Державне підприємство “Ліси України” за підсумками дев’яти місяців роботи збільшило прибуток до 2,6 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Це вдесятеро більше, ніж галузь заробляла до початку реформи, за часів держлісгоспів. Левову частку прибутку спрямовуємо до державного бюджету. Це кошти на нову зброю, амуніцію, зарплати військових”, – зазначив він.
За даними прес-служби підприємства, за дев’ять місяців “Ліси України” перерахували до держбюджету 4,7 млрд грн, що на 1,1 млрд грн більше, ніж торік. Ще сотні мільйонів гривень підприємство інвестувало в нову техніку для ЗСУ.
“Рекордного прибутку досягнуто на ринку, що падає. Ситуація на ринку лісоматеріалів не покращилася. Порівняно з минулим роком, середня ціна реалізації знеособленого куба необробленої деревини впала з 1,8 тис. грн до 1,7 тис. грн. Ми також відмовилися від власної переробки – реалізація пиломатеріалів філіями ДП зменшилася з 2,8 до 2,1 млрд грн”, – пояснив Болоховець.
За словами керівника компанії, прибуток ДП зріс завдяки детінізації та збільшенню ефективності роботи держпідприємства. Більшість закупівель переведено на Prozorro, що дало змогу ліквідувати шпарини у сфері реалізації деревини, пов’язані з прямими договорами, – продукцію продають за сформованими конкурентними ринками цінами.
При цьому наголошується, що клієнтам пропонуються додаткові сервіси, зокрема навантаження та митне оформлення продукції. Рівень виконання біржових контрактів зріс майже до 90%. Послуги підрядників із заготівлі та інших робіт стандартизовано, запроваджено граничні розцінки.
Крім того, було вдосконалено систему електронного обліку, що ускладнило потрапляння на ринок нелегальної деревини, відповідно збільшився попит на легальну продукцію. Також скоротили всі нецільові витрати філій на кшталт “перекладання бруківки”.
ДП “Ліси України” стандартизувало штат філій і скоротило зайвий адміністративний апарат, внаслідок чого змінило майже половину керівників філій.
Компанія також прийняла рішення і продає дотаційні об’єкти через Фонд держмайна.
“Реально протидіємо фіктивним роботам і послугам, які за часів лісгоспів були поширеним явищем. Відмовилися від застосування дорогих і неефективних фінансових інструментів, які раніше часто призводили до вимивання коштів із держлісгоспів – наприклад, оренда техніки за необґрунтованими тарифами”, – резюмував Болоховець.
Як повідомлялося, державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим в Україні. Входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебувають 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
У Мадриді правоохоронці заарештували 5 учасників злочинної мережі, яка займалася незаконним вивезенням культурних цінностей з України, під час арешту було вилучено 11 золотих виробів вартістю понад €60 млн, повідомляє Національна поліція Іспанії.
“Оперативники заарештували п’ятьох осіб, тим самим ліквідувавши злочинну мережу, що займалася незаконним вивезенням культурних цінностей з України. Вилучені предмети – золоті прикраси, що становлять велику історичну та економічну цінність, – було викрадено, незаконно вивезено, їх мали продати в Мадриді”, – йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті іспанської поліції в понеділок.
Повідомляється, що розслідування проводилося за участю аташе у внутрішніх справах Болгарії, України, Албанії, Північної Македонії та Кіпру, а також Відділу міжнародного співробітництва.
Слідство встановило, що злочинці для того, щоб приховати походження ювелірних виробів, супроводжували їх документами українською, англійською та іспанською мовами, які підтверджували їхню приналежність до Української православної церкви.
Водночас фігуранти передали право власності та право розпоряджатися ними головному підозрюваному в цій справі – православному священику, який проживає в Мадриді.
Слідчі вперше вилучили в головного підозрюваного золотий пояс із головами баранів 2021 року, коли священник намагався його продати в приватному порядку одному з бізнесменів Мадрида.
Завдяки співпраці зі Службою безпеки України, поліція Іспанії встановила, що прикраси, які були розміщені як експонати на виставці, що відбувалася в одному з музеїв Києва в період із 2009 до 2013 року, потрапили в руки священика, який у змові з другою особою тієї самої національності та за допомогою третіх осіб підробив документи, які підтверджували походження культурних цінностей і акредитацію їхнього власника.
У результаті розслідування встановлено, що коштовності були незаконно вивезені з України до травня 2016 року.
Зазначається, що всі вилучені предмети належать до греко-скіфської культури VIII-IV ст. до н.е., наразі вони перебувають на вивченні в Національному археологічному музеї та Іспанському інституті культурної спадщини.
Правоохоронці продовжують розслідування.
Агрохолдинг “ІМК” на початку жовтня завершив посів озимої пшениці під урожай-2024, під яку відвів 20,3 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, тепла і суха погода вересня дала змогу ІМК засіяти всі заплановані площі озимою пшеницею, а опади другої декади жовтня допомогли отримати дружні озимі сходи.
Крім того, агрохолдинг наприкінці другої декади жовтня завершив обмолот соняшнику на площі 32,1 тис. га, з якої було зібрано 92,7 тис. тонн із середньою врожайністю 2,9 тонни/га.
При цьому врожайність на землях півночі Чернігівської області, які торік не оброблялися через окупацію та подальшу необхідність обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, склала 2,2 тонни/га. На решті площ ІМК у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях врожайність соняшнику склала 3,3 тонни/га.
“Що стосується врожаю соняшнику, то його середня врожайність не є рекордною для ІМК, з огляду на зазначені об’єктивні причини, але тим не менш, загальний вал і якісні показники соняшнику дають надію на його успішну реалізацію на переробку”, – наголосив операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.
Як повідомлялося, ІМК у сезоні-2023 отримав рекордну середню врожайність озимої пшениці – 7,1 тонни/га, що стало найвищим результатом за 25 років діяльності агрохолдингу. Під культуру було відведено 33,3 тис. га, з яких намолотили 236 тис. тонн зерна.
“ІМК” спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
Агрохолдинг “ІМК” у січні-березні 2023 року одержав $4,10 млн чистого збитку, що в 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток ІМК завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі краще за показник першого кварталу 2022 року.
Національний банк розробив і запропонував до обговорення учасникам ринку проєкт правил подання звітності про активні операції, що визначають загальні вимоги до формування звітності та порядок її підписання, повідомляється на сайті НБУ.
При цьому наголошується, що документ розроблено на виконання вимог закону “Про фінансові послуги та фінансові компанії”. Він закріплює зобов’язання, що звітність про активні операції подають до Національного банку фінансові компанії, які мають право надавати хоча б одну з фінансових послуг, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 29 зазначеного закону (видавати в кредит грошові кошти та банківські метали, надавати гарантії, факторинг, фінансовий лізинг), а також кредитні спілки.
Уточнюється, що звітність про активні операції містить інформацію за видами наданих фінпослуг, а саме за операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, похідними фінансовими інструментами (деривативами), розміщенням коштів на кореспондентських рахунках інших банках, боржником та особами, пов’язаними з боржником і активною операцією.
У правилах пропонується встановити відповідні вимоги до формування звітності про активні операції в частині наборів даних, реквізитів звітності про активні операції, довідників та їхніх значень, що використовуються для складання звітності про активні операції. Список реквізитів звітності про активні операції визначено для кожного з типу респондентів в окремих додатках.
Так, на звітність, що подається банками, накладається електронний підпис Нацбанку, а на документацію, що подається фінансовими компаніями та кредитними спілками, – кваліфікований електронний підпис або вдосконалений, заснований на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Звітність про активні операції подається до НБУ у форматі JSON і має відповідати формалізованому опису, визначеному в JSON-схемі.
Респондент подає регулятору звітність про активні операції, якщо загальна сума зобов’язань (сукупний обсяг боргу) боржника дорівнює 50 тис. грн і більше (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ, встановленим на перший робочий день місяця, що настає за звітним), та подає її далі до повного припинення зобов’язань за цим боржником.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування “Зелена картка”, укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-вересні 2023 року збільшилися на 37,97% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 4,008 млрд грн.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів “Зелена карта” за цей період зросла на 3,48% – до 1,247 млн.
При цьому сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася в 2,4 раза – до EUR33,088 млн, тоді як кількість оплачених вимог – у 2,1 раза, до 10,742 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Ракета-носій Falcon успішно вивела на орбіту чергову партію з 23 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 23 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу на базі американських Космічних військ на мисі Канаверал у Флориді в суботу о 22:17 за часом Східного узбережжя США (у неділю о 05:17 за київським часом).
Це 118-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 49-й із початку поточного року. SpaceX вивела на орбіту вже понад 5,3 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Майже 5 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували вчетверте, після відокремлення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, яка перебувала в Атлантиці.
Зараз компанія є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 62 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
