Аналіз боргової стійкості (DSA) України, здійснений Міжнародним валютним фондом (МВФ) у рамках третього перегляду програми розширеного фінансування EFF, передбачає часткове списання боргу для досягнення такої стійкості, тож, імовірно, таке списання буде одним із пунктів очікуваної найближчим часом пропозиції України про реструктуризацію єврооблігацій, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” аналітики.
“МВФ бачить наш державний борг стійким при коефіцієнті борг/ВВП на рівні 82% у 2028 році. При цьому МВФ прогнозує, що без реструктуризації держборг України зросте до 91,2% ВВП 2028 року, – а отже, для досягнення стійкості Україні варто зменшити цей борг на 9,2% від ВВП, або приблизно на $21 млрд”, – зазначив керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
“Із цього можна зробити висновок, що МВФ бачить потенціал списання державного боргу цього року приблизно на $15 млрд. Це дуже велика сума, якщо врахувати, що основним об’єктом такого списання мають стати єврооблігації, загальна сума випуску яких становить $21,2 млрд”, – зазначив він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що меморандум написаний розпливчасто, що з нього не можна чітко визначити параметри реструктуризації, і кожен може там побачити те, що хоче, проте ринок чекає на списання боргу, “хіба що окрім якихось суперпереможливо налаштованих”.
За його словами, можливо, Фонд навмисне дає такий своєрідний люфт для Мінфіну в переговорах, щоб надмірно його не зв’язувати і не поставити в гірше становище.
“Оптимісти чекають 30-40% (списання), песимісти 40-50-75%. Особисто я очікую, що списання буде, орієнтуюся на 40%”, – повідомив експерт агентству. За його словами, пропозиції про списання на рівні 70-75% суперечать заявам Мінфіну про плани повертатися на ринок.
Демків додав, що не очікує, що Мінфін здійснюватиме платежі за євробондами (погашення + виплату відсотків) до 2027 року, хоча є оптимісти, які бачать простір для цього в DSA.
“За варанти не знаю, чи потраплять вони в периметр реструктуризації. Були повідомлення, що за гарантованим боргом (“Укренерго”) інвестори хочуть заблокувати реструктуризацію, щоб ці папери не включили до периметра”, – зазначив також аналітик групи ICU.
За словами Паращія, дуже правильно, що МВФ для аналізу боргової стійкості України виключив борги перед Росією в розмірі близько $3,6 млрд (основна сума боргу), бо всім очевидно, що Україна не буде їх повертати або обслуговувати.
“У чому я бачу проблему розрахунку МВФ (не переймаючись питанням про 82% у 2028 році) – так це сам розрахунок державного боргу на 2028 рік. Якщо порахувати всі боргові надходження України, які прогнозує сам МВФ, а також врахувати всі курсові різниці, то в мене виходить, що державний і гарантований борг України на кінець 2028 року становитиме приблизно 87,3% від ВВП”, – додав керівник аналітичного відділу Concorde Capital.
Він пояснив, що за таких розрахунків Україні для досягнення співвідношення 82% боргу до ВВП у 2028 році потрібно буде зменшити борг не на $21 млрд, а менш ніж на $9 млрд (або приблизно $6,4 млрд цього року).
“Тобто різниця/похибка прогнозу виходить досить відчутна для суми потенційного списання – більш ніж удвічі. Чим пояснює МВФ цю різницю – не до кінця зрозуміло, окрім того, що він там запланував якісь умовні зобов’язання та “інше” на еквівалент 4,3% від ВВП”, – вказав Паращій.
На думку Демківа, позитивна реакція власників українських єврооблігацій на публікацію оновленого меморандуму з МВФ, що виразилася в подорожчанні вартості паперів у середньому на 10% – до 30-38 центів за долар, пов’язана з поліпшенням МВФ оцінки боргу України на кінець минулого року з 87,1% ВВП до 82,9% ВВП.
“Якщо значення боргу покращується, то менше потрібно списати. І ще один момент, який дехто відзначав, – це те, що формулювання за параметром борг до ВВП стало трохи м’якшим: від “must” до рекомендованого значення”, – пояснив аналітик ICU, додавши, що на таку позитивну реакцію могло вплинути також виділення коштів ЄС та поліпшення перспектив отримання коштів від США у квітні.
Як повідомлялося, МВФ в оновленому меморандумі за підсумками третього перегляду програми з Україною зазначив, що “для рішучого відновлення прийнятного рівня боргу та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів знадобиться досить глибоке врегулювання боргу”. Фонд додав, що навіть за такого “глибокого врегулювання” відновлення стійкості боргу також потребуватиме суттєвого бюджетного коригування та виняткового фінансування з боку донорів.
У документах відсутня пряма згадка про бажаність часткового списання боргу, натомість МВФ заявляє про необхідність знизити держборг до 2028 року до 82% ВВП і до 65% ВВП у 2033 році, тоді як за базовим сценарієм він буде в ці роки більшим відповідно майже на 9 відсоткових пунктів і майже на 6 відсоткових пунктів.
Серед цілей реструктуризації також заявлено, що валові потреби у фінансуванні мають становити в середньому 8% ВВП у постпрограмний період (2028-2033 роки).
Як додаткові цілі під час реструктуризації, окрім зниження боргу до 82% ВВП до 2028 року, зазначено також полегшення потоку обслуговування боргу за зовнішніми зобов’язаннями до 1-1,8% ВВП (від $1,9 млрд у 2024 році до $3,5 млрд у 2027 році).
Згідно з матеріалами третього перегляду, офіційні органи України та їхні консультанти з боргу завершують технічну роботу з метою розроблення боргової операції, яка відповідає цілям програми із забезпечення стійкості боргу. Вони планують представити кредиторам початкові пропозиції найближчим часом, що відповідає їхньому наміру завершити реструктуризацію до середини року і до закінчення терміну мораторію боргу в серпні 2024 року.
“У рамках врегулювання (treatment) зовнішнього комерційного боргу, яке ми плануємо завершити до середини 2024 року, ми прагнутимемо до отримання адекватного полегшення потоків боргових операцій, зокрема від реструктуризації зовнішнього комерційного боргу, у 2024 році й у наступний період відповідно до параметрів програми”, – зі свого боку заявили українські можновладці в оновленому меморандумі про фінансову та економічну політику.
Як повідомлялося, напередодні затвердження МВФ наприкінці березня 2023 року нової чотирирічної програми розширеного фінансування для України EFF на $15,6 млрд Група офіційних кредиторів України (“Паризький клуб”) за результатами зустрічі за участю представників МВФ і СБ надала фінансові гарантії для цієї програми. Вони передбачають на період її дії (2023-2027 роки) продовження паузи (standstill) з виплат Україною боргу країнам Групи. Умовою такого відтермінування є аналогічні дії з боку приватних зовнішніх кредиторів України, переважно власників єврооблігацій.
Днями агентство Reuters повідомило, що зарубіжні власники єврооблігацій України ведуть переговори про формування комітету кредиторів для ведення діалогу щодо реструктуризації, який може розпочатися напередодні весняних зборів МВФ, початок яких заплановано на 17 квітня у Вашингтоні.
НАК “Нафтогаз України” в п’ятницю покращив пропозицію місячної давності про реструктуризацію євробондів, за якими він допустив дефолт влітку минулого року, основні зміни торкнулися облігацій з погашенням у 2022 році.
Згідно з презентацією на сайті “Нафтогазу”, пропонується підвищити відсоткову ставку за єврободнами-2022 з дати схвалення пропозиції з 7,375% до 7,65% річних, а також до 15 квітня разом із простроченими відсотками виплатити 5% основної суми боргу.
Водночас “Нафтогаз” за євробондами-2022 пропонує відтермінувати виплату 50% основного боргу на два роки – до 19 липня 2024 року, решти 50% – до 19 липня 2025 року, тоді як у лютому він пропонував погасити весь випуск 19 липня 2024 року.
Щодо відтермінування погашення євробондів-2026 пропозиція залишилася колишньою: 50% – на рік, до 8 листопада 2027 року і ще 50% – до 8 листопада 2028 року.
Виплату відсотків за євробондами-2022, належних на 19 січня 2023 року, 19 липня 2023 року і 19 січня 2024 року, пропонується перенести до 19 липня 2024 року. За євробондами-2026 з 8 листопада 2022 року, 8 травня 2023 року, 8 листопада 2023 року і 8 травня 2024 року – на 8 листопада 2024 року.
“Нафтогаз” хоче залишити за собою право як достроково погасити прострочені, так і капіталізувати їх.
Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) розглядає можливість залучення додаткового фінансування на ремонт автодоріг у поточному році.
“Ми розглядаємо всі можливі варіанти, це, зокрема, і кредитні, і грантові кошти. Ведемо переговори з нашими європейськими партнерами і не лише з ними про залучення коштів із різних джерел. Поки говорити про якісь конкретні рішення та проекти рано, але гадаю, що вже за місяць ми зможемо предметно озвучити фінальну стадію переговорів та суми, які зможемо залучити до кінця цього року”, – заявив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” перший заступник голови “Укравтодору” Андрій Івко.
Він зазначив, що навіть після узгодженого відстрочення виплат з євробондів міжнародні партнери готові йти назустріч у питаннях залучення “Укравтодором” додаткового фінансування.
“Навіть у мирному житті це звичайні практики як у державному, так і у приватному секторі. У нас форс-мажор, триває найбільша війна на європейському континенті, тому нам йдуть назустріч. І реструктуризація дозволить нам легше переносити те, що сьогодні відбувається. Маю на увазі – з фінансової точки зору”, – наголосив він.
Як повідомлялося, з 11 серпня 2022 року “Укравтодор”, який розмістив у червні минулого року під гарантії держави дебютні єврооблігації на $700 млн з погашенням у 2028 році зі ставкою 6,25%, отримав згоду власників цих паперів на відстрочку виплат відсотків за ними та перенесення строку їхнього погашення на два роки.
НЕК “Укренерго” оголосила пропозицію для інвесторів щодо зміни умов випуску “зелених” облігацій сталого розвитку на суму $825 млн з прибутковістю 6,875% та терміном погашення у листопаді 2026 року, повідомила компанія.
Згідно з її повідомленням, на сайті компанії в четвер, зокрема, пропонується перенести дату погашення єврооблігацій на 24 місяці – на листопад 2028 року.
Купонні виплати за єврооблігаціями, оплата яких здійснюється протягом 24 місяців, починаючи з наступної дати виплати відсотків, також пропонується перенести на 2028 рік, зазначають у НЕК “Укренерго”.
При цьому зазначається, що перенесення пропонується здійснити за умов продовження нарахування відсотків за ставкою купона на 6,875% та з можливістю капіталізації відстрочених сум наприкінці цього періоду.
За словами голови правління НЕК Володимира Кудрицького, який цитується у повідомленні, рішення інвесторів очікується до 9 серпня.
Відстрочка виплат з євробондів дозволить Україні в найближчі два роки заощадити $2,5 млрд, повідомив голова Мінфіну Сергій Марченко.
“Тільки у вересні ми мали платіж $1,4 млрд. А загалом йдеться про потенційну економію для бюджету в найближчі два роки в $2,5 млрд. Що ми робитимемо далі, буде зрозуміло після того, як ми зможемо перемогти у війні”, – сказав він в ефірі національного телемарафону у середу ввечері.
Він зазначив, що Україна запропонувала інвесторам відстрочку виплат тіла кредиту та відсотків за 13 випусками.
“Ситуація турбулентна, нам потрібен час для перепочинку”, – зазначив Марченко.
Він також наголосив, що після повернення оподаткування імпортних товарів Мінфін розраховує на збільшення надходжень від митниці на 6-7 млрд грн на місяць, до 20 млрд грн щомісяця.
Як повідомлялося, добровільно відкласти на 14 місяців виплати за ВВП-варантами, що припадають на 2023 рік, обмежити можливу суму виплат у 2025 році 0,5% ВВП за 2023 рік, продовжити термін обігу цих інструментів на рік і одночасно дати право повністю або частково викупити їх у 2024-2027 році пропонує власникам ВВП-варантів уряд України.
Група кредиторів України у складі Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та США підтримують і настійно рекомендують власникам єврооблігацій України прийняти її пропозицію про відстрочку виплат та погашення на два роки, а також переглянути умови щодо ВВП-варантів.
Продовжити термін обігу всіх єврооблігацій на 24 місяці, а також відстрочити на такий самий термін сплату відсоткового доходу за ними має намір уряд України, відповідну постанову Кабінету міністрів №805 від 19 липня оприлюднено на його сайті у середу.
“Угоди з державним боргом у 2022 році здійснюються у строк до 15 серпня 2022 р. шляхом внесення до умов випуску облігацій … за погодженням із власниками облігацій…”, – йдеться у документі.
Згідно з ним, “кінцева дата погашення кожних облігацій (а щодо облігацій 2017 року ⸺ кожна дата погашення частини облігацій 2017 року) відстрочується строком на 24 місяці з відповідної кінцевої дати погашення облігацій”.
“Всі дати сплати процентного доходу за облігаціями, що настають після здійснення угод, відстрочуються на строк у 24 місяці з кожної відповідної дати сплати процентного доходу (а щодо облігацій 2018 першої серії ⸺ усі дати сплати процентного доходу за цими облігаціями відстрочуються 2 р.)”, – наголошується в ухвалі.
Протягом цих 24 місяців відсотковий дохід за облігаціями продовжує нараховуватись за існуючими ставками, а на суму нарахованого основного відсоткового доходу нараховується додатковий процентний дохід за тими самими ставками.
“У будь-який час протягом зазначеної відстрочки сукупна сума нарахованих основного процентного доходу та додаткового процентного доходу (сума доходу власників) на підставі окремого рішення Кабінету Міністрів України може сплачуватись власникам облігацій частково (або) повністю”, – йдеться у документі.
Так само в кінці зазначеної відстрочки не виплачена на той момент сума доходу власників може бути виплачена власникам у повному обсязі або шляхом додаткового випуску відповідних облігацій.
“Сума доходу власників розраховується Мінфіном з урахуванням, зокрема, інформації, наданої суб’єктами господарювання, залученими Мінфіном для надання агентських, консультаційних або інших послуг у зв’язку з угодами, і не може перевищувати 3000 млн. доларів США (спільно для всіх облігацій, що оплачуються в доларах) США) та 300 млн євро (спільно для всіх оплачуваних у євро)”, – сказано в постанові.
