Президент Української видавничої асоціації (УВА) Артем Біденко заявляє, що майже третину книжкового ринку становлять піратські видання, і більша їх частина продається через маркетплейси та сайти.
“Коли українська книга піратствується в день виходу, легальні видавці фізично не можуть купити права на офіційний переклад – правовласник бачить, що ринок залитий контрафактом, і відмовляє. Так у нас системно вбивається легальний переклад. Так автори не отримують роялті. Так перекладачі не отримують гонорари. Так держава не отримує податки. І так читач отримує машинний переклад «на туалетному папері» замість літератури. За нашими підрахунками, майже третина ринку — це нелегальний контент», — написав Біденко у мережі Facebook.
За його словами, більша частина нелегальних видань продається через маркетплейси та сайти, які легко знайти в пошуковій системі.
“І саме Google на сьогоднішній день є основним спонсором піратства в Україні, як не парадоксально. Тому що схема ідеально продумана саме під те, щоб обходити локальні блокування. СБУ блокує домен – пірати реєструють новий за добу. Держкомтелерадіо блокує цей – з’являється наступний. На рівні українського провайдера це нескінченна гра в кота й мишу. Але всі ці магазини живуть у Google – через індексацію, через Google Shopping, через рекламу, через відгуки на Google Maps», – зазначив Біденко.
На його думку, якщо Google почне прислухатися до офіційних запитів Держкомтелерадіо та СБУ і деіндексувати домени з підтвердженим піратством – мережам стане технічно нецікаво відкривати черговий сайт, тому що без видачі в пошуковику їх просто ніхто не знайде.
«Це робочий механізм. Він уже застосовується для DMCA у США, для безпеки дітей, для санкційних списків. Сьогодні індустрія спільно з Міністерством культури та Міністерством освіти і науки звернулася до Google Україна з проханням реалізувати механізм блокування нелегального контенту», – розповів президент УІА.
АТ «ОТП БАНК» та компанія UTEM SOLAR розпочали співпрацю у напрямі підтримки енергетичної незалежності українського бізнесу. Нове партнерство відкриває клієнтам доступ до вигідних інструментів, які дають змогу швидко та ефективно інвестувати у встановлення сучасних сонячних електростанцій, підвищуючи рівень власної енергонезалежності.
Компанія UTEM SOLAR, яка працює на українському енергетичному ринку понад 22 роки, надає послуги з проєктування, постачання обладнання та будівництва сонячних електростанцій для підприємств і приватних домогосподарств. Вона моделює системи з урахуванням профілю споживання, пікових навантажень і тарифів, щоб знизити витрати, оптимізувати вартість електроенергії та забезпечити безперервну роботу бізнесу. Компанія є одним із лідерів за кількістю реалізованих систем із використанням обладнання Victron Energy.
«Для ОТП БАНК важливо, щоб клієнти мали не просто фінансовий ресурс, а й можливість обирати оптимальні енергетичні рішення, які реально працюватимуть на їхній розвиток і стійкість бізнесу. Ми об’єднуємо зусилля з надійними партнерами, щоб забезпечити доступ до якісних технологій і зручних фінансових інструментів. Незалежно від того, чи йдеться про окреме обладнання, допомогу у підборі або комплексний проєкт «під ключ», ми можемо запропонувати варіанти, які дозволяють переходити до енергонезалежності», – підкреслила керівник проєктів та програм з альтернативних каналів продажів ОТП БАНК Ірина Кабанцева.
Банк готовий фінансувати реалізацію енергоефективних рішень, які пропонує UTEM SOLAR. Кредитні програми передбачають вигідні умови та рішення, адаптовані до потреб кожного клієнта. Індивідуальний підхід до структурування фінансування, гнучкі строки погашення та конкурентні відсоткові ставки дають змогу в стислі терміни реалізовувати енергопроєкти.
Серед ключових умов підтримки від ОТП БАНК:
Завдяки оперативному розгляду заявок і своєчасному фінансуванню Банк допомагає бізнесу без зволікань переходити до реалізації проєктів, враховуючи особливості діяльності та забезпечуючи збалансоване фінансове навантаження.
Детальна інформація про програму міститься за посиланням.
АТ “Київський електровагоноремонтний завод” (КЕВРЗ), що входить до структури “Укрзалізниці”, у січні-березні 2026 року отримало збиток у розмірі 20,2 млн грн проти чистого прибутку 0,48 млн грн за той самий період 2025 року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжним фінансовим звітом підприємства, його чистий дохід зріс на 14,6% – до 250,5 млн грн.
Завод отримав 5,4 млн грн валового збитку проти 10,7 млн грн валового прибутку роком раніше, отримавши від операційної діяльності 19,2 млн грн збитку проти 1,6 млн грн прибутку.
Підприємство зазначає, що за звітний період реалізувало 18 відремонтованих секцій електровозів на 224,2 млн грн (за перший квартал 2025 року – 8 секцій на 188,7 млн грн), 25 колісних пар на 10 млн грн (35 пар на 15,9 млн грн), 104 тягових двигунів та допоміжних машин на 14 млн грн (84 од. на 11 млн грн).
КЕВРЗ заснований у 1868 році. Спеціалізується на капітальному ремонті електропоїздів для залізниць України, ремонті вузлів та агрегатів, електромашин, електродвигунів та колісних пар, виготовленні запчастин.
Завод завершив 2025 рік з чистим прибутком 70,2 млн грн – у 4,4 раза більше за попередній рік, за збільшення чистого доходу на 34,2% – до 1 млрд 703 млн грн. Відремонтував 51 електросекцію, 223 колісних пари, 538 тягових двигунів та допоміжних машин.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” збільшив прибуток EBITDA у І кварталі 2026 року на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн, йдеться у квартальному звіті компанії в середу.
“Ми продовжуємо зміцнювати наше довгострокове лідерство на ринку завдяки успішній інтеграції Uklon та Tabletki, новаторському зв’язку Starlink та інвестиціям у нашу мережу та енергетичну незалежність”, – наводяться у документі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
Він зазначив, що з огляду на такий імпульс компанія підвищила фінансові прогнози на 2026 рік та тепер очікує зростання виручки в гривні на 18-21% (раніше 15-18%) та EBITDA – на 14-17% (раніше 12-15%).
У доларах тепер “Київстар” оцінює зростання виручки у цьому році на 11-14% (раніше 8-11%), EBITDA – на 7-10% (раніше 5-8%), тоді як у першому кварталі у доларах виручка зросла на 26,6% – до $323 млн, тоді як EBITDA – на 23,5%, до $173 млн.
Чистий прибуток компанії за січень-березень цього року підскочив на 93,2% у доларах – до $85 млн (у гривнях – на 99,1%), а прибуток на акцію склав $0,37.
Зазначається, що дохід від цифрових платформ за січень-березень 2026 року збільшився майже в 3,6 разів – до $67 млн (в гривнях – в 3,7 разів, до 2,9 млрд грн), а частка цифрового бізнесу у EBITDA склала $29 млн.
Кількість абонентів комплексних послуг (multiplay customers) “Київстар” зросла за І квартал 2026 року на 31,6% – до 8,1 млн, що становить 39,6% від загальної кількості активних мобільних клієнтів протягом одного місяця.
Загальна кількість клієнтів “Київстар” у І кварталі 2026 року скоротилась на 3% – до 22 млн, водночас кількість абонентів широкосмугового доступу зросла до 1,2 млн, завдяки інтеграції приблизно 52 тис. клієнтів після успішного придбання інтернет-провайдера “Shtorm”.
Показник ARPU (Average Revenue Per User) за І квартал 2026 року збільшився на 14,1% – до $3,8 (у гривні – на 18,4%, до 166,5 грн).
Показник середньої кількості хвилин, який абонент використовує за один місяць (Mobile MoU), збільшився на 2,3% – до 297.
У звіті також вказано, що загальна кількість цифрових щомісячних активних користувачів за квартал зросла з 20,8 млн до 28,4 млн. Зокрема, в Uklon та Tabletki їх залишилось відповідно 5,1 млн та 6,3 млн, у Helsi – збільшилося з 4,8 млн до 4,9 млн, KyivstarTV – з 3,1 млн до 3,4 млн, MyKyivstar – з 7,8 млн до 8,7 млн.
Онлайн-сервіс таксі Uklon , який був консолідований у звітність “Київстар” у квітні 2025 року, у першому кварталі 2026 року отримав 1,425 млрд грн виручки, або $32,9 млн. Його EBITDA склала 538,9 млн грн або $12,4 млн. Кількість поїздок за перший квартал 2026 року склала 43,7 млн, а доставок – 1,5 млн.
Зазначається, що медична інформаційна система Helsi на кінець першого кварталу 2026 року 87 тис. підписників платної моделі порівняно з 57 тис. на кінець 2025 року, її виручка склала 93 млн грн проти 68 млн грн у першому кварталі 2025 року. Клієнти сервісу мають доступ до 1,7 тис. державних та приватних клінік та майже 41 тис. медичних працівників.
Сервіс Tabeltki.ua за лютий-березень 2026 року отримав виручку 233,9 млн грн, або $5,3 млн. Показник EBITDA склав 195,8 млн грн або $4,5 млн, валова вартість товарів (GMV) за замовленнями, здійсненими через платформу, – 11,2 млрд грн, а їх загальна кількість досягла 30,6 млн.
Платформа Kyivstar TV у першому кварталі 2026 року збільшила кількість сеансів користувачів на 11,7% – до 931 млн, а виручка досягла 453 млн грн порівняно із 89 млн грн у першому кварталі 2025 року. “Показники були підтримані потужною пропозицією контенту, включаючи кримінальний драматичний серіал Kyivstar TV Originals “Тиха Нава”, який став найпопулярнішим на платформі з моменту запуску та сприяв залученню нових клієнтів”, – пояснюється у звіті.
Ще 715 млн грн у першому кварталі цього року порівняно із 632 млн грн у першому кварталі попереднього року приніс Kyivstar.Tech, кількість активних контрактів якого зросла на 31% – до 2,2 тис. Зростання переважно забезпечив хмарний сервіс – зі 105 млн грн до 192 млн грн.
Тож сумарно частка цифрового бізнесу у виручці “Київстара” зросла до 20,9% з 7,4% у першому кварталу 2025 року.
Зазначається, що капітальні витрати без урахування плати за ліцензії склали 2,9 млрд грн, або $67 млн, або 20,9% від виручки, тоді як у першому кварталі 2025 року – $51 млн. Інтенсивність капітальних витрат на 2026 рік очікується в межах 21%-24% від виручки (раніше 23%-26%).
Компанія на кінець кварталу мала $353 млн вільних грошових коштів за валового боргу $487 млн, тоді як на початок кварталу ці показники становили відповідно $456 млн та $478 млн. Вільний грошовий потік від операційної діяльності склав за квартал $161 млн проти $128 млн у першому кварталі 2025 року.
Наголошується також, що капіталізація Kyivstar Group, яка котирується на біржі Nasdaq, на 11 травня становила $3,214 млрд.
У “Київстар” нагадали, що Група розширила співпрацю зі SpaceX, включивши до неї перепродаж високошвидкісних інтернет-послуг Starlink для бізнесу. Кількість клієнтів, які вже скористалися технологією Direct to Cell перевищила 5 млн, а запуск Light Data заплановано на пізніший період у 2026 році.
Також у звітному періоді українцями було обрано назву “Сяйво” для національної мовної моделі, яку “Київстар” розробляє спільно з Міністерством цифрової трансформації.
Як повідомлялось, “Київстар” у 2025 році збільшив прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Європейські виробники абрикосів у 2026 році очікують часткового відновлення врожаю після невдалого сезону 2025 року, повідомляє галузевий прогноз Europech.
За оцінками європейського сектору, виробництво абрикосів у Європі в 2026 році може сягнути близько 505 тис. тонн, що приблизно на 6% більше, ніж у 2025 році, і на 4% вище середнього рівня 2020–2024 років. При цьому учасники ринку відзначають, що потенціал врожаю залишається неоднорідним за країнами та регіонами.
Ключовим фактором сезону стала погода. У 2026 році в Європі не було масштабних руйнівних морозів, однак повернення холодів наприкінці березня — на початку квітня вплинуло на частину садів. Цвітіння в цілому пройшло задовільно, але часті дощі подекуди погіршили зав’язування плодів. Тому північні регіони можуть відновитися після низьких обсягів 2025 року, тоді як на півдні Європи очікується більш стримана динаміка.
Для ринку це означає зростання пропозиції, але не повне усунення ризиків. Європейські експортери вже попереджають, що сезон може бути складним з точки зору продажів: при збільшенні обсягів посилиться конкуренція між Іспанією, Італією, Грецією, Туреччиною та іншими виробниками. Це може тиснути на ціни, особливо в сегменті свіжих абрикосів та сировини для переробки.ч
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що не пропонуватиме кандидатуру нового прем’єр-міністра без заздалегідь узгодженої парламентської більшості, після того як уряд Іліє Боложана було відправлено у відставку через вотум недовіри.
За даними Digi24, Дан має намір запросити парламентські партії на консультації у четвер або наступного понеділка. Він підкреслив, що не хоче «експериментів» із призначенням прем’єра, який потім не зможе зібрати більшість у парламенті.
Президент також не виключив варіант технократичного уряду, який міг би очолити безпартійний експерт. При цьому, за його словами, варіантів, здатних забезпечити стійку більшість, «відносно мало», оскільки позиції партій після падіння кабінету Боложана залишаються жорсткими.
Політична криза в Румунії почалася після того, як парламент 5 травня підтримав вотум недовіри уряду Боложана. За відставку кабінету проголосував 281 депутат, що значно перевищує необхідний мінімум у 233 голоси. Вотум був підтриманий Соціал-демократичною партією та правим націоналістичним Альянсом за об’єднання румунів.
Після голосування Націонал-ліберальна партія Боложана заявила про перехід в опозицію та відмову від нової коаліції з соціал-демократами. Це різко звужує простір для швидкого формування уряду, оскільки без PSD або частини її голосів зібрати стійку більшість буде складно.
Серед обговорюваних сценаріїв — повернення Боложана на посаду прем’єра, формування технократичного кабінету, нова угода між проєвропейськими партіями або більш складна конфігурація за участю PSD. Лідер UDMR Келемен Хунор заявив, що варіант з технократичним прем’єром може бути прийнятним, якщо міністри залишаться політичними призначенцями партій, які забезпечать більшість.
Для Румунії затягування кризи несе економічні ризики. Країні необхідно продовжувати бюджетну консолідацію та виконувати умови для отримання коштів ЄС, тоді як тимчасовий уряд має обмежені повноваження. Боложан раніше попереджав, що відсутність повноцінного кабінету може ускладнити доступ до європейського фінансування.
Румунія залишається однією з ключових країн східного флангу ЄС і НАТО, а також важливим логістичним партнером України на Дунаї та Чорному морі.
