Ліцеї і гімназії Дніпровського та Самарівського районів Дніпропетровщини в межах програми Ukraine Facility отримали 10 нових шкільних автобусів, до кінця року планується придбати ще 42, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
“Нові автобуси – комфортні та адаптовані для школярів з особливими освітніми потребами, ці 10 машин забезпечать підвезення майже 1200 учнів до 32 закладів освіти”, – написав він у телеграм в понеділок.
В цілому, за інформацією Ганжи, наразі на Дніпропетровщині курсують 462 шкільні автобуси. Цьогоріч планується придбати ще 42. Закупівля відбувається коштом освітньої субвенції у співфінансуванні з громадами в межах програми Ukraine Facility.
Керівник ОВА подякував президенту, уряду, міністерству освіти і науки та європейським партнерам за підтримку такої ініціативи.
Українські фармацевтичні виробники очікують, що держава сприятиме запуску в Україні інструментів для 2Д-верифікації лікарських засобів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” президент Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій, йдеться, зокрема, про сприяння у доступі фармвиробників до програмного забезпечення, яке дозволить верифікувати фармпродукцію за 2Д-кодом, який буде сприйматися в європейських системах, а також про запровадження певних податкових пільг для закупівлі відповідного обладнання.
Багрій зазначив, що ці питання, обговорювалися під час останньої робочої зустрічі членів нещодавно створеної асоціації “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ).
“Є норма нового закону про лікарські засоби, що до 2028 року в Україні має запрацювати 2Д-кодування лікарських засобів. Така верифікація – це один із інструментів боротьби з фальсифікованими ліками. Україна інтегрується в ЄС де це є обов’язковою нормою, адже на території ЄС дозволені до реалізації ліки, верифіковані 2Д-кодом. Більше того, експортуючи свої ліки, українські фармвиробники маркують продукцію 2Д-кодом. Але це дорого, це суттєві інвестиції в обладнання і реконструкцію дільниць, які займаються пакуванням”, – сказав він.
Президент АВЛУ вважає, що у запуску системи мають брати участь не тільки фармвиробники, а й дистриб’ютори, аптеки та медзаклади, які закуповують ліки.
“Ми хочемо збудувати абсолютно прозору систему, яка повністю влаштує всіх учасників, нікого не буде дискримінувати і дасть рівні права і можливості. Крім того, важливо, щоб система була повністю інтегрована в ЄС. Обговорюється можливість залучення розробника програмного забезпечення, яке буде супроводжувати 2Д-верифікацію, саме того, що розробив його для країн Євросоюзу, аби наш продукт був повністю інтегрований до всіх ринків ЄС”, –наголосив він.
Багрій зазначив, що таким чином QR-коди, які використовуватимуть в Україні, будуть прийматися в Європі, що допоможе просуванню українських ліків на європейських ринках, а також спростить обіг імпортних ліків в Україні.
“Наприклад, “Фармаку”, який нанесе свій код на продукцію, буде легше продавати її в європейських аптеках, а продукцію “Санофі” буде легше верифікувати в Україні”, – пояснив президент АВЛУ.
Він зауважив, що “є ініціатива звільнити обладнання від ввізного мита і ПДВ, яке ввозиться для реалізації програми запровадження 2Д-кодуваня ліків”.
Крім того, Багрій повідомив, що МОЗ “допомагає вести перемовини, для отримання пільгової ціни за програмне забезпечення з метою полегшення фінансування цього проєкту”.
“Ми звернулися з проханням і міністр охорони здоров’я обіцяє нам підтримку, щоб ми отримали доступ до програмного забезпечення, яке вже розроблене в ЄС, і мали можливість користуватися ним за пільговою ціною”, – сказав він.
Президент АВЛУ зазначив, що запуск пілотної системи планується з 1 січня 2027 року, а з 1 січня 2028 року система має запрацювати в робочому режимі.
Як повідомлялося, п’ять асоціацій фармацевтичної галузі зареєстрували асоціацію “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ) для запобігання та протидії обігу фальсифікованих лікарських засобів в Україні у співпраці з європейськими колегами та Європейською організацією з верифікації лікарських засобів.
АВЛУ, БАГРИЙ, верифікація, ЄС, ЛІКИ, ФАРМАЦЕВТИКА
Первинні реєстрації нових легкових причепів вітчизняного виробництва у квітні-червні поточного року зросли на 35% порівняно з першим кварталом 2026 року – до 6,753 тис. од., що також на 6,8% більше за показник першого кварталу минулого року, повідомляє Інститут досліджень авторинку (ІДА).
“Сегмент причепів до легкових автомобілів (повна маса не більше 3 500 кг) є унікальним для українського авторинку. Це чи не єдиний сектор транспортних засобів, де імпорт повністю програв конкуренцію локальним машинобудівникам, які контролюють 80% ринку, забезпечуючи приватних господарів, аграріїв та дрібний бізнес доступною причіпною технікою”, – йдеться на сайті ІДА.
За їх даними, ще 20% ринку розподілили між собою внутрішні перепродажі вживаних причепів (16,2%), імпорт вживаних (3,4%), а частка нових імпортованих склала тільки 0,4%.
“Імпорт нових причепів фактично відсутній, оскільки високі логістичні витрати та мита роблять ввезення закордонних аналогів економічно недоцільним на тлі потужної і доступної внутрішньої пропозиції”, – зазначають експерти.
Найбільшою популярністю у другому кварталі користувались класичні бортові причепи, причепи для транспортування човнів та катерів, платформи (лафети) для перевезення автомобілів, будматеріалів, великогабаритних вантажів, бортові-тентовані а також спецпричепи для мототранспорту (під квадроцикли, багі та мотоцикли).
Левову частку у вітчизняному випуску (94%) займають причепи з повною масою до 750 кг.
Експерти пояснюють популярність цієї категорії простотою в документах (для буксирування причепа достатньо базового посвідчення водія категорії B), доступністю та надійністю (не вимагають встановлення складної та дорогої гальмівної системи), та універсальністю (покривають 90% приватних і дрібних бізнес-потреб).
Своєю чергою важчий клас (від 750 кг до 3 500 кг), який зайняв 6% ринку, вимагає наявності інерційного гальма та категорії BE в “правах” – це переважно комерційні платформи-лафети для перевезення автомобілів та важкої спецтехніки.
Лідером українських виробників легкових автопричепів у квітні-червні-2026 є МП “Завод автопричепів” (Глухів Сумської обл.) з продажем 1,868 тис. од. або більше 27% ринку вітчизняних причепів.
Столичне “НВП-Палич” займає друге місце – 1,185 тис. од. завдяки широкій модельній лінійці та розвиненій мережі продажів.
За даними ІДА, третя сходинка у ТОВ “Агромоторсервіс” (Старокостянтинів Хмельницької обл.), відомого моделями “Старконь” – 751 причеп.
В десятку також увійшли виробники з Запоріжжя, Кременчука, Ірпіня (Київська обл.), Луцька, Вінницької та Чернігівської областей.
“Ринок легкових причепів у другому кварталі 2026 року показав приклад повної незалежності від імпорту. Українські підприємства забезпечують споживачів продукцією, яка повністю відповідає місцевим умовам експлуатації та виграє у закордонних аналогів за співвідношенням ціни та міцності конструкції”, – резюмується у дописі.
Динаміка експорту товарів у січні-лютому 2026 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2025 року, %
Ринок житлової нерухомості Кіпру продовжив зростати у першому півріччі 2026 року на тлі стабільного попиту з боку іноземців, збільшення будівельних витрат та активного будівництва в прибережних містах.
Згідно з дослідженням компанії Ask Wire, середня вартість проданої квартири в Лімасолі в січні-червні становила близько 363 тис. євро. У Пафосі цей показник оцінювався в 262 тис. євро, у Нікосії — 183 тис. євро, у Ларнаці — 171 тис. євро, у районі Фамагусти — 150 тис. євро.
Дані Центрального банку Кіпру підтверджують збереження висхідної динаміки. У першому кварталі 2026 року ціни на квартири зросли на 10,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, на приватні будинки — на 3%, а загальний індекс житлової нерухомості — на 7,5%. Регулятор пов’язує підвищення цін насамперед зі стійким попитом іноземних покупців, зростанням вартості будівництва та поки що обмеженою пропозицією житла. Звіт було опубліковано 23 червня 2026 року.
Найдорожчим ринком залишається Лімасол, де значну частину пропозиції становлять елітні прибережні комплекси, висотні житлові будівлі та нерухомість, орієнтована на міжнародних інвесторів. Друге місце за середньою вартістю квартир посідає Пафос.
Найпомітнішу динаміку продемонструвала Ларнака. За оцінкою Ask Wire, квартири в місті за рік подорожчали майже на 8,9%, а за перше півріччя було зареєстровано 1 521 тис. угод з квартирами. Попит підтримують нижчі порівняно з Лімасолом ціни, розвиток міської інфраструктури, близькість аеропорту та інтерес іноземних покупців до нових об’єктів біля моря.
Іноземці в першому кварталі 2026 року забезпечили близько 43,4% усіх зареєстрованих договорів купівлі-продажу нерухомості на Кіпрі проти 40,1% за підсумками 2025 року. На покупців із країн за межами ЄС припало 29,1% ринку. Офіційна статистика Земельного департаменту Кіпру публікується з розбивкою на покупців із ЄС та третіх країн, але не містить повного актуального рейтингу за громадянством.
Хто купує нерухомість на Кіпрі
До основних іноземних груп покупців належать громадяни Великої Британії, Росії, Ізраїлю, Лівану та Греції, однак їхня присутність істотно відрізняється залежно від регіонів.
У Пафосі особливо помітний попит з боку британців, росіян та ізраїльтян. Іноземні покупці в окремі періоди забезпечують до трьох чвертей місцевих угод. Британці частіше купують житло для переїзду, відпочинку або тривалого проживання, тоді як російський та ізраїльський попит більшою мірою пов’язаний із переміщенням капіталу, бізнесу та сімей.
Ларнака приваблює насамперед покупців з Ізраїлю та Лівану. Для них місто цікаве завдяки транспортній доступності, порівняно невисокому порогу входу та географічній близькості до країн Східного Середземномор’я.
У Лімасолі серед найпомітніших іноземних покупців залишаються громадяни Росії, Ізраїлю та Греції. Нікосія більшою мірою залежить від внутрішнього попиту, а серед іноземців там виділяються греки, британці та австралійці. У районі Фамагусти значну роль відіграють покупці з Великої Британії, Греції та Лівану.
Китайські інвестори, які активно були присутні на кіпрському ринку у 2020–2024 роках, у останніх регіональних рейтингах стали менш помітними. При цьому офіційна статистика може недооцінювати участь іноземного капіталу, оскільки покупки через компанії, зареєстровані на Кіпрі або в інших країнах ЄС, можуть враховуватися як внутрішні угоди.
Підтримку ринку надає й відновлення іпотечного кредитування: обсяг видачі іпотечних кредитів зріс на 24,5%, тоді як середня ставка знизилася приблизно до 3,15%. Найбільшим попитом користуються нові одно- та двокімнатні квартири з високою енергоефективністю, розташовані неподалік від узбережжя.
Ask Wire очікує, що до кінця 2026 року нерухомість на Кіпрі в середньому подорожчає ще на 3–5%, а нові енергоефективні квартири — на 4–6%. Ларнака, ймовірно, продовжить зростати швидше, ніж у середньому по країні. Основними обмежувальними факторами залишаться зниження доступності житла для місцевих мешканців, дефіцит нової пропозиції та геополітична невизначеність у Східному Середземномор’ї.
Як повідомляє Аpostrophe у політичних і медійних колах Києва обговорюють можливе призначення бригадного генерала Дмитра Усова на посаду голови Київської міської військової адміністрації.
Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає, а серед інших можливих кандидатів також називають керівника Оболонського району Кирила Фесика та очільника Деснянського району.
Усов є бригадним генералом, секретарем Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, а також працював у структурах СБУ та ГУР МО.
Як зазначає видання, прихильники такої кадрової зміни кажуть, що його досвід у силових відомствах та військова вертикаль посилили б безпековий компонент в управлінні столицею, де критично важливими є питання цивільної оборони й кризового реагування.
Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Київської міської військової адміністрації (КМВА). Тимур Ткаченко після півтора року роботи залишає посаду.
Народний депутат від “Євросолідарності” Олексій Гончаренко заявляв, що Ткаченко може зайняти місце голови Київської ОВА замість Миколи Калашника, якого призначили міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
21 липня перший заступник начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов тимчасово взяв на себе виконання обов’язків керівника КМВА.
22 липня Кабінет міністрів погодив призначення колишнього голови Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимура Ткаченка на посаду очільника Київської обласної державної адміністрації (ОДА).
генерал, КИЇВ, КМВА, Призначення, Усов
