Китай поетапно запровадить споживчий податок на літієві та літій-іонні батареї, а також сонячні елементи, які з 2015 року були звільнені від оподаткування, повідомляє агентство «Сіньхуа».
Безртутні, нікель-металгідридні, літієві та літій-іонні батареї, а також ванадієві проточні акумулятори оподатковуватимуться за ставкою 2% з 1 вересня 2026 року. З вересня 2027 року ставка зросте до 4%.
Для фотоелектричних, або сонячних, елементів податок у розмірі 2% почне діяти з 1 квітня 2027 року, а з квітня 2028 року також буде підвищений до 4%.
Нові правила оприлюднили Міністерство фінансів Китаю, Головне митне управління та Державна податкова адміністрація.
Запровадження податку може підвищити собівартість виробництва батарей і сонячних елементів у Китаї. Якщо виробники повністю перекладуть додаткові витрати на покупців, відпускні ціни можуть зрости приблизно на 2% на першому етапі та до 4% після повного введення ставки.
Однак фактичне подорожчання залежатиме від конкуренції, рентабельності підприємств і контрактів із покупцями. Частину витрат китайські виробники можуть взяти на себе, щоб не втратити частку на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Зміни потенційно вплинуть на вартість електромобілів, систем накопичення енергії та сонячних електростанцій, оскільки батареї й фотоелектричні модулі є одними з основних компонентів таких проєктів. Водночас через високу частку інших витрат ціна готового електромобіля або сонячної станції не обов’язково зросте на повні 4%.
Деякі перспективні технології тимчасово залишаться звільненими від податку до грудня 2028 року. До них належать натрій-іонні та твердотільні батареї, паливні елементи, а також перовскітні, тандемні й арсенід-галієві сонячні елементи.
Китай наразі стягує споживчий податок у розмірі 4% з більшості акумуляторної продукції. Водночас літієві та літій-іонні батареї, сонячні й паливні елементи користувалися пільгою з 2015 року.
Ця політика сприяла швидкому нарощуванню виробничих потужностей та перетворенню китайських компаній на світових лідерів. Однак надлишок пропозиції одночасно посилив цінову конкуренцію і погіршив прибутковість частини виробників.
Аналітики Citic Securities оцінюють можливі додаткові доходи китайського бюджету від податкових змін у 45 млрд юанів, або близько $6,6 млрд.
Після оголошення нових правил акції виробника сонячних елементів Longi Green Energy Technology зросли на 2,1%, JinkoSolar – на 4%, а найбільшого у світі виробника акумуляторів CATL – на 4,6%.
Провінція Мугла, де розташовані популярні курорти Бодрум, Мармарис і Фетхіє, залишається найдорожчим регіоном Туреччини для придбання житла. За підсумками червня 2026 року середня вартість квадратного метра тут сягнула 85,182 тис. турецьких лір, або приблизно $1,85 тис.
Середня вартість житлового об’єкта в Муглі склала 11,074 млн лір, що відповідає приблизно $240 тис., як випливає з червневого звіту сервісів Emlakjet та Endeksa.
Друге місце за вартістю квадратного метра посів Стамбул із показником 63,788 тис. лір. Середня вартість об’єкта в найбільшому місті Туреччини оцінюється приблизно в 7,017 млн лір.
На третьому місці — Анталія, де квадратний метр коштує в середньому 55,264 тис. лір, а житло — близько 6,079 млн лір. Далі йдуть Ізмір із показником 52,677 тис. лір за кв. м та Чанаккале — 52,634 тис. лір.
До рейтингу регіонів із найвищою середньою вартістю об’єктів також увійшов Айдин. Середня ціна житла в провінції, що включає курорти Кушадаси та Дідім, сягнула 6,782 млн лір при вартості квадратного метра 50,238 тис. лір.
Високі ціни в прибережних регіонах пов’язані з концентрацією курортної нерухомості, обмеженою пропозицією землі в найпопулярніших локаціях, розвитком преміальних проєктів та попитом з боку покупців з інших регіонів Туреччини та з-за кордону.
У середньому по країні вартість квадратного метра житла на кінець червня становила 40,944 тис. лір, а стандартного об’єкта площею близько 125 кв. м — 5,118 млн лір, або приблизно $111 тис. За рік ціни в національній валюті зросли на 22,3%.
Однак з урахуванням інфляції турецьке житло подешевшало за рік на 7,6%. Реальне зниження було зафіксовано у всіх 30 найбільших провінціях країни. У Стамбулі ціни з урахуванням інфляції знизилися на 5,5%, в Анталії — на 4,1%, в Анкарі — на 3,5%, в Ізмірі — на 9,5%.
Середній термін окупності інвестицій за рахунок оренди в Туреччині оцінюється в 13 років. У Мугле він сягає 18 років, в Анталії — 16 років, у Стамбулі — 12 років, в Анкарі — 11 років. Більш тривалий термін окупності курортного житла пов’язаний із високою вартістю купівлі порівняно з довгостроковою орендною платою.
У червні 2026 року в Туреччині було продано 129 979 тис. житлових об’єктів, що на 15,8% більше, ніж роком раніше. Кількість іпотечних угод зросла на 72,1% — до 25 993 тис.
20 липня Управління поліції охорони в Києві оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) та добровільного страхування автотранспортного КАСКО.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 177,4 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 28 липня.
Як повідомляє «Сербський економіст», уряд Угорщини планує до 2035 року виділити 3,55 трлн форинтів, або близько 9,8 млрд євро, на модернізацію національної залізничної мережі.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та міністр транспорту й інвестицій Давид Вітезі презентували програму 22 липня на станції Ракошпалота-Уйпешт у Будапешті. Влада називає її одним із найбільших залізничних проєктів в історії країни.
Програма розрахована на кілька циклів. Її основними завданнями стануть підвищення надійності перевезень, скорочення часу в дорозі, реконструкція колій і станцій, оновлення рухомого складу та розвиток міжнародних залізничних маршрутів.
Влада має намір забезпечити конкурентоспроможне залізничне сполучення з усіма адміністративними центрами Угорщини, модернізувати регіональні лінії та розширити приміські перевезення навколо Будапешта та великих міст. Окремими напрямками стануть розвиток вантажних перевезень, створення залізничного сполучення з аеропортом Будапешта та інтеграція державних і міських транспортних систем.
На реалізацію програми передбачається спрямувати 1,1 трлн форинтів із фондів згуртування ЄС та 700 млрд форинтів із європейського фонду відновлення RRF. Ще 400 млрд форинтів планується залучити у вигляді кредитів Європейського інвестиційного банку, аналогічну суму — через концесійні проєкти. Близько 950 млрд форинтів становитимуть зобов’язання за проєктами наступного бюджетного циклу ЄС на 2028–2034 роки.
Уряд планує придбати щонайменше 35 нових поїздів InterCity та 42 приміські електропоїзди, а також розпочати реконструкцію десяти найбільш завантажених вокзалів країни. Середній вік поїздів MÁV та приміських поїздів HÉV зараз становить близько 43 років, а на 42% залізничної мережі діють суттєві обмеження швидкості.
На основних напрямках влада розраховує довести середню швидкість руху до 100 км/год. Окремі ділянки планується підготувати для руху поїздів зі швидкістю 160–200 км/год.