо свою національну ВТВ, яка буде повністю відповідати європейській, зокрема й ціна на викиди CO2, або інтегруємо нашу ВТВ з європейською, то CBAM нам абсолютно не страшний. Тому, що ми будемо вже в цьому CBAM всередині його кордонів. Тепер ті, хто захоче постачати продукцію нам, будуть платити. Фактично наше завдання – пересунути кордон СВАМ і опинитися всередині цього проєкту”, – сказав Стрілець.
Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) – інструмент Федерального міністерства довкілля, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) з міжнародного фінансування пом’якшення наслідків зміни клімату та збереження біорізноманіття.
