Прибуток Райффайзен Банку (Київ) за підсумками 2022 року становив 1,5 млрд грн, що в 3 рази менше за показник 2021 року (4,6 млрд грн), повідомила пресслужба банку в середу.
Згідно з пресрелізом, операційний прибуток банку зріс майже в 2 рази – до 11,4 млрд грн.
Крім того, банк наростив відрахування в резерви на покриття викликаних війною ризиків на 9,5 млрд грн.
За інформацією банку, частка непрацюючих активів у його кредитному портфелі зросла до 14%, а недоотримані доходи від комісійних і відсоткових операцій, зокрема від скасування комісій і введення “кредитних клієнтів”, оцінюються в 400 млн грн.
Зазначається, що портфель пасивів фінустанови за рік зріс на 35% за рахунок коштів фізосіб і юросіб, що дало змогу наростити частку банку на ринку пасивів на 0,8 п.п. – до 7,8%.
Зазначається також, що загальний кредитний портфель банку зріс на 1% – до 71,39 млрд грн.
Водночас, за даними пресслужби, Райффайзен Банк сконцентрував зусилля на кредитуванні критичних для країни сфер економіки, а саме агросектору, логістики та роздрібної торгівлі, фармацевтики та постачання пального.
Банк 2022 року видав 10 млрд грн нових кредитів завдяки власним коштам і участі в держпрограмах, задекларував і перерахував 1,9 млрд грн податків і зборів.
Крім цього, за 2022 рік фінустанова в 4 рази збільшила обсяг ввезення готівкової інвалюти в країну і допомогла повернути в Україну понад 1,2 млрд грн готівки, яку українці обміняли за кордоном на місцеві валюти.
“У 2022 році Райф купив у своїх клієнтів на $2,5 млрд більше, ніж продав, що вчетверо більше, якщо порівнювати з 2021 роком. Більшу частину цієї валюти банк продавав на міжбанку, тим самим зменшуючи для НБУ потребу в продажах валюти із зовнішньовалютних резервів України”, – зазначено в повідомленні.
Згідно з ним, 2022 року Райффайзен Банк інвестував у безперервну роботу 370 млн грн, забезпечивши генераторами 42% своєї мережі, або 120 відділень. Також фінустанова збільшила підтримку персоналу на 271 млн грн, зберігши зарплату 150 мобілізованим співробітникам, і спрямувала 220 млн грн власних коштів на гумдопомогу постраждалим від війни.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 72,9 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу, тоді як у листопаді – 68,1 тис. тонн, у січні-2022 – 68,7 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема, у грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Уряд Японії виділить 2023 року ще $170 млн на реалізацію проєктів екстреного відновлення, зокрема критичної інфраструктури, на додаток до вже виділених на початку року $95 млн, повідомляють на сайті Мінвідновлення.
“Беззаперечним пріоритетом на цьому етапі відновлення є відновлення критичної інфраструктури, необхідне для забезпечення базових потреб громадян. Це необхідний крок для повернення українців до своїх домівок і підтримки економічного розвитку в регіонах”, – наводяться в релізі слова віцепрем’єра – глави Мінвідновлення Олександра Кубракова.
Зазначається, що допомога передбачає надання японськими партнерами товарів і послуг, необхідних для відновлення. Україна отримає ці кошти в рамках грантової угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA),
Кубраков подякував партнерам за підтримку, зазначивши, що вона вкрай цінна і необхідна. Віцепрем’єр висловив сподівання, що після війни вдасться швидко перейти до реалізації довгострокових інвестиційних проєктів.
Як повідомлялося, на початку січня уряд Японії виділив $95 млн на відновлення. Ці кошти спрямовані Програмі розвитку ООН (ПРООН) у рамках партнерської угоди.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні поточного року знизив відвантаження прокату на 74% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 73 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період знизилася на 72,7% – до 89,9 тис. тонн, чавуну – на 58,5%, до 166,4 тис. тонн.
У грудні-2022 меткомбінат виробив 142,1 тис. тонн чавуну, 70,8 тис. тонн сталі, відвантажено 56,7 тис. тонн прокату.
“Зниження рівня виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з дефіцитом сировини та логістичними проблемами, спричиненими повномасштабними військовими діями на території України. Крім того, через ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури, в національній енергосистемі утворився дефіцит потужності, унаслідок чого комбінат знизив виробництво, у такий спосіб скоротивши споживання покупної електроенергії”, – пояснюється у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизив випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, запустив у Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові мережу UKRTELECOM_FREE, яка складається з 700 безкоштовних публічних Wi-Fi зон, що забезпечать доступ до інтернету протягом двох-чотирьох годин у разі відключення електроенергії.
“Ми (“Укртелеком”) запустили вільний Wi-Fi у п’яти містах України, поки що в тестовому режимі. На вулицях Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова тепер працює наш безкоштовний Wi-Fі (загалом приблизно 700 шаф)”, – написала директорка з комунікацій у System Capital Management Наталія Ємченко у Facebook.
Ємченко опублікувала карту, на якій можна знайти адреси зон безкоштовного Wi-Fі від “Укртелеком”, зазначивши, що впізнати точки можна за спеціальною наліпкою на шафах Free Wi-Fі.
PR-директор “Укртелеком” Олена Шрамко уточнила у Facebook, що швидкість безкоштовного інтернету, який роздають у зонах, становить до 20 Мбіт/с і може зменшуватися у разі збільшення кількості користувачів, які використовують послугу одночасно. Радіус використання Wi-Fі – до 10 метрів.
Раніше гендиректор “Укртелекому” Юрій Курмаз в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомив, що компанія запустить мережу безкоштовних публічних зон у п’яти містах, де здійснили модернізацію інфраструктури та встановили активні вуличні шафи (MSAN – Multi-Service Access Node – мультисервісна платформа доступу – пристрій, який з’єднує абонентські лінії з ядром мережі).
“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів становлять держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби.
Виручка “Укртелекому” за дев’ять місяців 2022 року склала 3 млрд 349,96 млн грн, що на 15,7% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Чистий збиток склав 755,18 млн грн проти чистого прибутку 360,03 млн грн за 9 місяців 2021 року.
Франція та Італія домовилися про постачання Україні зенітного ракетного комплексу SAMP-T, повідомляє французький телеканал БФМ-ТВ.
Глава військового відомства Франції Себастьян Лекорню під час телефонної розмови зі своїм італійським колегою Гуїдо Крозетто в п’ятницю погодив останні деталі цієї поставки.
Зазначено, що система ППО буде поставлена навесні 2023 року.
Французькі ЗМІ зазначають, що йдеться про перше постачання європейської системи ППО великого радіусу дії в Україну.
