Комунальне підприємство “Ужгородський муніципальний транспорт” до 31 серпня 2024 року закупить 13 низькопідлогових 12-метрових автобусів “Електрон” виробництва львівського заводу “ЕлектронМаш” за 126,5 млн грн за очікуваної суми закупівлі 137,32 млн грн.
Згідно з інформацією в Prozorro, відповідний договір укладено з переможцем торгів – ТОВ “Завод ЕлектронМаш” 29 вересня.
Тендерні пропозиції, крім львівського заводу, подавали також компанія “Зернотрейд”, що пропонувала китайські автобуси за 127,8 млн грн (згідно з наданою довідкою – з локалізацією понад 23%), і ТОВ “Бас Мотор” з автобусами “Богдан” за 130 млн грн.
Водночас Торговий дім “Еталон Авто” звертався зі скаргою до Антимонопольного комітету України на дискримінаційні умови тендеру, однак АМКУ відмовив йому в задоволенні скарги.
Як повідомлялося, торги на закупівлю автобусів КП “Ужгородський муніципальний транспорт” було оголошено 17 серпня, передбачено 50%-ву передоплату протягом 10 банківських днів.
Згідно з техумовами, автобус із дизельним двигуном екостандарту не нижче за Євро-5 із трьома двостулковими дверима має бути повністю низькопідлоговим, випущений не раніше ніж у 2023 році, розрахований щонайменше на 90 пасажирів, зокрема на 27 сидячих, мати пандус для заїзду пасажирів в інвалідних візках і місце кріплення візка в салоні.
КП “Ужгородський муніципальний транспорт” створено 2016 року (до цього місто обслуговували тільки приватні перевізники). У 2018 році було закуплено перші 10 великих низькопідлогових автобусів “Електрон” за 54 млн грн. Ще сім автобусів цього ж виробника придбано в лізинг і поставлено 2021 року.
Мережі автозаправних станцій “Укрнафта” і SOCAR узгодили взаємний обіг паливних карток у мережах, підписавши договір про міжемітентську програму.
Згідно з прес-релізом “Укрнафти”, юридичні особи-власники її NAFTAКарти та sCard від SOCAR з грошовим депозитом можуть отримати необхідну кількість пального в обох мережах зі знижками від ціни АЗС на дату її відвідування.
Оплата здійснюється за рахунок коштів на рахунках, прив’язаних до паливних карток.
“Це дає змогу клієнтам обох компаній розширити географію заправок: у мережі “Укрнафти” працюють зараз 456, у мережі SOCAR – 57 АЗК. Тож, де б ви не знаходилися, завжди зможете заправити авто якісним пальним за вигідною пропозицією”, – наголошується в прес-релізі.
Як повідомлялося, наприкінці вересня цього року “Укрнафта” почала працювати з мережами BVS (75 АЗС), VST (88 АЗС) і Ovis (43 АЗС) у сфері паливних карт.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Мережа OKKO станом на початок жовтня встановила сонячні панелі більш ніж на 100 автозаправних комплексах (АЗК), ще на кількох тривають будівельні роботи.
У пресслужбі OKKO нагадали, що панелі розміщуються на дахах операторних АЗК і дають змогу компенсувати частину витрат на електроенергію для власних потреб.
У 2023 році, зокрема, 14 нових сонячних електростанцій змонтовано на станціях у Львівській області, ще по шість – у Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській.
Загалом сонячні станції потужністю від 15 до 50 кВт генерують електроенергію на АЗК ОККО в 15 регіонах України.
Загальний обсяг інвестицій, які компанія заклала на будівництво дахових СЕС у 2023 році, складе близько 40 млн грн.
У 2022 році 65 дахових СЕС у мережі ОККО сумарно виробили 1,7 млн кВт-год електроенергії, заощадивши компанії понад 7 млн грн на закупівлі енергії із зовнішніх джерел.
Мережа АЗК “ОККО” входить до складу OKKO Group. Є однією з найбільших автозаправних мереж в Україні, яка налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Мажоритарним акціонером компанії є Віталій Антонов. Серед міноритарних акціонерів – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 3,218 млн тонн окатишів, що на 42,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5,637 млн тонн).
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у третьому кварталі 2023 року зросло порівняно з попереднім кварталом на 17% – до 1,251 млн тонн.
У 2023 році вироблялися тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за 9 місяців поточного року склало 3,475 млн тонн. У тому числі випуск товарного концентрату в січні-вересні 2023 року склав 257 тис. тонн.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2022 році виробила 6,053 млн тонн окатишів, що на 46% менше, ніж за 2021 рік. Водночас виробництво окатишів у четвертому кварталі 2022 року скоротилося порівняно з четвертим кварталом-2021 на 86%, а до вересня-грудня 2022 року – на 50%, до 417 тис. тонн.
У 2022 році випуск преміальних окатишів із вмістом заліза 65% склав 5,7 млн тонн (зниження на 47%), зокрема в четвертому кварталі – 417 тис. тонн (падіння на 28% до попереднього кварталу і на 86% до аналогічного періоду попереднього року). Випуск окатишів прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) торік становив 353 тис. тонн (падіння на 18% до 2021 року), які в четвертому кварталі-2022 не випускалися.
Окатиші із вмістом заліза 62% у 2022 році не виробляли.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) у 2022 році скоротилося на 46%, до 6,177 млн тонн, у четвертому кварталі порівняно з третім – на 49%, а до IV кв. 2021 року – на 85%, до 457 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату за минулий рік знизився на 47%, до 124 тис. тонн, зокрема, в четвертому кварталі-2022 – 40 тис. тонн (зниження на 38% до попереднього кварталу, і зростання на 3% до аналогічного періоду роком раніше).
Загальний річний обсяг продажів у 2022 році склав 6,2 млн тонн, що на 46% менше порівняно з 2021 роком.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
США та європейські партнери вивчають які правові підстави для використання заморожених російських активів для відновлення України, зокрема, $300 млрд США, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
“На мою думку, якщо ти щось зламав, то плати. І якщо росіяни зламали, вони повинні за це заплатити. І один зі способів це зробити – якраз через ці активи. Ми маємо переконатися, що для цього є юридична база. Як я і зауважив, оскільки більшість цих активів – у Європі, європейці також мають бути переконані, що для цього є юридична основа”, – сказав він під час дискусії в Техаському університеті в Остіні в середу, 4 жовтня.
За словами Блінкена, йдеться про $300 США млрд.
Держсекретар вважає, що в разі, якщо дозволити Росії робити те, що вона робить з Україною без покарання, це дасть сигнал в усьому світі країнам, які збираються почати агресію, що їм це зійде з рук: “Це відкриття скриньки Пандори з конфліктами. Нікому не буде добре в цьому світі, світі конфлікту й агресії”, вважає він.
На його думку, у цьому світі США незмінно були б залучені в конфлікт, і це обійшлося б набагато дорожче, ніж підтримка України.
Блікен також зазначив, що 50 країн залучені до активної підтримки України.
