Аналіз боргової стійкості (DSA) України, здійснений Міжнародним валютним фондом (МВФ) у рамках третього перегляду програми розширеного фінансування EFF, передбачає часткове списання боргу для досягнення такої стійкості, тож, імовірно, таке списання буде одним із пунктів очікуваної найближчим часом пропозиції України про реструктуризацію єврооблігацій, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” аналітики.
“МВФ бачить наш державний борг стійким при коефіцієнті борг/ВВП на рівні 82% у 2028 році. При цьому МВФ прогнозує, що без реструктуризації держборг України зросте до 91,2% ВВП 2028 року, – а отже, для досягнення стійкості Україні варто зменшити цей борг на 9,2% від ВВП, або приблизно на $21 млрд”, – зазначив керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
“Із цього можна зробити висновок, що МВФ бачить потенціал списання державного боргу цього року приблизно на $15 млрд. Це дуже велика сума, якщо врахувати, що основним об’єктом такого списання мають стати єврооблігації, загальна сума випуску яких становить $21,2 млрд”, – зазначив він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що меморандум написаний розпливчасто, що з нього не можна чітко визначити параметри реструктуризації, і кожен може там побачити те, що хоче, проте ринок чекає на списання боргу, “хіба що окрім якихось суперпереможливо налаштованих”.
За його словами, можливо, Фонд навмисне дає такий своєрідний люфт для Мінфіну в переговорах, щоб надмірно його не зв’язувати і не поставити в гірше становище.
“Оптимісти чекають 30-40% (списання), песимісти 40-50-75%. Особисто я очікую, що списання буде, орієнтуюся на 40%”, – повідомив експерт агентству. За його словами, пропозиції про списання на рівні 70-75% суперечать заявам Мінфіну про плани повертатися на ринок.
Демків додав, що не очікує, що Мінфін здійснюватиме платежі за євробондами (погашення + виплату відсотків) до 2027 року, хоча є оптимісти, які бачать простір для цього в DSA.
“За варанти не знаю, чи потраплять вони в периметр реструктуризації. Були повідомлення, що за гарантованим боргом (“Укренерго”) інвестори хочуть заблокувати реструктуризацію, щоб ці папери не включили до периметра”, – зазначив також аналітик групи ICU.
За словами Паращія, дуже правильно, що МВФ для аналізу боргової стійкості України виключив борги перед Росією в розмірі близько $3,6 млрд (основна сума боргу), бо всім очевидно, що Україна не буде їх повертати або обслуговувати.
“У чому я бачу проблему розрахунку МВФ (не переймаючись питанням про 82% у 2028 році) – так це сам розрахунок державного боргу на 2028 рік. Якщо порахувати всі боргові надходження України, які прогнозує сам МВФ, а також врахувати всі курсові різниці, то в мене виходить, що державний і гарантований борг України на кінець 2028 року становитиме приблизно 87,3% від ВВП”, – додав керівник аналітичного відділу Concorde Capital.
Він пояснив, що за таких розрахунків Україні для досягнення співвідношення 82% боргу до ВВП у 2028 році потрібно буде зменшити борг не на $21 млрд, а менш ніж на $9 млрд (або приблизно $6,4 млрд цього року).
“Тобто різниця/похибка прогнозу виходить досить відчутна для суми потенційного списання – більш ніж удвічі. Чим пояснює МВФ цю різницю – не до кінця зрозуміло, окрім того, що він там запланував якісь умовні зобов’язання та “інше” на еквівалент 4,3% від ВВП”, – вказав Паращій.
На думку Демківа, позитивна реакція власників українських єврооблігацій на публікацію оновленого меморандуму з МВФ, що виразилася в подорожчанні вартості паперів у середньому на 10% – до 30-38 центів за долар, пов’язана з поліпшенням МВФ оцінки боргу України на кінець минулого року з 87,1% ВВП до 82,9% ВВП.
“Якщо значення боргу покращується, то менше потрібно списати. І ще один момент, який дехто відзначав, – це те, що формулювання за параметром борг до ВВП стало трохи м’якшим: від “must” до рекомендованого значення”, – пояснив аналітик ICU, додавши, що на таку позитивну реакцію могло вплинути також виділення коштів ЄС та поліпшення перспектив отримання коштів від США у квітні.
Як повідомлялося, МВФ в оновленому меморандумі за підсумками третього перегляду програми з Україною зазначив, що “для рішучого відновлення прийнятного рівня боргу та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів знадобиться досить глибоке врегулювання боргу”. Фонд додав, що навіть за такого “глибокого врегулювання” відновлення стійкості боргу також потребуватиме суттєвого бюджетного коригування та виняткового фінансування з боку донорів.
У документах відсутня пряма згадка про бажаність часткового списання боргу, натомість МВФ заявляє про необхідність знизити держборг до 2028 року до 82% ВВП і до 65% ВВП у 2033 році, тоді як за базовим сценарієм він буде в ці роки більшим відповідно майже на 9 відсоткових пунктів і майже на 6 відсоткових пунктів.
Серед цілей реструктуризації також заявлено, що валові потреби у фінансуванні мають становити в середньому 8% ВВП у постпрограмний період (2028-2033 роки).
Як додаткові цілі під час реструктуризації, окрім зниження боргу до 82% ВВП до 2028 року, зазначено також полегшення потоку обслуговування боргу за зовнішніми зобов’язаннями до 1-1,8% ВВП (від $1,9 млрд у 2024 році до $3,5 млрд у 2027 році).
Згідно з матеріалами третього перегляду, офіційні органи України та їхні консультанти з боргу завершують технічну роботу з метою розроблення боргової операції, яка відповідає цілям програми із забезпечення стійкості боргу. Вони планують представити кредиторам початкові пропозиції найближчим часом, що відповідає їхньому наміру завершити реструктуризацію до середини року і до закінчення терміну мораторію боргу в серпні 2024 року.
“У рамках врегулювання (treatment) зовнішнього комерційного боргу, яке ми плануємо завершити до середини 2024 року, ми прагнутимемо до отримання адекватного полегшення потоків боргових операцій, зокрема від реструктуризації зовнішнього комерційного боргу, у 2024 році й у наступний період відповідно до параметрів програми”, – зі свого боку заявили українські можновладці в оновленому меморандумі про фінансову та економічну політику.
Як повідомлялося, напередодні затвердження МВФ наприкінці березня 2023 року нової чотирирічної програми розширеного фінансування для України EFF на $15,6 млрд Група офіційних кредиторів України (“Паризький клуб”) за результатами зустрічі за участю представників МВФ і СБ надала фінансові гарантії для цієї програми. Вони передбачають на період її дії (2023-2027 роки) продовження паузи (standstill) з виплат Україною боргу країнам Групи. Умовою такого відтермінування є аналогічні дії з боку приватних зовнішніх кредиторів України, переважно власників єврооблігацій.
Днями агентство Reuters повідомило, що зарубіжні власники єврооблігацій України ведуть переговори про формування комітету кредиторів для ведення діалогу щодо реструктуризації, який може розпочатися напередодні весняних зборів МВФ, початок яких заплановано на 17 квітня у Вашингтоні.
Державний Укрексімбанк (Київ) і один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) наприкінці січня уклали договори про довгострокову реструктуризацію заборгованості фінансових зобов’язань компанії, повідомила прес-служба фінустанови у вівторок.
“Завдяки цьому сторони забезпечили, з одного боку, працюючий актив і повернення коштів державному банку, а з іншого – прийнятний рівень фінансового навантаження одного з лідерів ринку, що дає можливість для його успішного функціонування”, – повідомляється на сайті держбанку.
Генеральний директор агрохолдингу Андрій Вадатурський зазначив, що Укрексімбанк є найбільшим кредитором компанії, співпраця з яким стартувала 27 років тому.
Він, зокрема, нагадав, що раніше завдяки підтримці “Укрексімбанку” “Нібулон” зумів побудувати морський перевантажувальний термінал у Миколаєві, а в 2013-2014 роках було зафіксовано найбільший кредитний портфель компанії перед банком – $165 млн, що, за його словами, “характеризує рівень співробітництва і взаєморозуміння, якого ми досягли за попередні роки і підтвердили зараз під час реструктуризації”.
“Переконаний, що зараз не варто чекати допомоги з-за кордону, слід шукати підтримку і розуміння на нашій території. Ми цю підтримку знайшли в наших українських банках, які є втіленням державної політики”, – констатував Вадатурський.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
За даними Національного банку України, на 1 листопада 2023 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (255,01 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) домовився про реструктуризацію кредитного договору з OTP Bank, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
“Ми вдячні банку за швидкість ухвалення рішення і конструктивний підхід у вирішенні питання реструктуризації фінансових зобов’язань компанії в такі непрості для української економіки часи”, – сказала фінансовий директор зернотрейдера Iryna Levkivska.
При цьому в “Нібулоні” зазначили, що долучення ще одного банку з іноземним капіталом до запропонованих умов реструктуризації ще раз підкреслює довіру іноземних фінансових установ до компанії та українського бізнесу загалом.
Як повідомлялося, раніше “Нібулон” домовився з “Кредобанком” про реструктуризацію умов кредитного договору, який було подовжено на шість років із пільговою відсотковою ставкою та відстрочкою погашення основного боргу. Аналогічного договору про пролонгацію кредиту на 6 років досягнуто з Creditwest Bank Ukraine (АТ Вест Файненс Енд кредит Банк). Договір про довгострокову реструктуризацію фінансових зобов’язань підписано з АБ “Укргазбанк”.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
НАК “Нафтогаз України” в п’ятницю покращив пропозицію місячної давності про реструктуризацію євробондів, за якими він допустив дефолт влітку минулого року, основні зміни торкнулися облігацій з погашенням у 2022 році.
Згідно з презентацією на сайті “Нафтогазу”, пропонується підвищити відсоткову ставку за єврободнами-2022 з дати схвалення пропозиції з 7,375% до 7,65% річних, а також до 15 квітня разом із простроченими відсотками виплатити 5% основної суми боргу.
Водночас “Нафтогаз” за євробондами-2022 пропонує відтермінувати виплату 50% основного боргу на два роки – до 19 липня 2024 року, решти 50% – до 19 липня 2025 року, тоді як у лютому він пропонував погасити весь випуск 19 липня 2024 року.
Щодо відтермінування погашення євробондів-2026 пропозиція залишилася колишньою: 50% – на рік, до 8 листопада 2027 року і ще 50% – до 8 листопада 2028 року.
Виплату відсотків за євробондами-2022, належних на 19 січня 2023 року, 19 липня 2023 року і 19 січня 2024 року, пропонується перенести до 19 липня 2024 року. За євробондами-2026 з 8 листопада 2022 року, 8 травня 2023 року, 8 листопада 2023 року і 8 травня 2024 року – на 8 листопада 2024 року.
“Нафтогаз” хоче залишити за собою право як достроково погасити прострочені, так і капіталізувати їх.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Євраз-ДМЗ”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, провело реструктуризацію ремонтних підрозділів підприємства для оптимізації їхньої роботи.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, замість двох цехів – фасонно-ливарного і ремонту металургійного устаткування, а також служби головного механіка – створено спеціалізований цех ремонту металургійного устаткування з 1 грудня поточного року. До його складу увійшли дільниця з ремонту металургійного устаткування, дільниця з ремонту та виготовлення додаткового устаткування, дільниця фасонно-ливарна, механо-електрослужба та бюро планування виробництва. Керівником нового підрозділу призначено головного механіка підприємства Олександра Виливаного.
Уточнюється, що змінити структуру ремонтних підрозділів вирішили з метою їх оптимізації.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Ексглава Національного банку Валерія Гонтарева вважає за доцільне в ситуації війни Росії проти України піти на реструктуризацію зовнішнього державного боргу та домовитися з інвесторами про перенесення платежів на п’ять-десять років.
“Що ще потрібно зробити Мінфіну, і цікаво послухати, чому він на це не йде, це реструктуризувати наш зовнішній борг”, – сказала вона в інтерв’ю “НВ”.
У 2014-2015 роках Україна вже пережила реструктуризацію держборгу, нагадала Гонтарева.
“Зараз же нам теж важливо вийти до інвесторів, які нас, до речі, чудово розуміють і підтримують, і попросити про репрофайлінг. Тобто просто перенести наші платежі на п’ять-десять років, за нормальним графіком, просто щоб зняти з нас бюджетне навантаження. Ніхто не називатиме це дефолтом”, – пояснила Валерія Гонтарева.
Ексглава центробанку уточнила, що Україна у 2022 році має здійснити виплати за держборгом у розмірі $5 млрд, з яких $2 млрд уже потрібно виплатити у вересні.
“І, на мій погляд, етично неправильно брати гроші в одних інвесторів і виплачувати іншим, тим більше, що інші готові допомогти нам реструктуризувати наші борги та розуміють, у якій ми ситуації”, – додала Гонтарева.
Раніше глава Міністерства фінансів Сергій Марченко неодноразово називав питання реструктуризації та списання боргів недоцільними. За його словами, Україна і надалі планує обслуговувати свої боргові зобов’язання, а пропозиції, що час від часу звучать про реструктуризацію держборгу, можуть зашкодити планам. Міністр фінансів наголосив, що це питання досить чутливе: “Можна скористатися моментом, але в подальшому нам це дуже зашкодить”. Марченко зазначив, що на найближчу перспективу не бачить жодних проблем з обслуговуванням зовнішнього боргу, зокрема, за травень усі зовнішні виплати України – трохи більше ніж $200 млн, те саме стосується червня, липня, серпня. “Так, постане питання вересня: на нас чекає виплата $900 млн за єврооблігаціями. Ми зараз над цим працюємо, але я не хотів би говорити, що ми готуємо якесь рішення чи готові щось пропонувати”, – наголосив міністр.
