Міністерство сільського і лісового господарства Турецької Республіки з 4 серпня 2026 року посилює фітосанітарний контроль на імпорт, експорт, реекспорт та транзит рослин і рослинної продукції, зокрема, пшениці, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Посилення вимог пов’язане з прийняттям турецькою стороною нового Регламенту про карантин рослин, який скасовує попереднє Положення про карантин.
“Оскільки пшениця, що імпортується до Турецької Республіки є рослиною господарем для таких шкідливих організмів як Tilletia barclayana, Tilletia indica, Tilletia caries, Tilletia controversa, Tilletia laevis (Tilletia foetida), Турецькою Республікою посилено контроль щодо виявлення зазначених шкідливих організмів у вантажах із пшеницею”, – зазначено у повідомленні.
У разі виявлення цих шкідників українським експортерам відмовлятимуть у видачі фітосанітарного сертифіката на підставі статті 46 закону України “Про карантин рослин”.
Прогноз ризиків для інфляційної динаміки та економічного розвитку (на 31.12.2025)
У понеділок в Україні очікується погода без опадів, лише у західних областях вдень — помірні, місцями значні дощі, грози, в окремих районах — град та шквали 15-20 м/с, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно південно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі 13–18°, вдень 27–32°, на крайньому заході країни 21–26°.
У Києві 27 липня без опадів. Вітер південно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі 15–17°, вдень 30–32°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 27 липня найвища денна температура становила 37,1° у 1909 р., найнижча нічна – 7,8° у 1898 р.
У вівторок, 28 липня, в Україні очікуються короткочасні дощі, грози, у центральних районах, вдень – також у Сумській та Харківській областях – місцями значні дощі, в окремих районах град і шквали 15–20 м/с (вночі на сході країни, вдень у більшості районів Правобережжя без опадів).
Вітер північно-західний, 7–12 м/с, вдень в Україні, крім сходу, місцями пориви 15–20 м/с.
Температура вночі 13–18°, у західних областях 10–15°; вдень 21–26°, на півдні та південному сході країни 24–29°.
У Києві 28 липня хмарно з проясненнями. Вночі короткочасний дощ, гроза, вдень без опадів.
Вітер північно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі 15–17°, вдень 22–24°.
За даними «Сербського економіста» — Wizz Air відкриє в листопаді 2026 року операційну базу в міжнародному аеропорту Пріштини, розмістивши там один літак Airbus A321neo місткістю 239 пасажирів. Компанія планує відкрити з Приштини три нові напрямки.
Wizz Air виконує рейси з Приштини з 2017 року. Відкриття повноцінної бази означає, що літак та екіпаж будуть постійно базуватися в аеропорту.
База в Белграді опинилася під загрозою
Водночас Wizz Air продовжує суперечку з сербськими авіаційними властями через зміни правил роботи іноземних перевізників.
Директорат цивільної авіації Сербії в березні 2026 року ухвалив поправки до регламенту про видачу дозволів іноземним авіакомпаніям на виконання міжнародних комерційних перевезень.
За інтерпретацією Wizz Air, нові норми не дозволять зареєстрованим у Євросоюзі перевізникам зберігати нинішню модель базування літаків та екіпажів у Белграді, за якої робоча зміна та польотна ротація починаються й закінчуються в Сербії.
Директор з комунікацій Wizz Air Андраш Радо в червні заявив, що без зміни правил компанія буде змушена закрити базу в аеропорту Белграда в листопаді. При цьому він підкреслив, що перевізник не хоче йти.
Директорат цивільної авіації Сербії відкинув звинувачення, заявивши, що жодному перевізнику не заборонено виконувати рейси між Сербією та країнами ЄС. На думку регулятора, поправки не обмежують права на перевезення, а уточнюють правила, однакові для всіх іноземних авіакомпаній.
До середини липня остаточного рішення досягнуто не було.
Закриття белградської бази не обов’язково означатиме повне припинення польотів Wizz Air до Сербії. Компанія теоретично зможе продовжувати частину рейсів літаками, що базуються в інших країнах. Однак така модель зазвичай означає менше напрямків, менш зручний розклад та обмежені можливості збільшувати частоту польотів.
Сербія не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово й офіційно розглядає його як автономний край Косово і Метохія у складі Республіки Сербія.
Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень з 18 по 24 липня збільшився ще на 1,3% — до 770 тис. після зростання на 3,5% тижнем раніше, потік на в’їзд четвертий тиждень поспіль перевищував потік на виїзд, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якими стежить агентство «Інтерфакс-Україна».
Згідно з цими даними, якщо кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 376 тис. з 373 тис. тижнем раніше, то на в’їзд – до 394 тис. з 387 тис.
Кількість транспортних засобів, що пройшли через пункти пропуску, цього тижня дещо зменшилася – до 144 тис. з 145 тис. минулого тижня, так само як і кількість машин з гуманітарними вантажами – до 443 з 459.
Найбільший потік на виїзд фіксується у п’ятницю-суботу (56–59 тис. на добу), на в’їзд – у суботу-понеділок (60–67 тис.), тоді як найменший потік на виїзд – у понеділок-вівторок (по 50 тис.), на в’їзд – у вівторок-четвер (45–49 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі найбільше легкових автомобілів очікувало на проходження кордону з Польщею в пункті пропуску (ПП) «Устилуг» – 30. Невеликі черги були на ПП «Угринів» та «Шегині» – 15 і 10 машин, а на ПП «Краковець» скупчилося 5 автобусів.
На кордоні з Угорщиною по 10–15 автомобілів очікували на проходження кордону на ПП «Лужанка», ПП «Вилок» та ПП «Тиса».
На кордоні зі Словаччиною на ПП «Ужгород» черга становила 15 автомобілів, на ПП «Малий Березний» – 10. На кордоні з Румунією 10 машин скупчилося на ПП «Порубне», а на кордоні з Молдовою черг не було.
Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня був дещо меншим – 753 тис., при цьому потік на в’їзд був вищим – 384 тис. проти 369 тис. Кількість автомобілів минулого року також була меншою – 138 тис.
Минулого року пасажиропотік у наступні тижні ще трохи зріс і досяг піку в 778 тис. осіб за тиждень у першій половині серпня, після чого у другій половині місяця поступово зменшувався, а потім різко впав у першій половині вересня – з початком нового навчального року.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився на приплив, який тривав до 23 вересня 2022 року й становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім — масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, порівняно з кількістю тих, хто в’їжджає. У цілому з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни ця цифра сягнула 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій — на 187 тис., за четвертий — на 221 тис., з початку п’ятого — на 139 тис., з яких 126 тис. — з початку літа.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року на рівні 0,2 млн через погіршення ситуації з безпекою наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що у 2024 році цей показник становитиме менше 0,5 млн. НБУ, як і раніше, прогнозує чистий відтік у 2026 році в розмірі 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році й становитиме близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі — 5,687 млн порівняно з 5,213 млн та 5,687 млн відповідно станом на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН станом на липень 2026 року, налічується 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,70 млн станом на січень цього року та 3,34 млн станом на липень 2025 року.
Кількість зареєстрованих шлюбів в Україні у першому півріччі цього року зросла на 15,9% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 79,52 тис. за рахунок Києва, Дніпропетровської та Львівської областей, повідомило Міністерство юстиції на своєму сайті.
Згідно з його даними, одночасно кількість розірвань шлюбу скоротилася на 4,1% – до 12,18 тис., у тому числі за рішенням суду – на 9,3%, до 0,46 тис.
У Дніпропетровській області у січні-червні цього року кількість зареєстрованих шлюбів зросла майже в 2,7 разів – до 15,55 тис., у Львівський області – на 88,2%, до 8,91 тис, у Києві – на 38,3%, до 19,93 тис.
Загалом на Київ та ці дві області, за даними Мінюсту, прийшлося 55,8% від всіх шлюбів, тоді як за перше півріччя минулого року – лише 36,4%.
Найбільше скорочення кількості зареєстрованих шлюбів зафіксовано у Донецькій області – в 2,4 рази, до 0,23 тис.
У Херсонській області зниження склало 26,7% – до 0,16 тис., що є найнижчим показником серед усіх регіонів.
В інших областях кількість зареєстрованих шлюбів скоротилася від 24,6% (Чернігівська обл.) до 12% (Тернопільська).
Щодо розірвань шлюбу, то Тернопільській, Закарпатській та Чернігівській областях було зафіксовано їх збільшення від 16,6% до 11%, тоді як найбільше скорочення цього показника, якщо не рахувати прифронтові Херсонську та Донецьку області, відбулося у Житомирській та Полтавській областях – на 19,6% та 18,9% відповідно.
В Донецькій та Херсонській областях кількість зареєстрованих розлучень впала на 43,4% та 60% – відповідно до 56 та 20, тоді як в Києві зросла на 1,2% – до 1,80 тис.
