Подорожуючі у січні 2026 року сплатили 28,4 млн грн туристичного збору в місцеві бюджети, що перевищує показник аналогічного періоду в минулому році на 14,3%, повідомляє Державна податкова служба України (ДПС).
Згідно з публікацією на сайті відомства в понеділок, найбільші суми туристичного збору надійшли у Львівській області – 5,9 млн грн, за нею з однаковими показниками йдуть місто Київ та Івано-Франківщина – по 5,6 млн грн. Третю позицію посіла Закарпатська область – 3 млн грн.
В ДПС нагадали, що туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (готелях, хостелах, садибах).
Податкові агенти – це суб’єкти господарювання, які надають послуги тимчасового розміщення (готелі, хостели, будинки відпочинку тощо), вони перераховують зібрані кошти до місцевого бюджету. Перелік таких агентів оприлюднюється на сайтах місцевих рад.
Ставки збору встановлюються місцевими радами за кожну добу проживання до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України; до 5% – для іноземців.
Не сплачують туристичний збір особи/діти з інвалідністю, супроводжуючі осіб/дітей з інвалідністю I групи, а також ветерани війни.
Кількість судових справ щодо банкрутства в Україні у 2021-2025 роках
Open4Business.com.ua
Україна в січні цього року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 25,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 68,696 з 92,501 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні-2025 було імпортовано 57,848 тис. тонн коксу.
Імпорт коксу в грошовому виразі у січні-2026 впав на 21% – до $23,620 млн. Ввезення коксу здійснювалося з Польщі – 100% поставок у грошовому вимірі).
За минулий місяць країна не експортувала кокс.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 5,9% порівняно з попереднім роком – до 700,650 тис. тонн, виторг збільшила на 1,4% – до $238,656 млн. Кокс завозили переважно з Польщі (93,37% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (4,01%) та Чехії (2,59%).
У 2025 році Україна експортувала в Албанію три тонни коксу на $2 тис.
Також повідомлялося, що “Метінвест” у січні 2025 року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна 2024 року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі у 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому виразі), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт збільшився на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як 2023 року він становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
У Києві планують обмежити в’їзд великогабаритного транспорту через ускладнення погодних умов, повідомили в патрульній поліції міста.
«Київ, до уваги водіїв великогабаритного та великовантажного транспорту. У зв’язку з ускладненням погодних умов 15 лютого з 22:00 вводиться обмеження в’їзду великовантажного та великогабаритного транспорту до столиці», – зазначено в повідомленні.
Зокрема, водіїв закликали планувати свій маршрут заздалегідь і паркувати авто без порушень ПДР, щоб не заважати снігоприбиральній техніці.
Пішоходів закликають переходити дорогу тільки в певних місцях і на дозволений сигнал світлофора, а також виділяти себе, одягнувши світловідбиваючі елементи.
Станом на 1 січня 2026 року у вищих навчальних закладах України навчається 21 271 іноземний студент із 127 країн світу, йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки з посиланням на дані Українського державного центру міжнародної освіти (УДЦМО).
«Кількість іноземних студентів в Україні, звичайно, зменшилася порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, але інтерес до здобуття вищої освіти в Україні зберігається. Тому українські виші активно розвивають нові освітні напрями, адаптують навчальні формати та долучаються до ініціатив, спрямованих на розвиток міжнародної освіти», — цитує директора УДЦМО Олену Шаповалову пресслужба міністерства.
Зокрема, за даними Центру, у 2025/2026 навчальному році іноземні студенти здобувають освіту у 369 вишах України.
Найбільше іноземних студентів навчається в таких університетах: Київський національний університет технологій та дизайну, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Сумський національний аграрний університет, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», Національний університет біоресурсів і природокористування України, ЧЗВО «Міжнародний Європейський університет», ЧЗВО «Університет медицини і соціальних наук», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» і Запорізький державний медико-фармацевтичний університет.
Зазначається, що більшість іноземних студентів навчається у Київській і Харківській, а також Сумській, Одеській, Миколаївській і Запорізькій областях.
Згідно з повідомленням, у вищих навчальних закладах України навчаються громадяни із 127 країн світу. Найбільше студентів із Китаю (6 626), Азербайджану (5 420), Грузії (1 478), Індії (924), Марокко (734), Туреччини (644), Туркменістану (568), Польщі (504), Вірменії (406) і РФ (390).
Найпоширенішими напрямами підготовки є: «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Харчові технології», «Менеджмент», «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Медицина», «Фізична культура і спорт», «Біотехнології та біоінженерія», «Авіаційний транспорт», «Економіка і міжнародні економічні відносини» та «Комп’ютерна інженерія».
Серед іншого зазначається, що станом на 1 січня 2026 року зареєстровано 6 292 запрошення на навчання. Найбільше — для абітурієнтів із Китаю, Азербайджану, Грузії, Туркменістану, Марокко, Нігерії, Туреччини, Індії, США, Польщі.
Як повідомлялося, у 2025 році до українських вищих навчальних закладів було зараховано 5 475 іноземних студентів, що на 534 більше, ніж у 2024 році (4 941).
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко розраховує, що після завершення війни кількість іноземних студентів в Україні може зрости до 100 тис.
Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют завершив робочий тиждень 9-15 лютого в режимі консолідації після різких рухів на початку місяця: біткойн за період знизився приблизно на 1,7% – з 70 127,9 долара 9 лютого до 68 949,8 долара 15 лютого, при внутрішньотижневому коридорі близько 65,1-71,4 тис. доларів.
Ethereum виглядав слабкіше: за тиждень ціна опустилася приблизно на 4,6% – з 2 104,66 долара 9 лютого до 2 007,02 долара 15 лютого. Мінімуми тижня по ETH знаходилися близько 1 899 доларів, що вказує на підвищену волатильність в сегменті альткойнів.
На настрої інвесторів в середині тижня впливали очікування ключових макроданих США і невизначеність щодо траєкторії ставок. На цьому тлі біткоїн в окремі дні швидко втрачав кілька відсотків, а криптоактиви рухалися в зв’язці з ризиковими сегментами фондового ринку.
Окремим стабілізуючим фактором залишався інтерес через біржові продукти: у профільних оглядах відзначалися притоки в iShares Bitcoin Trust (IBIT) і iShares Ethereum Trust (ETHA) навіть на тлі зниження котирувань.
За оцінками галузевих щоденних зведень, на початку розглянутого періоду загальний ринок намагався відіграти падіння попередніх днів, а капіталізація поверталася до рівня близько 2,4 трлн доларів, проте закріпитися в стійкому зростанні за тиждень не вдалося.
