ФК «Шахтар» достроково став чемпіоном України з футболу за підсумками 27-го туру української Прем’єр-ліги, повідомляє Суспільне Спорт.
Це сталося після перемоги «Шахтаря» у матчі з СК “Полтава”, який гірники виграли з рахунком 4:0, оскільки перевага над найближчим конкурентом «Поліссям» становитиме 11 очок за три тури до завершення чемпіонату.
Для клубу це 16-й чемпіонський титул і перший за останні два роки.
ТОВ “Шувар” (Львів), яке керує однойменним львівським ринком сільськогосподарської продукції, за результатами роботи у 2025 році отримав 136,4 млн грн чистого прибутку, що на 49% більше за попередній рік.
Згідно з річним звітом підприємства, розміщеним у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР), фінансовий результат до оподаткування становив 168,3 млн грн.
Як зазначається у фінансовому звіті, валовий прибуток підприємства виріс на 21,5% порівняно з попереднім роком – до 158,8 млн грн. Чистий дохід збільшився на 10,1%, до 305,4 млн грн.
Нерозподілений прибуток ТОВ “Шувар” у 2025 році виріс на 10,7%, до 566,8 млн грн. Поточні зобов’язання підприємства на кінець 2025 року зменшились на 38,3% – до 88,6 млн грн, довгострокові – на 3,3%, до 120,4 млн грн. Активи компанії у 2025 році виросли на 1,4%, до 796,8 млн грн.
За даними аналітичної системи YouControl, власниками ТОВ “Шувар” виступають ТОВ “Регіональний аграрно-маркетинговий центр “Шувар” (85%), ТОВ “Ринок сільськогосподарської продукції “Шувар” (10%) та Тетяна Амброскіна (5%). Кінцевими бенефіціарами зазначені Андрій Чіпчар і Роман Федишин.
“Шувар” – найбільший гуртовий ринок сільськогосподарської продукції у Львові на заході України. Загальна площа ринку понад 20 га, представлено 480 постійних орендарів. Входить до Світової організації оптових ринків. Протягом року на територію ринку заїжджає в середньому 1,4 млн автомобілів. Ринок входить до складу групи компаній “Шувар”, управління якою здійснює ТОВ “Шувар”.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі протягом січня-березня 2026 року скоротилася на 1 процентний пункт – до 12,92%, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
«Факторами зменшення частки NPL у січні-березні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів кращої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів», – зазначив Нацбанк у прес-релізі на сайті.
Валовий кредитний портфель банківської системи за перший квартал 2026 року зріс на 75,84 млрд грн – до 1 трлн 435,58 млрд грн, у тому числі в березні – на 3,66 млрд грн.
Динаміка валового обсягу непрацюючих кредитів протягом кварталу була нерівномірною: після зростання в січні показник у лютому-березні знижувався, а березневе скорочення на 5,55 млрд грн забезпечило основну частину квартального зменшення на 3,82 млрд грн – до 185,49 млрд грн.
Скорочення частки NPL у 1 кварталі року зафіксовано в усіх групах банків: у банків із держчасткою (без ПриватБанку) – з 25,07% до 23,86%, у ПриватБанку – з 8,45% до 7,74%, у фінустановах з іноземним капіталом – з 6,46% до 6,17% та у приватних українських банках – з 8,37% до 7,75%.
Якщо брати в абсолютному вимірі, NPL на 1 квітня збільшилися в ПриватБанку – на 592,0 млн грн, до 19,41 млрд грн, і в банках з іноземним капіталом – на 196,43 млн грн, до 18,76 млрд грн.
Першу п’ятірку банків за обсягом NPL сформували держбанки: Ощадбанк з 44,78 млрд грн (показник на початок року – 43,83 млрд грн), Укрексімбанк – 25,52 млрд грн (33,19 млрд грн), Сенс Банк – 23,92 млрд грн (22,46 млрд грн), Укргазбанк – 21,87 млрд грн (21,79 млрд грн) та ПриватБанк – 19,41 млрд грн (18,82 млрд грн).
До першої десятки також увійшли Райффайзен Банк з 8,17 млрд грн (8,05 млрд грн), ПУМБ – 5,04 млрд грн (4,94 млрд грн), ТАСкомбанк – 4,06 млрд грн (4,08 млрд грн), ОТП Банк – 3,71 млрд грн (3,19 млрд грн) та Ідея Банк – 3,52 млрд грн (3,17 млрд грн).
При цьому найвищу частку NPL серед банків з найбільшим кредитним портфелем мав Альянс Банк – 39,9% (49,6%), другим став Сенс Банк з 29,8% (28,5%), а трійку замикав Ідея Банк з 28,8% (28,6%).
Місця з четвертого по шосте посіли держбанки: Ощадбанк – 26,4% (26,5%), Укрексімбанк – 20,8% (25,3%) та Укргазбанк – 19,3% (20,1%).
До першої десятки також увійшли ТАСкомбанк з 16,3% (16,6%), МТБ Банк – 11,6% (9,9%), А-Банк – 10,9% (12,0%) та Радабанк – 10,6% (12,3%).
Центробанк зазначив, що в корпоративному секторі частка непрацюючих кредитів за перший квартал скоротилася з 16,99% до 15,73%, а в роздрібному – з 10,78% до 10,32%.
Як повідомлялося, тенденція до зменшення частки NPL триває з початку 2023 року, коли вони збільшилися до 38,1%. До повномасштабного вторгнення Росії проблемна заборгованість в українських банках скорочувалася з 2018 року: з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року.
У грудні 2025 року частка NPL різко знизилася – з 23,9% до 13,9% – після того, як ПриватБанк припинив визнавати близько 140 млрд грн старих гривневих активів непрацюючими.
У Чорнобильській зоні відчуження триває ліквідація масштабної лісової пожежі.
«Станом на 17:00 вогонь охопив 1200 га – поширенню вогню сприяє посушлива погода та різкі пориви вітру», – йдеться у повідомленні Держслужби з надзвичайних ситуацій у Telegram у суботу.
Загалом до гасіння пожежі залучено 374 особи, з них від ДСНС – 253 рятувальники.
«Ситуація повністю контролюється», – запевнили в ДСНС.
На виборах у Шотландії перемогу здобула націоналістична Шотландська національна партія (SNP), яка виступає за відокремлення Шотландії від Великої Британії – вона отримала 58 місць.
Про це повідомляється на офіційному сайті парламенту Шотландії у суботу.
У партії Reform UK – 17 депутатів парламенту, Шотландська лейбористська партія – 17 депутатів, Шотландська партія зелених – 15 депутатів; Шотландська консервативна та юніоністська партія – 12 депутатів; Шотландські ліберальні демократи – 10 членів парламенту
Для більшості потрібно 65 місць, але SNP може укласти коаліцію.
Місцеві вибори 2026 року в Шотландії (та загалом у Великій Британії), що відбулися на початку травня, завершилися суттєвою поразкою керівної Лейбористської партії прем’єра Кіра Стармера. Значних успіхів досягла популістська партія Reform UK, очолювана Найджелом Фараджем, яка здобула понад 300 місць, продемонструвавши рекордний результат.
Вибори відбулися 7 травня 2026 року, охоплюючи також Англію та Вельс.
Король Данії Фредерік X, з огляду на те, що лідерка соціал-демократів і багаторічна проукраїнська прем’єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен не змогла заручитися достатньою підтримкою для формування уряду, доручив це завдання чинному голові Міністерства оборони, лідеру Ліберальної партії Троельсу Лунду Поульсену. Про це йдеться в заяві датського королівського палацу.
«Представники Ліберальної партії, Данської народної партії, Ліберального альянсу, Поміркованих, Консервативної народної партії, Данських демократів та Громадянської партії, які разом мають 87 місць, рекомендували залишити голову Ліберальної партії Троельса Лунда Поульсена для керівництва переговорами щодо формування уряду», – йдеться у заяві за підсумками зустрічі короля з представниками політичних сил на сайті королівського палацу, яка відбулася ввечері 8 травня.
Представники Соціал-демократичної партії, Соціалістичної народної партії, Об’єднаного списку, Радикальної лівої партії та Альтернативи, які разом мають 84 мандати, порадили доручити чинній прем’єр-міністрці Метте Фредеріксен знову очолити переговори щодо формування уряду.
Після цього король прийняв Фредеріксен, яка, з огляду на заяви партій, порадила Фредеріку X доручити Поульсену вести такі переговори.
Відповідно до цього король попросив Поульсена очолити переговори щодо формування уряду.
Метте Фредеріксен 8 травня повідомила королю, що за підсумками першого раунду переговорів не змогла заручитися достатньою підтримкою партій для формування уряду. На парламентських виборах у Данії 24 березня соціал-демократи Фредеріксен перемогли, але центристська партія чинного глави МЗС Ларса Лекке Расмуссена отримала «золоту акцію» з 14 мандатами.
Згодом Расмуссен, який є міністром закордонних справ в уряді Фредеріксен, висунув їй ультиматум.
