Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” скерував 370 млн грн на комплекс капітальних ремонтів основних виробничих агрегатів.
Згідно з пресрелізом комбінату у вівторок, компанія продовжує реалізацію щорічної програми капітальних інвестицій для підтримки виробничих потужностей та природоохоронного устаткування. Комбінат виконав капітальне оновлення основних виробничих агрегатів у доменному, мартенівському та цеху гарячої прокатки із загальним бюджетом у 370 млн грн.
“Вітчизняний ГМК – одна з експортоорієнтованих галузей української економіки, яка втратила найбільше за час війни. Ми фокусуємося на виживанні, бо саме збережене виробництво стане базою для майбутніх проєктів з модернізації та розвитку. Ремонти та належне обслуговування виробничих комплексів – важливий внесок у забезпечення сталої роботи “Запоріжсталі” сьогодні і надалі”, – відзначив в.о. генерального директора меткомбінату Тарас Шевченко.
За його словами, комбінат виконав комплекс ремонтів у основних виробничих підрозділах підприємства: доменної печі (ДП) №3 та її газоочистки, аспірації ливарного двору й бункерної естакади у доменному цеху, двохванного сталеплавильного агрегату та його газоочистки у мартенівському цеху, стана слябінг-1150 та стана БТЛС-1680, а також ножиць та кліщових кранів у цеху гарячої прокатки. Роботи тривали цілодобово, у виконанні ремонтів задіяли більше 400 спеціалістів: працівників інжинірингових служб та виробничих підрозділів “Запоріжсталі”, фахівців “Запоріжвогнетриву”, “Каметсталі” та підрядних організацій.
При цьому уточнюється, що завдяки капремонту ДП-3, зокрема, забезпечить високу ефективність очистки технологічного повітря від пилу на рівні 20 мг/куб. м.
В межах ремонту двохванного сталеплавильного агрегату провели перефутерування головного склепіння та робочого простору печі. Для цього “Запоріжвогнетрив” поставив понад 800 тонн вогнетривких шамотних та периклазохромітових виробів.
На стані слябінг-1150 проведено ремонт універсальної кліті та її електроприводу, рольгангів, натискних вузлів горизонтальних та вертикальних валків, вузлів поворотного столу із заміною платформи, ревізія електро- та енергообладнання стану, ремонт панелей управління тощо. На стані БТЛС-1680 фахівці виконали ревізію та оновлення вузлів агрегату.
Також констатується, що виконані капремонти спрямовані на підвищення надійності та ефективності роботи обладнання, зниження рівня браку продукції та втрат енергоресурсів. І нагадується, що цьогоріч також “Запоріжсталь” виконає комплекс капремонтів ключових агрегатів теплоелектроцентралі – котлоагрегату №5, турбогенератора №1 та турбокомпресорного агрегата №7. На ці цілі комбінат скерував близько 75 млн грн інвестицій. Загалом попри складну економічну ситуацію, у 2025 році бюджет капінвестицій складе більше 1 млрд грн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Платформа Food from Ukraine символізує розширення ініціативи України від акценту лише на зерні до готової продукції, а також до передачі знань технології, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев на відкритті IV Міжнародного саміту з продовольчої безпеки “Продовольство з України” у Києві в середу.
Соболев зазначив, що Україна в 2025-2026 маркетинговому році вже експортувала 5,8 млн тонн пшениці.
“Це не просто цифра, це показник стійкості нашого агросектору, який працює попри зруйновану інфраструктуру, постійні логістичні виклики, атаки дронами і щоденні ризики”, – наголосив міністр.
Він навів дані прогнозу USDA, згідно з якими за підсумками сезону експорт пшениці з України становитиме 15 млн тонн, тобто приблизно 7% світової торгівлі цією продукцією.
“Це підтверджує, що Україна продовжує, попри все, бути надійним партнером для світового продовольчого ринку. (…) Проте питання продовольчої безпеки лишається актуальним і буде тільки посилюватися. Українські аграрії забезпечують продовольством сотні мільйонів людей в різних регіонах світу, від Північної Африки до Азії. Наша країна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки, забезпечується стабільність поставок зернових, олійних культур і продуктів тваринництва”, – зауважив Соболев.
Як зазначив міністр, в Україні розуміють, що найстрімкіше зростатиме попит на продовольство. Найближчими десятиліттями приріст майже на 14% сформує Субсахарська Африка, яка наразі імпортує понад дві третини власної потреби продовольства. Середня продуктивність фермерських господарств на цьому континенті становить лише 40% потенціалу, втрати зернових становлять до 20%, а щільність механізації – всього 2-4 трактори на 100 кв км, що в десятки разів нижче, ніж у Європі.
Водночас він зауважив високу реакцію на ці виклики з боку держав Африки, які інвестують у зрошення, механізацію, створення агропромислових зон, локалізацію виробництва техніки, розвиток інфраструктури, зберігання і переробку. Це не просто модернізація, за словами Соболева, це стратегічний курс на самодостатність.
Саме тому одним із стратегічно правильних рішень для України, на думку міністра економіки, є трансформація ініціативи президента України Grain from Ukraine у Food from Ukraine.
“Платформа Food from Ukraine формуватме новий підхід до глобальної продовольчої політики, поєднуючи довгострокове фінансування гуманітарних програм за створенням стабільних і захищених логістичних маршрутів, розвитком переробки та виробництва продукції з високою додатковою вартістю, залученням інвестицій, технологічною модернізацією агросектору, розширенням співпраці з країнами Азії, Африки, Латинської Америки та острівними державами, а також налагодженням партнерства між урядом, бізнесом і міжнародними організаціями для створення стійкої передбачуваної та інноваційної глобальної продовольчої системи”, – підкреслив Соболев.
Міністр повідомив, що Україна в рамках цієї ініціативи розпочне створювати мережу регіональних продовольчих хабів. Він продемонстрував відеопрезентацію першого проєкту такого логістично-переробного хабу, який планується звести в Гані. Базовою інфраструктурною точкою його стане зберігання, переробка та дистрибуція української агропродукції, а також локалізація сучасних технологій Західній Африці.
Соболев наголосив, що Україна та Гана в Києві в середу підписали меморандум про співпрацю, чим заклали підгрунтя для довгострокового партнерства та практичного розвитку ініціативи та створення Food for Ukraine.
“Україна перестає бути політичним донором продовольства. Ми стаємо частиною архітектури нової моделі глобальної продовольчої стійкості, країною, яка допомагає не лише годувати світ сьогодні, а й створює механізми інноваційного виробництва завтра”, – резюмував міністр економіки.
Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України збільшило термін прийому заявок на гранти Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) до 30 листопада 2025 року з встановленою до того кінцевою датою 17 листопада за програмою для підтримки виноробів Одеської області.
“Завдяки продовженню терміну подачі заявок ще більше місцевих виноробів отримають шанс скористатися програмою, розвивати своє виробництво і зміцнювати економіку регіону. Ми вдячні ФАО та
Уряду Італії за стабільну підтримку відновлення аграрного сектору України”, – наведені в повідомленні відомства слова заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України Дениса Башлика.
У Мінекономіки нагадали, що прийом заявок розпочався 28 жовтня 2025 року, станом на сьогодні їх подали вже 30 підприємців Одеської області.
Відзначається, що участь у програмі можуть взяти зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР) виноградарі та винороби, які обробляють від 2 до 50 га виноградників або виробляють до 10 тис. декалітрів вина на рік в Одеській області.
Заявка подається через ДАР і повинна бути обов’язково підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
Відібрані учасники отримають грантову підтримку в розмірі від $10 тис. до $25 тис. залежно від обсягів виробництва та обґрунтованих потреб.
Крім фінансової допомоги, програма передбачає надання технічної підтримки, навчання та консультацій, а також сприяння у впровадженні системи захищених географічних зазначень. Очікується, що це дозволить підвищити конкурентоспроможність українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній, виплатила черговий купон за єврооблігаціями-2029 і попри війну в Україні продовжує виконувати свої боргові зобов’язання, зокрема перед власниками євробондів.
“Можемо підтвердити, що купон було сплачено вчасно”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” керівник пресслужби групи “Метінвест” Андрій Бурлаков у відповідь на запит.
Термін виплат купонів за євробондами-2029 – 17 листопада.
“Дати виплати купона – 17 травня та 17 листопада”, – констатується в інформації щодо облігацій-2029.
Ставка купону – 7,750% річних.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Metinvest виплатив купон за євробондами-2029 попри війну
Україна завдяки впровадженню Державної стратегії боротьби з антибіотикорезістентністю з 2022 року скоротила споживання резервних антибіотиків у 2-2,5 раза.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема, споживання антибіотиків широкого спектра цефтріаксону скоротилося вдвічі, левофлоксацину – у 2,5 раза.
“Зменшення споживання резервних антибіотиків свідчить про те, що лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Це дає змогу зберегти важливі препарати для випадків, де інші антибіотики неефективні”, – пояснює МОЗ.
Крім того, МОЗ констатує зростання споживання пероральних форм антибіотиків. Зокрема, у 2024 році лише 8% усіх призначень антибіотиків здійснювались у вигляді ін’єкцій.
МОЗ підкреслює, що за даними ВООЗ, станом на 2023 рік майже кожна шоста підтверджена бактеріальна інфекція у світі вже нечутлива до стандартного лікування, у 2019 році майже 5 млн смертей в світі були повʼязані з антибіотикорезистентністю.
“Антибіотики – це критично важливі ліки. Якщо їх пити про всяк випадок чи не за призначенням, вони втрачають силу, бо бактерії легко набувають стійкості до них. Їхня стійкість – це наша вразливість. Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування”, – зазначає МОЗ.
Резервні антибіотики – це препарати, які призначають у крайніх випадках для лікування тяжких бактеріальних інфекцій, коли антибіотики першого вибору (“групи доступу”) та другої лінії (“групи спостереження”) виявилися неефективними. Їх використовують лише тоді, коли існує безпосередня загроза життю, щоб уникнути втрати їхньої ефективності через резистентність.
В Україні олійний льон залишається нішевою культурою, водночас його валовий збір у 2025-2026 маркетинговому році (МР) становитиме 66 тис. тонн, що є найвищим результатом із 2017/18 МР, повідомило інформаційно-аналітичне видання “УкрАгроКонсалт”.
“Виробництво схильне до коливань під впливом ринкових факторів та погоди. З 2020 року розпочалося стабільне розширення посівів. Зростанню сприяє попит з боку ЄС – основного імпортера льону. (…) Вирішальними стали поєднання розширення площ та покращення врожайності. У 2024/25 МР спостерігається часткове відновлення врожайності, що все ще нижче потенціалу культури”, – пояснили аналітики.
Експерти зауважили, що експорт залишається ключовим драйвером ринку — понад 80% урожаю українського льону у 2024/25 МР відправляється за кордон. За роки війни ця частка збільшилась більше, ніж у два рази.
Основний напрямок збуту льону — ЄС (Італія, Польща, Бельгія – топ-імпортери). Після початку повномасштабної війни країни ЄС значно знизили закупівлі російського льону, переорієнтувавшись на альтернативних постачальників із України, Казахстану та Канади.
Водночас після піку експорту у 2023/24 МР (понад 70 тис. тонн) у 2024/25 МР відвантаження з України зменшилися приблизно на 24%.
“Український ринок олійного льону входить у фазу стабільного відновлення. Культура поступово повертає позиції у структурі посівів, формуючи нову нішу для дрібних і середніх агровиробників. За умови підтримки експорту та розвитку переробки, льон має потенціал закріпитися як перспективна альтернативна культура для північних регіонів країни, які все частіше стикаються з погодними ризиками”, – резюмували в “УкрАгроКонсалті”.
