Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів капітальний ремонт частини обладнання технології вдування пиловугільного палива (ПВП) у домені печі для зменшення енерговитрат.
Згідно з інформацією підприємства, ефективність доменного виробництва на “Каметсталі” нерозривно пов’язана з надійністю технології вдування ПВП, тому для забезпечення стабільної роботи цього обладнання капітально відремонтовано контур помелу №2 – ключовий етап цьогорічної модернізації комплексу ПВП.
Як уточнюється, ПВП – енергетичний ресурс, що виступає високоефективною вуглецевою складовою і дає змогу радикально скоротити витрати природного газу або повністю відмовитися від нього в процесі плавки. Також вдування ПВП дає можливість зменшувати витрати безпосередньо коксу, коксового еквівалента умовного палива та впливає на підвищення продуктивності доменних печей.
Дільниця ПВП забезпечує паливом не лише доменне виробництво, а й обертові печі вапняно-випалювального цеху.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Попри обстріли та руйнування ДТЕК вдалося у січні-березні 2026 року збільшити сплату податків до 14 млрд, що на 10% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, повідомив енергохолдинг у понеділок.
“У центральний бюджет було сплачено майже 13 млрд грн, а у місцеві – понад 1 млрд грн”, – зазначили у компанії.
Як пояснили у ДТЕК, група продовжує посилено готуватися до наступної зими, тому інвестує у ремонти теплоелектростанцій і електромереж після ворожих атак, та активно будує нові об’єкти відновлювальної енергетики.
В обидва вказані напрямки було інвестовано понад 101 млрд грн з початку повномасштабного вторгнення.
Ритейлер побутової техніки та електроніки Comfy (ТОВ “Комфі Трейд”) в січні-березні 2026 року отримав 14 млрд грн виторгу, що на 28% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомляє пресслужба компанії.
Сума сплачених податків та зборів склала 643 млн гривень, що на 14% більше, ніж у першому кварталі 2025 року.
“Ринок ритейлу та поведінка клієнтів змінюється. Межа між офлайн та онлайн магазинами практично стерлась — і клієнт хоче отримувати найкращий досвід незалежно від обраного шляху до покупки. Тому ми розвиваємо Comfy як єдиний безшовний досвід, в 2026 році інвестуємо в цифровізацію та зручність кожного кроку клієнтського шляху. Один із ключових кроків — цього року ми розпочинаємо тестування функціоналу маркетплейсу. Кожна третя покупка сьогодні — онлайн. Завтра це буде кожна друга. Ми до цього готуємось”, — розповів СЕО Comfy Геннадій Вербиленко.
Драйвером зростання у звітний період залишається розвиток e-commerce, частка онлайн-продажів Comfy досягла 36,6% (+6,6 в.п. до Q1 2025 року). Мобільний застосунок Comfy сьогодні генерує понад третину всіх онлайн-продажів компанії. Кількість завантажень за січень-березень 2026 року зросла на 8%, а частка щомісячно активних користувачів (MAU) збільшилася за рік на 38%.
Дані першого кварталу 2026 року свідчать про зміну споживчої поведінки українців у бік раціональності та функціональності. Найбільшу динаміку продемонстрували: миючі пилососи (на 380%), ігрові клавіатури ( на 374%), refurbished-планшети (відновлені) – на 205%, епілятори – на 191% стайлери для волосся – на 73,3%, що свідчить про інвестиції українців у домашній комфорт та автономність. Також стабільно зростають продажі фотокамер (+65,3%), мультипечей (+46,4%), сушильних машин (+23,8%) та ноутбуків (+23,7%). Орієнтуючись на ці тренди, COMFY посилює категорії з високою практичною цінністю та сегмент відновленої техніки (refurbished) як відповідь на запит щодо розумної економії та екологічності.
У першому кварталі 2026 року компанія відкрила два нових магазини: у Львові (ТРЦ Victoria Gardens) та великий двоповерховий об’єкт у Дніпрі (проспект Героїв, 1-М). Також відновив роботу магазин у Запоріжжі: після влучання російського дрона та пожежі в ТЦ “Амстор” 2 січня, частина техніки та приміщення були знищені, але вже наприкінці лютого магазин відновлено).
Станом на кінець березня мережа Comfy налічує 115 магазинів у 56 містах України. До кінця року заплановано ще два відкриття. За даними компанії, виторг за підсумками 2025 року склав 55,8 млрд грн , що на 17% більше, ніж у 2024 році, Впродовж року компанія сплатила до державного бюджету 2,3 млрд грн податків і зборів.
Elementum Energy, дочірня компанія VR Capital Group, в реалізації в Україні свого пілотного проєкту установки зберігання енергії (УЗЕ) обрала сценарій поєднання її з Дністровською ВЕС загальною встановленою потужністю 100 МВт для оптимізації роботи генерації, оскільки вважає його найбільш ефективним для ВДЕ гравців, повідомив комерційний директор компанії Роман Волошенюк.
“Ми пішли в сценарій, який доволі мало в Україні розглядають, – УЗЕ як інструмент оптимізації наших діючих активів. Наш пілотний проєкт УЗЕ 10 МВт потужності та 20 МВт*год ємності направлений на взаємодію з нашою ВЕС 100 МВт. Ми розглядаємо УЗЕ не як окремий самостійний бізнес, а як інструмент для власної генерації”, – сказав Волошенюк під час Energy Storage Day-2026, організованому Українською вітроенергетичною асоціацією.
Він пояснив, що перші два сценарії – діяльність УЗЕ за державною підтримкою за результатами аукціонів НЕК “Укренерго” на допоміжні послуги та ціновий арбітраж – компанія вирішила не застосовувати з низки причин.
“Ми маємо негативний досвід роботи з державною підтримкою – борги за “зеленим” тарифом, одностороннє зрізання його ставок, зміна умов відповідальності за небаланси – цей список можна продовжувати. Наступний домінуючий сценарій – це ціновий арбітраж. Там ми бачимо великі спреди, але є зворотній бік – це велика волатильність і часті зміни регуляторного поля”, – пояснив Волошенюк.
Водночас він зазначив, що третій сценарій, який вибрала компанія, виглядає найбільш ефективним, оскільки дозволяє об’єднувати одразу кілька напрямків.
По-перше, завдяки цьому вдається застосовувати класичний арбітраж з перенесення в часі виробництва та продажу електроенергії, і це дає можливість оптимізувати виробіток. По-друге, з’являється можливість балансуватися й уникати зайвих витрат на оплату небалансів, які, за словами Волошенюка, складають кожен третій вироблений ВЕС МВт*год.
По-третє, сценарій УЗЕ плюс ВЕС дозволяє оптимізувати обсяги обмежень виробітку е/е з боку системного оператора “Укренерго” в години профіциту.
“Відповідно, ми маємо комбінацію з трьох сценаріїв та переходити на той з них, який буде більш вигідним та ефективним. Наша модель роботи показує, що оптимальний розподіл застосування УЗЕ виглядатиме так: арбітраж та робота з обмеженнями – це 70% застосування УЗЕ, ще 30% – робота з небалансами. Залишилося лише підтвердити припущення – ми очікуємо протестувати пілот найближчим часом”, – пояснив комерційний директор Elementum Energy.
При цьому він наголосив, що “серцем нашого концепту” є розробка власного софтового рішення, яке буде поєднувати всі ці сценарії в режимі реального часу й автоматично вибирати та переключати на найпродуктивніший з них.
“Все це дозволяє мати стабільну бізнес-модель використання УЗЕ: поєднання різних напрямків її роботи та власні програмні інструменти для керування системою”, – резюмував Волошенюк.
Elementum Energy, дочірня компанія VR Capital Group, міжнародний інвестор у секторі відновлюваної енергетики України. Компанія управляє портфелем СЕС і ВЕС загальною потужністю 636 МВт і продовжує розробку нових проєктів у сфері вітрової енергетики та систем накопичення енергії.
На початку грудня 2024 року Elementum Energy заявила, що придбала проєкт 200 МВт вітроенергетичних потужностей на заході України і має намір підготувати його до будівництва наприкінці 2025 року.
Також компанія анонсувала плани до кінця 2026 року запустити в роботу ВЕС 60 МВт “Дунай” на півдні Одещини.
Про розробку пілотного проєкту УЗЕ 10 МВт Elementum Energy повідомила наприкінці 2025 року.
Найближчі два дні у вівторок та середу, 12-13 травня, синоптики прогнозують в Україні переважно комфортну погоду вночі 8-13°; вдень до 23°, весняні дощі та грози.
“На Закарпатті та в Карпатах 12 травня значні дощі, вдень на Правобережжі помірні дощі, грози, місцями шквали 15-20 м/с; на решті території без опадів. Вітер переважно південний, 7-12 м/с”, – йдеться у повідомленні Укргідрометцентру.
Температура вночі 8-13°; вдень 18-23°, на крайньому заході країни 12-17°.
У Києві у вівторок, 12 травня, вночі без опадів; вдень дощ, гроза. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 10-12°, вдень 20-22°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 12 травня найвища температура вдень була 28,9 в 2013р., найнижча вночі -2,4 в 1900р.
У середу, 13 травня, в Україні, крім заходу та північного сходу країни, помірні дощі, грози, вдень місцями значні дощі. Вітер північно-західний, на Лівобережжі південний, 7-12 м/с.
Температура вночі 8-13°, в західних областях 4-9°; вдень у західних, Житомирській, Київській, Вінницькій та Одеській областях 12-17°, на решті території 18-23°.
У Києві 13 травня дощ, вдень гроза. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 10-12°, вдень 15-17°.
Українські металургійні підприємства в січні-квітні поточного року знизили виплавку чавуну, за оперативними даними, на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,356 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, у квітні було вироблено 554 тис. тонн чавуну, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виплавку чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6%).
