Ринок зерна України входить у 2026-2027 маркетинговий рік (МР, липень-червень) із суттєвим тиском через накопичені запаси та посилення глобальної конкуренції, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Ключовим фактором залишається накопичення перехідних залишків, які можуть досягти близько 10,7 млн тонн, що формує тиск на цінові показники”, – констатували аналітики.
За їх прогнозами, валове виробництво зернових культур в Україні в сезоні-206 очікується на рівні близько 60,3 млн тонн, а на зовнішні ринки буде поставлено близько 51 млн тонн.
Основними тенденціями сезону в “УкрАгроКонсалт” назвали зростаючу роль логістики, витрат і глобальної конкуренції. За оцінками аналітиків, експортна динаміка буде формуватися під впливом необхідності розвантаження ринку, а сам ринок перейде у фазу покупця.
Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 120 торгових сесій з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 233 стартові позиції в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами лютого та березня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано 32,79 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку. На короткостроковому ринку було реалізовано 9,27 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в лютому котирувальні ціни в однойменній секції перебували в діапазоні 18333,35-21200 грн без ПДВ. Спостерігалася понижувальна тенденція цін до кінця місяця.
Також було реалізовано природний газ із використанням диференціалів від ТТF: 9 млн куб. м за премією в діапазоні 0,62 – 3,92 євро.
На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 19313,95-21016,81 грн без ПДВ.
«У лютому ринок природного газу й надалі залишався активним, незважаючи на наявні коливання цін. Хоча обсяги торгів були меншими порівняно з попереднім місяцем, учасники ринку продовжують активно використовувати торгову інфраструктуру, зберігається високий інтерес до операцій на короткостроковому ринку. УЕБ і надалі забезпечує стабільну роботу торгових систем, щоб створювати найефективніші умови для всіх учасників», — зазначив генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-лютому 2026 року становив $589,9 млн, що на 18% менше за показник аналогічного періоду 2025 року (майже $720 млн).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у лютому імпорт легкових авто скоротився на 18,1% порівняно з лютим-2025 – до $315,9 млн, проте на 15,3% більше за січень-2026.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за січень-лютий увійшли Японія, США та Німеччина, тоді як за попередній рік це були ці самі країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія.
Зокрема, за цей період поставки авто з Японії збільшились на 45,4% –до $114,9 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів зросла до 19,5% з 11%.
Зі США в Україну ввезено автомобілів на $104,4 млн (на 14,5% менше), з Німеччини – на $91,5 млн (на 40% менше).
З інших країн весь імпорт легкових авто за січень-лютий становив $279,1 млн проти $366,6 млн у січні торік.
Водночас за два місяці року Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $0,6 млн, тоді як торік сумарно на $1,9 млн були до ОАЕ (90,5%), Чехії та Молдови.
За даними Держмитслужби, частка легкових авто у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-лютому поточного року становила майже 4% проти 6,37% за той самий період торік.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, тоді як з початку поточного року їх імпорт значно скоротився.
Україна в січні-лютому 2026 року експортувала 9,95 млн тонн сільськогосподарської продукції на суму $4 млрд, що на 9,3% перевищує показник аналогічного періоду минулого року в грошовому еквіваленті, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
“Попри умови війни, агросектор зберігає стабільні обсяги експорту та нарощує виручку. Ми бачимо позитивну тенденцію – зростає частка продукції переробки, зокрема суттєво збільшився експорт ріпакової олії. Важливим завданням залишається диверсифікація ринків збуту”, – процитувала пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства слова Висоцького.
В Мінекономіки уточнили, що ключовим партнером України залишається ЄС (50% виручки), частка країн Близького Сходу та Північної Африки склала 20%. Роль Туреччини у структурі експорту зросла до 13%, а поставки до цієї країни у грошовому вимірі збільшилися більше ніж удвічі – до $507 млн. Основними експортними позиціями залишаються кукурудза, соняшникова олія, пшениця, соєві боби та м’ясо.
Найбільш стрімке зростання продемонстрував експорт ріпакової олії, обсяги якого сягнули $102 млн проти $3 млн торік (8-ме місце в рейтингу агротоварів). Експорт кукурудзи зріс на 20% — до 5,6 млн тонн, переважно за рахунок поставок до Туреччини. Водночас експорт пшениці скоротився на 43% — до 1,2 млн тонн, що пов’язано з рекордним врожаєм у ЄС (134,4 млн тонн у 2025 році) та падінням попиту на українське зерно в цьому регіоні.
Як повідомляє проект Relocation.com.ua, влада Кіпру офіційно завершила перехідний період, протягом якого іноземні інвестори ще могли подавати заяви на отримання постійного місця проживання за колишніми, більш м’якими умовами. Про це повідомив Департамент міграції Кіпру, опублікувавши 3 березня повідомлення про припинення прийому заявок за старими критеріями в рамках Regulation 6(2).
Йдеться про механізм, який дозволяв частині заявників скористатися умовами, що діяли до посилення вимог. Після закриття цієї можливості нові звернення повинні відповідати вже оновленим правилам програми, включаючи діючі інвестиційні та комплаєнс-вимоги. За даними профільних оглядів ринку, ключовою умовою прискореного отримання ПМЖ на Кіпрі для громадян третіх країн залишається інвестиція від 300 тис. євро в нерухомість або інший схвалений актив, однак подання за старими параметрами більше недоступне.
Рішення може вплинути на частину попиту з боку іноземців, які розглядали купівлю нерухомості як спосіб закріпити статус резидента на острові. При цьому сам ринок житла Кіпру на початку 2026 року зберігав стабільність. За даними, заснованими на офіційній статистиці Department of Lands and Surveys, у лютому 2026 року загальна кількість угод з нерухомістю зросла на 11% у річному вираженні. На покупців з Кіпру припало 866 угод, на громадян ЄС — 231, на покупців з країн поза межами ЄС — близько 430–440 угод, тобто майже 29% місячного обсягу.
Найбільш помітна активність іноземних покупців у лютому фіксувалася в Пафосі та Ларнаці. У Пафосі громадяни ЄС оформили 92 угоди, а покупці з країн поза межами ЄС — 145. У Ларнаці на громадян ЄС припало 42 угоди, на неєвропейських покупців – 121. Це підтверджує, що саме прибережні райони продовжують залишатися головними точками тяжіння іноземного капіталу в житлову нерухомість Кіпру.
Загалом за підсумками 2024 року, за даними Audit Office, 61% продажів нерухомості на Кіпрі припало на кіпріотів, 12,07% — на громадян ЄС, а 27,35% — на громадян країн поза межами ЄС.
Всього у 2024 році на острові було зареєстровано 15 797 угод з нерухомістю, з них 4 321 — з неєвропейськими покупцями. Найвища частка іноземних угод була в Пафосі — 44,19% усіх продажів, Ларнаці — 33,85%, Фамагусті — 26,71% та Лімасолі — 26,51%.
Якщо говорити про основні групи іноземців, які інвестують у житло на Кіпрі, то ринок зараз формують одразу кілька великих потоків. По-перше, це громадяни ЄС, які особливо активні в Лімасолі та Пафосі. По-друге, це покупці з країн поза межами ЄС, для яких Кіпр залишається привабливим як з точки зору проживання, так і з точки зору інвестиційного статусу. Серед найбільш помітних неєвропейських груп в останні роки фігурують ліванці, ізраїльтяни, росіяни та китайці. За даними аудиторської служби, у вибірці по Нікосії за 2020-2024 роки найбільшими іноземними покупцями були китайці та ліванці — по 16%, потім росіяни — 14% та ізраїльтяни — 10%.
Більш свіжі дані, представлені МВС Кіпру в парламент, показують, що в період з вересня 2024 року по вересень 2025 року серед іноземних покупців особливо виділялися британці, ізраїльтяни та росіяни. У Ларнаці ізраїльтяни придбали 850 об’єктів, ліванці — 723, британці — 302. У Лімасолі лідирували росіяни з 846 покупками, далі йшли ізраїльтяни — 571 і греки — 261. У Пафосі перше місце посіли британці з 890 угодами, за ними йшли ізраїльтяни — 683 та росіяни — 327.
Таким чином, закриття перехідної схеми отримання ПМЖ за старими правилами означає для іноземних інвесторів одне: доступ до кіпрського ринку нерухомості зберігається, але користуватися колишніми пільговими умовами вже не можна.
