НАК “Нафтогаз України” в п’ятницю покращив пропозицію місячної давності про реструктуризацію євробондів, за якими він допустив дефолт влітку минулого року, основні зміни торкнулися облігацій з погашенням у 2022 році.
Згідно з презентацією на сайті “Нафтогазу”, пропонується підвищити відсоткову ставку за єврободнами-2022 з дати схвалення пропозиції з 7,375% до 7,65% річних, а також до 15 квітня разом із простроченими відсотками виплатити 5% основної суми боргу.
Водночас “Нафтогаз” за євробондами-2022 пропонує відтермінувати виплату 50% основного боргу на два роки – до 19 липня 2024 року, решти 50% – до 19 липня 2025 року, тоді як у лютому він пропонував погасити весь випуск 19 липня 2024 року.
Щодо відтермінування погашення євробондів-2026 пропозиція залишилася колишньою: 50% – на рік, до 8 листопада 2027 року і ще 50% – до 8 листопада 2028 року.
Виплату відсотків за євробондами-2022, належних на 19 січня 2023 року, 19 липня 2023 року і 19 січня 2024 року, пропонується перенести до 19 липня 2024 року. За євробондами-2026 з 8 листопада 2022 року, 8 травня 2023 року, 8 листопада 2023 року і 8 травня 2024 року – на 8 листопада 2024 року.
“Нафтогаз” хоче залишити за собою право як достроково погасити прострочені, так і капіталізувати їх.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) завершив 2022 рік із чистим прибутком у розмірі 37,25 млн грн, тоді як у 2021 році чистий збиток становив майже 230 млн грн.
За інформацією компанії до порядку денного загальних зборів акціонерів 11 квітня, оприлюдненою в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), непокритий збиток КВБЗ на 1 січня 2023 року становив 108,9 млн грн – на третину менше, ніж роком раніше.
“За підсумками діяльності товариства за 2022 рік прибуток становить 37,353 млн грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 16,77 млн грн, затвердити загальну суму прибутку в розмірі 53,53 млн грн”, – вказано в проєкті рішення зборів про затвердження та розподіл прибутку.
Згідно з документом, отриманий прибуток 53,53 млн грн планується спрямувати на погашення збитків минулих років.
За інформацією підприємства, його поточні зобов’язання на початок 2023 року становили 1 млрд 022,5 млн грн – на 29,7% менше, довгострокові скоротилися незначно, склавши 216,94 млн грн.
Активи ПАТ “КВБЗ” становили 4 млрд 476 млн грн (на 7,2% менше), зокрема сумарна дебіторська заборгованість майже вдвічі – до 1 млрд 938 млн грн, а гроші та еквіваленти скоротилися в 2,7 раза до 559,27 млн грн.
Власний капітал ПАТ на початок поточного року становив 3 млрд 2366 млн грн, зокрема статутний – 86,01 млн грн.
За даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2022 року по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Водночас, як повідомлялося, 25% акцій ПАТ (вартістю понад 21,5 млн грн), що належать австрійській OW Capital Management GmbH, яка підконтрольна голові ради директорів російського виробника вагонів “Завод металоконструкцій” Станіславу Гамзалову, рішенням суду від 13 липня 2022 року передано в управління АРМА.
У січні поточного року голова “Укрзалізниці” Олександр Камишин заявив про намір УЗ брати участь у конкурсі АРМА з вибору управителя заарештованим пакетом акцій КВБЗ.
Основним власником КВБЗ називає свого президента Володимира Приходька.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
КВБЗ до березня поточного року завершив поставку УЗ 100 пасажирських вагонів на понад 3 млрд грн. Підприємство не оголошувало кількість випущених у 2022 році вантажних вагонів.
У 2021 році його чистий дохід скоротився на 23,2% до 2020 року – до 2 млрд 561 млн грн, збиток становив 230 млн грн проти чистого прибутку 71,8 млн грн.
Компанія Meta вивчає можливість створення нової соцмережі, в якій можна буде ділитися інформацією, повідомляє CNN з посиланням на представника компанії.
“Ми вважаємо, що існує можливість для окремого простору, де творці контенту і громадські діячі зможуть ділитися своєчасною інформацією за своїми інтересами”, – йдеться в заяві представника Meta для CNN.
Телеканал зазначає, що задумана соцмережа за концепцією схожа з твіттером.
Планується, що ця платформа буде децентралізованою, тобто користувачі зможуть створювати різні сервери або спільноти, кожна зі своїми власними правилами, а не одну центральну платформу.
Американський мільярдер Ілон Маск придбав Twitter за $44 млрд минулого року. Оголошена у квітні угода була закрита тільки наприкінці жовтня після довгих розглядів між сторонами, що стосуються розкриття інформації про фейкові акаунти. Після купівлі компанії Маск неодноразово заявляв про намір дотримуватися свободи слова на платформі.
Низка ЗМІ зазначають, що нова платформа буде пов’язана з Instagram, що дасть змогу користувачам цієї соцмережі заходити туди з уже наявних акаунтів.
Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6%-вологості в 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 245 тис. тонн з 807 тис. тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор об’єднання коксохімічних підприємств “Укркокс” (Дніпро) Анатолій Старовойт, у грудні-2022 було вироблено 198 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 171 тис. тонн.
За його даними, за січень-2023 виробництво металургійного коксу загалом по країні склало 212 тис. тонн.
Наразі працюють “Південкокс”, “Каметсталь” (раніше – ДКХЗ), ДМЗ (“Дніпрококс”), “Запоріжкокс” і коксохімічне виробництво на “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Як повідомлялося, 2022 року українські КХЗ скоротили виробництво валового коксу 6%-ної вологості на 59% порівняно з попереднім роком – до 3,91 млн тонн, металургійного коксу – 3,354 млн тонн.
У 2022 році на вітчизняні КХЗ було поставлено 4,594 млн тонн вугільного концентрату (за 11 місяців 2021 року – 11,834 млн тонн), зокрема українського видобутку – 3,158 млн тонн, із РФ імпортовано (до війни) 623,9 тис. тонн, із Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 57,1 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 459,5 тис. тонн та Австралії – 191,5 тис. тонн. Зокрема, у грудні було поставлено 340,3 тис. тонн концентрату, з них українського видобутку – 304,6 тис. тонн, з Польщі – 20,7 тис. тонн, Австралії – 4,2 тис. тонн.
Україна 2021 року знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
Середня вартість топових моделей годинників Rolex, Patek Philippe і Audemars Piguet на вторинному ринку з серпня 2018 року по січень поточного року демонструвала підвищення в середньому на 20% на рік.
Це перевершує темпи зростання американського фондового індексу S&P 500, які становили в середньому 8% щорічно, повідомляється у звіті Boston Consulting Group.
Розкішні годинники затребувані як альтернативні інвестиції, йдеться в повідомленні. Покупці готові платити за годинники як найвідоміших світових брендів, так і провідних незалежних виробників, включно з F.P.Journe і De Bethune, розраховуючи на подальше зростання їхньої вартості. І дійсно, годинники класу “люкс” показують хороші результати, особливо в довгостроковій перспективі, порівняно з традиційними категоріями інвестицій, зазначають аналітики.
Продажі дорогих годинників на вторинному ринку досягли $22 млрд у 2021 році порівняно з $18 млрд роком раніше. Обсяг реалізації нових годинників збільшився до $53 млрд із $38 млрд.
За попередніми розрахунками, 2022 року перший показник зріс приблизно на 9% – до $24 млрд, другий – менш ніж на 4%, до $55 млрд.
Середньорічні темпи зростання (CAGR) продажів у період 2019-2026 рр. прогнозуються в районі 10% для вторинного ринку, 7% – для нових годинників.
У 2013-2022 рр. темпи зростання цін на люксові годинники також перевищували швидкість подорожчання інших “колекційних” активів, як-от ювелірні прикраси, сумки, вина, предмети мистецтва і меблі, ідеться у звіті.
Великий виробник яблук ТОВ “Сади Дніпра” (Підгородне Дніпропетровської обл.), що вирощує продукцію під ТМ UApple, найближчими тижнями висадить яблуні на додаткових 20 га, а в перспективі готується розширити грушевий сад ще на 10 га.
Як повідомив власник бізнесу і голова ради корпорації Alef Вадим Єрмолаєв у Facebook у п’ятницю, незабаром буде висаджено яблука сорту Gala RKD, який плодоносить на три тижні раніше за звичайну Gala.
“Прямо зараз відбувається розбивка саду. 83 тис. саджанців ми вже привезли з Франції, щоб одними з перших в Україні почати вирощувати цю новинку. Наразі розпочалося встановлення стовпів, що фіксують оптимальну відстань між майбутніми деревами. Власне, саджанці почнемо висаджувати вже у квітні. Перший урожай із цих дерев ми зберемо вже цього року. Але перший повноцінний урожай, за нашими стандартами це 50-60 тонн/га, – через п’ять років”, – написав Єрмолаєв у соцмережі.
Він уточнив, що на перспективу планується подальший розвиток саду, зокрема, висадка груш на додаткових 10 га.
Згідно з даними на сайті компанії, “Сади Дніпра” були засновані 2016 року і є однією з найбільших компаній-виробників яблук в Україні. Виробник реалізує продукцію в українських торговельних мережах, а також експортує її до країн ЄС, Азії та Близького Сходу. Під ТМ UApple вирощується шість сортів яблук: Gala Schniga, Golden Delicious, Granny Smith, Pinova, Fuji, Red Delicious.
Корпорація Alef об’єднує 10 різнопрофільних бізнесів, що працюють у сегменті девелопменту, виробництва будівельних матеріалів та аграрній сфері. Голова ради корпорації Alef Вадим Єрмолаєв є також засновником підприємств “Міропласт”, “ЮДК”, ABM Technology, “Оскар”, “Дніпропрес Сталь”, “Алеф-Віналь”, “Сади Дніпра”, “Лунапак”, “Агроальянс”.
