17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони
Щороку ПАТ «Донбасенерго» на підвищення рівня пожежної безпеки виділяє понад 5 млн грн
Пожежна безпека — один із пріоритетних напрямів діяльності ПАТ «Донбасенерго». Щороку енергетична компанія на підвищення рівня пожежної безпеки виділяє понад 5 млн грн.
З метою практичного навчання персоналу діям у разі пожеж та інших аварій у «Донбасенерго» регулярно проводяться протиаварійні та протипожежні тренування з відпрацюванням навичок гасіння можливих осередків займання, евакуації людей з будівель. Так, у 2020 р. у структурних одиницях компанії було проведено 58 таких тренувань, у тому числі 8 — разом із Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Головна структурна одиниця «Донбасенерго» — Слов’янська ТЕС перебуває в постійній взаємодії з місцевими підрозділами ДСНС. На виконання законодавчих вимог у сфері пожежної та техногенної безпеки між станцією та 6-м державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України в Донецькій області укладено договір про постійне обов’язкове обслуговування аварійно-рятувальними службами об’єктів і території станції.
З метою запобігання пожежам, оперативного реагування на них на СловТЕС створена добровільна пожежна дружина (ДПД), до складу якої входять 125 осіб оперативного персоналу.
Слід зазначити, що ДПД станції двічі брала участь у змаганнях серед генеруючих компаній України. У 2018 р. ДПД Слов’янської ТЕС увійшла в трійку лідерів і посіла 3-тє призове місце, а в 2019-му — почесне перше!
Для підтримки боєздатності ДПД і підвищення зацікавленості персоналу в забезпеченні пожежної безпеки із 2019 р. на Слов’янській ТЕС організовано проведення щорічних міжцехових змагань серед членів ДПД.
Довідково: станом на 01.04.2021 р. 60,86 % акцій ПАТ «Донбасенерго» належать Приватному акціонерному товариству «ЕНЕРГОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», 25 % + 1 акція – державі в особі Фонду державного майна України.
ПАТ «Донбасенерго» об’єднує дві електростанції: Слов’янську та Старобешівську ТЕС (остання з 2014 р. розташована на не підконтрольній Україні території). З березня 2017 р. показники виробничої діяльності активів, розміщених на тимчасово окупованій території в Донецькій області, не включаються у зведену звітність «Донбасенерго» через втрату контролю над ними.
Сумарна встановлена потужність Слов’янської ТЕС становить 880 МВт.
Підприємства британської Ferrexpo plc, що контролює в Україні Полтавський, Єристівський та Біланівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК, ЄГЗК і БГЗК), за підсумками 2020 року збільшили сплату податків і зборів в Україні приблизно на 25% порівняно з 2019 роком – до понад 4,5 млрд грн (у 2019 році – 3,6 млрд грн, у 2018 році – 2,4 млрд грн).
Як повідомляється в прес-релізі компанії, ПГЗК перерахував до бюджетів різних рівнів більше ніж 3,8 млрд грн (зростання приблизно на 31,6%), ЄГЗК – більше ніж 0,75 млрд грн (зростання на 10,8%), БГЗК – 14,9 млн грн (скорочення на 28%).
Ferrexpo уточнило, що до місцевих бюджетів надійшло близько 0,39 млрд грн, до обласного – 0,56 млрд грн, до держбюджету – 3,21 млрд грн, а ЄСВ становив приблизно 0,43 млрд грн.
У розбитті за видами податків і зборів торік, згідно з релізом, лідирував податок на прибуток – 2,54 млрд грн, за яким йшла плата за користування надрами – 0,77 млрд грн. Окрім того, було сплачено 0,38 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, 0,18 млрд грн екологічного податку та 0,25 млрд грн податку на землю й інших податків і зборів.
Як повідомлялося, гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні в 2020 році наростила чистий прибуток на 57,5% – до $635,3 млн за збільшення виручки на 12,8% – до $1 млрд 700,32 млн.
Компанія торік збільшила сумарне виробництво окатишів на 7% – до 11,22 млн тонн, випуск концентрату зріс на 5,9% – до 14 млн тонн.
Агрохолдинг “МХП” у січні-березні 2021 року реалізував 154,37 тис. тонн курячого м’яса, що на 2% менше, ніж за аналогічний період 2020 року, через зниження обсягів продажу на внутрішньому ринку на 5% – до 72,11 тис. тонн.
“З метою пом’якшення несприятливого впливу (тимчасових обмежень експорту до ЄС через пташиний грип – ІФ) на діяльність і прибутковість “МХП” керівництво компанії вирішило збільшити виробництво маленької тушки та експорт на ринок країн Близького Сходу (вибірка зросла з 25% у першому кварталі 2020 року (39%) до 56% у першому кварталі 2021 року)”, – повідомив агрохолдинг у звіті на Лондонській фондовій біржі в четвер.
“МХП” зазначає, що експорт до ЄС було відновлено наприкінці березня після укладення договору про зонування між Україною та ЄС, а всі виробничі потужності птахівництва агрохолдингу продовжували працювати на повну потужність.
Як зазначено, попри обмеження, в першому кварталі 2021 року експорт курятини навіть дещо зріс – на 0,3%, до 82,26 тис. тонн, зокрема обсяги продажу до країни Близького Сходу – на 73% (переважно завдяки збільшенню обсягів продажу до Саудівської Аравії). Зокрема, частка Близького Сходу в експортному продажі збільшилася до 54% із 31% роком раніше, тоді як частка СНД знизилася до 23% з 28%, Африки – до 15% з 20%, ЄС – до 6% з 15%.
“МХП” уточнює, що експорт дрібної тушки порівняно з попереднім роком зріс більш ніж у 3,5 раза (до країн Близького Сходу), тоді як експорт філе знизився більш ніж удвічі через значне зменшення обсягів продажу в ЄС, де нагромаджено великі запаси на складах, а експорт курячої чверті впав на 25%.
У повідомленні зазначено, що середня ціна продажу курятини в першому кварталі цього року була на 1% нижчою, ніж у першому кварталі минулого року, – $1,36 за кг (без ПДВ). При цьому в Україні вона зросла на 15% – до $1,48 за кг, тоді як на експорт – знизилася на 13%, до $1,26 за кг
Подорожчання продукції на внутрішньому ринку “МХП” пояснює зростанням цін на зерно і корми, а зниження цін на зовнішніх ринках – зміною продуктового міксу та географії експортного продажу.
Частка експортного продажу від загального виробництва в першому кварталі 2021 року становила близько 53% проти 52% у січні-березні 2020 року.
Окрім цього, “МХП” повідомляє, що обсяги продажу соняшникової олії в першому кварталі 2021 року знизилися на 31% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 55,96 тис. тонн у зв’язку із скороченням обсягів її виробництва. При цьому обсяги експортного продажу соєвої олії збільшилися на 4% – до 11,15 тис. тонн.
“Компанія розглядає експорт олій як один із “природних методів хеджування”, який акумулює додаткові доходи в твердій валюті та захищає від волатильності місцевої валюти”, – зазначив агрохолдинг у звіті.
“МХП” засіяв 60,5 тис. га озимими, з яких близько 60% – озимою пшеницею, 36% – озимим рапсом. Наразі всі культури перебувають у доброму стані.
Агрохолдинг планує в 2021 році зібрати урожай з 355 тис. га. На час оприлюднення звіту весняна посівна вже триває.
Крім того, повідомляється, що обсяги продажу “МХП” ковбас і готової м’ясної продукції в Україні в січні-березні 2021 року скоротилися на 3% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 7,60 тис. тонн. При цьому середня ціна на цю продукцію зросла на 10% – до 75,6 грн за 1 кг без урахування ПДВ. Обсяг продажу напівфабрикатів за перший квартал збільшився на 4% – до 4,18 тис. тон, середня ціна на них зросла на 7% – до 43,03 грн за 1 кг без урахування ПДВ.
На розташованих в Євросоюзі птахофабриках агрохолдингу виробництво м’яса птиці та індички за перші три місяці року зросло на 3% – до 24,66 тис. тонн, обсяги продажу птиці становили 16,04 тис. тонн. Ціни на продукцію знизилися на 3% – до EUR2,48/кг.
За даними “МХП”, за січень-березень 2021 року його активи в ЄС виробили на 9% більше продуктів м’ясопереробки (включно з ковбасними виробами та напівфабрикатами) порівняно з аналогічним періодом 2020 року – 9,39 тис. тонн, обсяги їх продажу сягнули 9,15 тис. тонн. Середні ціни були на рівні EUR2,71/кг (у січні-березні 2020 року – EUR2,75/кг).
“Маючи хороші довгострокові відносини з банками, ми заздалегідь підтвердили ліміти на фінансування в кількох банках”, – уточнюють в агрохолдингу.
“МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Виробляє також зернові, соняшникову олію, продукти м’ясопереробки. На європейський ринок агрохолдинг постачає охолоджені півтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року МХП завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
Агрохолдинг у 2020 році отримав чистий збиток у розмірі $133 млн проти чистого прибутку $215 млн у 2019 році, переважно через курсові збитки в розмірі $204 млн, зумовлені річним послабленням гривні на 16%.
Виручка компанії в 2020 році скоротилася на 7% – до $1,91 млрд. Її скоригована EBITDA і операційний прибуток знизилися на 7%, відповідно до $395 млн і $201 млн, а рентабельність продажу (EBITDA margin) збереглася на рівні 2019 року – 21%.
Засновником і мажоритарним акціонером “МХП” є український бізнесмен Юрій Косюк.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, що входить до групи “Метінвест”, спільно з Фондом Ріната Ахметова системно забезпечує медичним киснем лікарні України для рятування життів хворих на COVID-19.
Згідно з прес-релізом підприємства в четвер, від початку квітня лікарням Запорізької та Хмельницької областей уже надано безвідплатну допомогу обсягом понад 126 тонн рідкого медичного кисню, далі відбудуться постачання і в інші українські медзаклади.
При цьому уточнюється, що в Запоріжжі медичний кисень “Запоріжсталі”, ліцензований Міністерством охорони здоров’я як лікарський засіб, отримують сім медичних закладів: міські лікарні №№ 1, 2, 6, 7, 9, міська дитяча лікарня №5 і пологовий будинок №4.
“Кисню дуже потребують хворі, він потрібен і лікарям – для порятунку життя пацієнтів. З моменту отримання ліцензії на виробництво кисню як лікарського засобу до нас звертаються медзаклади багатьох областей України з проханням надати кисень. Ми вже налагодили системні постачання в лікарні Запоріжжя, 40 т кисню відправили в Хмельницьку область. Наразі опрацьовуємо постачання в Синельникове, Южноукраїнськ (Миколаївська область) і Вінницю”, – наголосив генеральний директор “Запоріжсталі” Олександр Мироненко, якого цитує прес-служба.
Також повідомляється, що в Хмельницькій області кисень “Запоріжсталі” використовують для пацієнтів, госпіталізованих до лікарень Дунаївців, Волочиська, Теофіполя, Старокостянтинова, Шепетівки, Ізяслава, Славути, Полонного, міську і інфекційну лікарні Хмельницького, а також в обласний госпіталь ветеранів війни. Транспортування медичного кисню комбінату в лікарні Хмельницької області допомогло організувати ТОВ “Епіцентр К”.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України. “Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Компанія «Донбасенерго» повідомляє, що о 10:23 15 квітня 2021 р. 7-й енергоблок Слов’янської ТЕС було підключено до об’єднаної енергомережі України.
Ремонтні роботи на 7-му енергоблоці тривали неповних три місяці. За цей період, зокрема, було виконано ремонт циліндра високого тиску турбіни, заміна ротора високого тиску на резервний, заміна соплового апарата та діафрагм № 2−8.
Крім того, виконано ремонт низки вузлів циліндра низького тиску, а також здійснено заміну однієї обірваної робочої лопатки 43-го ступеня РНД-2.
Як ми вже повідомляли, причиною аварійного підвищення вібрації турбоустановки енергоблоку № 7, яке сталося 17 січня поточного року на СловТЕС, став обрив фрагмента бандажа замкового пакету робочих лопаток № 11 регулюючого ступеня циліндра високого тиску через ерозійно-абразивне зношування робочих лопаток у зоні їх спряження з бандажною полицею, на що вплинула наявність у цій зоні концентратора напруг.
Довідково: станом на 01.04.2021 р. 60,86 % акцій ПАТ «Донбасенерго» належать Приватному акціонерному товариству «ЕНЕРГОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», 25 % + 1 акція – державі в особі Фонду державного майна України.
ПАТ «Донбасенерго» об’єднує дві електростанції: Слов’янську та Старобешівську ТЕС (остання з 2014 р. розташована на не підконтрольній Україні території). З березня 2017 р. показники виробничої діяльності активів, розміщених на тимчасово окупованій території в Донецькій області, не включаються у зведену звітність «Донбасенерго» через втрату контролю над ними.
Сумарна встановлена потужність Слов’янської ТЕС становить 880 МВт.
Контрольний пакет акцій “Мотор Січ” був куплений в офшорах за більше ніж $700 млн із порушеннями – без дозволу Антимонопольного комітету України (АМКУ) – за кошти наданих китайськими державними банками кредитів, триває кримінальне розслідування, остаточного рішення щодо підприємства поки що немає, повідомив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
“Наразі у нас певною мірою патова ситуація”, – сказав він у програмі “Хард з Влащенко” на телеканалі “Україна 24”, спростувавши повідомлення про нібито пропозицію державою акцій “Мотор Січ” Туреччині або якимось іншим інвесторам.
Арахамія нагадав, що китайський покупець прийшов до АМКУ по дозвіл через рік після придбання контрольного пакета, проте під час розслідування комітету з’ясувалося, що акції купували пов’язані особи, а значить, вони мали отримати дозвіл до угоди.
“Хтось має $700 млн десь в офшорах. З цим доведеться розбиратися, і точно в кримінальній площині це відбуватиметься”, – сказав голова фракції, зазначивши, що в Україні податки не були сплачені.
Відповідаючи на запитання, хто є китайським інвестором, Арахамія зазначив, що українська сторона зверталася до китайських дипломатів, щоб з’ясувати, “це державна історія чи приватна”.
“Ще через певний час виявилося, що ті люди, які купували, наразі з браслетами, з обмеженням свободи перебувають у Китаї та обвинувачуються у розтраті в особливо великих розмірах, оскільки кредиторами цієї угоди були державні банки, у яких виникли тепер претензії до цих людей, які без дозволу купили цей завод”, – описав ситуацію голова фракції.
За його словами, Україна не хоче порушити інтереси китайських інвесторів, якщо це легітимні інвестори, поки що арештовано акції, а жодних інших рішень не ухвалено.
Арахамія зазначив, що наразі стоїть завдання максимально підтримувати підприємство у виконанні контрактів та отриманні нових.
Як повідомлялося, торгівлю акціями “Мотор Січ” було припинено 23 квітня 2018 року у зв’язку з арештом всіх 100% акцій за рішенням суду, ініційованого Службою безпеки України. Розслідування СБУ про законність продажу контрольного пакета акцій “Мотор Січ” було відкрито у вересні 2017 року.
Через три з половиною роки це розслідування, як і раніше, триває. Секретар РНБО Олексій Данілов за підсумками засідання 11 березня цього року заявив, що “Мотор Січ” буде повернуто українському народові. “Буде повернуто у власність української держави законним, конституційним способом найближчим часом”, – сказав він.
Потім СБУ 20 березня повідомила, що Шевченківський райсуд Києва наклав арешт на цілісний майновий комплекс і вирішив передати майно та 100% акцій в управління АРМА для подальшої передачі державному керуючому. В такій ролі себе одразу запропонував держконцерн “Укроборонпром”.
СБУ уточнило, що здійснює досудові розслідування щодо “Мотор Січі” за двома напрямами. Перше – за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 14, 15, 111 і 113 Кримінального кодексу України (щодо диверсійної та підривної діяльності на користь РФ). Друге – за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 209, 212 і 364 КК України. У ньому досліджуються порушення законодавства при первинній приватизації та подальшій незаконній концентрації акцій.
Представник МЗС КНР Чжао Ліцзянь, у свою чергу, заявляв, що Китай вимагає від України захищати законні інтереси китайських інвесторів у зв’язку з рішенням про націоналізацію підприємства “Мотор Січ”, понад 50% акцій якого належать китайським компаніям.
Китайські акціонери “Мотор Січ” ініціювали арбітраж проти держави Україна в грудні 2020 року на $3,6 млрд. Вони стверджують, що українська влада експропріювала їхні інвестиції, а також порушила інші їхні права, передбачені міжурядовою угодою про заохочення і взаємний захист інвестицій між Україною і Китаєм від жовтня 1992 року. Інтереси китайських позивачів представляють міжнародні юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper і Bird&Bird.
За даними джерела в уряді України, нині близько 75% акцій “Мотор Січ” уже належать групі китайських власників, і якась частина спірного пакета акцій є заставою з фінансування, наданого, зокрема, China Development Bank.
ПАТ “Мотор Січ” – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію до більше ніж 100 країн світу. Підприємство в січні-вересні 2020 року отримало 930,2 млн грн чистого прибутку, тоді як за аналогічний період 2019 року чистий збиток становив 532,7 млн грн. Чистий дохід “Мотор Січі” зріс на 20,2% – до 7 млрд 679,5 млн грн.
MOTOR SICH, АКЦИЯ, АМКУ, ОФШОР
