Національний банк України 26 липня ухвалив рішення про анулювання ліцензії на здійснення діяльності зі страхування та виключення з Державного реєстру фінансових установ ПрАТ «СК “Велтлінер” (Київ).
Як повідомляється на сайті регулятора, рішення ухвалено за заявою компанії.
Раніше НБУ 12 липня 2024 року надав дозвіл СК «Велтлінер» на добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля.
Рішення про вихід СК «Велтлінер» з ринку та затвердження плану виходу було прийнято на загальних зборах акціонерів 27 червня 2024 року.
Згідно з наданою товариством звітністю за 2023 рік, страховий портфель формувався переважно за рахунок платежів за договорами КАСКО – 64%, страхування відповідальності власників наземного транспорту – 7%.
Обсяг страхових премій у зазначеному періоді склав 47,497 млн грн, сформовані страхові резерви – 17,645 млн грн, виплати відшкодувань – 15,363 млн грн. Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,1%;
Як повідомлялося, акціонери страхової компанії «Велтлінер» у зв’язку з економічною ситуацією в Україні ухвалили рішення про об’єднання бізнесу і команди фахівців зі страховою компанією «АСКО – Донбас Північний» (СК «АСКО ДС», Дружківка Донецької обл.).
СК «Велтлінер» було засновано 12 листопада 1997 року. З 2012 року є правонаступником ПрАТ «Страховий дім “Європейський світ”. Мала 28 ліцензій з добровільних та обов’язкових видів страхування, пропонує клієнтам понад 100 страхових продуктів.
АТ «Харківобленерго» 26 липня оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» (Київ) договір на закупівлю послуг з обов’язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ і ДЦВ). Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель ProZorro, загальна очікувана вартість становить 2,154 млн грн, цінова пропозиція компанії, єдиного учасника тендеру, така сама.
СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Набирають чинності Закони України № 3853-IX та №3854-IX від 16.07.2024, з 00:00 год. 27 липня, які передбачають запровадження звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну: електрогенераторного обладнання; обладнання для вітро- та сонячної генерації; акумуляторів (крім акумуляторів малої потужності), повідомляє Державна митна служба України в п’ятницю.
Служба окремо звертає увагу на те, що під пільгове ввезення в Україну підпадають такі важливі для населення товари, як: електрогенератори, інвертори, літій-іонні акумулятори та зарядні станції на їхній основі, а також сонячні панелі для ремонту та/або заміни від ушкоджень і розширення потужності діючих сонячних електростанцій.
Також у відомстві наголошують, що в переліку товарів, які звільняються від сплати митних платежів під час імпорту, зазначено обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам та/або ремонту машин механізованого розмінування, і таке оборонне обладнання, як засоби радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам.
«Змінами передбачено на період дії воєнного стану в Україні звільнення від сплати митних платежів товарів, ввезених задля енергетичної безпеки, у тому числі тих, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їхні частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових і турбореактивних двигунів та їхніх частин), 8501 64 00 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та окремих літій-іонних осередків місткістю менш як 200 А-год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок), комплектуючих для організації власного виробництва та ремонту в Україні машин механізованого розмінування, що класифікуються в товарних позиціях 8427, 8430, 8479 згідно з УКТ ЗЕД, а також для виготовлення підприємствами України активних засобів протидії технічним розвідкам, що класифікуються в товарних позиціях 8517, 8525, 8543 згідно з УКТ ЗЕД», – уточнили в Держмитслужбі.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) назвав умовою купівлі CRH двох цементних заводів Buzzi передачу 25-28% акцій ПрАТ «Дікергофф цемент Україна» незалежному інвестору, повідомляється на сайті комітету.
Як повідомлялося, у червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством з питань запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досяг угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів – «Волинь-цемент» (Здолбунів, Рівненська обл.) і «Південь-цемент» (смт Вільшанське, Миколаївська обл.).
АМКУ розглядав заяву CRH про концентрацію з вересня 2023 року.
Згідно з оприлюдненими умовами, CRH має протягом дев’яти місяців з моменту здійснення заявленої концентрації продати або іншим чином передати акції (частку) в розмірі від 25% до 28% статутного капіталу третій особі, не пов’язаній відносинами контролю з компанією «CRH UKRAINE B.V.», з правами вето (для забезпечення блокування ключових управлінських рішень вищого органу управління холдингової компанії). Очікується, що таким інвестором стане Європейський банк реконструкції та розвитку, оскільки в грудні 2023 року CRH підписала мандатний лист з ЄБРР щодо спільного придбання активів італійської компанії Buzzi в Україні.
Крім того, CRH також буде зобов’язана регулярно протягом п’яти років звітувати перед АМКУ, зокрема, про обсяги виробництва продукції та відпускні ціни на внутрішньому ринку.
Очікується, що CRH інвестуватиме в придбані заводи, розширюючи та модернізуючи їхні виробничі потужності, зберігатиме робочі місця та покращуватиме умови праці для співробітників.
Як повідомлялося, 2023 року сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн. Підприємства, що входять до асоціації «Укрцемент», у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу.
За даними асоціації «Укрцемент», потенціал виробництва цементу в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Він вважає, що попри можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва.
За словами директора одного з найбільших залізобетонних заводів України «Хмельницькзалізобетон» Валерія Корбута, інвестиції та модернізація підприємств завжди підвищують конкуренцію на ринку. А це, своєю чергою, робить продукт якіснішим і доступнішим. Тому вже сьогодні важливо залучати інвестиції в цементну галузь, щоб бути готовими до відновлення.
Комерційний директор компанії-виробника бетону «Будіндустрія-1» Віктор Гушель констатує, що орієнтуючись на проєкти відновлення необхідно інвестувати у виробництво цементу саме зараз.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ «Подільський цемент» (Хмельницька обл.), ТОВ «Цемент» (м. Одеса) і ПрАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, яке виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH 2020 року.
З 1999 року компанія інвестувала близько $500 млн в Україну. Зокрема, з початку повномасштабного вторгнення CRH вклала $80 млн, зокрема $34 млн у будівництво цементного терміналу в Київській області.
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Заступник міністра торгівлі США Маріса Лаго прибула до Києва в п’ятницю, повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк.
«Ласкаво просимо до Києва заступника міністра торгівлі США Лаго! Сьогодні ми проведемо зустрічі з бізнес-спільнотою, підприємцями та представниками уряду України, щоб обговорити, як приватний сектор США може долучитися до підтримки відновлення економіки України», – написала посол у соцмережі Х.
Голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький пов’язує заяву в Національне антикорупційне бюро про нібито вчинення ним кримінального правопорушення зі справою про закупівлю компанією бронежилетів на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Це стара мертва справа про закупівлю бронежилетів, яку компанія здійснювала на прохання Нацгвардії на початку березня 2022 року. Ми знайшли кілька сотень бронежилетів 4 класу за ціною 16,4 тис. грн із ПДВ. На той час вона була значно нижчою за ціни, за якими купували інші», – сказав Кудрицький на брифінгу в медіацентрі “Україна” в Києві п’ятницю.
За його словами, окрім «Укренерго» ні до кого претензій немає, і час від часу «безіменні політологи» пожвавлюють справу: або вкидають це в медіапростір, або пишуть заяви, щоб НЕК у черговий раз перевірили.
Голова компанії додав, що ставиться до цього, як до спроби створити інформаційне вкидання, і вважає, що «справа як не мала, так і не матиме жодної перспективи в правоохоронних органах або в судах».
Кудрицький припустив, що причиною його дискредитації як керівника компанії може бути активне залучення «Укренерго» міжнародного фінансування, обсяг якого з початку повномасштабної війни перевищив EUR1,5 млрд.
«Як варіант – комусь не дають спокою EUR1,5 млрд фінансування, яке ми залучили з початку війни. Може, є й інші причини. На мій погляд, це такий білий шум», – висловив думку глава системного оператора.
Відповідаючи на запитання Енергореформи про реакцію міжнародних партнерів на інформацію про можливе кримінальне правопорушення, Кудрицький зазначив, що її немає. «Західні партнери ніяк не відреагували. Не треба ніяких суджень. Довіра визначається не словами, а фактами, і наші партнери довірили нам EUR1,5 млрд, що в рази, а то й у десятки разів більше, ніж будь-якій іншій компанії», – заявив він.
Водночас Кудрицький акцентував, що кожна штучна медіаатака призводить до додаткових складнощів у залученні дуже необхідного додаткового фінансового ресурсу для енергосистеми.
«Люди, які це роблять, переслідують свої корисливі інтереси і, найімовірніше, корупційні інтереси, але, врешті-решт, шкодять інтересам держави», – резюмував голова “Укренерго”.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 17 липня 2024 року зобов’язав уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення за заявою особи, зазначеної в ухвалі як особа №6, від 28 червня 2024 року. В ухвалі зазначається, що заявником порушено питання про можливе вчинення головою правління НЕК «Укренерго» кримінальних правопорушень. Суд зазначає, що така заява має бути внесена до ЄРДР протягом 24 годин з моменту її подання.
Як повідомлялося, 26 червня Служба безпеки та Національне антикорупційне бюро України заявили про те, що викрили на корупційних діях під час закупівлі бронежилетів керівника одного з Департаментів НЕК «Укренерго», який наразі не працює на цій посаді в компанії.
За даними слідства, така закупівля призвела до бюджетних збитків на понад 10 млн грн. Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.
НЕК «Укренерго» від початку повномасштабної війни залучила понад EUR1,5 млрд міжнародного фінансування у вигляді кредитів і грантів, половину якого спрямувала на відновлення та реконструкцію мереж. Ще 24% було використано на спорудження пасивного захисту, а 34% – на підтримку ліквідності ринку. Найбільший обсяг фінансування надав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – EUR670 млн. Ще EUR324 млн отримано за підтримки німецького державного банку розвитку KfW, EUR224 млн – Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) і EUR136 млн – від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). 18 липня НЕК «Укренерго» і KfW домовилися про грант на EUR100 млн. 23 липня Група ЄІБ заявила, що планує направити EUR86 млн «Укренерго» на будівництво укриттів від дронів.
