З моменту російського вторгнення 24 лютого 2022 року і дотепер на румунський ринок вийшло понад 775 українських компаній, тільки за 2023 рік розпочало роботу в Румунії понад 300 українських компаній, повідомив президент Торгово-промислової палати Румунії (The Chamber of Commerce and Industry of Romania, CCIR) Міхай Дарабан (Mihai Daraban) агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Від самого початку агресії CCIR підтримав релокацію українських компаній. Залежно від секторів діяльності ми вважаємо, що переїзд буде своєчасним рішенням для українського бізнесу, оскільки в румунській економіці є сектори, які можуть прийняти нові компанії”, – повідомив він.
Серед понад 300 українських компаній, які розпочали роботу в Румунії 2023 року, значна частина представляє IT-сектор (121 компанія), на другому місці за популярністю – сервісні послуги (47), на третьому – будівельні роботи житлових і нежитлових будівель (33). Є також компанії, що здійснюють торгівлю, автомобільні перевезення товарів, а також консалтинг у сфері бізнесу та управління.
Загалом, за даними Державної митної служби України, співпраця наших країн зросла більш ніж удвічі з 2022 року. Імпорт із Румунії в Україну зріс за підсумками 2023 року до $1,6 млрд (із $0,8 млрд 2021 року та $1,5 млрд 2022 року), у товарному вираженні – до 1,1 млн тонн (0,5 млн тонн 2021-го та 1,1 млн тонн за 2022-й). Експорт з України до Румунії за підсумками 2023 року становить $3,8 млрд ($1,5 млрд 2021-го і $3,9 млрд 2022 року), 11,7 млн тонн (3,4 млн тонн 2021-го та 11 млн тонн 2022-го).
За словами Дарабана, румунські компанії зацікавлені в розвитку в Україні таких галузей, як зелена енергетика, інформаційні технології, оборонна промисловість і транспорт, промисловість будівельних матеріалів, технології з доданою вартістю та аеронавтика.
Минулого року між ТПП України та ТПП Румунії було підписано меморандум, яким, зокрема, було передбачено створення та спільне управління платформою використання економічних можливостей, пов’язаних із майбутнім відновленням України. Однак, як повідомили в CCIR, платформа все ще перебуває у стадії розробки.
“Наразі ми не маємо необхідної інформації щодо конкретних проєктів реконструкції та їхньої пріоритетності, оскільки це прерогатива української влади. Прагматично оцінюючи складну ситуацію в Україні, Торгово-промислова палата Румунії підтримує постійний діалог з румунськими компаніями, які висловили зацікавленість бути частиною процесу відновлення України. Завдяки співпраці з ТППУ ми зможемо об’єднати ці компанії з українськими колегами, коли це дозволить ситуація”, – повідомив Дарабан.
Він підтвердив, що поточна ситуація загострила проблеми, з якими стикаються румунські компанії на українському ринку.
“Важливо більше працювати над прозорістю динаміки економічного середовища в Україні, надаючи міжнародній бізнес-спільноті детальнішу інформацію про митне та податкове законодавство, нормативну та загальну правову базу України. Крім того, більший акцент на нормальній конкурентоспроможності, передбачуваності та інструментах захисту іноземних інвестицій в Україні зможе підвищити інтерес румунського бізнесу до українського ринку”, – прокоментував він.
Торгово-промислова Палата Румунії (www.ccir.ro), створена 1868 року, охоплює мережу 42 територіальних торгово-промислових палат, зокрема двосторонні торговельні палати та професійні асоціації; працює в напрямі створення стабільного ділового клімату, сприятливого для розвитку приватного сектору та для консолідації стійкого, відкритого ринку.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що в рамках реформування уряду передбачається скоротити кількість міністерств на третину.
“Ведемо роботу зі зміни формату уряду. Зокрема, скорочення кількість кількість міністерств. Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців”, – сказав Шмигаль на прес-конференції в Києві в понеділок.
Також прем’єр зазначив, що влада працює над створенням сильного Центру уряду, де будуть зосереджені допоміжні, адміністративні функції.
“Міністерства повинні мати невелику кількість дуже хороших спеціалістів, які формуватимуть державну політику, а Центр уряду буде надавати юридичну підтримку в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері, а також Центр уряду повинен швидко готувати документи для того чи іншого міністерства”, – додав він.
Як повідомлялося, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов допускає запуск Центру уряду до 2025 року.
На конкурс із відбору незалежних членів наглядової ради НАЕК “Енергоатом” подано понад 40 заявок, повідомив в.о.голови правління компанії Петро Котін.
“Наскільки я знаю, заявок понад 40. Ми вітаємо, що охочих увійти до наглядової ради “Енергоатома” так багато. Багато і представників міжнародних організацій, і приватних осіб”, – сказав Котін журналістам на заході, присвяченому другій річниці окупації російськими військовими Запорізької АЕС (4 березня 2022 року).
Водночас він зазначив, що процес відбору членів наглядової ради може тривати близько місяця.
“І після цього ми сподіваємося отримати наглядову раду. Ми стільки до цього йшли. Будемо працювати по-новому”, – прокоментував Котін.
Як повідомлялося, приймання заявок на конкурс із добору членів НР “Енергоатому” закінчується 4 березня.
Страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (Київ) у 2023 році зібрала 1,992 млрд грн страхових платежів, що на 62,13% більше, ніж за 2022 рік, повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження рейтингу фінансової стійкості / кредитного рейтингу страховика на рівні “uaAA+” за підсумками зазначеного періоду.
Як повідомляється на сайті РА, за цей період надходження від фізичних осіб у страховика зросли на 58,98%, до 1,427 млрд грн, а від перестраховиків – на 94,23%, до 3,970 млн грн. За підсумками 2023 року частка фізичних осіб у брутто-преміях компанії становила 71,65%, а частка перестраховиків – 0,20%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2023 рік зросли на 68,76% порівняно з 2022 роком – до 698,056 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахувальних компаній у страхових преміях збільшився на 1,37 п.п. до 35,04%.
Чисті премії компанії збільшилися на 58,77% – до 1,294 млрд грн, а зароблені премії – на 40,54%, до 1,122 млрд грн.
Обсяги страхових виплат і відшкодувань, здійснених СК “Княжа ВІГ” за 2023 рік зросли на 55,39% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 634,159 млн грн. Рівень виплат зменшився на 1,38 п.п. – до 31,83%.
РА також зазначає, що за підсумками 2023 року діяльність страховика була прибутковою, а його фінансові результати суттєво покращилися. Зокрема, фінансовий результат від операційної діяльності становив 29,920 млн грн, а чистий прибуток становив 80,540 млн грн, тоді як за підсумками 2022 року страховиком було отримано чистий та операційний збиток.
Станом на 1 січня 2024 року активи збільшилися на 33,56% – до 1,782 млрд грн, власний капітал – на 25,19%, до 448,703 млн грн, зобов’язання показали приріст на 36,63% – до 1,334 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти збільшилися на 0,75% – до 50,045 млн грн.
Агентство також зазначає, що станом на 1 січня 2024 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 939,367 млн грн, що складалися з ОВДП (73,78% портфеля інвестицій), а також депозитів у банках, що мають високий рівень кредитного рейтингу (26,22% портфеля).
ПрАТ “СК “Княжа Вієна Іншуранс Груп” входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія). До групи також входять ПрАТ “СК “Українська страхова група” – 100%, “ПрАТ “СК “Княжа ЛАЙФ Вієнна Іншуранс Груп” – 97,8%, ТОВ “УСГ Консалтинг” – 50,7%, ТОВ “ВІГ Сервісез Україна” – 78,7%, ТОВ “Асистанська компанія “Українська служба допомоги” -100%.
Міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов вважає, що під час відновлення конкурсних доборів на державну службу категорії “А” потрібно відтермінувати конкурси на посади, які вже заповнені в умовах воєнного стану.
“Найбільш чутливим для наших партнерів, є питання державних службовців категорії “А”. І в принципі я думаю, що якщо народні депутати внесуть зміни до законодавства, яке дозволить це зробити, можна знайти механізм. Ми зараз провели конкурс на голову НАЗК, і, в принципі, можна організувати конкурсну процедуру для держслужбовців категорії “А”. Але що стосується тих держслужбовців, які зараз уже призначені в умовах воєнного стану, то їхнє перепризначення, мені здається, потрібно дуже акуратно виписати в законодавство. Тому що комісія вищого корпусу це, здається, семеро людей, які зараз фізично мають пропустити кілька десятків призначень. Тобто, грубо кажучи, я думаю, що потрібно запускати конкурси на нові призначення, а для перепризначень встановити, як пишеться в юриспруденції, певні розумні строки”, – сказав Немчінов в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Що стосується відновлення конкурсних відборів на посади держслужби категорії “Б” і “В”, міністр зазначив, що в цьому питанні є комплексна проблема.
“Наприклад, у прифронтових областях – це питання з безпекою, а на територіях відносної безпеки – це питання наявності/відсутності броні в чоловіків та конкурентності заробітної плати в територіальних органах і місцевих державних адміністрацій для жінок. Тому тут потрібно думати. Але, по суті, крім прифронтових територій, ми можемо як другий етап почати в умовно безпечних регіонах з категорії “Б”, а потім перейти на категорію “В”, – заявив він, але зауважив, що навряд чи це буде в поточному році.
Коментуючи можливі зміни в процедуру проведення конкурсів на держслужбу, Немчінов заявив, що, на його думку, необхідно збільшувати вагу співбесід з майбутнім керівником або з самою конкурсною комісією під час визначення переможця, а також розглянути питання встановлення випробувальних термінів під час призначення.
На запитання, що він думає щодо ідеї введення в комісію вищого корпусу держслужби іноземців, міністр заявив, що якщо людина добре знає ситуацію в Україні, вона може бути в складі комісії, якщо вона експерт.
“Але якщо ми візьмемо просто людину, яка є доктором філософії в публічному адмініструванні, але не розуміє, як працює українська “урядова машина”, або в принципі, що таке державна служба в Україні, просто з формальних підстав, я тоді не дуже в захваті від такої ідеї”, – додав Немчінов.
Як повідомлялося, з 20 травня 2022 року на період дії воєнного стану на посади державної служби та посади в органах місцевого самоврядування можна призначати без конкурсного відбору. Станом на кінець 2023 року без конкурсного відбору було призначено на посади 49,9 тис. держслужбовців, із них: 84 особи – держслужбовці категорії “А”, 10 725 осіб – категорії “Б” і 39 106 осіб – категорії “В”.
У серпні 2023 року голова Нацагентства з питань державної служби Наталя Алюшина заявила, що є всі технічні та організаційні можливості для відновлення конкурсів у всіх державних органах. У грудні того ж року Алюшина виступила за вдосконалення і повернення конкурсної процедури на держслужбі.
6 лютого 2024 року перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко спрогнозував відновлення конкурсів на держслужбу до осені, але заявив, що процедура потребує низки змін.
Повний текст інтерв’ю з Немчиновим буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Укртелеком”, найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, у 2022-2023 роках проклав майже 11 тис. км оптичних ліній, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
“За час повномасштабної війни, “Укртелеком” побудував майже 11 тисяч кілометрів оптичних ліній. За цей час компанія забезпечила ще сотням тисяч домогосподарств у всіх областях країни можливість користуватися сучасними послугами”, – сказано в повідомленні.
Найбільше волоконно-оптичних ліній було прокладено в Одеській, Київській, Житомирській, Львівській, Дніпропетровській областях.
Розширення оптичної інфраструктури відбувається за рахунок прокладання нових ліній, заміни старих мідних мереж на оптоволоконні та відновлення мережі на деокупованих територіях, уточнили в компанії.
“Попри непрості умови роботи “Укртелеком” продовжує забезпечувати українцям доступ до швидкісного оптичного інтернету. Компанія відповідно до своєї довоєнної стратегії ухвалила рішення продовжувати амбітні проєкти з розбудови оптичних мереж по всій країні та оптичної модернізації мідної інфраструктури”, – процитувала пресслужба компанії генерального директора АТ “Укртелеком” Юрія Курмаза.
Він наголосив, що безперебійний якісний інтернет критично необхідний, оскільки дає змогу громадянам миттєво отримувати інформацію щодо безпекової ситуації, підвищує стійкість роботи бізнесу, слугує основою сталості освітніх процесів, безперервної взаємодії державних структур.
“Укртелеком” у 2024 році продовжить розбудову сучасної оптичної мережі, інвестуючи в розвиток технології енергонезалежного інтернету GPON, додав Курмаз.
В “Укртелекомі” уточнили, що 2023 року до оптичної інфраструктури компанії підключилися понад 150 медичних і 185 освітніх закладів. Доступ до високошвидкісного оптичного інтернету мають 1,25 тис. медичних і 1,7 тис. освітніх установ.
Населені пункти, в яких оператор розбудовує волоконно-оптичні мережі, отримують можливість доступу до інтернету на швидкості до 1 Гбіт/с, що, своєю чергою, дає змогу використовувати весь потенціал цифрових сервісів у державному та приватному секторах, уточнили у пресслужбі оператора зв’язку.
Для населення стали доступними послуги на базі IP-технологій, зокрема, інтерактивне телебачення в HD і 4К якості, відеоконференції та інтернет-телефонія, повідомили в компанії.
“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів складають держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби. Компанія є провайдером швидкісного фіксованого інтернету, що має найширше покриття. Інтернет від “Укртелеком” є майже в 4 тисячах населених пунктів країни і функціонує в 90% з них. Також, “Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб” – постачальника послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA.
З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.
