Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“Метінвест” за 9 міс. знизив виробництво сталі на 10%

“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-вересні цього року знизив виплавку сталі на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,455 млн тонн.

Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за III кв-2025, зниження виробництва відбулось внаслідок повномасштабне військове вторгнення в Україну.

В результаті, рівень завантаження потужностей заводів групи в Україні постраждав від факторів, пов’язаних з безпекою, персоналом, електроенергією, логістикою та економікою. У 2025 році Росія посилила масштабні атаки на енергетичну та газову інфраструктуру України. У жовтні, після звітного періоду, це призвело до пошкодження систем електропостачання на двох об’єктах групи в гірничодобувному та металургійному сегментах, що призвело до зниження виробництва.

У третьому кварталі 2025 року виробництво чавуну та сирої сталі на Kamet Steel зросло на 41% та 30% у порівнянні з попереднім кварталом відповідно, до 497 тис. тис. та 546 тис. тис. Зростання відбулося завдяки капітальному ремонту доменної печі № 9 у квітні-червні 2025 року та її вищій продуктивності у звітному періоді.

За 9 місяців 2025 року виробництво чавуну скоротилося на 6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,285 млн тонн головним чином завдяки капремонту ДП № 9 на Kamet Steel. В результаті виробництво сирої сталі скоротилося на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,455 млн тонн.

Виробництво чавуну та сталі у 3-му кварталі 2025 року подвоїлося порівняно з попереднім кварталом до 267 тис. тис., що зумовлено збільшенням виробництва гарячого металу. За 9 місяців 2025 року виробництво товарних напівфабрикатів скоротилося на 9% у річному обчисленні до 568 тис. тис. через зниження виробництва сталі та збільшення внутрішнього споживання заготовок на наступних етапах виробництва.

У 3-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції скоротилося на 6% у річному обчисленні до 591 тис. тис. через плановий капремонт прокатних заводів в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату скоротилося на 8% до 265 тис. тис., виробництво довгого прокату скоротилося на 4% до 326 тис. тис.

За 9 місяців 2025 року виробництво готової продукції зросло на 8% у річному обчисленні до 1,818 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату зросло на 12% до 817 тис. тис. завдяки відновленню виробництва гарячекатаних рулонів на заводі Ferriera Valsider (Італія), виробництво довгомірного прокату зросло на 5% до 1,001 млн тонн.

У третьому кварталі 2025 року виробництво коксу зросло на 4% у порівнянні з попереднім кварталом до 287 тис. тонн після запуску додаткових камер коксової батареї №2 на Запорізькому коксохімічному заводі в червні 2025 року. За 9 місяців 2025 року виробництво коксу скоротилося на 3%, до 821 тис. тонн через зупинку коксової батареї №1 на Каметсталі.

При цьому у 3-му кварталі 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату склав 3,989 млн тонн, що майже не змінилося порівняно з попереднім кварталом, тоді як обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зріс на 4% до 3,928 млн тонн. Виробництво залізорудних окатишів зросло на 7%, до 1, млн тонн завдяки капремонту опальнювальної машини на ЦГЗК у попередньому кварталі, тоді як обсяг виробництва залізорудного концентрату залишився майже незмінним – на рівні 2,226 млн тонн.

За 9 місяців 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 11,713 млн тонн, оскільки операції на кар’єрі “Інгулець” були призупинені в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням виробництва на кар’єрі “Ганнівський”. Виробництво товарної залізорудної продукції залишилося майже незмінним у річному обчисленні на рівні 11,456 млн тонн, включаючи падіння виробництва залізорудного концентрату на 6% та зростання виробництва окатишів на 9%.

У грудні 2024 року діяльність виробничого майданчика “Покровське вугілля” була призупинена через посилення бойових дій та розвиток умов на лінії фронту. Згодом, через дефіцит електроенергії та подальше погіршення безпекової ситуації, як шахта, так і збагачувальна фабрика призупинили діяльність.

Крім того, група розглядає можливість продажу United Coal (US) та виключення її зі своєї фінансової звітності за перше півріччя 2025 року. Це зумовлено негативним впливом геологічних труднощів, виснаженням запасів вугілля, вищими логістичними витратами та постійним зниженням цін на коксівне вугілля.

Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.

Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, ,

Криптобіржі в Узбекистані зможуть відкривати іноземцям гаманці в рамках спеціального режиму

Національне агентство перспективних проєктів представило список спеціально уповноважених криптобірж, які беруть участь у спеціальному податковому режимі для іноземних громадян.

До переліку увійшли всі три діючі в Узбекистані криптобіржі — Kobea Group, Coinpay та Asterium. Іноземці зможуть відкрити рахунок на будь-якій із них, щоб отримати звільнення від податку на доходи, отримані за межами республіки.

Президент Узбекистану своїм указом від 04.10.2025 р. № УП-180 встановив, що з 1 січня 2026 року доходи іноземних громадян, отримані з джерел за межами Узбекистану, будуть звільнені від сплати податку на доходи фізичних осіб за дотримання наступних умов:

  • сплата збору у розмірі $50 тис.;
  • відкриття банківського рахунку в спеціально уповноваженому банку або крипто-гаманця на спеціально уповноваженій криптобіржі в Узбекистані.

Бажаючі стати учасниками режиму повинні подати заявку через Податковий комітет до спеціальної комісії.

Гроші, що перераховуються на рахунок або в криптогаманець, будуть зараховані лише після оцінки ризиків банком (біржею) та перевірки дотримання правил протидії відмиванню грошей.

, ,

СК “Перша” наростила прибуток до 90 млн грн і активи до 1,34 млрд грн

ПрАТ “Страхова компанія “Перша” (Київ) у січні-вересні 2025 року зібрало 1,034 млрд. грн валових премій, що на 24,19% перевершило показник 9 міс. рік тому, чистих премій – 971,833 млн грн (+25,68%), повідомило РА “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою за результатами діяльності зазначеного періоду.

Зазначається, зокрема, що надходження від фізичних осіб виросли на 40,75%, до 430,970 млн грн, а від перестрахувальників – на 9,04%, до 1,881 млн грн. Таким чином, за підсумками 9 місяців 2025 року частка фізичних осіб в брутто-преміях страховика становила 41,69%.

Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 9 місяців 2025 року порівняно з тим самим періодом 2024 року виросли на 4,69%, до 61,812 млн грн, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 1,11 в.п., до 5,98%.

РА повідомляє, що СК “Перша” за перші три квартали 2025 року виплатила своїм клієнтам 455,588 млн грн страхових виплат та відшкодувань, що на 42,15% вище за обсяг виплат в аналогічному періоді 2024 року. Таким чином, рівень виплат виріс на 5,57 в.п., до 44,08%.

За звітний період операційний прибуток страховика збільшився до 86,949 млн грн, а чистий прибуток – до 90,008 млн грн.

Активи компанії на 1 жовтня 2025 виросли на 22,18%, до 1,343 млрд грн, власний капітал показав приріст на 41,75%, до 356,530 млн грн, зобов’язання збільшилися на 16,37%, до 986,008 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти виросли на 96,9%, до 450,771 млн грн.

При цьому РА зазначає, що станом на 1жовтня 2025 року СК “Перша” сформувала портфель поточних фінансових інвестицій в банківські депозити обсягом 17,707 млн грн, які разом з грошовими коштами та їх еквівалентами покривали 47,51% її зобов’язань.

ПрАТ “Страхова компанія “Перша” працює на страховому ринку України з 2001 року. Основна спеціалізація компанії – автомобільне страхування. СК “Перша” – член МТСБУ, Ліги страхових організацій України, Національний страховик книжок міжнародних автомобільних перевезень (МДП).

, ,

Іноземці купили понад 71 тис. квартир і будинків в Іспанії за І півріччя, українці оновили рекорд

У січні-червні 2025 року іноземці придбали в Іспанії 71 155 будинків, що на 2% більше, ніж роком раніше; частка угод з їхньою участю склала 19,3% всіх продажів житла, повідомили в Раді нотаріату Іспанії. Лідирують британці – 5 731 угода, за ними Марокко – 5 654 і Німеччина – 4 756, уточнюють нотаріуси.

Серед національностей, які показали історичні максимуми, – Україна: у I півріччі зареєстровано 2 165 покупок житла українськими громадянами, що стало рекордом серії спостережень. Також рекорди оновили громадяни США, Португалії, Італії, Марокко, Колумбії та Нідерландів.

За даними нотаріальної статистики, основна концентрація угод з іноземцями фіксується в прибережних провінціях і на островах – Аліканте, Балеари, Малага, Санта-Крус-де-Тенеріфе. На ринку продовжується розбіжність у цінах: американські покупці платили в середньому 3 465 євро/кв. м – максимум серед іноземців; українці – близько 1 832 євро/кв. м, марокканці – 747 євро/кв. м.

Покупки росіян, за оцінкою нотаріусів і регіональної преси, скоротилися на 17,4% і залишаються нижче докризових рівнів; у топ-національностях за кількістю угод вони не фігурували.

, , ,

Кількість договорів «Зеленої карти» в Україні скоротилася майже на 5%

Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена карта», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-жовтні 2025 року скоротилися на 3,74% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,620 млрд грн. Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період зменшилася на 4,52% – до 1,204 млн.

Водночас збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 2,07%, до EUR42,629 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 7,03% – до 12,3 тис.

МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

«Зелена карта» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їх місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.

Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.

 

,

«ПЗУ Україна Страхування життя» за 9 місяців збільшила виплати на 11,3%

ПрАТ СК «ПЗУ Україна Страхування життя» за січень-вересень 2025 року виплатила клієнтам 47,1 млн грн, що на 4,8 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється в інформації страховика. При цьому зазначається, що на виплати накопиченої суми у зв’язку із закінченням дії договорів страхування припало 47% від загальної суми виплат.

Виплати за іншими страховими подіями склали 24,8 млн грн. В основному вони були здійснені у випадках травмування, критичних захворювань, отримання різних груп інвалідності клієнтами компанії, а також у випадках смерті застрахованих осіб протягом терміну дії договору страхування. Майже 11% від загальної кількості страхових виплат були пов’язані з травматичними ушкодженнями застрахованих осіб.

Згідно з інформацією, за звітний період компанія врегулювала 1519 випадків.

Як повідомлялося, «Страхова компанія »ПЗУ Україна Страхування життя” в січні-вересні 2025 року зібрала 181,298 млн грн чистих премій, що на 30% менше, ніж за аналогічний період роком раніше.

Фінансовий результат до оподаткування склав 110,326 млн грн, що на 27,8% менше, ніж у січні-вересні рік тому, фінансові витрати – 134,989 млн грн (+20,3%).

Компанія повідомляла також, що за підсумками 9 місяців 2025 року вона зменшила чистий прибуток порівняно з минулорічним аналогічним періодом на 20,6%, до 89,977 млн грн.

ПрАТ СК «ПЗУ Україна Страхування життя» працює з 2003 року. Входить до складу групи PZU – однієї з найстаріших і найбільших в Польщі за обсягом підписаних брутто-премій (згідно з даними Комісії з фінансового нагляду Польщі).