Сервіс доставки продуктів Zakaz.ua проаналізував, як змінилися ціни на продукти харчування в українських супермаркетах протягом двох місяців війни в порівнянні з довоєнним періодом. Подорожчання спіткало майже всі споживчі товари повсякденного попиту з продуктового кошика українця. Найбільше зросла ціна на банани, помідори, цитрусові та цукор.
В Україні вже понад два місяці триває повномасштабна війна, яку розв’язала агресивна путінська росія. Активні бойові дії по всій країні супроводжуються масштабними руйнуваннями інфраструктури, дефіцитом пального, уповільненням бізнес-активності, міграцією працездатного населення у західні регіони та в сусідні дружні країни.
Ці негативні процеси посилюють сезонне коливання цін на продукти харчування через зростання собівартості товарів на полицях в магазинах. За даними Zakaz.ua, на сьогодні ціни вже зросли в середньому на 13% в порівнянні з довоєнним періодом.
Соціально-значущі продукти
На період воєнного стану в Україні держава запровадила контроль за цінами на ряд товарів, що становлять першу необхідність для людей. Йдеться, зокрема, про борошно, макаронні вироби, хліб, мʼясо, молоко тощо. Тому бачимо, що на товари з цієї групи ціни змінилися несуттєво. Наприклад, батон та гречка коштують так само, як і в довоєнний період станом на 23 лютого.
Також позитивну динаміку цін спостерігаємо на яйця та м’ясо курятини, що всупереч кризі, подешевшали на 30% та 3% відповідно.
А от ціна на молочні продукти зросла. Молоко в середньому подорожчало на 22%, вершкове масло на 2%. Найбільше підскочили ціни на цукор, понад на 30%.
Овочі та фрукти
Зростання цін через воєнний стан дуже позначилося на овочах та фруктах. Зазначимо, що великий відсоток даних товарів на полички вітчизняних магазинів потрапляв саме від закордонних постачальників. В умовах закритого неба та заблокованих портів надходити імпорт може лише фурами з ЄС, а не морським транспортом з Туреччини чи Єгипту. Протягом двох місяців війни томати подорожчали майже вдвічі. Картопля зросла в ціні в середньому на 23%, ріпчаста цибуля та морква на 20%.
Однак, є овочі, що всупереч динамічний статистиці здорожчання, навпаки впали у ціні. Мова йде про буряк та огірки, які подешевшали на 14% та 22% відповідно.
Що стосується фруктів, тут подорожчання спіткало майже весь асортимент товарів. Яблука зросли в ціні на 13%, цитрусові на 33%. Найбільше підскочила ціна на банани – на 66%. Зазначимо, що за статистикою Zakaz.ua, банан – найпопулярніший фрукт серед онлайн-покупців, який зустрічається в кожній другій корзині онлайн-замовлень Клієнтів. Наразі ціна на екзотичний фрукт в столичних супермаркетах коливається від 45 до 60 грн, тоді як станом на 23 лютого вони коштували в середньому 30 грн.
Україна зараз переживає надзвичайно важкий період своєї історії. Проте, команда Zakaz.ua впевнена, що це все тимчасові речі, які викликані об’єктивними обставинами у зв’язку з тією бідою, яку принесли непрохані чужинці на нашу землю. Головне, не панікувати, а працювати на відродження та стабілізацію економіки держави. Тільки так ми зможемо підтримати державний бюджет, подолати інфляцію і допомогти країні здобути Перемогу.
Аналітики сервісу доставки Zakaz.ua будуть й надалі підводити підсумки і інформувати аудиторію про динаміку цін та пропозицій на продукти харчування в українських супермаркетах. Слава Україні!
Для продовження, відновлення або початку роботи бізнесу навіть в умовах війни Київстар пропонує компаніям скористатися можливостями комплексу рішень, який підібраний з урахуванням найактуальніших потреб в комунікації, організації роботи, бізнес-процесів та захисту даних. Для легкого початку роботи із сервісами частина з них надається безоплатно.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну та війна спричинили серйозні перепони для роботи бізнесу. Проте відновлення економіки країни, збереження чи створення робочих місць, підтримка людей – це важливі складові на шляху до нашої перемоги. Щоб допомогти компаніям зорієнтуватися в нових умовах та віднайти можливості для роботи у такий складний час, Київстар створив комплекс рішень із символічною назвою «Бізнес працює», до якого входять сервіси, що покривають більшість актуальних потреб компаній:
• Комунікація – всередині компанії та з клієнтами: корпоративний зв’язок із тарифами ВАШ, фіксований зв’язок, Віртуальна мобільна АТС, номер 0-800, платформа для самостійних розсилок ADWISOR.
• Робота з будь-якого місця: сервіси Microsoft Office 365, віртуальна приватна мережа VPN, електронний документообіг Star.Docs, віртуальні робочі столи (Azure Virtual Desktop).
• IT-інфраструктура, збереження та відновлення даних: хмарні потужності платформи Microsoft Azure, Backup Recovery Commvault.
• Кібербезпека: комплекс рішень для кіберзахисту, сервіс AntiDDoS
• Торгівля: мобільний додаток STARKASA, який можна використовувати як касовий апарат, термінал та інструмент для замовлення товарів онлайн
А розуміючі фінансові складнощі багатьох підприємців у цей період, Київстар акцентує увагу на можливості підключення і користування частиною сервісів без оплат*. Зокрема:
• Суперсили у тарифах ВАШ – це додаткові сервіси, які можна підключити без жодних доплат, користуватися скільки потрібно або замовляти інші щомісяця. Для віддаленої та спільної роботи працівників компанії найбільше підходять:
– Персональний інтернет — це фіксований інтернет для роботи з дому зі швидкістю до 100 Мбіт/с. Персональним інтернетом безкоштовно можуть користуватися абоненти корпоративних тарифних планів в усіх містах України, де є покриття послуги Персональний інтернет.
– Microsoft 365 online/offline — пакет ліцензійних офісних програм (Outlook Word, Excel, PowerPoint, Microsoft Teams для нарад та відеоконференцій, SharePoint, 1 ТБ в OneDrive та 50 ГБ Exchange), завдяки якому команда може віддалено працювати без прив’язки до певної локації із будь-якої точки світу, де є доступ до мережі інтернет, та з будь-якого пристрою. В залежності від тарифу, доступні веб- або ПК/Mac-версії.
• Віртуальна мобільна АТС — хмарна технологія, яка об’єднує в єдину корпоративну мережу всі мобільні та стаціонарні телефонні номери компанії. Сервіс розгортається за кілька хвилин без додаткового обладнання. На період воєнного часу діє можливість безоплатно підключити та використовувати платформу протягом 60 днів із дати активації.
• Star.Docs — система електронного документообігу, розроблена у партнерстві з Intecracy Deals. Сервіс дозволяє перевести у цифровий формат внутрішній і зовнішній документообіг, миттєво обмінюватися документами онлайн та підписувати їх КЕП з будь-якого пристрою. На період воєнного часу надається безоплатно.
• STARKASA — мобільний додаток для смартфонів на ОС Android, завдяки якому можна здійснювати приймання платежів. Користування додатком можливе без оплати до 30.06.2022, потім — 199 грн/місяць. Комісія від суми кожної транзакції до 30.06.2022 — 0% (ліміт 50 000 грн/міс).
Підібрати оптимальне рішення для роботи компанії під час війни з урахуванням її індивідуальних потреб та замовити консультацію можна на офіційному сайті Київстар. Також оператор надає підтримку для роботи сервісів після підключення.
*умови надання сервісів без оплат тимчасові та можуть бути змінені оператором у будь-який момент залежно від зміни ситуації, пов’язаної з воєнним станом тощо.
Довідка про Київстар:
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на кінець 2021 року обслуговував 26,2 млн абонентів мобільного зв’язку і понад 1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги на основі широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G. На сьогодні понад 90% населення України проживає у зоні мережі LTE. Київстар. Компанія забезпечує найвищу поміж мобільних операторів України середню швидкість передачі даних у мережі мобільного зв’язку, що підтверджується дослідженнями Speedtest від Ookla.
Клієнтам компанії доступні можливості мобільного, фіксованого зв’язку та інтернету, конвергентні рішення, а також інноваційні послуги Big Data, IoT, Cloud solutions, мобільні фінансові послуги, цифрове ТБ та ін. Акціонери Київстар – міжнародна Група VEON, головний офіс в Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 24 роки працює в Україні та визнаний як найбільший платник податків на телеком ринку, кращий роботодавець та соціально відповідальна компанія.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Мелінда Сіммонс обговорили питання військової та фінансової, продовольчої та економічної підтримки України, санкційного тиску на країну-агресора Російську Федерацію.
Як повідомляє сайт українського парламенту, сторони на зустрічі також порушили питання щодо притягнення до відповідальності винних у вчиненні злочинів в Україні та участі у цьому Міжнародного кримінального суду.
“Ми також потребуємо допомоги у відбудові України. Я дуже вдячний, що ви погодилися взяти під опіку Київську область, і дуже важливо, щоб інші країни також долучалися”, — сказав Стефанчук.
За словами спікера парламенту, Україна активно працює над питанням вступу до Європейського Союзу.
Стефанчук розповів, що продовжує запрошувати всіх спікерів парламентів країн світу приїхати в Україну, виступити у Верховній Раді та побачити на власні очі, що роблять російські військові з українськими містами.
У свою чергу Сіммонс наголосила на важливості проведення реформ в Україні.
“Звичайно, має відбуватися й відновлення, і відповідні економічні заходи. Водночас ми маємо забезпечити здійснення реформ. І це має бути частиною тієї роботи, що вже була уточнена, і, звісно, те, що буде після”, — резюмувала вона.
Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 9,9 млн га земель, що становить 68,7% запланованих на поточний сезон 14,4 млн га, зокрема за тиждень (5-12 травня) засіяно 2, 8 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Згідно з оприлюдненими на його сайті даними, станом на 12 травня площа посівів соняшника становить 3,29 млн га (66% запланованих на 2022 рік 4,93 млн га), кукурудзи – 3,24 млн га (67% від 4,85 млн га), ярого ячменю – 918,8 тис. га (89,7% від 1,02 млн га), ярої пшениці – 187,5 тис. га (98,8% від 189,6 тис. га), вівса – 156,7 тис. га (95,7% від 163,6 тис. га), гороху – 123,9 тис. га (85% від 145,7 тис. га).
Крім того, посівні площі під картоплею становлять 1,01 млн га (85,2% від 1,19 млн га), соєю – 728,6 тис. га (58,1% від 1,25 млн га), цукровим буряком – 181,4 тис. га (87,7% від 206,9 тис. га), ярим ріпаком – 26,7 тис. га (89,5% від 29,8 тис. га), просом – 22,5 тис. га (36,1% від 62,3 тис. га), гречкою – 12,2 тис. га (14,9% від 81,6 тис. га).
“Аграрії України, незважаючи ні на що, проводять посівну. У загальному результаті майже 90% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ, вже засіяно. На Волині, Вінниччині, Кіровоградщині та Дніпропетровщині засіяно ярої пшениці на 10-15% більше, від показників минулого року”, – зазначено у повідомленні Мінагрополітики.
Крім того, у 2021 році було проведено посів озимих культур під урожай-2022 на загальній площі 7,7 млн га, зокрема 6,5 млн га озимої пшениці, 1 млн га ячменю та 0,16 млн га жита.
Як повідомлялося, через воєнну агресію РФ в Україні в нинішньому сезоні очікується скорочення посівних площ високомаржинальних культур (соняшника та кукурудзи) за нарощування площ посівів більш простих у виробництві, але важливих культур із точки зору продовольчої безпеки – гороху, ячменю та вівса.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 20 квітня заявив, що Україна цього сезону засіє орієнтовно 14,2 млн га сільгоспземель, що становить 80% торішнього показника в 16,9 млн га.
Раніше Мінагрополітики оцінювало посівні площі під ярими у 2022 році у 13,44 млн га порівняно з 16,92 млн га у 2021 році.
Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма назвав метою України у 2022 році збір урожаю щонайменше 70% від минулорічних обсягів.
Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” автоматично продовжує договори з 2,2 млн українських домогосподарств та зберігає для населення колишню ціну на газ 7,96 грн/куб. м (із ПДВ), повідомила компанія у телеграм-каналі у четвер.
“Нагадаємо, що ми пропонуємо одну з найвигідніших цін на газ серед постачальників на ринку”, – зазначили у “Нафтогазі”.
Подати заявку на приєднання до ГК “Нафтогаз України” новим клієнтам можна декількома зручними способами: заповнити заявку на сайті компанії (https://gas.ua/ru/home/join), через застосунок “Приват24”, у відділеннях “Нової пошти” або у відділеннях банків ПУМБ та Ощадбанк у регіонах, де не тривають активні бойові дії.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів України зберіг до 30 вересня 2022 року чинні ціни на газ для населення на рівні річних базових пропозицій постачальників та зобов’язав постачальника останньої надії (ПОН) забезпечувати газом важливих для обороноздатності непобутових споживачів за ціною 32 тис. грн/тис. куб. м.
Постанова про затвердження оновленого положення про спецзобов’язання на ринку природного газу (ПСО) №489 від 29 квітня 2022 року оприлюднена на урядовому порталі та набула чинності з 1 травня цього року.
Після скасування Канадою імпортних мит на українські товари на рік, канадські калійні добрива можуть стати основними на ринку України і цим замінити білоруські, які не ввозять до України з початку збройної агресії РФ.
Про можливу роль Канади на українському ринку калійних добрив написала асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у фейсбуці у четвер.
У повідомленні уточнюється, що Канада є найбільшим світовим виробником та експортером калійних добрив. Ця країна виробляє майже 12 млн тонн таких добрив, займаючи у такий спосіб 24% світового виробництва. Водночас у 2021 році Україна імпортувала 287,5 тис. тонн калійних добрив, з яких 69% припало на Білорусь, тоді як власне виробництво в країні практично не розвинене.
“Тому українським аграріям необхідно шукати альтернативних постачальників і Канада може стати одним із них. А скасування імпортних мит може стати додатковим фактором, так як підвищить конкурентоздатність української аграрної продукції на канадському ринку. Таким чином Україна зможе закуповувати калійні добрива в Канаді, в свою чергу відправляючи на тому ж транспорті свою аграрну продукцію, яка зараз в надлишку є на українському ринку”, – уточнила асоціація в повідомленні.
За даними УКАБ, Канада в 2021 році імпортувала 2,8 млн тонн кукурудзи, 1,2 млн тонн соняшникового шроту і 0,5 млн тонн соєвих бобів. Саме ці позиції Україна може постачати на канадський ринок через морські порти країн Балтії.
Асоціація нагадала, що до агресії РФ Україна мала незначні обсяги експортних постачань продукції АПК до Канади, що зумовлено не лише значною територіальною віддаленістю цієї країни, а й досить високим розвитком канадського АПК. Так, протягом 2021 року до Канади було поставлено сільгосппродукції на $29,3 млн, з якої 49% експортної виручки сформував яблучний сік, 18% – олія соняшникова та 11% – соєві боби.
Проте з початком військової агресії РФ за сприяння Білорусі та блокади російськими військовими кораблями українських морпортів низка країн скасувала імпортне мито на українські товари для допомоги українській економіці. Ці фактори можуть вплинути на українську зовнішньоекономічну діяльність, зокрема нарощування торгівлі між Україною та Канадою.
Як повідомлялося, Канада слідом за Великою Британією та ЄС скасує всі мита на імпорт товарів з України, оголосив 8 травня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві.
