Регіональна філія “Південно-Західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” (УЗ) оголосила тендер на будівництво Дарницького залізнично-автомобільного мосту в Києві через Дніпро, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Згідно з даними у системі Prozorro, очікувана вартість робіт – 1,2 млрд грн.
“Дарницький міст – це ще одна невтішна сторінка в історії української інфраструктури. 10 років цей об’єкт перебував у замороженому статусі. Нагадаю, що більшість довгобудів у нашій країні виникають із двох причин: перша – це системна корупція, а друга – небажання та неспроможність взаємодіяти між різними органами влади. У 2021 році ця ситуація зміниться. Наша команда знає як успішно, а головне результативно, працювати з великими проектами. Мільйони українців вже побачили це на власні очі”, – написав Кубраков на своїй сторінці у Facebook у четвер увечері.
Він зазначив, що першочергове завдання – отримати якісний результат без зайвих ризиків, тому на об’єкт буде залучений незалежний технагляд. За словами міністра, міжнародний технагляд вже залучався на схожому проекті – на будівництві мостів через Дніпро в Запоріжжі.
Кінцевий термін подачі пропозицій – 11 липня 2021 року.
Початок аукціону заплановано на 16 серпня 2021 року.
Як зазначається на сайті Міністерства інфраструктури, у цьому проекті, зокрема, йдеться про добудову автомобільних з’їздів на лівому березі Дніпра. На правому березі автодорожня розв’язка виходить на Наддніпрянське шосе – тут готовність 100%. На лівому березі міст веде до розв’язки на Дніпровській набережній, а також включає дорогу вздовж залізничних колій через Харківський шляхопровід у напрямку станції Дарниця на лівому березі. На з’їзді на Дніпровську набережну виконані всі необхідні підготовчі роботи: зведено 16 опор із 21, змонтована третина всіх металоконструкцій прогонових будов.
“Відсутність усього комплексу розв’язок та освітлення стали причиною того, що транспорт не може використовувати Дарницький мостовий перехід, як це передбачено проектом. У результаті виникає дисбаланс транспортних потоків: сусідні мости – Південний та Міст ім. Патона – значно перевантажені, тоді як Дарницький має суттєвий резерв пропускної здатності. При чому, цей мостовий перехід має шість смуг руху, по три у кожному напрямку і його пропускна здатність – 35 тисяч автомобілів на добу”, – роз’яснює відомство.
Як повідомлялося, “Укравтодор” і “Укрзалізниця”, на балансі якої перебуває міст, на початку березня 2021 року підписали меморандум про добудову цього об’єкта.
Заступник голови Офісу президента, координатор президентської програми “Велике будівництво” Кирило Тимошенко тоді також зазначив, що “Укравтодор” готовий у стислі терміни завершити будівництво Подільсько-Воскресенського моста, якщо київська влада погодиться передати йому цей проект зі свого балансу.
Кібербезпеку в держсекторі марно обговорювати у відриві від реальних завдань, які можна вирішити, адже всі ключові заходи залишаться в руках держави. Корисний івент має відповідати трьом важливим вимогам: рішення посильних завдань, наявність спікерів-учасників процесу, повнота розбору проблеми з орієнтацією на суб’єктів ІБ.
Форум кібербезпеки 2021 саме такий.
Що це?
Форум — це майданчик для зустрічі і обміну думками фахівців, які перебувають по різні сторони питання: представників бізнесу, постачальників рішень в якості спікерів, а також ІБ-фахівців з держструктур і сфери енергетики як учасників.
Навіщо це?
Мета Форуму — дати сторонам розуміння проблем і завдань один одного, а також окреслити очікування і зміни, які чекають на них в майбутньому.
Як ми це зробимо?
За два дні:
• Доповіді спікерів, на яких вони будуть розкривати свою сторону проблематики. Ви дізнаєтеся, як змінюються атаки, який вплив SOC на сферу ІБ, які активності і проекти вже реалізовані в цій темі, які є завдання на законодавчому рівні і чим небезпечна неповна і застаріла законодавча база. Також ви дізнаєтеся, як виглядають рішення, що відповідають викликам часу і здатні реагувати на існуючі та майбутні атаки. В рамках першого дня вас чекають дві панельні дискусії на глобальні теми Форуму: енергетика і державний сектор.
• Кіберполігон — день для технічних фахівців галузі. Експерти в ІБ покажуть сценарії можливих кібератак, які зловмисники можуть здійснювати на рівні кінцевих точок, мережі, пошти та ін. Ми покажемо наживо, як можна швидко виявляти і реагувати на ці атаки. Йтиметься про технології, рішеннях, підходи та архітектуру ІБ. Цей досвід допоможе вам оцінити існуючі ризики безпеки для організації і зрозуміти, які підходи і технології потрібні для їх зниження до прийнятного рівня.
Хто там буде?
— Євген Владіміров — заступник міністра по цифровому розвитку, цифровий трансформації і діджиталізаціі, Міненерго.
— Олександр Галущенко — провідний інспектор, Апарат Ради національної безпеки і оборони України.
— Андрій Кузьміч — Начальник Державного центру кіберзахисту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.
— Євген Єнтіс — Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Державна митна служба України.
— Роман Боярчук — Голова правління, Міжнародний університет кібербезпеки.
— Василь Цвєтков — начальник центру кіберзахисту, Державне підприємство «Галузевий центр цифровізації і кібербезпеки».
— Наталія Рєпіна — Комерційний директор, Дата-центр «Парковий».
Коли, де, почім?
Форум пройде онлайн 02-03 червня. Участь в івенті безкоштовна за умови попередньої реєстрації. Квитки, деталі, питання і контакти ви знайдете за посиланням: https://bit.ly/3wgh3kN
АТ “Запорізький автомобілебудівний завод” (ЗАЗ) у 2021 році має намір випустити 10 тис. легкових автомобілів після відновлення минулого року їх виробництва, повідомив голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух.
“Стояло підприємство, зараз розпочалося виробництво, і все розпочинається з малого… Уклали договір із Renault – цього року матимемо 10 тис. легкових автомобілів”, – сказав Старух під час форуму UkraineInvest Talks: Dnipro в четвер.
За його словами, у першому кварталі поточного року ЗАЗ також продав 50 автобусів до Польщі.
Як повідомлялося, ЗАЗ у зв’язку з економічною недоцільністю та за відсутності держпрограм стимулювання автомобілебудування у 2018 році припинив випуск легкових автомобілів, з виробництва яких багато років був лідером у країні. Але у вересні 2020 року завод офіційно повідомив про початок виробництва легкових автомобілів Groupe Renault для місцевого ринку.
До кінця 2020 року (за вересень-грудень), за даними асоціації “Укравтопром”, підприємство випустило 816 легкових автомобілів, а також 69 автобусів (на 2 од. менше, ніж роком раніше), але відмовився від випуску комерційних авто (у 2019 році – 15 од.).
Цього року завод також розпочав великовузлове складання моделей RIO та RIO X бренда Kia із машинокомплектів, які постачає завод Hyundai Motor у Санкт-Петербурзі (РФ).
За даними “Укравтопрому”, в січні-квітні поточного року на заводі випущено 1 325 легкових авто та 33 автобуси (втричі більше, ніж у І кв.-2020).
ЗАЗ – провідний автомобілебудівний завод, що має потужності для повномасштабного виробництва автомобілів. Входить до корпорації “УкрАВТО”, власником якої є Таріел Васадзе.
У портфелі брендів корпорації – легкові автомобілі Chery, Lada, Chevrolet, Kia, Renault, а також Mercedes, Jeep, Maserati, комерційні ТАТА, автобуси.
НЕК “Укренерго” впровадило електронну платформу “Укренерго онлайн” (https://online.ua.energy/) на основі автоматизованої системи контролю та організації діловодства (АСКОД).
Як повідомляється на сайті компанії в четвер, платформу впроваджено для вдосконалення і прискорення зовнішнього документообігу, а також для оперативної та зручної взаємодії з контрагентами.
“Через “Укренерго онлайн” постачальники та споживачі зможуть отримувати рахунки на оплату послуг з передачі електроенергії та диспетчерського (оперативного) управління, акти надання послуг, витратні накладні, договори та додаткові угоди тощо”, − пояснили в компанії.
Система буде доступна в режимі 24/7 з будь-якого пристрою і не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення, поінформували в “Укренерго”.
Медичні заклади створюють величезну кількість відходів, котрі несуть ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мутагенних і радіаційних впливів на організм людини та його інфікування. Особливо їх кількість збільшилася через пандемію COVID-2019.
Деталі утилізації таких відходів і проблеми, з якими зіштовхуються підприємства-утилізатори – коментує В’ячеслав Сьомик, CEO компанії-члена Асоціації управління відходами (АУВ) DSL-2010.
“Сьогодні 40% медичних відходів – утилізують на сертифікованих підприємствах. Проте, куди потрапляють інші 60%?”, – це необхідно зрозуміти.
За словами В’ячеслава Сьомика, у питанні утилізації медичних відходів є ключовий фактор, що потребує вирішення – мікс з медичних відходів утворювачем, тобто медзакладом.
“До компаній-утилізаторів по всій країні надходять змішані, а не сортовані, медичні відходи – це шприци, крапельниці, білизна разом із продуктовими відходами та інше. І все в одній тарі. Така форма відходів надмірно перевантажує обладнання. Зараз це особливо гостра тема через їх збільшення, у зв’язку з коронавірусом”, – пояснив CEO DSL-2010.
Шляхом вирішення цього може стати:
– прийняття закону 2207-1-д про управління відходами та підзаконних нормативних актів;
– розробка та затвердження тарифної сітки щодо утилізації небезпечних відходів;
– перевірка лікарень на дотримання вимог екологічного законодавства;
– правильне поводження з відходами;
– якість роботи та прозорість підрядних організацій, що надають послуги медичному закладу.
“Медичним закладам слід приділяти більшу увагу саме підрядним організаціям, стежити за їх прозорістю та якістю надання послуг, а не «гнатися» за найнижчою ціною. Адже досвід свідчить, що демпінг на ринку – шлях до стихійного сміттєзвалища та забруднення навколишнього природного середовища”, – наголосив В’ячеслав Сьомик.
На його думку, більшість утилізаторів небезпечних відходів – є свідомими учасниками ринку та підстраховують один одного в роботі, адже періодично логістика з’їдає час та ресурси. Однак, відсутність тарифної сітки в рази ускладнює їх роботу.
Довідка:
Асоціація Управління Відходами (АУВ) – це консолідоване об’єднання однодумців, що впливає на створення та регулювання в Україні прозорого й ефективного ринкового механізму повного циклу управління відходами.
За детальною інформацією про діяльність АУВ Ви можете звернутися, написавши на електронну адресу: info@wma.org.ua
А також долучитися до Fb-сторінки АУВ:
https://www.facebook.com/WasteManagmentAssociation/
Американська торговельна палата в Україні (Палата) провела онлайн-презентацію “Європейський прОРиВ у поводженні з упаковкою: в Україні вперше створюється організація розширеної відповідальності виробників (ОРВВ)”.
Одинадцять всесвітньо відомих компаній, об’єднаних Палатою та Українською Пакувально-Екологічною Коаліцією (УКРПЕК), серед яких ABINBEV EFES Ukraine, CANPACK, Carlsberg, Coca-Cola Beverages, Danone, METRO Cash & Carry, Nestle, PepsiCo, Procter&Gamble, Tetra Pak та “ЕЛОПАК-ФАСТІВ”, розпочинають створення організації розширеної відповідальності виробників у галузі упаковки.
Презентація майбутньої організації розширеної відповідальності виробників для Уряду України, громадськості та зацікавлених сторін відбулася 27 травня на спільній зустрічі бізнесу, представників Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства розвитку громад та територій України, членів Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, представників органів місцевого самоврядування, міжнародних експертів у сфері управління відходами.
Учасники заходу мали нагоду ознайомитися з кращими європейськими практиками та подальшими кроками в управлінні відходами для переходу України до циркулярної економіки.
У вітальному слові Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер зазначив: “Американська торговельна палата в Україні тривалий час активно просувала ідею запровадження принципу розширеної відповідальності виробників та виступала майданчиком для діалогу між бізнесом та відповідальними органами державної влади. Ми підтримуємо наші компанії у створенні організації розширеної відповідальності виробників та у відстоюванні європейської моделі поводження з відходами упаковки і вважаємо, що своїм прикладом вони будуть спрямовувати інших виробників на шлях сталого розвитку”.
“Міндовкілля вітає ініціативу Американської торговельної палати щодо створення першої організації розширеної відповідальності виробників, оскільки глибоко розуміємо важливість існування інституту РВВ у системі управління відходами. Розширена відповідальність виробника — це безумовно ефективний і водночас ощадливий інструмент управління відходами, який, до речі, виступає і економічним механізмом для стимулювання створення об’єктів інфраструктури з рециклінгу відходів, що визначено нещодавнім Указом Президента одним із ключових завдань”, – прокоментував Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.
Під час заходу компанії-засновники повідомили, що в спеціальному Меморандумі, підписаному ними, Палатою та УКРПЕК, компанії домовилися фінансувати підготовчий етап побудови ОРВВ в Україні. Компанії також зобов’язалися співпрацювати в усіх напрямках, щоб запровадити в Україні принцип розширеної відповідальності виробників для переробки відходів упаковки та значно зменшити їх вплив на навколишнє середовище.
Причиною, яка спонукала компанії активізувати свої дії у напрямку створення ОРВВ, стала відданість глобальним цілям сталого розвитку ООН та бажання компаній впровадити в Україні європейську модель управління відходами упаковки, як це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС і Національною стратегією управління відходами.
Компанії-підписанти Меморандуму також зазначили, що втілення принципу розширеної відповідальності виробників найбільш ефективно відбувається у співпраці з усіма виробниками, тобто колективно. Така співпраця передбачає створення організації розширеної відповідальності виробників, що фінансується виробниками і є неприбутковою організацією.
Кіріякос Парпоунас, європейський експерт з 22-річним досвідом роботи в сфері управління відходами зазначив: “Україна зробила важливі кроки для гармонізації свого законодавства до директив ЄС. За підтримки міжнародних донорів була розроблена та прийнята Національна стратегія поводження з відходами. Для досягнення своїх амбіційних цілей Україна повинна досягти показники ЄС щодо управління відходами упаковки до 2030 року. На основі нашого дослідження найефективніший спосіб це досягнути – імплементувати принцип розширеної відповідальності виробників. Протягом останніх трьох десятиліть механізм РВВ впроваджували в ЄС, але наразі він визнаний на міжнародному рівні як найефективніший інструмент сприяння переробці та переходу до циркулярної економіки. Впровадження засад РВВ в країнах ЄС було найбільш успішним впродовж останніх років: від початку 2000 і до сьогодні”.
За результатами дослідження Кіріякоса Парпоунаса “Покроковий підхід щодо запуску системи РВВ в Україні”, впровадження принципу РВВ в Україні та діяльність ОРВВ у галузі упаковки сприятиме надходженню інвестицій у нову індустрію збирання та переробки відходів упаковки та створенню 20 тис. робочих місць в Україні. Вже протягом перших 5 років функціонування ОРВВ дозволить зібрати та переробити 4-5 млн т упаковки, тобто рівень збирання відходів упаковки становитиме 50-70% від усього випущеного на ринок обсягу.
Створення організації розширеної відповідальності виробників – невід’ємна складова на шляху до позитивних змін в Україні, яка сприятиме виконанню глобальних зобов’язань України та бізнесу щодо впровадження практик сталого розвитку.
Контактні особи:
Для питань щодо діяльності Комітету Палати з питань сталого розвитку та приєднання до ініціативи розширеної відповідальності виробників – Олександра Навроцька, менеджер з питань стратегічного розвитку Палати (Сталий розвиток), onavrotska@chamber.ua
Для запитів ЗМІ – Ольга Туркевич, молодший менеджер із зв’язків з громадськістю та пресою Палати, oturkevych@chamber.ua
