HR-менеджер букмекерської компанії Parimatch Анна Місайліді розповіла порталу “ВсеПроСпорт” про те, яких співробітників шукають букмекери, і хто має найбільші шанси знайти роботу в БК.
Затребуваність того чи іншого фахівця залежить, по-перше, від напрямку, в якому відкрита позиція, по-друге, від формату букмекерського бізнесу.
Безумовно, для нас важливий досвід у спорті і його розуміння, це дуже приємний бонус при процесі підбору. Однак, в основному, ми відштовхуємося від «хард скіл» основного функціоналу і, звичайно, відчуття потенціалу співробітника під час інтерв’ю: при підборі кандидатів я звертаю особливу увагу на те, як майбутній співробітник корелює з філософією нашої компанії, як вписується в її рамки.
Перевага вузів
Варто зазначити, що весь підбір в беттінг прирівнюється до exclusive search. На початку мого шляху в «Паріматч» пріоритетним завданням було розширення штату, пошук цінних кадрів. Якщо говорити про стажування для студентів, то, думаю, це поки в перспективі. Можливо, зробимо день відкритих дверей або організуємо цікаве мітап, де зможуть виступити наші хлопці з цікавими кейсами в роботі.
При підборі персоналу статус вузу (тобто, його «крутість») не є визначальним фактором. Іншими словами, брати людей тільки з «вишки» або з «Бауманки» – не наш стиль. Ми – за чистий потенціал поза заданих рамок.
Зарплати
Багато хто вважає, що у букмекерів високі зарплати. Можу сказати, що сфера вузькопрофільна, і тут вилки можуть бути трохи вище середнього, але, як правило, зарплата залежить від навичок і досвіду кандидата. Для нас пріоритет – якомога точніше оцінити бекграунд кандидата, його потенціал, навички та мотивацію. Якщо беремо позиції junior, то тут більше відштовхуємося від софт скіл і, звичайно, наскільки у нього горять очі, б’ють амбіції і є бажання самовдосконалюватися, що для компанії – завжди прибуток. Знову ж таки, багато залежить від напрямку, в який приходить кандидат. Відсутність будь-якого досвіду роботи окупиться ерудованістю, бажанням вчитися, відповідальністю, і в таких випадках зростання станься плавно і швидко, навіть до рівня middle.
У нас були такі кейси: приходить кандидат на позицію джуніор і за три місяці виростає до мідла, за півроку він став впевненим сеньйором. Мотивація прямо пропорційна успіхам.
Компанія UDP Renewables, стратегічним інвестором якої є холдингова компанія UFuture, увійшла до складу Європейського альянсу з чистого водню, який було створено Європейською Комісією в рамках Ініціативи «Зелений» курс «2х40 ГВт нових потужностей для виробництва водню». Цей крок став початком формування нового напряму діяльності компанії у сфері інноваційних проєктів зі встановлення технології «зеленого» водню.
Портфель проєктів компанії наразі включає в себе проєкти сонячної та вітрової енергетики загальною потужністю 570 МВт, що дозволяє реалізувати встановлення водневої технології у промислових масштабах.
Пріоритетними завданнями альянсу є забезпечення попиту на водень, як основне джерело енергії та залучення інвестицій для проєктів декарбонізації. До складу Альянсу входять національні енергетичні та транснаціональні компанії, науково-дослідні інституції, Європейський інвестиційний банк. Членами Європейського альянсу чистого водню стали провідні енергетичні та промислові компанії Європи, такі як Electricité de France (EDF), E.ON SE, BMW Group, General Electric, AREVA H2Gen, Airbus SAS, Alstom, BASF SE, Bosch Group, а також долучились більше двох десятків українських компаній.
«Наша компанія уважно слідкує за розвитком водневої технології, адже це є наступним рівнем інновацій в енергетиці та стратегії забезпечення людства ресурсами для життєдіяльності. Вступ UDP Renewables до альянсу і є одним з таких кроків, це погляд за горизонт і можливість отримати інформацію про технології від її розробників і піонерів галузі», — зазначив Сергій Євтушенко, керівний партнер компанії UDP Renewables.
На сьогодні інвестиційний потенціал ринку водню в Європейських країнах оцінюється в 470 млрд євро до 2050 року. В липні 2020 року Єврокомісія презентувала «Водневу стратегію для кліматично-нейтральної Європи». Україна отримала квоту на встановлення 10 ГВт водневих потужностей, що стало підґрунтям для активного розвитку нової галузі енергетики.
Компанія UDP Renewables впроваджує нові підходи та енергетичні інновації з метою зниження вуглецевого сліду та задля чистого майбутнього наступних поколінь.
ДОВІДКА
UDPRenewables — інвестиційно-девелоперська компанія в галузі відновлюваної енергетики. Диверсифікуючи ресурси та розміщення своїх об’єктів, UDP Renewables планує вже до 2022 року стати одним із найбільших виробників чистої енергії в Україні з загальною потужністю електростанцій понад 300 МВт.
UFuture — холдингова компанія українського підприємця Василя Хмельницького, що має диверсифікований портфель активів у галузях нерухомості, інфраструктури, промисловості, відновлюваної енергетики, фармацевтики та IT. Зокрема, UFuture є стратегічним інвестором у компанії UDP Renewables. Вартість активів UFuture оцінюється у $500 млн, а загальна капіталізація бізнесів, у які вона інвестувала, становить до $1 млрд.
У середу, 10 березня збірна України з гандболу в рамках відбору на Євро-2022 в київському Палаці Спорту прийме команду Фарерських островів. У прямому ефірі поєдинок покаже телеканал XSPORT. Початок – о 17:30.
Поговоримо про турнірне становище. У поточному відборі збірна України провела два матчі. Обидва – проти Росії. Підсумок – 1 очко в активі з 4-х можливих (нічия і поразка) і друге місце у групі 3. Фарери в цьому відборі поки не зіграли жодного матчу.
Заявка збірної України на матч з Фарерськими островами виглядає так:
Воротарі: Геннадій Комок («Мотор»), Антон Терехов («Погонь Щецин»,Польща), Віталій Шиманський («Університет Нєва», Росія)
Праві крайні: Андрій Акіменко («Азоти Пулави», Польща), Юрій Кубатко («Мотор»), Едуард Кравченко («Мотор»)
Півсередні та центральні: Євген Буйненко («Пермські мєдвєді», Росія), Дмитро Горіга («Мотор»), Владислав Донцов («Мотор»), Тарас Міноцький («Мотор»), Олександр Кириленко («Пермські мєдвєді», Росія), Леонід Михайлютенко («Донські казаки», Росія), В’ячеслав Садовий («Сучава», Румунія).
Лінійні: Іван Бурзак («Мотор»), Дмитро Дорощук («Спортинг», Португалія), Едуард Захаров («Пермські мєдвєді», Росія), Дмитро Ільченко ЦСКА (Росія)
Ліві крайні: Захар Денисов («Мотор»), Олександр Касай («Мотор»), Євген Жук («Пермські мєдвєді», Росія), Станіслав Плясун («ЦСКА-ШВСМ»).
Що стосується шансів нашої команди кваліфікуватися на турнір, давайте розглянемо їх по нижній межі – з третього місця.
Як ми знаємо, чотири кращі збірні (з восьми), які фінішували на цій позиції, потрапляють на Євро-2022. Не менш важливо розуміти, що в цей залік йдуть тільки очки, зароблені з першої і другої командами свого квартету.
І в цьому розрізі записуємо, що єдиний пункт, зароблений в Мінську, впаде українцям в залік конкурсу третіх місць. (Зрозуміло, за умови успіху в матчах з Фарерами.) Ми також розуміємо, що спайка з Чехією при будь-яких розкладах стане вирішальною. І відразу зазначимо плюс в тому, що обидва матчі зіграємо поспіль, тобто в одному «вікні», що підвищує шанси зачепити «Гашека» хоча б в одному поєдинку.
Безумовно, українці можуть ще поборотися за пряму путівку з другого місця. Наприклад, якщо обіграють чехів двічі поспіль. Але як ми домовилися, розглядаємо поки нижню межу.
Теоретично і нічиєї з Росією може вистачити в конкурсі третіх місць. На практиці ж – навіть два очки не вважаються прохідними в цьому заліку. Як приклад: Ізраїль з таким врожаєм в минулому відборі залишився за бортом, відставши від України тільки за рахунок гіршої різниці м’ячів.
Ось так плавно ми підводимо до того, що різниця м’ячів (не забуваємо, що беремо в залік лише матчі з першої і другої командами) матиме колосальне значення на фініші.
І тут саме місце віддати належне нашим хлопцям за другий мінський матч, коли сокирою потопаючий український корабель («-7») дотягнув до берега з пристойними «-2».
Ну, а поки нам залишається тільки вболівати за наших хлопців у матчі з Фарерськими островами.
ГО «Асоціація лідерів сталого розвитку» та медичний онлайн-хаб Doc.ua підписали Меморандум про співпрацю в рамках проєкту «Врятуй собі життя — перевірся на діабет».
Спільними зусиллями буде проведено інформаційну кампанію щодо лікування діабету та особливостей протікання COVID-19 у людей з таким захворюванням. Також буде розроблена спеціальна сторінка на сайті Doc.ua із рекомендаціями лікарів і переліком необхідних досліджень для тих, хто опинився в зоні ризику чи має підвищений цукор у крові, після проведення масового тестування.
«В Україні понад 1 млн жителів не знають, що у них діабет. На ранніх термінах хвороба протікає безсимптомно. Часто про неї дізнаються тоді, коли вона перетекла в важку форму. Крім того, найбільші ускладнення від COVID-19 мають саме хворі на цукровий діабет. Своєчасна діагностика діабету допоможе скорегувати лікування. Ми раді, що до нашої ініціативи підключається свідомий український бізнес, у якого в пріоритеті соціальна місія і можливість допомогти учасникам акції в рамках свого напрямку. Сьогодні співробітництво для досягнення глобальних цілей виходить на перший план. Ми готові до колаборації з відповідальним бізнесом в Україні і за її межами», — наголосила глава ГО «Асоціація лідерів сталого розвитку» Олена Зубарєва.
«Ми підтримали проєкт із тестування на діабет, бо він відповідає нашим цінностям та цілям. Ми хочемо підвищити культуру своєчасної діагностики населення і прагнемо аби українці отримували тільки якісний сервіс у сфері надання медичних послуг — від дзвінків у call-центр до онлайн-консультацій із найкращими медичними фахівцями. Ми запрошуємо до участі в проєкті спеціалістів із бази Doc.ua, що нині нараховує більш як 13 тисяч лікарів, та забезпечимо їх усім необхідним у рамках проєкту», — зазначив засновник та СЕО медичного онлайн-хабу Doc.ua Сергій Казанцев.
Нагадаємо:
Для профілактики захворювання, його виявлення на ранніх стадіях та підвищення рівня культури здоров’я населення в Україні стартувала громадська національна програма «Врятуй собі життя — перевірся на діабет».
Головна ідея полягає у залученні компаній для проведення експрес-тестів співробітникам, мешканцям населених пунктів присутності бізнесу та іншим категоріям громадян. Акція триватиме до 14 листопада, коли у світі відзначається Міжнародний день діабету. За попередніми розрахунками, в ній зможуть взяти участь до 1 млн людей.
Проект ініціювала ГО «Асоціація лідерів сталого розвитку», що ставить метою об’єднати бізнес, владу, громадянське суспільство та ЗМІ для вирішення важливих соціальних проблем.
Актуальність теми пов’язана також із продовженням пандемії коронавірусу. За даними Міжнародної діабетичної федерації, найбільші ускладнення від COVID-19 мають саме хворі на цукровий діабет. Своєчасна діагностика діабету допоможе скорегувати лікування інших хвороб.
Проект має підвищити рівень обізнаності про діабет та сприяти проведенню масової перевірки жителів країни, перш за все, категорій із найбільшим ступенем ризику: людей старше 45 років, із зайвою вагою, підвищеним артеріальним тиском, хронічним панкреатитом та ін.
Довідка:
ГО «Асоціація лідерів сталого розвитку» створена для об’єднання бізнесу, влади, суспільства і медіа для вирішення соціально – значущих завдань. Членами асоціації є найбільші українські компанії, громадські організації, медіа та їх лідери, які виконують соціальну місію, розвивають суспільство і сприяють досягненню Цілей сталого розвитку.
Doc.ua (входить до EFI GROUP) — медичний онлайн-хаб, заснований у 2014 році. Doc.ua робить медицину зручною в онлайн: пошук та запис до лікаря чи на діагностику, виклик лікаря додому, аудіоконсультації, знижки на аналізи, замовлення та доставка препаратів. Наразі всеукраїнська база Doc.ua налічує понад 13 тисяч лікарів, більш як 1,5 тисячі медичних закладів з усієї України та 500 провідних лабораторій. Сервіс доступний у режимі 24/7, він є абсолютно безкоштовним для користувачів.
Коштом від продажу гемблінг-ліцензій операторам ринку азартних ігор профінансують, серед іншого, створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку та створення центрів культурних послуг у регіонах, інформує портал “Рейтинг Казино”.
Про це повідомив доктор політичних наук, директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.
«Ліцензійні умови розроблені відповідно до профільного Закону, пройшли громадське обговорення та встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензій, а також вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання під час провадження відповідної діяльності. Тож з цього часу Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) може приймати документи на отримання ліцензій.
Держава та уповноважені органи планують перетворити 2021-й рік на рік реальних фінансових досягнень у вигляді відчутного наповнення державного бюджету. Зокрема, у Кабміні очікують надходження до спецфонду держбюджету у 2021 році 7,443 мільярда гривень шляхом плати за ліцензії на діяльність у сфері організації й проведення азартних ігор та за ліцензії на лотереї.
Зокрема, 3,3 мільярда гривень підуть на фінансування субвенції місцевим бюджетам на заходи щодо соціально-економічного розвитку. Також ці кошти підуть на: розвиток аеропортної інфраструктури – 1 мільярд гривень; створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку – 805 мільйонів гривень; створення під Мінкультом Фонду розвитку закладів загальнодержавного значення – 2 мільярди гривень; субвенцію місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг – 300 мільйонів гривень.
Це цілком виправдані очікування. Для цього вже майже все готове – потенційні оператори азартних ігор можуть подавати документи регулятору для отримання ліцензій. Тут жодних перешкод немає.
Також значний обсяг роботи чекає на державу в частині протидії нелегальному ігорному бізнесу, який за останні 11 років глибоко пустив корені. Але загалом саме бізнес має наразі показати реальну зацікавленість та активність у питанні отримання ліцензій і тут для нього жодних перепон немає», – підсумував пан Петренко у власному блозі на сайті «Коментарі».
Як ми повідомляли раніше, голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий вважає, що легалізація грального бізнесу – це новий поштовх для економічного розвитку України.
На засіданні уряду був схвалений законопроєкт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти культури та науки».
Кабмін підтримав ідею створення спеціального фонду, який буде наповнюватися коштом від продажу ліцензій операторам ринку азартних ігор, повідомляє портал “Рейтинг Букмекерів”.
Народний обранець від фракції «Слуга Народу», представник Кабінету Міністрів у парламенті Василь Мокан розповів, що саме передбачає законопроєкт:
Створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки у складі спеціального фонду Державного бюджету України;
Спрямування відрахувань щорічних ліцензійних платежів від провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і від випуску та проведення лотерей до цього фонду;
Спрямування 50% отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та у залах гральних автоматів до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу;
Використання коштів фонду на фінансування охорони здоров’я, спорту, освіти, культури, наукової та науково-технічної діяльності з визначення цільового спрямування платежу за конкретний вид ліцензії.
У документі мовиться, що старт роботи спецфонду запланований на 1 січня 2022-го року. Зокрема, законопроєкт передбачає, що спорт фінансуватиметься коштом від плати за три види ліцензій: на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, на проведення парі тоталізатора на іподромі та на букмекерських пункт.
В цьогорічному бюджеті Кабмін заклав суму у розмірі 7,4 млрд гривень надходжень від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей. Торік було закладено 4,4 млрд, але державна скарбниця не отримала жодної копійки від сфери азартних ігор, адже процес ухвалення законопроєкту №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» дуже затягнувся, а Рада проголосувала за документ аж у липні.
