Фондові індекси країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону падають на торгах у четвер, дотримуючись динаміки американського ринку акцій.
Біржі Японії закриті через святкування Дня культури в країні.
Інвестори оцінюють підсумки листопадового засідання Федеральної резервної системи США. Американський ЦБ очікувано підняв відсоткову ставку на 75 базисних пунктів, тепер її діапазон становить 3,75-4% річних. Вона була підвищена на таку величину за підсумками четвертого засідання поспіль. Наразі ставка знаходиться на максимальному рівні з січня 2008 року.
При цьому Федрезерв вказав на можливість уповільнення темпів зростання ставки надалі. Глава ФРС Джером Пауелл на прес-конференції після засідання заявив, що, ймовірно, це питання обговорюватиметься на грудневій зустрічі або на початку наступного року.
Китайський індекс Shanghai Composite до 7.05 кв знизився на 0,6%. Гонконзька Hang Seng втратила 2,8%.
Акції виробника ПК Lenovo Group знижуються на 0,8%. Компанія у другому фінкварталі збільшила чистий прибуток на 6%, але скоротила виторг на 4%.
Папір фармацевтичний CanSino Biologics Inc. дешевшають на 26,5%. Компанія заявила, що не чекає сильного зростання прибутку від продажу першої в Китаї інгаляційної вакцини від COVID-19 через велику конкуренцію на внутрішньому ринку та зниження попиту у світі.
На цій новині також падають акції та інших китайських фармацевтичних компаній. Котирування паперів CSPC Pharmaceutical Group Ltd. втрачають 10,1% і виходять у лідери зниження у складі Hang Seng, Sino Biopharmaceutical (SPB: 1177) Ltd. – Зменшуються на 5,9%.
Крім того, активно втрачають ціну на Гонконзькій біржі паперу розробника відеоігор Netease Inc. (SPB: NTES) (-6,7%), оператор казино Sands China (SPB: 1928) Ltd. (-6,1%) та онлайн-рітейлера Alibaba Group Holding (SPB: BABA) Ltd. (-6%).
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) у Китаї в жовтні впав до 48,3 пункту з 48,5 пункту у вересні, згідно з даними, що розраховуються Caixin Media і S&P Global. Значення індикатора вище за відмітку в 50 пунктів вказує на зростання ділової активності, нижче – на її зниження. Жовтневий показник знаходиться нижче 50 пунктів за підсумками другого місяця поспіль та оновив мінімум із травня.
Аналітики зазначають, що зниженню активності сприяють збереження жорстких коронавірусних обмежень у Китаї.
Південнокорейський індекс Kospi до 7:25 кв. опустився на 0,12%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. знижуються на 0,5%, вартість автовиробника Hyundai Motor зменшилась на 2,1%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 у четвер упав на 1,8%.
Котирування акцій найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto втратили 3,1% та 2,3% відповідно.
Організатори конференції ООН з клімату COP27 в єгипетському Шарм-еш-Шейху очікують, що на ній візьмуть участь понад 40 тис. учасників, що стане рекордом для таких заходів, передає в середу агентство ЕФЕ.
Зокрема, за словами організаторів, на конференцію прибуде понад 100 глав держав, десятки тисяч інших учасників та журналістів.
Саміт з клімату пройде в Єгипті з 6 по 18 листопада. Раніше проект “Клуб експертів” проаналізував це та інші знакові події, які мають відбутися цього тижня. Детальніше дивіться відео за посиланням –
За підсумками матчів шостого туру групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА сформувався повний список команд, які здобули путівки до 1/8 фіналу турніру.
До другої сесії матчів звітного туру вакантною залишалася одна путівка, за неї очну боротьбу в Італії вели місцевий “Мілан” та австрійський “Зальцбург”. “Мілан” переміг з рахунком 4:0, набрав 10 очок і вийшов у плей-офф з другого місця у групі Е. Перше місце посів “Челсі” (13 очок).
Путівки до плей-офф з перших місць завоювали “Баварія” (Німеччина), “Манчестер Сіті”, “Тоттенхем”, “Челсі” (усі – Англія), “Порту” (Португалія), “Наполі” (Італія), “Реал” (Іспанія), “Парі Сен-Жермен” (Франція).
З других місць, окрім “Мілана”, до 1/8 фіналу відібралися “Ліверпуль” (Англія), “Брюгге” (Бельгія), “Інтер”, “Мілан” (обидва – Італія), “Айнтрахт Франкфурт”, “РБ Лейпциг , “Борусія Дортмунд” (усі – Німеччина), “Бенфіка” (Португалія).
Втішні путівки до плей-офф Ліги Європи, другого за статусом клубного турніру континенту, зайняли команди, які стали у своїх групах ЛЧ третіми: “Аякс” (Нідерланди), “Байєр” (Німеччина), “Спортінг” (Португалія), “Зальцбург” (Австрія), “Шахтар” (Україна), “Барселона”, “Севілья” (обидва – Іспанія), “Ювентус” (Італія).
Вибули з єврокубків аутсайдери груп: “Рейнджерс” (Шотландія), “Атлетіко” (Іспанія), “Вікторія” (Чехія), “Марсель” (Франція), “Динамо Загреб” (Хорватія), “Селтік” (Шотландія), ” Копенгаген” (Данія), “Маккабі Хайфа” (Ізраїль).
Жеребкування 1/8 фіналу Ліги чемпіонів пройде 7 листопада у Ньоні.
Державна компанія з імпорту та експорту послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” у січні-вересні 2022 року отримала чистий дохід у розмірі 11 млрд 479,5 млн грн, що майже в 10 разів більше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Згідно з проміжним фінзвітом держкомпанії в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), при цьому чистий прибуток скоротився на 45,4% – до 22,21 млн грн.
Від операційної діяльності компанія отримала 85,48 млн грн прибутку – на 22% більше, а валовий прибуток збільшився на 5,5% – до 558,14 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року “Укрспецекспорт” скоротив чистий дохід у 3,7 разу до січня-березня минулого року – до 124,66 млн грн, а чистий прибуток зріс у 2,4 раза – до 41,24 млн грн.
У той же час, згідно зі звітом компанії в НКЦПФР, у першому півріччі “Укрспецекспорт” наростив чистий дохід більш ніж у 7 разів до січня-червня-2021, до 5 млрд 496 млн грн за зниження чистого прибутку на 33,9% – до 19 ,25 млн. грн.
Таким чином, за підсумками третього кварталу чистий прибуток держкомпанії скоротився в 3,9 раза до липня-вересня 2021 року – до 2,96 млн. грн. при зростанні чистого доходу в 16 разів – до 5 млрд. 983 млн. грн.
Як повідомлялося, за рішенням уряду, у березні “Укрспецекспорт” та дві його “дочки”: спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” та зовнішньоторговельне підприємство “Спецтехноекспорт” – тимчасово виключено зі складу держконцерну “Укроборонпром” і передано до сфери управління Міноборони.
У 2021 році держкомпанія скоротила чистий прибуток у 2,2 рази до 2020 року – до 122,28 млн. грн., а чистий дохід зріс на 2% – до 2 млрд. 015 млн. грн.
На початок поточного року у компанії працювало 427 осіб.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) та по 2 листопада експортувала 13,38 млн. тонн зернових культур, з них 7,14 млн. тонн кукурудзи (53,4% загального обсягу поставок), 5,06 млн. тонн пшениці (37,8%) та 1,22 млн тонн ячменю (9,1%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в середу, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 32,1% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня по 2 листопада 2021 року за кордон поставлено 19,72 млн тонн).
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР і до 2 листопада 2022 року Україна експортувала 5,06 млн тонн пшениці (у 2,48 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,22 млн тонн ячменю (у 4, 0,1 раза менше), 6,2 тис. тонн жита (у 9 разів менше) та 36,1 тис. тонн борошна (на 16,8% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили торішні обсяги – її вивезено 7,14 млн тонн, що у 2,94 разу перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом за 1 листопада з України експортовано 177 тис. тонн зернових культур, серед яких 62 тис. тонн пшениці, 93 тис. тонн кукурудзи, 16 тис. тонн ячменю та 0,7 тис. тонн борошна
Як випливає з даних міністерства, за тиждень 26 жовтня-2 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 170 тис. тонн зернових на добу, тоді як за попередній період 21-26 жовтня – 132 тис. тонн/добу, за період 1-21 жовтня -141,5 тис. тонн/добу, за 26-30 вересня – рекордна з початку війни 267,5 тис. тонн/добу, а за 21-26 вересня – 126 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 26 жовтня – 2 листопада зросли на 28,7% порівняно з попереднім періодом 21-26 жовтня.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-жовтні поточного року знизив випуск прокату на 57% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 172,2 тис. тонн із 2 млн 725,4 тис. тонн.
Згідно інформації підприємства, виплавка сталі за цей період знизилася на 58,5% – до 1 млн 334,8 тонн з 3 млн 216,2 тис. тонн, чавуну – на 52,3%, до 1 млн 723,8 тис. тонн з 3 млн. 613,4 тис. тонн.
У жовтні поточного року меткомбінат виготовив 157 тис. тонн чавуну, 121,8 тис. тонн сталі, відвантажено 101,3 тис. тонн прокату.
“Зниження рівня виробництва в порівнянні з аналогічним періодом минулого року пов’язане з дефіцитом сировини та логістичними проблемами, викликаними повномасштабними військовими діями на території України. Крім того, через масовані ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури і, як наслідок, дефіциту потужності в енергосистемі, що утворився. комбінат знизив виробництво, таким чином скоротивши споживання покупної електроенергії”, – пояснюється у прес-релізі.
При цьому нагадується, що через загострення військових дій у регіоні з початку березня група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня комбінат частково відновив роботу цеху холодного прокатування для виробництва та відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. Через місяць після вимушеної зупинки він вивів з консервації обладнання і частково відновив виробництво. З квітня 2022 року “Запоріжсталь” працює у середньому на 50% своєї потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2021 році зберегла випуск прокату на рівні 2020 року – 3,204 млн тонн, скоротила виплавку сталі на 0,1% – до 3 млн 778,25 тис. тонн і наростила чавуну – на 0,1%, до 4 млн. 473,5 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон із вуглецевих та низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварювальних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” знаходиться в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
