Україна з початку 2023-2024 маркетингового року експортувала 28,579 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 4,703 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомив із посиланням на дані Державної митної служби заступник міністра аграрної політики та продовольства з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у Telegram.
Згідно з повідомленням, від початку поточного сезону, який розпочався в липні-2023, експортовано 11,237 млн тонн пшениці, 1,596 млн тонн ячменю, кукурудзи – 15,439 млн тонн, жита – 1 тис. тонн.
Сумарний експорт українського борошна станом на 26 лютого оцінюється в 73 тис. тонн, зокрема пшеничного – 69,3 тис. тонн, резюмував заступник міністра агрополітики.
Як повідомлялося, Башлик поінформував, що збирання зернових і зернобобових культур урожаю 2023 року в Україні було виконано на площі 10,609 млн га, що становить 97% плану, з яких намолочено 58,993 млн тонн зерна.
Посіви озимої пшениці під урожай 2024 року в Україні становлять 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопокращеним прогнозом Мінагрополітики, за підсумками 2023 року аграрії можуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Українські аграрії мають намір збільшити посівні площі під соєю, цукровими буряками та скоротити під кукурудзою, повідомило Мінагрполітики за результатами проведеного опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024.
Згідно з повідомленням, 70% респондентів вказали, що планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування Мінагрополітики, проведене через Державний аграрний реєстр, засвідчило, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаються зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
Хмельницьке комунальне підприємство “Електротранс” 26 лютого оголосило про намір укласти з СК “Граве Україна” договори на добровільне страхування наземного транспорту, обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
Також договори буде укладено на обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті, обов’язкове страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд).
Загальна очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,336 млн грн., цінова пропозиція компанії склала 1,335 млн грн.
Страхова компанія “ІНПРО” 10 квітня 2008 року стала членом австрійського фінансового концерну GRAWE (Grazer Wechselseitige Versicherung AG) і була перейменована в ПрАТ “Страхова компанія “Граве Україна”. Регіональна мережа компанії налічує в Україні близько 23 центри обслуговування клієнтів.
З вини водіїв-іноземців із чинним договором страхування “Зелена картка” торік на території України сталося 315 дорожньо-транспортних пригод (ДТП).
Як повідомляють у Facebook Моторного (транспортного) страхового бюро України, відповідно до закону України про обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, у таких випадках шкоду потерпілому водієві відшкодовують за рахунок коштів Фонду страхових гарантій МТСБУ.
“Така регламентна виплата здійснюється на умовах та обсягах, встановлених законодавством України, та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн-членів міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”, наголошується в повідомленні.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Німеччина направляє Україні обладнання та озброєння: до нового пакета військової допомоги увійшли 14 тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, 4 машини розмінування WISENT 1; 3 мобільних дистанційно керованих і захищених систем розмінування; 250 наборів для розмінування, повідомляється на сайті уряду ФРН у понеділок.
Згідно з опублікованим оновленим списком поставленої Україні військової допомоги, у ньому також 10 розвідувальних БПЛА Vector із запасними частинами; 22 антидронові системи; 12 терміналів SatCom; 4 автомобілі для прикордонників, а також матеріали для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
Пакет надано за рахунок ресурсів Федеральних збройних сил і промисловості, що фінансуються урядом.
Зазначається, що на військову допомогу Україні вже витрачено близько 5 млрд євро (2023 р.) і близько 1,6 млрд євро (2022 р.). Додаткові 2,9 млрд євро було виділено в перші два роки війни на допомогу, яка надійде тільки у 2025-2028 роках.
Загалом, з 24 лютого 2022 року Німеччина поставила матеріали із запасів Федеральних збройних сил на суму приблизно 5,2 млрд євро. Також понад 10 тисяч українських солдатів пройшли військову підготовку в Німеччині. Витрати на це навчання наразі становлять близько 282 млн євро.
АТ “Чернігівобленерго” 26 лютого оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності 466 од., повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість – 810 тис. грн.
Заявки приймаються до 5 березня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Арсенал Страхування”.
Ввезення готівкової валюти в Україну в січні 2024 року зросло до еквівалента $1 млрд 864 млн із $1 млрд 330 млн у грудні та $1 млрд 33,7 млн у листопаді, повідомив Національний банк України на своєму сайті.
Згідно з його даними, це є найвищим показником із лютого 2014 року, коли обсяг ввезення становив $3,2 млрд.
Згідно зі статистикою НБУ, левову частку займають долари США і євро, на які в січні припало відповідно 87,1% і 12,6% усієї ввезеної готівкової валюти.
Зокрема, поставки доларів зросли з $778,6-813,8 млн у жовтні-листопаді до $1 млрд 113,5 млн у грудні та $1 млрд 623,3 млн у січні.
Ввезення євро поступово знижувалося протягом трьох місяців: з $268,8 млн у жовтні до $211,6 млн і $208 млн у листопаді-грудні, проте в січні зросло до $235 млн.
За даними НБУ, у січні завезення золота злегка знизилося – до $5,22 млн з $5,44 млн попереднього місяця, було зафіксовано незначні поставки фунтів стерлінгів ($508 тис.).
Як повідомлялося, НБУ з осені 2022 року поступово знімає обмеження на роботу готівкового ринку. Додаткові послаблення разом із відмовою від фіксованого офіційного курсу з 3 жовтня і переходом до режиму його контрольованої гнучкості призвели до скорочення спреду між курсами на готівковому і безготівковому ринках до 2% наприкінці минулого року.
