Як повідомляє Fixygen, ПрАТ “Харківський тракторний завод” (ХТЗ) 8 травня 2026 року проведе загальні збори акціонерів, повідомляється в системі розкриття інформації емітентів.
Згідно з повідомленням товариства, збори відбудуться дистанційно шляхом опитування, а перелік акціонерів, які мають право на участь у них, буде складено станом на 5 травня 2026 року.
До порядку денного включено розгляд висновків аудиторського звіту суб’єкта аудиторської діяльності за 2022 рік та затвердження заходів за результатами його розгляду. Акціонери також планують затвердити результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2022 рік і визначити порядок покриття отриманих збитків.
Проєктом рішення передбачено прийняти до відома висновки аудиторського звіту ТОВ “Стандарт-Аудит” щодо аудиту фінансової звітності ХТЗ за 2022 рік, а також використовувати рекомендації аудитора в подальшій діяльності. Збитки, отримані за результатами діяльності товариства, пропонується покрити за рахунок прибутків майбутніх періодів.
На сайті ХТЗ у розділі інформації для акціонерів розміщено повідомлення про збори 8 травня, бюлетень для голосування та повідомлення про кількість акцій станом на 21 квітня 2026 року.
ПрАТ “Харківський тракторний завод” зареєстровано у Харкові, його основний вид діяльності – виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства. За даними Опендатабота, код ЄДРПОУ компанії – 05750295, статутний капітал становить 4,35 млн грн, директором є Олексій Ніколаєнко. Виторг ХТЗ за 2025 рік, за даними сервісу, становив 272,94 млн грн, чистий прибуток – 241,86 млн грн, активи на кінець 2025 року – 873,41 млн грн.
За даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2025 року 91,7667% акцій ХТЗ належало кіпрській UGDC Holding Limited. У 2016 році група DCH повідомляла, що її президент і власник Олександр Ярославський придбав контрольний пакет акцій Харківського тракторного заводу.
Як повідомляє Fixygen, Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, оголосив проведення загальних зборів акціонерів за підсумками роботи у 2022-2024 роках, зокрема планує затвердити порядок покриття отриманих збитків.
Згідно з оголошенням про проведення зборів 27 березня, планується, зокрема, затвердити звіти генерального директора та наглядової ради (НР) про діяльність підприємства у 2022-2024 роках, затвердження аудиторських висновків, а також припинення повноважень і обрання нового складу НР.
У проєкті рішення зборів зазначається, що отримані за ці роки збитки планується покрити за рахунок прибутків від господарської діяльності у майбутніх періодах.
В повідомленні не наводяться показники фінансової діяльності ХТЗ у 2022-2024 роках. За даними ресурсу YouControl, 2022 року завод отримав 50 млн грн збитку та 123 млн грн чистого доходу (роком раніше відповідно 138,3 млн грн та 476 млн грн), 2023 року – 14,6 млн грн чистого прибутку та 199,2 млн грн чистого доходу, 2024 року – 359 млн грн збитку та 300 млн грн чистого доходу.
Як повідомлялося, Господарський суд Харківської області 23 липня 2025 року відкрив процедуру превентивної реструктуризації приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” (ПрАТ “ХТЗ”).
Підприємство звернулося з проханням відкрити процедуру через фінансові труднощі. ХТЗ має кредиторську заборгованість на загальну суму 2,29 млрд грн, яку не може погасити, що свідчить про нестійкий фінансовий стан.
В грудні того ж року затверджено план превентивної реструктуризації, який передбачає виплату боргів протягом трьох років і трьох місяців (до 17 березня 2029р.).
Харківський тракторний завод виробляє трактори з 1931 року, у 2016 році його придбала група DCH Олександра Ярославського. У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, планує ініціювати процедуру превентивної реструктуризації.
Згідно з оприлюдненою у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) повідомленні про загальні збори акціонерів товариства 9 травня, це єдине питання, що внесено в його порядок денний.
Подробиці у повідомленні не наведені.
Процедура превентивної реструктуризації запроваджена законом “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023”, що набув чинності 1 січня поточного року.
Превентивна реструктуризація закріпила можливість підприємств відновлювати свою фінансову стійкість до настання стану неплатоспроможності. Закон надає більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами.
Як повідомлялося, акціонери ХТЗ у червні 2020 року ініціювали досудову санацію товариства у зв’язку із загрозою неплатоспроможності, а у серпні того ж року суд затвердив план досудової санації строком на два роки.
У липні 2022 року ХТЗ звернувся до суду із проханням про внесення змін до плану санації та затвердження його у новій редакції, обґрунтовуючи це введенням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами Харкова, що призвело до повної зупинки заводу та неможливості розрахунків із контрагентами.
Суд 1 серпня 2022 року затвердив новий план досудової санації та продовжив досудову санацію на три роки.
У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Спеціалізація ХТЗ, заснованого 1930 року, – виробництво тракторів і спецтехніки для робіт у сільському та комунальному господарствах, будівництві. Завод не повідомляє результатів своєї фінансово-господасрької діяльності.
За даними проєкту Claroty Project, ХТЗ завершив 2024 рік зі збитком 359 млн грн супротив 14,6 млн грн чистого прибутку роком раніше, за зростання чистого доходу на 50,6% – до 300 млн грн. Поточні зобов’язання зросли до 1,7 млрд грн з 251,7 млн грн , але довгострокові скоротились з 1,2 млрд до 86 млн грн.
