ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), веде активні переговори про продаж західним партнерам продукції філії ІГЗК і планує відновити на ньому видобуток і збагачення ільменітового концентрату до кінця поточного року на рівні 18 тис. тонн на місяць.
Згідно з прес-релізом компанії, про це повідомив член правління ОГХК Димитрій Каландадзе під час відвідування підприємства представників Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна (ФДМ).
“Іршанський ГЗК призупинив свою роботу в листопаді минулого року. Наразі на складах підприємства і портах перебуває майже 54 тис. тонн ільменітового концентрату і 100 тис. тонн чорнового концентрату. Його потрібно почати продавати, щоб запустити видобуток нової сировини”, – пояснив Каландадзе, якого цитує прес-служба ФДМ.
За його словами, компанія зараз веде активні переговори щодо укладення нових контрактів на експорт продукції саме з Іршанського родовища і сподівається, що вже в червні почне перші відвантаження, а паралельно ще шукає найоптимальніші умови для логістики продукції до потенційних партнерів.
Наразі ІГЗК власними силами займається ремонтом техніки, кошти в оновлення якої не інвестувалися тривалий період, і готується до запуску.
“Відновлення реалізації продукції дасть нам змогу поступово відновити видобуток і збагачення. Ми зможемо повернути до роботи ту частину працівників ІГЗК, яка зараз перебуває в простої та отримує 2/3 від окладу. Це пріоритетне для нас завдання. Плануємо вийти на рівень виробництва 18 тис. тонн концентрату ільменіту на місяць уже до кінця цього року. Це майже рівень плану, який був встановлений у нас на початку 2022 року, до війни”, – додав Каландадзе.
У Фонді вважають, що позитивно на роботу ОГХК як постачальника сировини може вплинути також запуск виробництва на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті (ЗТМК), тому вже опрацьовуються варіанти відновлення роботи титанового гіганта.
Водночас у ФДМ вказують на певні проблеми щодо запуску виробництва на ЗТМК – “насамперед, це вплив на підприємство структур, підвладних одному з українських санкційних олігархів”.
“Незважаючи на те, що підприємство повернули у власність держави і де-юре зараз перебуває в управлінні Фонду, ми постійно стикаємося з опором попередніх власників. Але в нас є план, як відновити виробничий ланцюжок”, – сказав директор Департаменту корпоративних прав держави ФДМ Олександр Федоришин.
Наразі ФДМ також веде запеклу боротьбу за повернення контролю над ще одним державним підприємством титанової галузі – “Сумихімпром”, який структури того самого олігарха довели до банкрутства і продовжують контролювати, блокуючи приватизацію, резюмується у пресрелізі.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
В Україні в січні-березні 2023 року введено в експлуатацію 1,942 млн кв. м житла, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з повідомленням, загалом це 24905 квартир, із них 4922 в одноквартирних будинках, 19983 – у багатоквартирних.
Найбільше житла введено в експлуатацію у Вінницькій області – 5669 квартир. Квартирний фонд Київської області поповнився 3621 квартирами, Києва – 2312, Львівської області – 1847, Івано-Франківської – 1580, Одеської – 1166, Дніпропетровської – 1126, Волинської – 1052, Черкаській – 891, Харківській – 888, Закарпатській – 795, Тернопільській – 703, Рівненській – 683, Полтавській – 637, Хмельницькій – 563, Чернівецькій – 530, Сумській – 333, Житомирській – 231, Чернігівській – 132.
Менше ста нових квартир введено в експлуатацію в Миколаївській (79), Кіровоградській (50), Запорізькій (12) і навіть у Донецькій (5) областях. Жодного нового житла в першому кварталі 2023 року не з’явилося в Луганській та Херсонській областях.
Дані за перший квартал 2022 року Держстат не публікував. За підсумками за підсумками 2022 року введення в експлуатацію житла в Україні скоротилося на 37,8% порівняно з 2021 роком – до 7 млн 110,2 тис. кв. м.
Портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) нерезидентів зменшився на 11,565 млрд грн (на 21,5%) – до 42,274 млрд грн, тоді як днем раніше він становив 53,839 млрд грн.
Портфель ОВДП у власності юросіб скоротився на 2,747 млрд грн (на 2,4%) – до 113,614 млрд грн з 116,361 млрд грн днем раніше. Фізособи зменшили портфель ОВДП на 1,049 млрд грн (на 2,6%) – до 38,627 млрд грн із 39,675 млрд грн днем раніше, банки України – на 0,539 млрд грн (на 0,1%) – до 543,739 млрд грн.
Згідно з даними НБУ, загалом портфель ОВДП зменшився на 15,919 млрд грн (на 1,1%) – до 1435,775 млрд грн з 1451,694 млрд грн.
Офіційний курс на 25 травня – 36,5686 грн/$1
АТ “Дніпропетровський агрегатний завод” (ДАЗ, Дніпро) у січні-березні 2023 року отримав чистий прибуток у розмірі 14,06 млн грн, що на 23,6% менше, ніж у першому кварталі 2022 року.
Згідно з оприлюдненою в четвер проміжною звітністю компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід зріс на 8% – до 55,47 млн грн.
ДАЗ скоротив прибуток від операційної діяльності на 20,5% – до 20,31 млн грн, а валовий прибуток – на 3,2%, до 34,39 млн грн.
Порівняно з початком 2023 року поточні зобов’язання ДАЗу зросли на 6,3% – до 281,34 млн грн, тоді як довгострокові скоротилися на 4,6% – до 68,13 млн грн.
Як зазначається у звіті, що головним фактором ризиків для ДАЗу залишається військова агресія РФ проти України. Це впливає на інфляційні процеси, відбиваючись на зростанні цін на матеріали, обладнання та енергоресурси, і скорочує можливості надходження коштів в умовах зростання потреби в них.
ДАЗ – підприємство з багаторічним досвідом випуску виробів авіатехніки, на яку припадає понад 2/3 загального обсягу виробництва, а також гідроапаратури для шахт і продукції загальнотехнічного призначення (паливні та інші рідинні насоси).
Більша частина продукції реалізується в Україні, але останніми роками істотно зросли поставки в країни ЄС.
Як повідомлялося, у 2022 році завод отримав 36,72 млн грн чистого прибутку – на 15,6% більше, ніж роком раніше, за зростання чистого доходу на 1,4% – до 175,56 млн грн. Отриманий прибуток було спрямовано на розвиток виробництва
Одним із ключових чинників розвитку у 2023 році ДАЗ вважає розширення портфеля замовлень у 1,5 раза до 2022 року.
Рада ЄС ухвалила рішення про продовження тимчасової лібералізації торгівлі з Україною та інших торговельних поступок для Києва.
“Рада затвердила сьогодні регламент, який подовжує призупинення дії всіх митних зборів, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС ще на рік, до червня 2024 року”, – ідеться в комюніке, опублікованому в четвер у Брюсселі.
“Автономні торговельні заходи, безумовно, підтримають Україну і водночас нададуть ЄС спосіб захистити, якщо буде потреба, внутрішній ринок від значного збільшення імпорту деяких сільськогосподарських продуктів”, – прокоментували ухвалену постанову міністр міжнародного співробітництва з метою розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції, яка головує в Раді ЄС, Йохан Форссел.
На думку Брюсселя, ці заходи допоможуть Україні зберегти стабільність торговельних відносин з ЄС і захистити економіку в складних умовах. “У поєднанні з великою військовою, фінансовою та гуманітарною підтримкою це має вирішальне значення для допомоги Україні в її довгостроковому відновленні”, – вважають у Раді ЄС.
Європейська комісія внесла пропозицію про продовження тимчасової лібералізації торгівлі, що доповнює торговельні пільги, застосовні до української продукції, 23 лютого 2023 року. 9 травня Європарламент затвердив свою позицію в першому читанні. Після підписання регламенту представниками Ради ЄС і Європарламенту його опублікують в “Офіційному журналі” ЄС і він набуде чинності 6 червня.
Ціни на нафту різко знижуються вдень у четвер на тлі зміцнення американського долара і після виходу в середу даних про значне скорочення запасів у США.
Вартість липневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 14:26 кв. у четвер становить $76,94 за барель, що на $1,42 (1,81%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $1,46 (1,96%), до $72,88 за барель.
Індекс DXY, що показує вартість долара США щодо шести основних світових валют, підвищується під час торгів на 0,2%, що знижує привабливість нафти для власників інших валют.
Тим часом нафтогазова галузь, як очікується, наростить вкладення у видобуток і розвідку в 2023 році на 7%, до більш ніж $500 млрд, зазначає Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щорічному прогнозі інвестицій у галузі енергетики (World Energy Investment Outlook).
“Багато великих нафтогазових компаній оголосили про розширення інвестиційних програм завдяки рекордній виручці, – зазначає МЕА. – Однак з огляду на невизначеність щодо порівняно довгострокового попиту, побоювань, пов’язаних із витратами, і закликів з боку багатьох інвесторів і власників сфокусуватися на рентабельності на противагу зростанню виробництва, лише великі нафтові держкомпанії Близького Сходу витратять у 2023 році значно більше, ніж у 2022 році, і це єдина частина сектору, де інвестиції перевищать допандемійний рівень”.
Напередодні також стало відомо, що запаси нафти в США минулого тижня зменшилися на 12,456 млн барелів. Це найрізкіше падіння з листопада 2022 року, пише Trading Economics.
Резерви бензину знизилися на 2,05 млн барелів, дистилятів – на 561 тис. барелів.
Експерти, опитані S&P Global Commodity Insights, очікували зменшення запасів нафти на 500 тис. барелів, бензину – на 2,1 млн барелів, дистилятів – на 600 тис. барелів.
