Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Ціни у котеджних містечках Одеси зросли, а попит упав: огляд ринку

Ласкаво просимо у світ котеджних містечок Одеси! Якщо ви шукаєте комфортне та затишне житло у зеленій зоні на півдні України, то котеджні містечка Одеси – це для вас ідеальний вибір.За даними порталу заміської нерухомості zagorodna.com у базі є 117 котеджних містечок в Одеській області та 36 містечок в Одесі.

У котеджних містечках Одеси є:

Наразі в Одесі:

У 7 містечках будівництво заморожено. У 16 селищах Одеси продажі завершено.

Однією з переваг котеджних містечок є можливість жити у затишному та просторому будинку з власною територією. Більшість містечок розміщено на ділянках площею від 0,1 до 1 гектара та складаються з 10-200 будинків.
Площа домоволодінь коливається від 50 до 500 кв.
Площа прилеглих ділянок коливається від 2 до 25 соток.

Котеджні містечка зазвичай мають свою інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики, зелені насадження та інші вигоди.

Сьогодні в Одесі вже збудовано понад 1000 будинків у котеджних містечках, а ще 500 будинків перебувають на різних стадіях будівництва.

Недоліком котеджних містечок Одеси може бути віддаленість від центру міста та транспортна віддаленість. Також вартість котеджів та пов’язані з ними витрати на утримання можуть бути досить високими.

Вартість нерухомості у котеджних містечках Одеси залежить від розташування, площі та типу будинку.

Станом на 1 червня, за даними нашого порталу, середня вартість у котеджних містечках Одеси дорівнює 75048 грн/кв.м.
Мінімальна вартість квадрата 30 000 грн. є в Таунхаусах “Англійський”.
Максимальна вартість квадрата 121 122 грн. є у КМ «Золотий Берег».

За останній рік попит на котеджні містечка в Одесі через військові дії впав на 50-80%.

За словами Сергія П’ятницького – засновника компанії ReDWall, у разі позитивних змін на фронті, ринок нерухомості відновлюватиметься. При цьому з перемогою, що наближається, ціни на нерухомість для покупців зростатимуть, на що впливають кілька факторів.
“У нашій країні зараз дуже багато зруйнованого житла і люди, які жили в інших регіонах, шукатимуть нові місця для життя і розглядатимуть Одесу, зокрема, як одне з найкращих місць для життя в Україні. Друге: треба розуміти, що попит нікуди не зник. Люди, які планували купувати нерухомість і далі жити в Одесі, вони житимуть в Одесі, і купуватимуть квартири, але трохи пізніше, після того, як війна закінчиться. Третє — це взагалі великі серйозні міграційні процеси всередині країни», – вважає експерт.
При цьому Сергій П’ятницький зазначає, що найбільший поштовх до ринку нерухомості в Одесі отримає, коли війна закінчиться. Тому він радить зараз інвестувати не в нерухомість, а у Збройні сили України.

У свою чергу, аналіз ринку нерухомості показує, що котеджні містечка в Одесі є дуже привабливими об’єктами для інвестування.

Оскільки ціни на житло в Одесі продовжать зростання до кінця 2023 року, придбання таунхауса чи котеджу може стати дуже вигідним вкладенням коштів на довгі роки.

Не втрачайте можливості жити у комфортному та затишному котеджному містечку в Одесі. Вибирайте свій ідеальний варіант житла у зеленій зоні на півдні України вже сьогодні!

,

Прийде час, коли ми конкуруватимемо з Європою, – вважає власник зернотрейдерської компанії Прометей Рафаель Гороян

Україна має всі шанси не програти в конкуренції з Європою, а ось беззастережний вступ до ЄС, — не найкраще рішення, – такої думки дотримується Рафаель Гороян, засновник та керівник Групи компаній Прометей.

За словами Горояна, тема, пов’язана з Україною та експортом зерна в інші країни, наразі дуже напружує. На початку війни всі країни розуміли загрозу, яку несе цей конфлікт, особливо з урахуванням сильної позиції України у сільському господарстві.  Європейські країни відкрито підтримували Україну, приймаючи українських громадян та імпортуючи українське зерно, а тепер розслабилися і починають вводити заборони.

«На перший план підуть інтереси Європи, і буде конфлікт інтересів, ми вже відчуваємо перші звістки про це. Ще з 1990-х, коли в нас був голод і холод, я розумію: переоцінювати Європу не варто.  Так, там багато досягнень в економіці та суспільному строї, але все-таки багато речей ми можемо туди впровадити й продемонструвати їм. Ми можемо навчити їх воювати. Ми можемо навчити їх займатися агросектором, правильно працювати. Європа ж не однорідна. От є Німеччина, там трударі, це в них в крові, але є ще й Іспанія, Греція, Хорватія, Чорногорія, де ставлення до праці зовсім інше… Вони здивовані тим, що українці, емігрувавши, працюють і підіймають їхню економіку», – зазначив Рафаель.

Керівник Прометея вважає за необхідне демонструвати європейцям свої досягнення в галузі військової справи, сільського господарства та економіки.

«До Європи варто ставитись реалістично. Я для себе визначив кілька явищ, які нам треба в Європи запозичити. Це фінансування дешевими грошима, це суди, це – в малій частині – медицина, пенсійне забезпечення і ще кілька економічних питань. Однак багато речей приймати нам не треба, а краще запропонувати власні рішення. Взяли й заборонили ввезення українського зерна, хоча мали б сказати своїм фермерам: от українці вміють дешевше зерно вирощувати, і ви навчіться, чого ви страйкуєте? Навчіться!», – закликає Рафаель.

Експерт наголошує на тому, що кожна країна має свої особливості та плюси, і не варто сліпо наслідувати європейські матриці. Водночас він попереджає про можливі ризики, зокрема вказуючи на приклад Греції, яка зазнала скрутних наслідків вступу до Євросоюзу й обмежень виробництва окремих продуктів.

«Я вважаю, що не треба розоряти малих підприємців і країни та створювати з трьох країн лідерів і богів.  І доля нашого зерна – це легкий натяк, що в нас може бути так, як у Греції. Як не крути, вони захищатимуть свої інтереси. От вирощування овочів, фруктів – вони можуть нам взагалі заборонити цим займатися. З зерном вони нічого не зможуть зробити – в нас надто великі площі, порти. Вони тільки заробляти на цьому будуть. Однак я не знаю, які макроекономічні схеми в них у головах. В інтересах лідерів ЄС нам можуть заборонити що завгодно,  – згадав Рафаель. – Проте чому в Греції заборонили? У Греції робоча сила дешевша, якість винограду і води краща, ніж в Італії, урожайність оливок вища».

Водночас експерт вважає, що українські фермери вміють працювати без дотацій і можуть досягати кращих результатів.

«Думаю, першою причиною можуть стати дотації на гектар. Вони ж у нас не можливі. Проте в нас прихована дотація є, фермер не платить податок на прибуток. Це ж теж серйозна стаття витрат для фермера. Однак загалом – так, ми вміємо працювати без дотацій, ми вміємо краще працювати. Український фермер не потребує дотацій, він до війни був дуже заможним. І навіть зараз процес триває, є прибуток, але маленький. Крім того, фермер у стресовому стані. Він або змириться з маленьким прибутком, або збанкрутує», – зазначив Рафаель.

,

Україна та основні партнери підписали заяву про перезапуск ринку приватного страхування

Україна, Європейська комісією, Швейцарія, Норвегія, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали Заяву про наміри щодо перезапуску ринку приватного страхування для підтримання стійкості та відновлення України, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Відновлення України стане найбільшим проєктом відновлення з часів Другої світової війни. Ми залучаємо до цього процесу всіх наших міжнародних партнерів, а також приватний сектор. Саме він буде двигуном відновлення України. Сьогодні на полях конференції в Лондоні разом із Єврокомісією, Швейцарією, Норвегією, ЄІБ та ЄБРР підписали Заяву про наміри щодо перезапуску ринку приватного страхування для підтримання стійкості та відновлення України”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.

За його словами, це дасть старт страхуванню бізнесу від військових ризиків при інвестиціях в Україну.

“За рахунок донорської підтримки зможемо знову залучати українські та міжнародні страхові та перестрахувальні компанії. Такий важливий крок допоможе в поверненні іноземних інвестицій в Україну. Це означає відновлення економіки, робочі місця та податки для підтримки нашої армії”, – підсумував він.

Австралійський бізнесмен Форрест проінвестує $500 млн у Фонд розвитку України

Австралійський бізнесмен, голова інвестиційної компанії Tattarang і компанії Fortescue Metals Ендрю Форрест (Andrew Forrest) вкладе $500 млн у Фонд розвитку України UDF, який створюють разом з інвесткомпанією BlackRock, повідомляє Мінекономіки України з Конференції з відновлення в Лондоні.

Як ідеться в релізі на його сайті, Форрест буде стратегічним радником зі створення UDF і його інвестиційних груп – зелених стратегічних металів, зеленого заліза, зеленого водню і зеленої електроенергії, і буде виступати у складі консультативної групи для українського уряду.

Зі свого боку Форрест, виступаючи на конференції, закликав інших світових інвесторів побачити в Україні можливості відмінних довгострокових інвестицій.

Уточнюється, що ідею UDF задумав і розробив Форрест, надихнувшись планом Маршалла Другої світової війни, і ще в березні 2022 року він звернувся до глави BlackRock Ларрі Фінка, щоб отримати консультативну підтримку щодо створення інвестиційного механізму.

Уперше публічно про його плани виступити якірним інвестором та інвестувати $500 млн у фонд для розвитку напряму зеленої енергетики стало відомо в листопаді 2022 року.

У травні 2023 року Міністерство економіки України оголосило про призначення BlackRock FMA консультантом із дизайну Фонду розвитку України.

“Ми не повинні прагнути відновити те, чим була Україна з її застарілою інфраструктурою радянської епохи… Ми побудуємо майбутнє, яке буде цифровим, зеленим, справедливим і вільним від корупції”, – сказав Форрест на конференції.

У пресрелізі зазначається, що благодійна організація Minderoo Foundation від Forrests уже внесла мільйони доларів на допомогу українському народу, зокрема, профінансувала першу гуманітарну партію зерна з України в серпні та забезпечила критично важливі приміщення для зберігання зерна для фермерів, урожай яких інакше б загинув. Крім того, для забезпечення енергопостачання було надано 180 генераторів.

, ,

ЄБРР і 19 фінансових організацій розвитку підписали Меморандум про інвестиції в Україну

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і 19 фінансових організацій розвитку (DFI) на Конференції з відновлення України в Лондоні уклали Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме реалізації спільних інвестицій у приватний сектор української економіки.

“Підписання цього меморандуму … стало наступним кроком у реалізації домовленості між ЄБРР і DFI країн “Великої сімки” про створення спільної платформи для інвестицій в Україну, про яку було оголошено на зустрічі G7 у Токіо минулого місяця”, – ідеться в прес-релізі банку.

Зазначається, що головною метою створення спільної платформи між ЄБРР і DFI є сприяння співфінансуванню шляхом посилення співпраці та діалогу між партнерами в контексті надання допомоги у відновленні України.

Зазначається, що першочергову увагу в рамках інвестиційних ініціатив буде приділено приватному сектору економіки України.

“Фінансові потреби України на етапі відновлення будуть дуже значними, а отже, потребуватимуть об’єднання зусиль фінансових організацій. Для максимізації ефективності та результативності своєї діяльності партнери України мають забезпечити ретельну координацію між собою. Надзвичайно важливу роль у відновленні української економіки відіграватиме приватний сектор”, – наголосив ЄБРР.

Банк вказує, що спільно з DFI готовий працювати над підвищенням ефективності та якості в наданні допомоги Україні та сусіднім країнам, які постраждали від військової агресії Росії.

Уточнюється, що меморандум підписали British International Investment, Cassa Depositi e Prestiti, DEG (Deutsche Investitions- und Entwicklungsgesellschaft), Development Finance Institute Canada (DFIC), Японський банк міжнародного співробітництва, Японське агентство міжнародного співробітництва, Proparco, Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Бельгійська інвестиційна компанія для країн, що розвиваються.

У цьому списку також Compañía Española de financiación del desarrollo (Cofides), Finnfund, Інвестиційний фонд для країн, що розвиваються, Nederlandse Financierings-Maatschappij voor Ontwikkelingslanden, Norfund, Oesterreichische Entwicklungsbank, Sociedade para o Financiamento do desenvolvimento, instituicao financeira de credito, Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, що розвиваються, і Swedfund international.

, ,

Європейський інвестиційний банк виділить EUR840 млн на відновлення інфраструктури України

Віцепрем’єр-міністр із відновлення України Олександр Кубраков і президент Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Вернер Хойєр підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в проєктах відновлення України, який передбачає виділення EUR840 млн у 2023 році.

Як повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, меморандум, підписаний під час Ukraine Recovery Conference 2023 (Лондон, 21-22 червня), передбачає виділення EUR840 млн на реалізацію у 2023 році пріоритетних проєктів відновлення інфраструктури України.

Кубраков нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський інвестиційний банк виділив Україні EUR 1,7 млрд екстреної допомоги. Ці гроші були спрямовані на потреби державного бюджету і підтримали економіку України.

“Сьогодні ми розширюємо нашу співпрацю з відновлення України. Ми спільно працюватимемо над низкою проєктів, спрямованих на відновлення муніципальної та транспортної інфраструктури, поліпшення енергоефективності тощо. Ми цінуємо підтримку, яку Банк уже надав українцям, і дякуємо президенту ЄІБ Вернеру Хойєру за співпрацю та критично важливу роль Банку для стійкості України в умовах війни”, – зазначив Кубраков.

Зазначається, що передбачені Меморандумом EUR840 млн спрямують на підготовку, оцінку, фінансування та реалізацію проєктів відновлення муніципальної інфраструктури (шкіл, лікарень тощо); громадських будівель із врахуванням енергоефективності; інфраструктури водопостачання та водовідведення; транспортних мереж і громадського транспорту.

ЄІБ також профінансує розвиток цифрової трансформації та посилення кібербезпеки.

Крім того, Меморандум передбачає співпрацю України та ЄІБ щодо використання спеціального трастового фонду від ЄІБ – EU for Ukraine Fund та кредитування проєктів в Україні за підтримки гарантій Європейського фонду сталого розвитку плюс (EFSD+).

Мінвідновлення та ЄІБ працюватимуть над впровадженням і застосуванням пакета технічної та консультаційної допомоги для України на суму близько EUR100 млн.

Європейський інвестиційний банк є одним з найбільших кредиторів України. На сьогодні портфоліо проєктів, які реалізує ЄІБ з українським державним, комунальним секторами та бізнесом, сягає понад EUR 7 млрд.