ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-березні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 214,8 тис. тонн з 211,3 тис. тонн.
За даними компанії, у березні було вироблено 74 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Ціни на нафту впевнено зростають вдень у середу перед виходом даних про запаси в США.
Вартість червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 14:40 кв становить $89,68 за барель, що на $0,76 (0,85%) вище, ніж на закриття попередніх торгів.
Ф’ючерси на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні до цього часу на $0,73 (0,86%), до $85,88 за барель.
Trading Economics відзначає різке зростання ризиків перебоїв у постачанні нафти після заяв Ірану про плановану відповідь на ізраїльський авіаудар по його консульству в Дамаску.
У середу також проходило засідання моніторингового комітету ОПЕК+. За словами джерела “Інтерфаксу”, міністри комітету не дали рекомендацій альянсу за його підсумками, повноформатна зустріч ОПЕК+ призначена на 1 червня.
Крім того, о 17:30 кв Міненерго США опублікує щотижневу доповідь про запаси нафти, бензину і дистилятів у країні. Оприлюднені напередодні дані Американського інституту нафти (API) показали падіння нафтових резервів на тижні, що завершився 29 березня, на 2,286 млн барелів.
АТ “Житомирські ласощі”, один із найбільших виробників кондитерських виробів в Україні, у 2023 році наростило прибуток у 80,7 раза порівняно з 2022 роком – до 395,087 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про заплановані на 29 квітня річні збори акціонерів, його активи зросли в 1,97 раза – до 1,145 млрд грн. Боргові зобов’язання підприємства зросли на 37,4% – до 628,8 млн грн.
Дохід АТ “Житомирські ласощі” 2023 року становив 474,383 млн грн, що на 16,8% більше, ніж 2022 року, і на 80,4%, ніж довоєнного 2021 року.
Колектив підприємства залишився стабільним – 693 особи, що всього на 10 співробітників менше, ніж у довоєнному 2021 році.
Акціонерам пропонується затвердити чистий прибуток АТ, отриманий за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році, у розмірі 4,893 млн грн і спрямувати його в повному обсязі на відшкодування збитків за минулий період.
На зборах акціонери також розглянуть новий статут АТ “Житомирські ласощі” та переоберуть наглядову раду.
Кондитерська фабрика “Житомирські ласощі” заснована 1944 року. Входить до трійки лідерів кондитерської галузі України. Виробляє шоколадні, пралінові, помадні, вафельні та грильяжні цукерки, різні види печива, а також кондитерські вироби без цукру. Підприємство сертифіковане за міжнародним стандартом ISO 22000 та FSSC 22000, має сертифікат Халяль. Продукція підприємства експортується до 36 країн світу.
Анатолій Амелін став виконавчим директором Українського інституту майбутнього (UIF), повідомив Український інститут майбутнього у фейсбук.
“Співзасновника Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна було призначено на посаду виконавчого директора”, – йдеться в повідомленні у вівторок.
Зазначається, що Амелін був частиною команди інституту з моменту його заснування.
“Під його пильним наглядом економічний відділ уже восьмий рік поспіль робить якісні дослідження та проєктує успішне майбутнє України”, – сказано в повідомленні.
У листопаді 2023 року виконавчим директором UIF було призначено Марію Чумак.
Як повідомлялося, за час свого існування з 2016 року UIF провів понад сотню досліджень, а після повномасштабного російського вторгнення аналітичний центр зосередився на вивченні та аналізі ворога. Серед стратегічних напрямів UIF найближчим часом – бачення майбутнього України та української ідентичності; проєкт “Україна” та інтеграція України в Європу і світ; національна безпека; економіка; Human capital, культура й освіта, промоція України у світі; “вивчення й аналіз росії, або як допомогти росії програти цю війну”.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку оголосила про старт програми зі співфінансування 20 українських аграрних переробних підприємств, що мають намір відновити та розвивати експортний потенціал, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, участь у конкурсі можуть брати недержавні (приватні) підприємства/компанії, які мають експортно-орієнтовані стратегії розвитку та є постійними експортерами.
Підприємства можуть отримати співфінансування, щоб збільшити обсяги закупівлі та переробки сировини, зокрема, залучаючи для довгострокового партнерства мікро-, малих та середніх агровиробників. Здобувачі грантової програми також зможуть впровадити нові технології переробки продукції зернових, щоб збільшити продуктивність щонайменше на 25%.
Очікується, що за грантові кошти підприємства зможуть розробити довгострокову експортну стратегію та збільшать обсяги продажів на 20% через 5 нових експортних каналів і ринків збуту готової продукції переробки та наростять обсяги продажів на зарубіжних ринках.
Програма USAID АГРО спрямовуватиме на відновлення та посилення переробних потужностей для виробництва продукції з доданою вартістю на експорт таких товарних позицій, як кукурудза на комбікорми та харчові продукти; пшениця для продовольчих, промислових і кормових цілей; жито на промислові й кормові цілі; насіння соняшнику промислове; високоолеїнове насіння соняшнику; соєві боби на промислові й кормові цілі; насіння сортове та звичайного циклу.
Донорська організація звернула увагу претендентів, що не передбачається участь проєктів, спрямованих на зберігання зернових, олійних і бобових, що включають приймання, очищення, сушіння, зберігання, відвантаження зерна на залізницю та автотранспорт.
Кінцевий термін подання заявок – 31 травня 2024 року.
