Україна готова поглибити парламентське співробітництво з Угорщиною, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Вітаю Forsthoffer Ágnes oldala (Агнеш Форстгоффер – ІФ-У) з призначенням на посаду голови Національних зборів Угорщини… Україна готова поглиблювати парламентське співробітництво, зміцнювати міжособистісні зв’язки та розвивати практичні ініціативи у сферах торгівлі, освіти та культурного обміну», – написав Стефанчук у Facebook у суботу.
За його словами, він сподівається на тісну співпрацю та подальше зміцнення українсько-угорського партнерства в різних сферах.
Спікер українського парламенту побажав Форстхоффер успіхів у втіленні волі та прагнень угорського народу.
Форстхоффер, яка раніше обіймала посаду віце-голови партії «TISZA» Петера Мадяра, обрана головою парламенту 9 травня.
Як повідомлялося, парламент Угорщини в суботу обрав Мадяра прем’єр-міністром країни.
Біля узбережжя Тенеріфе готують міжнародну евакуацію пасажирів розкішного круїзного лайнера MV Hondius після виявлення на його борту спалаху хантавірусу, що спричинив кілька випадків захворювання, тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що ризик для громадського здоров’я залишається низьким, повідомляє Reuters.
Країни Європи та США організовують вивезення своїх громадян з судна, що прямує до іспанського порту біля Тенеріфе, після того як ВООЗ поінформувала держави-члени про порядок евакуації та рекомендувала посилений медичний моніторинг пасажирів протягом 42 днів з моменту останнього контакту.
Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєсус заявив: «Я хочу, щоб ви мене чітко почули: це не черговий COVID. Поточний ризик для громадського здоров’я від хантавірусу залишається низьким».
За даними організації, шість випадків інфекції підтверджено лабораторно, ще два перебувають під підозрою, серед загиблих – подружжя з Нідерландів та громадянин Німеччини.
Очікується, що лайнер кине якір поблизу острова між 03:00 (6:00 за Києвом – ІФ-У) і 05:00 (8:00 за Києвом – ІФ-У), після чого евакуація триватиме з неділі по понеділок у промисловому порту Гранаділья.
Пасажирів доставлятимуть до берега в герметичних і охоронюваних транспортних засобах через ізольований коридор з подальшою репатріацією до країн походження, тоді як їхній багаж і тіло померлого залишаться на борту до завершення дезінфекції.
Бельгія, Франція, Німеччина, Ірландія та Нідерланди вже направили літаки для евакуації своїх громадян, ЄС додатково відправляє два літаки для інших європейських пасажирів, а США та Велика Британія готують власні рейси та резервні плани.
Як повідомляє «Сербський економіст», Центральна виборча комісія Боснії та Герцеговини призначила загальні вибори на 4 жовтня 2026 року, повідомляє виборча комісія країни.
Близько 3,3 млн зареєстрованих виборців повинні будуть обрати новий склад вищих органів влади країни на кількох рівнях. Голосування відбудеться за членів колективного Президії Боснії і Герцеговини, депутатів Палати представників Парламентської асамблеї БіГ, парламент Федерації Боснії і Герцеговини, Народну скупщину Республіки Сербської, президента та віце-президентів Республіки Сербської, а також кантональні збори у Федерації БіГ.
Вибори традиційно стануть однією з ключових політичних подій у регіоні, оскільки Боснія і Герцеговина залишається державою зі складною системою управління, де значна частина рішень залежить від балансу між босняками, сербами та хорватами, а також від відносин між двома ентітетами.
На державному рівні громадяни обирають трьох членів Президії БіГ: одного босняка, одного хорвата та одного серба. Босняк і хорват обираються на території Федерації Боснії та Герцеговини, а сербський член Президії — на території Республіки Сербської. Одночасно формується загальнодержавний парламент, від якого залежить робота Ради міністрів БіГ.
Вибори відбудуться на тлі політичної напруженості, що зберігається в країні. Республіка Сербська в останні роки залишалася центром конфліктів між владою ентитету, державними інститутами БіГ та міжнародною спільнотою. Reuters раніше зазначав, що керівництво Республіки Сербської просувало сепаратистський порядок денний, що ускладнювало проведення реформ та роботу загальнодержавних інститутів.
Для регіону підсумки голосування будуть важливими з точки зору стабільності Боснії і Герцеговини, її європейської інтеграції, відносин із Сербією та Хорватією, а також ролі міжнародних інститутів, які продовжують брати участь у підтримці Дейтонської системи.
Боснія і Герцеговина влаштована як складна держава, створена після Дейтонської мирної угоди 1995 року. Країна складається з двох основних ентітетів: Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, а також окремого округу Брчко зі спеціальним статусом. Федерація БіГ, де більшість населення становлять босняки та хорвати, додатково поділена на 10 кантонів зі своїми органами влади. Республіка Сербська має власний уряд, парламент і президента. Округ Брчко формально належить обом ентітетам, але фактично функціонує як окрема самоврядна адміністративна одиниця під суверенітетом БіГ.
Така система робить БіГ однією з найскладніших країн Європи з точки зору управління. На практиці влада розподілена між державним рівнем, ентітетами, кантонами та округом Брчко. Тому вибори в країні одночасно є не тільки боротьбою партій, а й перевіркою балансу між різними національними громадами, рівнями влади та зовнішньополітичними орієнтирами.
Український маркетплейс перевіреної нерухомості DIM.RIA провів опитування аудиторії, в якому взяли участь понад 2500 українців. Мета дослідження — з’ясувати плани, пріоритети та бюджети українців у сфері купівлі та оренди житла. Результати показали, що у 2026 році кожен другий українець планує придбати нерухомість, при цьому більшість шукачів орієнтуються на бюджет до $60 тис.
Попри війну, більшість українців продовжують жити у рідних містах в 2026 році. Водночас 33,7% змінили місце проживання після 24 лютого 2022 року. Ба більше близько половини опитаних не мають власного житла: майже 40% орендують, 7,6% — проживають у тимчасовому житлі.
51,1% українців планують цього року придбати нерухомість. У 2026 році зростає інтерес до приватних будинків: 34,7% шукають саме таку нерухомість для покупки. Власний будинок дозволить краще контролювати автономність (світло, опалення, вода), що в свою чергу дає більше відчуття безпеки та контролю.
25,9% розглядають вторинний ринок — це дозволяє швидше переїхати без очікування завершення будівництва чи ремонту
У третини респондентів зменшився бюджет на купівлю нерухомості у 2026 році: у 33,9% — бюджет зменшився, у 29,4% — зріс, у 36,8% — не змінився. Найбільша частка, 43,1% опитаних, готові витратити на житло від $30 до $60 тис, 33,3% — можуть виділити ще менше, до $30 тис. Таким чином, понад 76% респондентів орієнтуються на бюджет до $60 тис.
Серед пріоритетів, за якими українці обирають житло для купівлі, на перший план виходять рівень доходу, ціни на нерухомість та загальна безпекова ситуація в країні. Натомість державні програми, наприклад, єОселя, та іпотека відходять на другий план у рішенні. Ключовими факторами при оренді є фінансова ситуація та умови договору
Загалом ринок нерухомості залишається орієнтованим на доступне житло, а фінансові фактори визначають як купівлю, так і оренду
DIM.RIA – маркетплейс для купівлі та оренди перевіреного житла. Продукт української ІТ-компанії RIA.com. Наразі маркетплейс має сайт та застосунок для пристроїв на базі iOS та Android.
Акціонери ПрАТ “Лебединський насіннєвий завод” (ЛНЗ, Черкаська обл.), що є головним підприємством агрохолдингу LNZ Group, на річних загальних зборах 30 квітня повністю оновили склад наглядової ради та переобрали директора, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Згідно з повідомленням, через закінчення терміну повноважень з 6 травня припинено повноваження попереднього складу наглядової ради, до якого входили голова Дмитро Кравченко (володіє 41,43% акцій), Наталія Кравченко (7,06%) та Валентина Кравченко (3,93%).
Новий склад ради обрано терміном на три роки. До нього знову увійшли Дмитро Кравченко, якого переобрано головою наглядової ради, та Наталія Кравченко. Валентину Кравченко у складі ради замінив її представник – Віктор Кравченко. Крім того, склад наглядової ради було розширено двома незалежними директорами. Ними стали Дмитро Олійник і Сергій Майчук. На новий трирічний термін також переобрано директора підприємства Анатолія Ткаченка.
Крім кадрових рішень, акціонери затвердили результати фінансово-господарської діяльності за 2024 та 2025 роки. Згідно зі звітом, 2024 рік підприємство завершило зі збитком у розмірі 141,84 млн грн, який було віднесено на збільшення непокритого збитку минулих періодів. Водночас 2025 рік завод завершив із прибутком, який у повному обсязі спрямували на часткове покриття збитків попередніх років.
Водночас акціонери надали попередню згоду на вчинення значних правочинів протягом року з граничною сукупною вартістю 70 млрд грн, що складає 455,5% від вартості активів емітента (15,37 млрд грн). Згода стосується кредитних договорів, операцій із нерухомістю, землею та постачанням сировини для потреб фінансово-господарської діяльності.
На зборах також було затверджено нову редакцію статуту товариства та положення про наглядову раду.
Згідно сервісу Opendatabot, ЛНЗ за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 116,59 млн грн, що на 18,5% менше за показник 2024 року (143,06 млн грн). Чистий дохід від реалізації за звітний період скоротився на 7,1% – до 17,37 млрд грн. Вартість активів компанії на кінець року зросла на 1,1% – до 15,76 млрд грн. При цьому заборгованість підприємства склала 16 млрд грн проти 15,91 млрд грн роком раніше.
За даними Опендатабот, 100% статутного капіталу (12,05 млн грн) належить Дмитру Кравченку, який є кінцевим бенефіціарним власником.
ЛНЗ створено у 1994 році, компанія спеціалізується на обробленні насіння для відтворення, а також займається постачанням природного газу та електроенергії. Підприємство має частки у статутному капіталі СТОВ “Агроальянс” (80%), СТОВ “Кавунівка” (75%), ЗАТ “Цукорімпекс” (8%) та ТОВ “Корпорація “Вітчизняне насінництво” (1,87%).
LNZ Group – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що розвиває напрями насінництва, агровиробництва (обробляє понад 80 тис. га землі), дистрибуції ЗЗР, насіння та добрив, а також зернотрейдинг. Холдинг є багаторічним партнером міжнародних компаній Bayer (DEKALB), Syngenta та інших у сфері виробництва насіння.
Агрохолдинг “Кернел”, найбільший український експортер агропродукції, продав балкер Rotterdam Pearl V. вантажопідйомністю 55 тис. тонн і розглядає можливість повного виходу із судноплавного бізнесу, повідомила пресслужба агрохолдингу у четвер.
Згідно з повідомленням, судно, придбане у грудні 2023 року, було частиною антикризової стратегії для забезпечення експорту в період дефіциту фрахту. Стабілізація роботи морського коридору дозволила компанії змінити стратегію на користь операційної гнучкості замість володіння власним флотом. Наразі у холдингу залишається лише танкер MAVKA вантажопідйомністю 13,5 тис. тонн для перевезення олії.
“Ми заходили в судноплавство, коли ставки фрахту були на піку, а доступ до суден – обмеженим. Власний флот виконав свою місію: ми отримали контроль над ланцюгом експорту і глибоку експертизу ринку. Сьогодні ситуація змінилася і ми адаптуємося, щоби залишатися ефективними”, – процитувала пресслужба агрохолдингу директора з логістики “Кернел” Миколу Мірошниченка.
Оптимізація логістики відбувається на тлі нещодавньої атаки російських дронів на портову інфраструктуру Чорноморська у ніч на 3 травня. Тоді значних пошкоджень зазнав термінал “Кернела” з перевалки рослинної олії: через руйнування резервуарів стався витік понад 1100 тонн продукції. Витік швидко локалізували, проте підприємство тимчасово призупинило роботу, переорієнтувавши потоки на партнерські термінали в Одесі та на Дунаї.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 фінансового року (ФР, липень-2024 – червень-2025) “Кернел” експортував 5,4 млн тонн зерна. При цьому обсяг власного врожаю компанії склав 2,3 млн тонн, тоді як понад 3 млн тонн зернових (близько 60% експорту сегмента) агрохолдинг закупив у сторонніх виробників. Загалом обсяги перевалки через власні термінали компанії за цей період зросли на 36% – до 9,1 млн тонн.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва). У 2025 році компанія забезпечила близько 10% валютної виручки від усього товарного експорту України. Частка холдингу у світовому експорті соняшникової олії наразі становить 10%.
