Повномасштабне вторгнення Росії практично знищило попит на валютні позики, посприявши переорієнтації на кредитування в національній валюті, що є гарним індикатором для економіки, таку думку висловила директорка департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
“Гривневе кредитування превалює, і взагалі, в принципі, гривня більш приваблива для кредитування, ніж валюта. Це дуже важливо, і я думаю, що ця любов до кредитування в гривні має зберегтися й надалі”, – сказала вона на дискусії Центру економічних стратегій (ЦЕС).
Дадашова зазначила, що раніше основним мотивом валютного кредитування були нижчі ставки за такими кредитами, що за відсутності у бізнесу реальних потреб і надходжень у валюті призводило до проблем. За її словами, ризики валютного кредитування, що зросли у війну, різко зменшили інтерес бізнесу до німого
Директор департаменту фінансової стабільності НБУ зазначила, що останнім часом кредитний портфель стабілізувався і повернувся до невеликого зростання, і тепер перед банками стоїть завдання компенсувати його втрату за час війни, що склала, за різними метриками, близько 15%.
“Зараз якість кредитного портфеля абсолютно нормальна, вона навіть краща, ніж довоєнна. Тобто, банки не втрачають так багато кредитного ризику, як це було ще кілька місяців тому”, – підкреслила експерт.
Вона уточнила, що поки що невелике зростання кредитного портфеля значною мірою пов’язане зі зростанням у рамках державних програм підтримки.
“Але більша відкритість до нового кредитування вже помітна, зокрема і в наших опитуваннях”, – зазначила Дадашова.
Серед інших тенденцій вона відзначила зростання частки малого та середнього бізнесу (МСБ) у кредитному портфелі до вже більш ніж 50%.
“З них значна частина належить бізнес-групам, тобто це не такий чистий, малий бізнес, це все ж таки великий бізнес, але таким чином структурований. Але в загальному портфелі 15% кредитів надано боржникам, які не належать до бізнес-груп”, – уточнила експертка, наголосивши, що вони є “хорошим двигуном” для ринкового кредитування.
Група “Нафтогаз” за січень-жовтень 2023 року сплатила до державного та місцевих бюджетів 75,4 млрд грн податків.
Як повідомила пресслужба Групи, до державного бюджету надійшло 69,8 млрд грн, що становить 11,5% контрольованих ДПС України платежів, ще майже 6 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів.
“Наша робота – це не тільки енергетична стійкість країни, це й економічна стійкість. У жовтні наші підприємства відрахували до держбюджету 4,7 млрд грн. Ми постійно працюємо над збільшенням свого прибутку, що зі свого боку впливає на зростання відрахувань до бюджету країни”, – прокоментував голова Групи Олексій Чернишов, слова якого наводяться в релізі.
Як повідомлялося, група “Нафтогаз” 2022 року перерахувала до бюджетів майже 100 млрд грн, 2021 року – 116 млрд грн.
Чистий прибуток державного Ощадбанку (Київ) за січень-вересень 2023 року становив 14,18 млрд грн, що в 6 разів перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, повідомляється в проміжному скороченому звіті банку за третій квартал.
Згідно з ним, чистий прибуток держбанку за третій квартал становив 7,34 млрд грн, що на 3,04 млрд грн більше, ніж у другому кварталі цього року, і на 0,56 млрд грн, ніж у третьому минулого року.
Відповідно до звіту, чистий процентний дохід Ощадбанку зріс у січні-вересні-2023 на 32,2% до аналогічного періоду попереднього року – до 13,89 млрд грн, зокрема, у третьому кварталі зростання становило 24,4% – до 4,95 млрд грн, що зі свого боку на 0,75 млрд грн більше, ніж у другому кварталі цього року.
Чистий комісійний дохід за дев’ять місяців цього року збільшився до результатів 2022-го на 24,8% – до 5,07 млрд грн, зокрема за 3-й квартал на 0,3% – до 1,75 млрд грн. Тим часом за квітень-червень цього року цей показник дорівнював 1,65 млрд грн.
Значний внесок у поліпшення фінансового результату банку зробило розформування резервів під очікувані кредитні збитки за активами: за 9 місяців цього року воно становило 1,4 млрд грн, зокрема в третьому кварталі – 0,16 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року Ощадбанк сформував додаткові резерви відповідно 9,61 млрд грн і 4,20 млрд грн.
Держбанк також повідомляє, що його сукупний прибуток за січень-вересень цього року сягнув 14,23 млрд грн, у 6,7 раза перевищивши показник порівнянного періоду 2022 року. У третьому кварталі 2023-го сукупний прибуток зріс на 9,2% до третього минулого року і на 69,1% до другого кварталу цього року.
Згідно зі звітом, за 9 міс.-2023 активи банку збільшилися на 16,9%, досягнувши 314,78 млрд грн до 30 вересня. Таке зростання пояснюється нарощуванням обсягу готівки, коштів на кореспондентських рахунках і в НБУ з 28,36 млрд грн до 62,56 млрд грн. Крім того, згідно зі звітом, обсяг інвестицій зріс на 10,07 млрд грн – до 153,45 млрд грн.
Щодо кредитів клієнтам, то за третій квартал вони зросли на 3,1% – до 83,03 млрд грн, водночас усе одно тримаються нижче за показник липня-вересня минулого року – 83,22 млрд грн. З них корпоративним суб’єктам господарювання – 62,07 млрд грн, органам влади та місцевого самоврядування – 7,54 млрд грн, а також 4,55 млрд грн іпотечних кредитів.
Кошти клієнтів Ощадбанку за дев’ять місяців 2023 року збільшилися з 233,94 млрд грн до 268,89 млрд грн, а кошти банків, навпаки – знизилися з 0,54 млрд грн до 0,24 млрд грн.
Власний капітал фінустанови за дев’ять місяців поточного року зріс на 14,04 млрд грн – до 36,2 млрд грн.
За даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, Ощадбанк посідав друге місце за загальними активами (337,99 млрд грн) серед 64 банків країни, що діють, і перше за кількістю відділень – 1182.
19 листопада 2023 року у м. Києві, з 10.00 до 22.00, у готелі «InterContinental» (вул. Велика Житомирська, 2А), відбудеться VIIІ Міжнародний Форум виноробів та сомельє, у рамках якого пройдуть:
– Ювілейний XX Всеукраїнський Конкурс сомельє «Майстер- сомельє – 2022-2023»,
– VII Всеукраїнський Конкурс кавістів «Кращий кавіст України – 2022-2023»,
– «Круглий стіл» виноробів та сомельє в рамках проведення «Вечері виноробів»,
– Відкриті дегустації та презентації вин, міцних напоїв, сирів та інших продуктів для всіх гостей заходів.
Організатори:
– Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє,
– Асоціація кавістів України,
– Перша в Україні Школа сомельє «Майстер-Клас».
Генеральний Партнер – ТМ «Vinos dela Luz»
Генеральний інформаційний Партнер – Інформаційне агенство «Інтерфакс Україна».
Партнери: ТМ «Big Wines», «SV plus», «Poli1898», «Delamain», «AELRED», «Eyguebelle», «ACHA», «Purity», «Zinka», «Voda.ua», «Сигарний Дім «Фортуна», АПСВТ, готель «InterContinental».
Медіа-Партнери – «Клуб експертів», «OPEN for BUSINESS», журнал «Київ дипломатичний»,
Гостями зазначених заходів стануть керівники компаній-імпортерів алкогольних напоїв, керівники ресторанного сегменту, сомельє, винороби, керівники винних компаній та винних бутиків, представники бізнес-структур, ЗМІ та ТБ, поціновувачі та любителі вин.
InterContinental, ВИНОРОБИ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, міжнародний форум, СОМЕЛЬЄ
Президент України Володимир Зеленський ухвалив вірчі грамоти від нового посла Туреччини Мустафи Левента Більгена, посла Чехії Радека Пеха, посла Люксембурга Рональда Дофінга, які розпочали свою роботу в Україні.
Як повідомляється на сайті глави Української держави у п’ятницю, урочиста церемонія відбулася на території національного заповідника “Софія Київська”.
Під час розмови з Мустафою Левентом Більгеном було високо оцінено активну участь Туреччини у зустрічах щодо Формули миру на рівні радників з питань національної безпеки та її готовність очолити реалізацію пункту Формули з продовольчої безпеки.
“Окремо було обговорено майбутні спільні кроки щодо забезпечення роботи “зернових коридорів”, реалізації глобальної гуманітарної ініціативи “Зерно з України” та пріоритетних напрямів українсько-турецької взаємодії безпеки. Глава держави відзначив важливу позицію Туреччини щодо подальшого просування євроатлантичних прагнень України”, – йдеться в повідомленні.
Під час спілкування з послом Чехії відбувся обмін думками щодо взаємодії держав в оборонній сфері та посилення співробітництва у сфері оборонно-промислового комплексу.
“Президент подякував за підтримку Чехією Українській формулі світу та висловив сподівання на подальше активне залучення Праги до її практичної реалізації та підготовки Глобального саміту світу. Окрему увагу було приділено питанням європейської та євроатлантичної інтеграції України та важливості підтримки Чехією розвитку нашої країни на шляху до ЄС та НАТО “, – повідомляє прес-служба глави держави.
Під час розмови з Рональдом Дофінгом президент подякував Люксембургу за участь у зустрічі на рівні радників з національної безпеки з імплементації Української формули світу.
“Було наголошено на важливості підтримки Люксембургом рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС під час грудневого засідання Європейської ради. Глава держави наголосив на необхідності розробки механізму, що дозволяє використовувати заморожені Люксембургом російські активи для відновлення України”, – йдеться у повідомленні.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у четвертому кварталі цього року відновить будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на Глобинському переробному заводі (ГПЗ, Полтавська обл.), що дасть змогу виробляти до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Проєкт було оголошено 2021 року вартістю $50 млн, з урахуванням інфляції зараз його (оцінюють) приблизно в $60 млн”, – повідомила директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-коле з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року.
За її словами, інвестиції буде розподілено на три роки – цей і два наступні, передбачається фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку.
Як повідомлялося, “Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік, і залишиться на цьому рівні. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещеннко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
