“Укрпошта” створила освітній портал для українських експортерів (https://e-export.ukrposhta.ua/), насамперед для представників малого та мікробізнесу, які бажають продавати свої товари на міжнародних торговельних онлайн-платформах безпосередньо кінцевому споживачеві.
Як повідомила прес-служба поштового оператора у вівторок, на цій платформі зібрано освітні матеріали, які пояснюють, як розпочати бізнес із нуля: обрати майданчик для продажу, відкрити власний магазин, правильно виставити товари, налаштувати маркетинг і промоакції, прийняти оплату в Україні й організувати доставку за кордон.
Зазначається, що на порталі зібрано інформацію про основні маркетплейси, такі як Amazon, eBay, Etsy, Shopify, Joom, Wish. Є також покрокові інструкції роботи з ними. Окремо винесено блок із рекомендаціями, як налаштувати промо для своїх товарів у соцмережах Pinterest, Instagram, TikTok і YouTube.
Крім того, на порталі розміщуватимуться експертні колонки, актуальні новини про торговельні майданчики, платежі, доставку та історії успішних підприємців для мотивації створити бізнес.
“Уся інформація на порталі безкоштовна. Це наш внесок у розвиток економіки та підтримку її рушія – українського бізнесу. За таку позицію “Укрпошту” вже обрали 25 тис. українських МСБ і хендмейдерів, які за останні півтора року відправили за кордон через “Укрпошту” понад 5 млн кг своїх товарів оціночно на суму понад $350 млн”, – наводяться слова директорки Департаменту міжнародних операцій компанії Юлії Павленко.
“Укренерго” розміщує 5-річні “зелені” єврооблігації на $825 млн під 6,875%, повідомило “Інтерфаксу” джерело у банківських колах.
Підсумковий попит на єврооблігації компанії становив близько $2,1 млрд.
Організаторами розміщення виступають BNP Paribas, Deutsche Bank, Goldman Sachs та Укрексімбанк.
У жовтні Кабінет міністрів України надав “Укренерго” держгарантії обсягом до 22,8 млрд гривень ($865 млн за курсом на момент виходу постанови) для випуску єврооблігацій з метою погашення боргів за електроенергію, вироблену з відновлюваних енергоджерел (ВДЕ).
Згідно з документом, Міненерго України спільно з “Укренерго” та ДП “Гарантований покупець” (“ГарПок”, один із учасників оптового ринку електроенергії) мають забезпечити спрямування запозичених коштів на погашення заборгованості, що виникла за договорами купівлі-продажу електроенергії за “зеленим” тарифом, укладеними між “ГарПоком” та ВДЕ-генерацією.
“Укренерго” розраховує забезпечити повне погашення боргів перед виробниками “зеленої” електроенергії за рахунок випуску єврооблігацій і власних коштів, говорив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління компанії Володимир Кудрицький.
“Укренерго” здійснює експлуатацію магістральних і міждержавних ліній електропередач, а також централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни.
У найближчі два тижні світові лідери зберуться в Глазго, щоб прискорити дії для досягнення цілей Паризької угоди. Кліматичний саміт COP26 знаменує собою важливу віху для знаходження спільних рішень, оскільки ми починаємо бачити конкретні наслідки зміни клімату в усьому світі.
Як представники трансатлантичної бізнес-спільноти в Європі, співпідписанти повністю підтримують цілі кліматичного саміту COP26, а також цілі щодо скорочення викидів, визначені Паризькою угодою. Ми вважаємо, що міжнародне співробітництво має важливе значення для досягнення цілей глобальної кліматичної нейтральності. Лише через постійний конструктивний діалог між світовими лідерами, від розвинених країн до країн, що розвиваються, від малих та середніх підприємств до глобальних корпорацій, ми можемо досягти переходу до вуглецево-нейтральної економіки, яка покращить якість життя людей.
Трансатлантичне партнерство щодо питань клімату матиме першочергове значення. Як розвинені індустріальні економіки, трансатлантичні країни повинні бути прикладом і використовувати свій глобальний вплив, щоб залучити союзників і партнерів у «гонитві за нулем». У випуску «зелених облігацій» Європа та США вже є лідерами, випустивши 80% усіх «зелених облігацій» у 2020 році.
Промисловість вже робить свій внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату в усьому світі, розробляючи нові низьковуглецеві технології, підтримуючи зелене фінансування та зменшуючи вплив на навколишнє середовище. Однак співпідписанти усвідомлюють, що ще багато потрібно зробити, і готові співпрацювати з відповідальними органами державної влади всіх рівнів для успішного «зеленого» переходу.
Будучи головними покупцями відновлюваної енергії в Європі, трансатлантична бізнес-спільнота в Європі була і залишається непохитно відданою просуванню цілей Паризької угоди та досягненню успішного «зеленого» переходу, який поєднує стійкість і процвітання.
Повний список підписантів (оригінал):
AmCham Albania
AmCham Armenia
AmCham Azerbaijan
AmCham Bosnia and Herzegovina
AmCham Belgium
AmCham Croatia
AmCham Denmark
AmCham Estonia
AmCham EU
AmCham Finland
AmCham France
AmCham Georgia
AmCham Germany
AmCham Gibraltar
AmCham Hungary
AmCham Ireland
AmCham Italy
AmCham Kosovo
AmCham Latvia
AmCham Lithuania
AmCham Montenegro
AmCham North Macedonia
AmCham Poland
AmCham Romania
AmCham Russia
AmCham Serbia
AmCham Slovakia
AmCham Slovenia
AmCham Spain
AmCham Sweden
AmCham The Netherlands
AmCham Turkey
AmCham Ukraine
American-Hellenic Chamber of Commerce
BritishAmerican Business (BAB)
Israel-America Chamber of Commerce
Swiss-American Chamber of Commerce
Міністерство економіки України оприлюднило середню вартість бензинів у розмірі 28,4 грн/літр та дизпального – 24,9 грн/літр, з яких вираховується гранична ціна реалізації пального на автозаправних станціях (АЗС) на початок листопада.
З урахуванням граничних торговельних націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не повинна перевищувати 33,4 грн/літр, на “звичайне” дизпальне – 31,9 грн/літр.
Порівняно з кінцем жовтня середня ціна на бензин збільшиться на 0,2 грн/літр, тоді як на ДП знизиться на 0,17 грн/літр.
Як повідомлялося, Україна продовжила карантин до 31 грудня 2021 року. На період його дії уряд постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного пального – не вище ніж 7 грн/літр, бензину – не вище ніж 5 грн/літр.
Середню вартість ДП (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) Мінекономіки визначає на основі розрахунків НАК “Нафтогаз України”, здійснених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок і ПДВ) й офіційного курсу валют від НБУ, а також витрат $27/тонна на логістичне та інше забезпечення, згідно із зовнішньоекономічними договорами.
Мінекономіки також роз’яснило, що під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає “брендове преміальне пальне” з покращеними показниками якості.
У міністерстві вважають, що запровадження тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДП шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідне для запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Міністерство має оприлюднювати середні ціни одного літра ДП і бензину щомісяця до 3-го, 13-го і 23-го числа.
Українські сільгоспвиробники станом на 1 листопада провели сівбу основних озимих зернових культур на площі 7,1 млн га (90% від прогнозу в 7,84 млн га), за минулий тиждень засіяно 0,61 млн га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
За його даними, зокрема, пшеницею засіяно 6,09 млн га (91% від запланованих 6,66 млн га), ячменем – 844,2 тис. га (83% від 1,02 млн га), житом – 156,9 тис. га (98% від 160,6 тис. га).
Повністю завершили сівбу озимих культур аграрії десяти областей. Сівба озимої пшениці та ячменю закінчена в одинадцяти регіонах, а жита – у чотирнадцяти областях.
Відомство уточнило, що на зазначену дату також засіяно озимим ріпаком 1,02 млн га (99% від прогнозованих 1,03 млн га), повністю завершили сівбу цієї культури 19 областей.
Як повідомлялося з посиланням на Державну службу статистики, посівні площі озимих зернових під урожай 2021 року становили 7,97 млн га, що на 4,9% більше за посівні площі під урожай 2020 року. У розрізі зернових культур озимою пшеницею було засіяно 6,71 млн га, озимим ячменем – 1,08 млн га, житом – 166,8 тис. га. Крім того, площі під озимим ріпаком під урожай 2021 року становили 1,01 млн га.
Україна до 2030 року має намір скоротити викиди парникових газів на 65%, після 2060 року – домогтися кліматичної нейтральності, завив президент України Володимир Зеленський.
“Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших у Європі… Наші цілі до 2030 року – скоротити викиди парникових газів на 65%. І не пізніше ніж 2060 року домогтися кліматичної нейтральності”, – заявив Зеленський, виступаючи на Конференції ООН з питань зміни клімату COP26 у Глазго (Велика Британія).
Він зазначив, що наразі за обсягом скорочення викидів Україна посідає 4-те місце серед 45 сторін Рамкової конвенції ООН.
За словами Зеленського, Україна підтримує низку ініціатив кліматичної конференції, зокрема декларацію лісо- та землекористування.
“Важливим для нас є доступ до надійного та довгострокового кліматичного фінансування, особливо в рамках Зеленого кліматичного фонду”, – додав глава Української держави.
COP26 розпочався в Глазго 31 жовтня і триватиме до 12 листопада. Як очікується, у заході візьмуть участь представники з майже 200 країн.
