Державні активи мають керуватися не ФДМУ у ручному режимі, а Спостережними радами з незалежними директорами. Таку думку 30 червня висловили експерти в ході організованого Українським товариством фінансових аналітиків круглого столу «Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів».
Ефективна діяльність державних підприємств можлива лише в разі реальної зміни моделі управління держактивами. Замість ручного управління на держпідприємствах необхідно терміново створити незалежні наглядові ради з включенням до них понад 50% незалежних директорів – як того вимагає п.2. ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності». До такого висновку прийшли учасники круглого столу «Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів», організованого Українським товариством фінансових аналітиків.
«Ефективна робота наглядових рад можлива, якщо зарплати незалежних директорів будуть прив’язані до чітких та зрозумілих KPI. На жаль, у нас не так багато прибуткових держпідприємств, тому зарплата директорів повинна залежати не лише від рівня прибутку, а й визначатися сумою дивідендів, які спрямовуються до держбюджету. Правда, і тут треба діяти гнучко, адже, якщо до 90% коштів перераховувати до держбюджету, то звідки візьмуться ресурси для капіталізації, інвестицій і т.д.? В цьому плані ми маємо підходити з точки зору державних інтересів та прислухатися до професійної думки незалежних наглядових рад », – заявив Сергій Нагорняк, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Проте на сьогоднішній день в переважній більшості держактивів немає ані незалежних директорів, ані взагалі діючіх НР. Так, управління Одеським припортовим заводом, наприклад, повідомив, Олексій Кузнєцов, керівник аналітичної служби агенції «Маркет.Інфо», здійснюється в ручному режимі, всупереч вимогам п.2. ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності». «Згідно з нормою цього Закону, до складу наглядових рад державних підприємств, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких має становити більшість членів НР. На сьогоднішній же день, на ОПЗ Наглядова рада вже більше року не мала права – вона може лише збори акціонерів оголошувати – ані призначати правління, ані ставити стратегічні завдання менеджменту, ані контролювати правління – не може. У березні цього року був оголошений конкурс з відбору незалежних директорів – членів наглядової ради ОПЗ. Але його результатів немає – чи то бажаючих немає, чи то претенденти, які подалися, не сподобалися Мінекономіки та Фонду держмайна», – констатував експерт.
Дана ситуація, як повідомив Олексій Кузнєцов, призводить до значних зловживань та корупції, й, як наслідок, до збитків підприємства. Так, ПАТ «Одеський припортовий завод» у 2020 році, збільшив чистий збиток в 16,5 рази – до 1 млрд. 198,697 млн грн. Це не дивлячись на той факт, що ОПЗ в 2020 році випустив 96,5 тис. тонн товарного аміаку, що в 3,2 рази більше, ніж роком раніше та 821,2 тис. тонн карбаміду, що в 2,5 рази перевищує показник 2019 року і є рекордно високим за останні п’ять років. При цьому, за оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, давалець природного газу на Одеському припортовому заводі компанія «Агро Газ Трейдинг» (АГТ) заробила в 2020 році близько $ 44 млн (1,188 млрд. грн.).
«За оцінками опитаних мною експертів, з цих 44 млн. дол. 14 млн. дол. – це недоотриманий прибуток ОПЗ через невигідні умови контрактів за давальницькою схемою. Плюс ще 3,2 млн. дол. – від не зовсім законного внесення змін до контракту з транспортування газу. Згідно зі змінами – 50% вартості транспортування газу, що надається давальцем, стало сплачувати ОПЗ, хоча раніше це відбувалося за рахунок самого давальця », – підкреслив експерт.
Подібна ситуація склалася і на «Харківобленерго». В ході круглого столу начальник управління з корпоративних прав компанії SMART HOLDING Олена Нусінова заявила, що акціонер держкомпаній «Харківобленерго» і «Харківенергозбут», що володіє 29,8% акцій кожного з цих підприємств, інвесткомпанія SMART HOLDING вимагає від ФДМ сформувати на них наглядові ради з незалежними директорами.
За словами Нусінової, компанія оголосила конкурсний відбір кандидатур на посади незалежних членів наглядових рад харківських держпідприємств, спираючись на ч.4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства». «Конкурс буде проведено максимально прозоро та демократично і з цією метою ми залучили авторитетну міжнародну компанію з відбору управлінського персоналу – Boyden Ukraine. Тобто ми самі не беремо участь у відборі. Сподіваємося, що Номінаційний комітет відновить свою роботу і розгляне кандидатури знайдених міжнародними HR-фахівцями професіоналів для роботи в наглядових радах. Тоді ми на ділі переконаємося в тому, що заклики до реалізації реформи корпоративного управління і формування наглядових рад з незалежних директорів – це не порожній звук. Поки ж, на жаль, можемо констатувати цілковитий колапс на цьому шляху», – резюмував експерт.
«Нам не потрібно винаходити велосипед. Є керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах. Є керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності. Згідно з ними, наглядові ради формуються за участю незалежних директорів, що обираються на прозорих конкурсах », – вважає член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Однак, на думку експертів, є і питання до умов конкурсів з відбору незалежних директорів. Так, на думку в.о. генерального директора «Хмельницькобленерго» Олега Козачука, «оголошення конкурсів на незалежних членів наглядових рад державних активів – це добре. Але зовсім недобре те, що кваліфікаційні вимоги до претендентів Фондом держмайна завищені, виписані «криво», не враховують статус та розмір держпідприємств, галузеву специфіку, а рівень компетенцій непропорційний до масштабів компаній й не враховує дзеркальність вимог до представників держави у наглядових радах. І вже зовсім погано, що це знову може призвести до провалу конкурсів на незалежних членів, і головне – на членів Наглядових рад від держави. Ну або конкурси все ж відбудуться, але в Наглядові ради потраплять люди, під яких ці вимоги писалися Фондом держмайна».
