Європейські виробники абрикосів у 2026 році очікують часткового відновлення врожаю після невдалого сезону 2025 року, повідомляє галузевий прогноз Europech.
За оцінками європейського сектору, виробництво абрикосів у Європі в 2026 році може сягнути близько 505 тис. тонн, що приблизно на 6% більше, ніж у 2025 році, і на 4% вище середнього рівня 2020–2024 років. При цьому учасники ринку відзначають, що потенціал врожаю залишається неоднорідним за країнами та регіонами.
Ключовим фактором сезону стала погода. У 2026 році в Європі не було масштабних руйнівних морозів, однак повернення холодів наприкінці березня — на початку квітня вплинуло на частину садів. Цвітіння в цілому пройшло задовільно, але часті дощі подекуди погіршили зав’язування плодів. Тому північні регіони можуть відновитися після низьких обсягів 2025 року, тоді як на півдні Європи очікується більш стримана динаміка.
Для ринку це означає зростання пропозиції, але не повне усунення ризиків. Європейські експортери вже попереджають, що сезон може бути складним з точки зору продажів: при збільшенні обсягів посилиться конкуренція між Іспанією, Італією, Грецією, Туреччиною та іншими виробниками. Це може тиснути на ціни, особливо в сегменті свіжих абрикосів та сировини для переробки.ч
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що не пропонуватиме кандидатуру нового прем’єр-міністра без заздалегідь узгодженої парламентської більшості, після того як уряд Іліє Боложана було відправлено у відставку через вотум недовіри.
За даними Digi24, Дан має намір запросити парламентські партії на консультації у четвер або наступного понеділка. Він підкреслив, що не хоче «експериментів» із призначенням прем’єра, який потім не зможе зібрати більшість у парламенті.
Президент також не виключив варіант технократичного уряду, який міг би очолити безпартійний експерт. При цьому, за його словами, варіантів, здатних забезпечити стійку більшість, «відносно мало», оскільки позиції партій після падіння кабінету Боложана залишаються жорсткими.
Політична криза в Румунії почалася після того, як парламент 5 травня підтримав вотум недовіри уряду Боложана. За відставку кабінету проголосував 281 депутат, що значно перевищує необхідний мінімум у 233 голоси. Вотум був підтриманий Соціал-демократичною партією та правим націоналістичним Альянсом за об’єднання румунів.
Після голосування Націонал-ліберальна партія Боложана заявила про перехід в опозицію та відмову від нової коаліції з соціал-демократами. Це різко звужує простір для швидкого формування уряду, оскільки без PSD або частини її голосів зібрати стійку більшість буде складно.
Серед обговорюваних сценаріїв — повернення Боложана на посаду прем’єра, формування технократичного кабінету, нова угода між проєвропейськими партіями або більш складна конфігурація за участю PSD. Лідер UDMR Келемен Хунор заявив, що варіант з технократичним прем’єром може бути прийнятним, якщо міністри залишаться політичними призначенцями партій, які забезпечать більшість.
Для Румунії затягування кризи несе економічні ризики. Країні необхідно продовжувати бюджетну консолідацію та виконувати умови для отримання коштів ЄС, тоді як тимчасовий уряд має обмежені повноваження. Боложан раніше попереджав, що відсутність повноцінного кабінету може ускладнити доступ до європейського фінансування.
Румунія залишається однією з ключових країн східного флангу ЄС і НАТО, а також важливим логістичним партнером України на Дунаї та Чорному морі.
Індонезія має намір перетворити Балі з переважно туристичного напрямку на міжнародний фінансовий центр, здатний конкурувати за капітал із Сінгапуром, Гонконгом, Дубаєм та Лондоном.
Ключовим майданчиком проекту має стати особлива економічна зона Kura Kura Bali SEZ. Індонезійська влада розглядає її як майбутній фінансовий кластер, де можуть розміщуватися інвестиційні компанії, сімейні офіси, фонди, технологічні та сервісні структури, орієнтовані на міжнародний капітал.
Координаційний міністр з економічних питань Індонезії Аірлангга Хартарто заявив, що розвиток фінансового центру на Балі свідчить про перехід країни до економіки з вищою доданою вартістю. За його словами, глобальна конкуренція сьогодні точиться не лише у сфері експорту сировини, а й за роль регіонального центру фінансів, інновацій та інвестицій.
Проєкт пов’язаний із ширшим завданням Індонезії — знизити залежність економіки від сировинних циклів, туризму та традиційних галузей. Влада хоче, щоб Балі став не тільки курортом, а й майданчиком для управління капіталом, міжнародного бізнесу, технологічних проєктів та інвестиційних структур.
Для ринку нерухомості це може стати новим фактором попиту. Якщо проект буде реалізовано, на Балі може зрости інтерес до офісної, житлової та готельної нерухомості, а також до об’єктів змішаного формату, розрахованих на експатів, підприємців, фінансових фахівців та інвесторів. Особливо помітним це може бути в районах, пов’язаних із Kura Kura Bali та інфраструктурою майбутнього ділового кластера.
Однак експерти вказують, що шлях Балі до статусу повноцінного фінансового центру буде складним. Острову доведеться конкурувати з уже усталеними хабами, де є розвинене фінансове регулювання, судова система, банківська інфраструктура, міжнародні кадри та довіра інституційних інвесторів. South China Morning Post зазначає, що проект стикається із системними та інфраструктурними обмеженнями, незважаючи на амбітний порядок денний.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом травня та червня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 8 компаній: ВК Укрнафтобуріння, Оператор ГТС України, Укртрансінвест тощо. Протягом тижня у секції продано 2600 тис. куб. м природного газу. Успішними були позиції Оператора ГТС України. Крім того, теплогенеруючі підприємства, а саме: Черкаситеплокомуненерго та Концерн «Міські теплові мережі», вперше придбали природний газ на біржі для генерації електроенергії. Ціни реалізації перебували в діапазоні 22050-22700 грн./тис. куб. м без ПДВ з тенденцією на зниження.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 39 угод загальним обсягом 2227 тис. куб. м.
Минулого тижня європейські ціни на газ постраждали від суперечливих новин з Близького Сходу, при цьому на деяких ринках газові контракти М+1 зазнавали значних коливань – досягли 3-тижневих максимумів та 2-тижневих мінімумів протягом кількох днів поспіль. Геополітичні потрясіння, невизначеність поставок на зиму і зростаючий структурний попит означають, що обставини можуть швидко змінитися.
В четвер ціни на газ значно знизилися для більшості контрактів на 2026 рік, через новини про можливу угоду між США та Іраном щодо завершення конфлікту та забезпечення вільного руху морських перевезень через Ормузьку протоку: після успішного проходження танкера для перевезення СПГ «Мубараз» під ліберійським прапором, протокою, схоже, пройшли і інші завантажені танкери для перевезення СПГ.
Зранку п’ятниці ціни на газ DA продовжили цю тенденцію. Це зниження відповідає настроям щодо коментарів різних новинних агентів, які підтверджують готовність Ірану до переговорів щодо його ядерної програми, що є головною причиною розбіжностей між сторонами, що збільшує ймовірність завершення конфлікту. Ця термінова новина була частково компенсована зменшенням потоків з Осеберга в Норвегії за два дні до запланованого початку періоду технічного обслуговування, що посилило газову систему на 9 травня.
Короткострокові ціни продемонстрували, що швидко можуть реагувати на погодні умови і системний дисбаланс. Навіть поза пікових зимових періодів волатильність залишається характерною рисою ринку. Холодніший травневий прогноз стимулює додатковий попит, у той час як вироблення вітрової енергії в Європі працює нижче середнього рівня. Зниження вироблення відновлюваної енергії призводить до посилення енергосистеми та змушує до більшої залежності від газових електростанцій.
Хедж-фонди збільшили свої чисті довгі позиції на європейському газовому ринку, згідно з останнім звітом трейдерів про зобов’язання. За незначних змін у коротких позиціях, фонди додали ще 26 ТВт·год довгих позицій, довівши загальну чисту довгу позицію до 288 ТВт·год.
Заповненість газових сховищ ЄС становить 34%, але закачка газу йде швидкими темпами – приблизно на 10% в місяць. Це заспокоїло ринок у короткостроковій перспективі та допомогло зміцнити ціни, незважаючи на більш широкі ризики.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 0,11 (+0,3) млн куб. м на добу. Імпорт був присутній з Польщі та Угорщини. Експорт з митного складу був відсутнім. В сховищах України знаходилось 10,33 (+1,48%) млрд куб. м природного газу. Відбір з ПСГ був відсутнім, натомість спостерігалося закачування – близько 31 млн куб. м на добу.
Як повідомляє Себський Економіст, Україна та Боснія і Герцеговина домовилися про лібералізацію міжнародних вантажних перевезень: з 1 січня 2027 року двосторонні та транзитні автоперевезення між країнами здійснюватимуться без дозволів.
Домовленість було досягнуто під час першого засідання змішаної комісії з міжнародних автомобільних перевезень у Сараєво, повідомило Міністерство розвитку громад та територій України.
До запуску повноцінного «транспортного безвізу» сторони погодили збільшення квоти дозволів на вантажні перевезення до кінця 2026 року. Це має надати перевізникам більше можливостей уже в перехідний період та знизити ризики нестачі дозволів для бізнесу.
Для українських та боснійських перевізників скасування дозволів означає зменшення адміністративного навантаження, більш передбачуване планування маршрутів та спрощення транзиту.
Для регіону Західних Балкан ця домовленість також має практичне значення. Боснія і Герцеговина стає ще однією країною, через яку Україна зможе розвивати більш гнучкі транспортні зв’язки з балканськими ринками, Адріатикою та сусідніми країнами регіону. Це може бути важливо для експорту української аграрної продукції, промислових товарів, будівельних матеріалів та продукції переробки.
Боснія і Герцеговина стане 36-ю країною, з якою Україна має лібералізовані умови вантажних перевезень. Такий режим уже став одним із інструментів інтеграції української логістики в європейський транспортний простір, оскільки дозволяє перевізникам працювати без постійної залежності від двосторонніх квот і дозвільних процедур.
Для «Сербського Економіста» ключовий висновок полягає в тому, що Україна продовжує поступово вбудовуватися в транспортну мережу Південно-Східної Європи. Після укладення угод з ЄС та низкою європейських країн розширення «транспортного безвізу» на Боснію та Герцеговину посилює логістичну пов’язаність України з Балканами та створює нові можливості для торгівлі в регіоні, де маршрути, прикордонні процедури та доступ до ринків стають не менш важливими, ніж самі тарифи.
Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів» оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» договір на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 45,8 тис. грн проти очікуваної вартості 195,7 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Гардіан» з пропозицією 62,8 тис. грн, «Оранта» – 111,8 тис. грн, «Арсенал Страхування» – 103,9 тис. грн, «Краина» – 130,3 тис. грн.
