26 квітня 2025 року до Белграда прибув Дональд Трамп-молодший, старший син президента США Дональда Трампа. Це його другий візит до Сербії за останні шість місяців і частина більш широкої поїздки по Східній Європі, що включає також Угорщину та Румунію.
Програма візиту до Белграда
В рамках візиту Трамп-молодший зустрівся з президентом Сербії Олександром Вучичем. За словами Вучича, обговорювалися питання двосторонніх відносин, стратегічного співробітництва та спільних проектів на найближчі роки. Президент підкреслив важливість зміцнення політичних і економічних зв’язків між Сербією і США.
У другій половині дня Трамп-молодший виступив на бізнес-форумі, організованому Торгово-промисловою палатою Сербії та Клубом підприємців. У заході взяли участь представники будівельних компаній, банківського сектора та інших галузей. Обговорювалися перспективи інвестицій та розвитку ділових зв’язків між США та Сербією.
Інвестиційні інтереси сім’ї Трампів у Белграді
Підвищений інтерес сім’ї Трампів до Белграда пов’язаний з планами реконструкції будівлі Генерального штабу Югославської народної армії, зруйнованої під час бомбардувань НАТО в 1999 році. У 2024 році компанія Affinity Global Development, що належить Джареду Кушнеру, зятю Дональда Трампа, підписала угоду з сербським урядом про будівництво на цьому місці готельного комплексу.
Передбачається, що проект включатиме готель під брендом Trump, комерційні приміщення і понад 1500 житлових апартаментів. Цей проект розглядається як частина більш широкої стратегії щодо залучення американських інвестицій в регіон Західних Балкан.
Попередні візити Дональда Трампа-молодшого до Белграда
Перший візит Трампа-молодшого до Белграда відбувся у вересні 2024 року, під час передвиборчої кампанії його батька. Тоді він провів закриту вечерю з групою сербських бізнесменів, включаючи власників будівельних компаній і банків. Зустріч проходила без участі представників сербського уряду і була спрямована на обговорення потенційних інвестиційних проектів.
Значення візиту для регіону
Візит Дональда Трампа-молодшого до Белграда свідчить про зростаючий інтерес США до інвестицій в Сербії та регіоні Західних Балкан. Обговорення спільних проектів і зміцнення двосторонніх зв’язків можуть сприяти розвитку економічного співробітництва та залученню нових інвестицій в країну.
Крім того, візит підкреслює прагнення Сербії до зміцнення відносин із США, що особливо важливо в контексті її прагнення до інтеграції в Європейський Союз і балансування між традиційними союзниками та новими партнерами.
В цілому, візит Дональда Трампа-молодшого до Белграда можна розглядати як крок до зміцнення економічних і політичних зв’язків між Сербією і США, а також як сигнал про готовність обох сторін до реалізації спільних проектів у майбутньому.
Папу Римського Франциска поховали в базиліці Санта Марія Маджоре в Римі, повідомив Ватикан. Закрита церемонія тривала близько півгодини.
«Обряд поховання відбувся згідно з приписом Ordo Exsequiarum Romani Pontificis, під головуванням кардинала Камерленго, в присутності осіб, зазначених у відповідному повідомленні Бюро літургійних урочистостей і родичів покійного Папи, і завершився о 13.30», – йдеться в заяві Ватикану.
Після завершення церемонії прощання починається дев’ятиденний період жалоби.
У цей час до Ватикану прибувають кардинали з усього світу для участі в конклаві – закритому зібранні, на якому обирають нового Папу Римського.
Відзначається, що Папа вперше за більш ніж століття був похований за межами Ватикану, і його поховання було приватною подією, що дозволило найближчим до нього людям віддати йому шану.
Індійські військові повідомили, що пакистанські війська вдруге за ніч обстріляли індійські пости вздовж лінії контролю в спірному Кашмірі, повідомляє Associated Press в суботу.
Згідно із заявою індійської армії, солдати з декількох пакистанських армійських постів відкрили вогонь по індійських позиціях «по всій лінії контролю».
Індійські війська, в свою чергу, відповіли зі стрілецької зброї. У заяві зазначено, що обстріл був «неспровокованим», але інформації про жертви не надано.
Напруженість між Індією і Пакистаном зросла після смертельного нападу на індійських туристів в Кашмірі у вівторок, коли сталася терористична атака, в результаті якої загинуло близько 30 осіб, більшість з яких були індійськими громадянами.
Індія назвала цей напад «терористичною атакою» і звинуватила Пакистан у підтримці нападників. Видання The Indian Express з посиланням на джерела писало, що за атакою стояли сім нападників, з них щонайменше четверо – з Пакистану.
Пакистан у свою чергу заперечував свою причетність, а невідома бойова група «Кашмірський опір» взяла на себе відповідальність за атаку.
У відповідь на ескалацію конфлікту Індія призупинила дію важливого договору про спільне використання водних ресурсів і закрила єдиний функціональний наземний пункт перетину кордону.
Пакистан, у свою чергу, скасував візи для індійських громадян і закрив свій повітряний простір для індійських авіакомпаній.
Національний банк України (НБУ) поліпшив оцінку дефіциту електроенергії в Україні в поточному році з 4% до 3% і в наступному – з 2% до 1% завдяки швидким ремонтам і розвитку розподіленої генерації.
«Швидкі ремонти маневрової генерації та енергетичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації е/е та потужностей ВДЕ на тлі збереження стабільного імпорту е/е дозволяють поліпшити оцінку дефіциту е/е на прогнозному горизонті», – констатує НБУ в опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року, порівнюючи його зі звітом за січень.
На думку Набанка, у 2027 році дефіцит майже зникне (1%).
Таким чином, зазначено в звіті, вплив обмежень енергопостачання на зміну реального ВВП зменшиться, а обсяги щорічного імпорту електроенергії в 2025-2027 роках становитимуть близько $0,5 млрд.
Як повідомлялося, наприкінці 2024 року Міністерство енергетики відзвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, склала 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
39 років від дня Чорнобильської катастрофи
26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. В результаті невдалого експерименту з перевірки систем безпеки стався вибух реактора, який призвів до масштабного викиду радіоактивних речовин в атмосферу.
Як сталася аварія
Експеримент на четвертому енергоблоці проводився з метою перевірки роботи турбогенератора в разі втрати зовнішнього електропостачання. Через низку порушень інструкцій, проектних помилок і неправильних дій персоналу реактор втратив стійкість, що спричинило тепловий вибух і подальшу пожежу.
Перші пожежники та працівники станції, які прибули на місце аварії, зіткнулися з потужним радіоактивним опроміненням, часто без належного захисту.
Масштаби катастрофи
У перші дні після аварії радіаційна хмара накрила територію України, Білорусі, Росії, а потім поширилася по всій Європі.
Близько 116 000 осіб були терміново евакуйовані з Прип’яті та 30-кілометрової зони відчуження.
Згодом ще близько 220 000 осіб були переселені із забруднених районів.
За оцінками експертів, радіоактивні викиди з Чорнобиля в десятки разів перевищували вибух атомних бомб у Хіросімі та Нагасакі.
Наслідки катастрофи
Людські жертви:
Відразу після аварії загинуло близько 30 осіб від гострої променевої хвороби та травм.
За довгостроковими прогнозами, наслідки радіації призвели до зростання захворювань щитовидної залози, онкологічних захворювань, серцево-судинних хвороб у десятків тисяч людей.
Екологічні наслідки:
Протягом десятиліть зона відчуження залишалася вкрай небезпечною для проживання.
Деякі території і сьогодні мають високий рівень радіаційного забруднення.
Економічні наслідки:
СРСР зазнав колосальних економічних збитків, що оцінюються в мільярди доларів.
Відновлювальні роботи, будівництво саркофага над зруйнованим реактором, переселення населення — все це стало важким тягарем для економіки.
Світові наслідки
Переосмислення політики безпеки: після Чорнобиля по всьому світу були переглянуті стандарти безпеки атомних електростанцій.
Загострення антиатомного руху: країни Європи почали масово розвивати програми відмови від атомної енергетики або посилили контроль за нею.
Зростання міжнародного співробітництва: катастрофа показала необхідність глобальної координації в разі ядерних аварій. Були створені нові міжнародні угоди з ядерної безпеки.
Президенти України і США – Володимир Зеленський і Дональд Трамп – провели в Римі продуктивну зустріч, пише Politico з посиланням на представника Білого дому.
«Президент Трамп і президент Зеленський сьогодні зустрілися в приватному порядку і провели дуже продуктивну дискусію«, – сказав директор з комунікацій Білого дому Стівен Чунг.
«Більш детальна інформація про зустріч буде надана пізніше», – сказав він.
Президенти прибули до Риму на церемонію прощання з Папою Римським Франциском. Прес-секретар президента України Сергій Нікіфоров повідомив про зустріч Зеленського і Трампа до початку церемонії прощання.
За повідомленням ЗМІ, президенти США і України можуть продовжити переговори після церемонії поховання Папи Римського Франциска.
