Міжнародна науково-дослідницька сільгоспкомпанія Corteva Agriscience 2023 року наростила експорт насіння кукурудзи бренду Pioneer до ЄС у 16 разів через налагоджені канали в Румунії та Угорщині, повідомляють у її прес-релізі.
Згідно з ним, минулого року компанії вдалося домогтися збільшення врожайності передових насіннєвих гібридів Pioneer на 15% завдяки впровадженню технології точного землеробства, зрошення та інших передових підходів.
“Протягом десяти років ми розвиваємо виробництво насіння в Україні, оскільки для Corteva Agriscience наша країна є одним із найбільших гравців на світовому ринку сільського господарства, що має суттєвий вплив на глобальну продовольчу безпеку”, – процитувала пресслужба регіонального керівника виробництва насіння Corteva Agriscience Андрія Андрюшка.
Він повідомив, що в умовах війни компанія й надалі інвестує у виробничий насіннєвий комплекс і підтримує громади регіону. Так, торік Corteva Agriscience уклала з Міністерством аграрної політики та продовольства України декларацію про поглиблення та подальший розвиток співробітництва в інтересах продовольчої безпеки в Україні та світі, результатом чого стало нарощування виробничих потужностей насіннєвого комплексу в с. Стасі, що на Полтавщині, який було офіційно відкрито в червні 2013 року та інвестиції в який становили більше $56 млн. Його річна потужність сягнула близько 500 тис. посівних одиниць насіння кукурудзи та 250 тис. посівних одиниць насіння.
За інформацією компанії, Corteva є одним із найбільших платників податків у регіоні. Загальна кількість співробітників, включно із сезонними працівниками, сягає майже 400 осіб.
Згідно з пресрелізом, Corteva з 2013 року інвестувала близько 4,6 млн грн у розвиток с. Стасі (на поліпшення інфраструктури, медицини, освіти та соціального життя громади, зокрема профінансувала реконструкцію бомбосховища на 800 осіб).
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує сільгоспвиробникам комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс, відкритий 2013 року в с. Стасі (Полтавська обл.). Інвестиції в завод за п’ять років склали понад $56 млн.
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
В рамках корпоративної ініціативи Група компаній Прометей надала черговий транш фінансової допомоги на підтримку ЗСУ.
У результаті сума, перерахована компанією за час повномасштабного вторгнення, наблизилася до 9 млн гривень.
«Ми продовжуємо підтримувати Збройні сили України, незважаючи на те, що Прометей переживає не найкращі часи. Ми маємо великі труднощі з відшкодуванням ПДВ, через рашистів практично зупинено експорт агропродукції, зерновий коридор блокується», – заявив власник і керівник компанії Рафаель Гороян.
Відповідаючи на запитання, що мотивує його особисто, і які настрої панують у команді, Рафаель Гороян відповів, що любов до України, своєї рідної землі, та свого бізнесу надихають та надають сили продовжувати роботу.
«Попри всі складнощі, ми будемо поряд із військовими до останнього, до перемоги! – висловив упевненість Гороян. – Я вірю в нашу перемогу, Слава Україні!»
Непрямі показники оцінки доходів населення в реальному вираженні, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Київ. 12 червня. ІНТЕПРФАКС-УКРАЇНА – Домовленість ABH Holdings S.A. (ABHH), що не має обов’язкового характеру, з міжнародним інвестором про продаж 75,6% акцій Сенс Банку (Київ, раніше Альфа-Банк) передбачає ціну продажу $1.
“Пропонована вартість угоди при придбанні всіх 75,6% Сенс Банк є номінальною сумою, еквівалентною 1 долару США”, – повідомляється на сайті холдингу в понеділок.
ABHH знову наголошує, що запропонований продаж українського банку міжнародному інвестору не передбачає жодних виплат акціонерам, які перебувають під санкціями.
“26 квітня 2022 року Рада директорів ABHH вирішила не оголошувати, не виплачувати і не надавати жодних дивідендів, не розподіляти і не надавати будь-яких інших коштів своїм акціонерам, які підпали під санкції”, – зазначено в релізі.
Згідно з ним, основною метою пошуку інвестора, якому можна було б передати контроль над Сенс Банком, є зменшення частки кінцевих бенефіціарних власників, які потрапили під санкції, до рівня, який би відповідав вимогам України.
ABHH нагадує, що восени 2022 року до Нацбанку України було надіслано лист акціонерів, у якому зазначалась готовність безоплатно та добровільно передати банк у державну власність у разі ухвалення такого рішення регуляторами, але оскільки відповідь на цей лист не отримано, ABHH продовжив пошуки досвідченого та надійного інвестора.
Сенс Банк на початок травня цього року з активами 97,19 млрд грн посідав 10-те місце серед усіх 65-ти діючих в Україні банків.
Контрольним пакетом акцій банку володіють підсанкційні росіяни Андрій Косогов, Михайло Фрідман і Петро Авен, хоча в ABH Holdings S.A. міноритаріями виступають Unicredit S.p.a. – 9,9% і The Mark Foundation for Cancer Research – 3,8736%.
Ще у квітні 2022 року НБУ призначив ексміністра фінансів Болгарії Симеона Дянкова довіреною особою, якій було передано право голосу за акціями, що опосередковано належать підсанкційним власникам Сенс Банку (сумарно 88,2264%), а також право брати участь в управлінні банком.
Верховна Рада наприкінці травня ухвалила закон, який передбачає націоналізацію Сенс Банку як системного на підставі наявності підсанкційних осіб серед його основних акціронерів. Закон 5 червня був направлений на підпис президенту і ще не набув чинності. На думку, ABHH закон передбачає складну процедуру націоналізації, а також створює правові ризики для майбутніх інвесторів, тоді як залишити банк у приватній власності шляхом продажу його акцій було б найкращим рішенням.
Згідно з даними агентства, інвестором виступає один із найбагатших людей Польщі Зигмунт Солож, співвласник корпорації Grupa Polsat Plus. Видання “Економічна правда” цього тижня повідомило, що документи до Нацбанку подала кіпрська Karswell Ltd, номінальний власник 43,75% акцій польського банку Plus Bank SA.
НБУ у своїх комунікаціях до сьогоднішнього дня не допускав можливості узгодження угоди з продажу банку.
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі повідомив, що відбув в Україну для зустрічі з главою держави Володимиром Зеленським.
“У дорозі в Україну на зустріч із президентом Зеленським і з метою представити програму допомоги в ліквідації наслідків катастрофічного розливу Каховського водосховища”, – написав він у своєму Twitter у понеділок.
Згідно з повідомленням, Гроссі має намір оцінити ситуацію на Запорізькій АЕС і провести ротацію місії МАГАТЕ посиленим складом.
Як повідомлялося, після підриву росіянами дамби Каховської ГЕС і розливу Каховського водосховища Гроссі анонсував запуск програми допомоги Україні. Він зазначив, що за допомогою використання ядерних методів МАГАТЕ визначить вплив затоплення на питну воду, здоров’я людей, ґрунт і управління водними ресурсами, а також оцінить цілісність критичної інфраструктури.
Одеський державний університет внутрішніх справ оголосив про намір укласти з СК “ВУСО” договір на страхування нерухомого майна.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 78,858 тис. грн, що відповідає очікуваній вартості закупівлі послуг.
Компанія була єдиним учасником тендера.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
