Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з 16 лютого 2023 року і на період дії воєнного стану дозволила профучасникам ринку відмовитися від розрахунку і подачі пруденційних нормативів, а також зупинила правозастосування за цим напрямком.
“Чинним залишається інструмент, запроваджений під час дії воєнного стану – норматив ліквідності активів”, – ідеться в повідомленні регулятора на його сайті в четвер.
Водночас НКЦПФР пом’якшила норматив ліквідності активів: тепер із 1 січня 2023 року він становить щонайменше 0,1, із 1 березня – щонайменше 0,3 і з 1 жовтня цього року – щонайменше 0,5. Під час його введення у вересні минулого року було заявлено, що з 1 січня 2023 року нормативне значення ліквідності активів має становити не менше ніж 0,3, з 1 липня – не менше ніж 0,5 і з 1 січня 2024 року – не менше ніж 1.
Тоді передбачалося, що для профучасників, які отримуватимуть ліцензію після 1 січня 2023 року, цей норматив уже буде на рівні щонайменше 1, однак тепер достатньо і 0,5.
“НКЦПФР зробила черговий крок для зменшення навантаження на професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків. Комісія розраховує, що нововведення сприятиме дотриманню фінансової стабільності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, об’єктивній та регулярній оцінці активів та фінансового стану професійних учасників і захисту прав інвесторів”, – наголошується в релізі.
Комісія вказала, що вимоги щодо подання звітних даних і провадження у справах про порушення вимог законодавства відновляться через 90 днів після завершення дії воєнного стану.
Усі перераховані вище зміни закріплені рішенням НКЦПФР №153 від 15 лютого цього року.
Норматив ліквідності активів розраховується за формулою, яка включає грошові кошти, облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики, фінансові інструменти та зобов’язання професійного учасника щодо мінімального розміру початкового капіталу, встановленого законодавством для відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Розрахунок та подання нормативу ліквідності здійснюється з 1 січня 2023 року та здійснюється інвестфірмами, компаніями з управління активами та депозитарними установами – станом на кінець кожного робочого дня, іншими профучасниками – станом на кінець останнього дня кожного місяця.
Українські IT-компанії залучили близько $1 млрд венчурних інвестицій 2022 року, головним чином, це були інвестиції іноземних компаній, тоді як активність більшості українських компаній з інших секторів, які інвестували в розвиток IT до війни, впала до нуля, повідомив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
“Чітко цифру не назву. Можу припускати, що до $1 млрд минулого року доходила (цифра венчурних інвестицій в IT) навіть в умовах повномасштабної війни”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, з початку війни інтерес венчурних інвесторів до сектору різко знизився, проте влітку активність відновилася. Зокрема, було засновано Blue&Yellow Heritage Fund (перший венчурний фонд американської компанії Venture Capital для роботи з українськими IT-проектами – ІФУ) на $50 млн. Також відомо про кілька зарубіжних фондів, готових інвестувати понад $10 млн кожен, додав заступник міністра.
“Я не бачу сьогодні в Україні людей, які б виділяли на це кошти. Уявіть, до війни ті ж самі “ДТЕК”, “Метінвест” мали групи, які займалися інноваціями, інвестиціями. Однак, я не думаю, що на тлі того, скільки об’єктів постраждало через повномасштабне російське вторгнення, ці групи мають фінансування. Аналогічні проєкти мали компанії “Київстар”, Vodafone, група Пінчука. Зараз більшість проєктів згортається”, – зазначив Борняков.
Він додав, що близько $15 млн вдалося залучити як гранти і донати. Приблизно $0,5 млн грантової підтримки надали партнери з USAID CEP, WNISEF, GIST, EIT Raw materials, YEP. Близько $40 млн від початку повномасштабної війни оцінює свій внесок Google, гранти сервісами надавали також Microsoft і Amazon.
У ТОП-3 напрямки, що викликають інтерес у інвесторів, за словами Борнякова, входять web3, mil-tech, штучний інтелект.
Заступник міністра не став робити прогнозів щодо можливих інвестицій, які можуть бути виділені для IT-сфери в Україні 2023 року, зазначивши, що “багато чого залежатиме від ситуації з військовими діями”.
“Однак, з ініціативою, яку ми запускаємо (mil-tech стартапи), якщо все робити правильно, можна залучити навіть більше коштів (ніж у 2022 році)”, – сказав він.
МЗС України подякувало державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого і сталого миру в Україні”, яка була ухвалена напередодні ввечері.
“Генеральна Асамблея висловила рішучу підтримку важливості відновлення всеосяжного, справедливого і стійкого миру в Україні на принципах, закладених у Статуті ООН. Ми вітаємо, що бачення шляху досягнення миру в Україні, запропоноване президентом України Володимиром Зеленським в українській Формулі миру, знайшло чітке відображення в ухваленій сьогодні резолюції”, – йдеться в коментарі, оприлюдненому в четвер увечері.
У МЗС зазначили, що Генасамблея підтвердила свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, і визначила подальші кроки, спрямовані на припинення агресії Росії, відновлення миру й територіальну цілісність України та глобальну.
“Резолюція поновлює заклик Росії невідкладно вивести всі війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів і припинити бойові дії”, – наголосили у відомстві.
Також ідеться, що важливим підсумком стало те, що ООН визнала необхідність гарантування відповідальності за злочини відповідно до норм міжнародного права, скоєні на території України.
“Ми дякуємо державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції, яка стане важливим кроком на шляху до подальшого втілення Формули миру президента Володимира Зеленського задля відновлення миру та територіальної цілісності й суверенітету України”, – заявили в МЗС.
Як повідомлялося, у четвер, 23 лютого, в рамках оновленої 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії РФ проти України 141 держава проголосувала “ЗА” ініційовану Україною резолюцію “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні”.
Розширити бізнес у поточному році планують 76% українських підприємців, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“76% підприємців планують розширення бізнесу в поточному році. Незважаючи на всі виклики та кризи. Українські підприємці – основа успішної економіки. Основа для майбутнього відновлення і відродження нашої держави”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
Прем’єр також нагадав, що 28 тис. підприємств залучено до мобілізаційних завдань, для того, щоб армія і критичні потреби були забезпечені.
Експорт товарів у січні-жовтні 2022 р. за найважливішими позиціями та відносно аналогічного періоду 2021 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Два підрозділи ЗСУ отримали і випробували українські БПЛА від виробника “Небесна кара”, призначені для розвідки в тилу та коригування артилерійського вогню в режимі реального часу. Дрони були придбані на донати українських вболівальників під час ексклюзивних трансляцій топових спортивних подій – їх організовував Parimatch Ukraine у співпраці з благодійним фондом KOLO. За 4 трансляції футбольних і баскетбольних матчів вдалося зібрати 630 000 грн, на які і придбали 4 безпілотні комплекси.
БПЛА від українського виробника “Небесна кара” вже знаходяться в руках наших захисників і залучені до розвідувальної роботи. Зокрема, допомога надійшла 30-їй ОМБр на миколаївському напрямку та підрозділу Американського піхотинця. Серед характеристик моделі – дальність польоту до 30 км навіть в умовах радіоелектронної боротьби, швидкість, маневреністю та передача високоякісної картинки. Це дає змогу розвідникам вдало обходити РЕБи та передавати максимально точну інформацію артилеристам перед ураженням цілі.
Придбання дронів стало можливим завдяки сотням спортивних вболівальників з України та з-за кордону. Поціновувачі спорту донатили на потреби ЗСУ в прямому ефірі під час чотирьох трансляцій. А саме, футбольних матчів “Дніпро-1” – “Шахтар” і “Челсі” – “Арсенал”, а також баскетбольних поєдинків Нідерланди – Україна та Україна – Ісландія.
Трансляції відбулися завдяки Parimatch Ukraine. Компанія також запросила до коментування зіркових гостей зі світу спорту – Олександра Шовковського й Олександра Денисова. І залучила до співпраці відомі спортивні платформи, які займаються ексклюзивними трансляціями для спортивних фанів – FootballHub, Setanta Sports та Футбол 2.0.
“Наша команда втілювала проєкти, які дозволяють обєднати спортивних вболівальників і зібрати більше коштів для потреб українських військових. За кожним з таких проєктів – реальна допомога ЗСУ. Допомогти вистояти та перемогти, як і раніше, залишається для нашої компанії завданням №1”, – зазначила Наталія Гілевич, CEO Parimatch Ukraine.
Своєю чергою благодійний фонд KOLO виступив співорганізатором народного збору. “Нестандартні колаборації дозволяють знаходити нові шляхи допомоги ЗСУ. Цього разу нам вдалося посилити захисників розвідувальними дронами. Така співпраця конвертується в нові здобутки для української армії. Чим більше їх буде, тим краще військовим”, — підсумував представник KOLO
Нагадаємо, у 2022 році бренд Parimatch надав допомогу ЗСУ на 386 млн гривень, на 9,3 млн з яких було придбано та передано на передову 41 дрон.
