Кабінет міністрів за результатами конкурсу визначив “Уорд хауел Україна”, “Ексек’ютів Серч Юкрейн” та “Педерсен енд партнерс” для відбору претендентів на посади членів наглядових рад державних Ощадбанку, ПриватБанку та Укрексімбанку.
Згідно з повідомленням на сайті Кабміну, уряд також визначив умови оплати послуг компаній та договору про надання цих послуг.
Вказується, що конкурсний відбір було проведено комісією, створеною Мінфіном з числа його працівників, а також залученими представниками міжнародних організацій із правом дорадчого голосу.
Згідно із законом “про банки”, Наглядова рада держбанку має складатися з дев’яти членів, шість із яких мають бути незалежними, а три – по одному представнику президента, Кабміну та Верховної Ради.
Національний банк України (НБУ) 3 жовтня проведе черговий обмін безготівкової валюти на готівку для підкріплення кас банків, повідомила прес-служба регулятора агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
“НБУ у понеділок, 3 жовтня, вкотре проведе операції з обміну готівкової валюти на безготівкову. Для обміну системно-важливим банком буде запропоновано $100 млн та EUR100 млн. Результати операцій будуть оприлюднені в день їх проведення”, – йдеться у повідомленні.
Прес-служба зазначила, що попередні заходи банку вже мали позитивний ефект, зокрема кількість банків-учасників відповідних операцій скоротилася, а залишки готівкової інвалюти за системою зросли.
Як повідомлялося, Національний банк 7 вересня обміняв банкам $100 млн готівки на безготівкові, 12 вересня – $100 млн та EUR72 млн, 19 та 27 вересня – по $100 та по EUR20 млн.
Регулятор уточнив, що операції обміну безготівкової валюти на готівку будуть проводитись, поки це буде потрібно. Результати відповідних операцій публікуватимуться у день проведення у Facebook та Telegram.
НБУ зазначив, що такі операції не впливатимуть на міжнародні резерви.
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) затвердила надання додаткової допомоги країнам, які страждають на суттєвий дефіцит платіжного балансу, в рамках якого Україна планує отримати $1,3 млрд допомоги, повідомила прес-служба Нацбанку України в п’ятницю.
“За цією програмою Україна запросить у МВФ близько $1,3 млрд екстреного фінансування. Після схвалення Радою виконавчих директорів МВФ ці кошти можуть надійти вже у жовтні”, – зазначив голова НБУ Кирило Шевченко.
Він зазначив, що НБУ сподівається на якнайшвидший початок роботи за новою повноцінною програмою МВФ.
ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у січні-серпні поточного року знизило випуск металургійного коксу на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 393 тис. тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” представник компанії, у серпні підприємство виробило 54 тис. тонн металургійного коксу.
При цьому він додав, що в січні-серпні 2022 року випуск валового коксу 6% вологості склав 455 тис. тонн, у тому числі в серпні – 63 тис. тонн.
Завод за вісім місяців 2021 року випустив 490 тис. тонн коксу, у тому числі у серпні-2021 – 52 тис. тонн.
За цей період на підприємство було поставлено 515 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 54 тис. тонн із Росії (до війни) та 45 тис. тонн із США. У серпні здійснювалося постачання вугілля лише вітчизняного видобутку в обсязі 69 тис. тонн.
Як повідомлялося, українські КХЗ у січні-серпні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6% вологості на 55,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн. У тому числі за 8 міс-2022 виробництво металургійного коксу склало 2,52 млн. тонн. У серпні вироблено 257,7 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 221 тис. тонн.
Україна у 2021 році знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Конгрес Сполучених Штатів у п’ятницю схвалив законопроект про виділення Україні пакету військової та економічної допомоги на загальну суму 12,3 млрд. доларів, повідомляє видання The New Yorks Times.
“У п’ятницю Конгрес дав остаточну згоду на ухвалення короткострокового пакету заходів, який дозволить уряду працювати до середини грудня і не допустити північного закриття, а також направити близько $12,3 млрд. на військову та економічну допомогу Україні”, – йдеться у повідомленні.
У ньому уточнюється, що Палата представників ухвалила документ менш ніж за 12 годин до закінчення терміну фінансування та передала його на підпис президенту Байдену.
“Це дозволить уряду працювати до 16 грудня, що дасть законодавцям час згладити суттєві розбіжності щодо дюжини щорічних законопроектів про витрати”, – уточнюють журналісти.
За їхньою інформацією, пакет зазначеної допомоги включає третій транш допомоги Україні для боротьби з Росією, на додаток до загальної суми близько 54 млрд доларів, схваленої раніше цього року.
“Після голосування у п’ятницю Конгрес виділив Україні більше військової допомоги, ніж будь-якій іншій країні за один рік з часів війни у В’єтнамі, що свідчить про чудовий двопартійний консенсус на користь вливання величезної кількості американських ресурсів у боротьбу, оскільки країна прагне відвоювати у Росії більшу частину своєї території”, – підсумували журналісти.
Міністерство закордонних справ України активізує роботу за системою NAZOVNI для підтримки вітчизняного бізнесу, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Минулого року на конференції послів ми представили Президенту унікальний продукт – цифрову систему NAZOVNI. Це електронний кабінет експортера, який безпосередньо пов’язаний з усіма українськими дипломатичними місіями в усьому світі. Чесно скажу, що ми з лютого до червня не займалися цим проектом через об’єктивні обставин, але потім я сказав, що війна війною, але допомога українському бізнесу – це також допомога Україні виграти війну, тому що економіка має жити”, – сказав Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Міністр наголосив, що жодна країна не виграла війну з мертвою економікою.
“Ми різко додали обертів по NAZOVNI, підключили до неї абсолютно всі посольства та консульства. Це принцип одного вікна: експортер зайшов, створив собі кабінет, зазначив, що він продає до країн, які його цікавлять, у посольстві відповідної країни це одразу побачили, відпрацювали запит, повернулися до експортера і сказали: “Ви можете продати стільки цього сюди, ось партнер, контакт, ось як працює місцеве законодавство”, – розповів він.
Кулеба додав, що раз на два-три тижні він отримує добірку реакцій, які залишає бізнес на роботу NAZOVNI.
“Ми це робимо, щоб чути зауваження та покращуватись, усувати баги в системі. Базовий наш клієнт – це малий та середній бізнес, ми їм допомагаємо виходити на зовнішні ринки та заробляти валюту. І коли вони пишуть добрі слова, що вони вражені, що всі працює та держава реально допомагає, це мотивує нас працювати ще більше”, – пояснив він.
Глава МЗС України звернув увагу на те, що зараз різко зросла кількість заявок у системі, і видно, що бізнес відчув реальну допомогу дипломатів. За його словами, станом на 25 вересня в системі NAZOVNI зареєстровано вже 662 компанії. В основному це виробники аграрної продукції, продовольства, косметики, текстилю, деревини та виробів з дерева, важкої промисловості, ІТ, постачальники будівельних послуг, додав Кулеба.
“Усього за цей рік ми отримали 1340 заявок. І вже кілька десятків конкретних успішних проектів, коли ми створили нові можливості для українських компаній на іноземних ринках. Розповідатимемо про ці кейси детальніше, щоб залучати ще більше компаній у NAZOVNI”, – запевнив глава МЗС. України.
