Україна цього року може отримати щонайменше п’ять біометанових заводів, вважає голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“Дуже позитивно розвивається тема біометану. Минулого року встигли ухвалити базовий законопроєкт (№5464 від 21 жовтня 2021 року). Також подорожчав природний газ, і зараз вигідніше робити біометан, ніж пускати біогаз на електрику. Компанії в цьому зацікавлені, і я думаю, що цього року ми побачимо щонайменше п’ять біометанових проєктів”, – сказав Гелетуха на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
Він зазначив, що реалізація такої кількості проектів під час війни буде позитивним сигналом, а після війни Україна буде здатна будувати до сотні таких заводів на рік.
Гелетуха уточнив, що вже в найближчі лютневі дні перший завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік запустить у Чернігівській області компанія “Галс-Арго”. Крім того, компанія має запустити також проєкт потужністю 10 млн куб. м у Київській області.
Як пояснив голова БАУ, у “Галс-Арго” є п’ять діючих біогазових установок, які виробляють електрику, але економічно вигідніше виробляти біометан.
Гелетуха додав, що ще три очікувані цього року проєкти потужністю 3 млн куб. м, 25 млн куб. м і 50 млн куб. м реалізують інші компанії. Один із заводів побудовано з нуля, чотири переобладнано на виробництво електрики з біогазу.
Крім того, голова БАУ повідомив, що сьогодні, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку, готовий розглядати кредити під біометанові проєкти на відміну від проєктів із виробництва “зеленої” електроенергії, оскільки оплати за неї нестабільні з боку компанії “Гарантований покупець”.
Він пояснив, що виробники біометану не залежать від “ГарПоку”, а також мають потенційну можливість його експорту. Водночас Галетуха назвав це питання “поки що дискусійним”.
“Зараз діє заборона на експорт природного газу, але біометан таким не є. Тому Міненерго щодо виробників біометану обіцяє не створювати жодних проблем, а внести запропоновані його партії (коли вони будуть) у квоту, яка дозволяється на експорт. Тобто обіцяє квотувати без обмежень”, – пояснив керівник БАУ.
При цьому він зазначив, що європейські компанії звертаються до асоціації із запитом щодо можливого експорту українського біометану, але очікують “і на перший біометан, і на сигнали від уряду, чи зможе він потрапити до Європи”.
“Це буде позитивний прецедент”, – резюмував Гелетуха.
Він додав, що українському бізнесу експорт біометану цікавіший за продаж його на внутрішньому ринку, оскільки в Європі платять так звану премію за поновлюваність, тобто за скорочення викидів парникових газів.
“Всередині України такої премії немає, а вона досить цікава. Готовність європейців її платити пов’язана з податком на викиди СО2 в розмірі EUR80 за тонну. Європейці готові купити дорожче біометан, щоб не платити цей податок”, – описав ситуацію Гелетуха.
Як повідомлялося, у липні 2022 року Регіональна газова компанія та агрохолдинг “Галс Агро” (власник ТОВ “Городище-Пустоварівська аграрна компанія”) уклали договір про приєднання біометанового заводу в Чернігівській області до газорозподільних мереж. Тоді повідомлялося, що на початку 2023 року готується перше в Україні фізичне приєднання потужностей заводу до газорозподільних мереж. Крім чернігівського проєкту, РГК анонсувала на друге півріччя 2023 року підключення до газорозподільних мереж другого біометанового заводу – у Вінницькій області.
У жовтні 2022 року РГК, “Галс Агро” і нідерландська STX Commodities B.V. підписали меморандум про співпрацю з метою продажу першого в Україні біометану в Європу.
“Ми поступово розвиваємо свій проєкт і зараз виходимо на фінальну стадію – планування продажу біометану в ЄС, що дасть нам змогу стабільно працювати і планувати розширення обсягів виробництва”, – заявив тоді директор “Галс-Агро” Сергій Кравчук.
ТОВ “Діоніс Біогаз Енерджі” (“Діоніс БГЕ”, Київ), яке запустило в середині лютого 2022 року новий біогазовий комплекс встановленою потужністю 4,5 МВт, також заявляло про інтерес до біометану.
Україна та Єгипет розглядають можливість реалізації спільних логістичних проєктів у галузі АПК, зокрема створення логістичного хаба в Єгипті для поставок українського зерна.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, відповідні домовленості досягнуто під час зустрічі очільника міністерства Миколи Сольського та надзвичайного і повноважного посла Арабської Республіки Єгипет в Україні Аймана Ахмеда Мухтара Ельгаммаля.
“Особливу увагу вони приділили детальному обговоренню можливості розширення торговельних відносин між Україною та Єгиптом і поглиблення співпраці в агросекторі. Пан Айман Ахмед Мухтар Ельгаммаль висловив зацікавленість Єгипту в реалізації спільних логістичних агропроєктів. Йдеться, зокрема, про створення логістичного хабу для поставок зерна. Микола Сольський зазначив, що Україна розгляне пропозицію Єгипту”, – зазначається в повідомленні Мінагрополітики.
Також під час зустрічі сторони обговорили реалізацію гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine і роль України в забезпеченні продовольчої безпеки світу.
Як повідомлялося, аналогічне бажання побудувати хаби для імпорту української сільгосппродукції висловили Сенегал, Нігерія та Гана під час візиту делегації Мінагрополітики до африканських країн у січні 2023 року.
Державне агентство Єгипту із закупівлі продовольства (GASC) 6 лютого закупило 60 тис. тонн кукурудзи українського походження. Сільгосппродукцію було закуплено в оператора Egyptian African Co двома партіями по 30 тис. тонн кожна за ціною $323/тонну.
Землетрус, що стався цього тижня, за останніми даними, забрав життя 21 тис. 848 осіб у Туреччині, повідомляє в суботу агентство “Анадолу”.
Воно зазначає, що такі дані озвучив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Днем раніше повідомляли про приблизно 20,2 тис. загиблих.
Згідно з підрахунками західних ЗМІ, загальна кількість жертв землетрусу в Туреччині та Сирії вже перевищила 25 тис. осіб.
Польща розширила можливості використання українських документів, що дозволяють участь у дорожньому русі. Так, водійське посвідчення, видане в Україні, вважається дійсним на території Польщі до 31 грудня 2023 року, навіть якщо термін дії такого посвідчення закінчився, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Це стало можливим після внесення змін до закону “Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави”. Нові норми було ухвалено в Республіці Польща 13 січня 2023 року”, – зазначено в повідомленні пресслужби міністерства в телеграм-каналі.
Зазначається також, що всі громадяни, які в’їхали на територію Польщі на автомобілях на державних реєстраційних номерних знаках України та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане в Україні, можуть вільно пересуватися територією Польщі до 31 грудня 2023 року без виїзду в Україну.
Це стосується всіх громадян України, які легально перебувають на території Польщі, зокрема й тих, хто перебував на території Польщі до 24 лютого 2022 року.
Міжнародний автомобільний пункт пропуску на кордоні з Румунією “Дяківці – Раковець” незабаром розпочне роботу, реконструкцію прикордонної інфраструктури завершено в повному обсязі, повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
“Планована пропускна спроможність пункту на добу – до 300 одиниць транспортних засобів, зокрема 10 автобусів, 1550 громадян, зокрема 500 пішоходів. У пункті пропуску передбачено 6 смуг руху для оформлення транспортних засобів та окрема смуга руху для осіб, які перетинають кордон у пішому порядку”, – вказується в повідомленні.
Згідно з Угодою між урядами України та Румунії визначено цілодобовий режим роботи пункту пропуску для пішохідного, автомобільного (включно з автобусами), крім вантажного, сполучення. На першому етапі пункт пропуску буде відкрито для пропуску порожніх вантажних автомобілів і цистерн, а пізніше залежно від створення необхідних інфраструктурних умов і для переміщення інших типів транспортних засобів і товарів.
Для здійснення пропускних операцій у пункті пропуску “Дяківці” створено окремий структурний підрозділ прикордонників. Персонал відділення пройшов відповідну підготовку і готовий здійснювати прикордонний контроль громадян і транспортних засобів. Усі робочі місця для паспортного контролю обладнані комп’ютерною технікою з доступом до баз даних, а також іншими засобами для ефективного здійснення пропускних операцій.
Після закінчення майже року розв’язаної РФ війни проти України, тільки 9% із майже півтори тисячі світових компаній покинули ринок Росії, зазначає радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
“Серед західних компаній, які залишилися працювати в Росії, найбільшу частку становлять німецькі (19,5%), 12,4% – американські, 7% – японські. Зокрема, залишилися працювати в державі-терористі: METRO, Leroy Merlin, Auchan, Nestle, Unilever, Procter & Gamble, Siemens, Pfizer, Philip Morris, Байєр, Acer, Alibaba, CloudFlare, Societe Generale, Credit Suisse, Lenovo, Asus, Cersanit тощо”, – написав Подоляк у телеграм у суботу.
За його словами, деякі західні банки “взагалі за рік повномасштабної війни отримали надприбутки в Росії”. “Raiffeisen збільшив прибуток у Росії на 313%. За 2022 рік прибуток російської філії склав 474 мільйони євро, і це найбільша сума серед філій Південно-Східної Європи”, – зазначив Подоляк.
Raiffeisen, за його словами, за останній фінансовий рік поповнив російську скарбницю на 94,8 мільйона євро тільки з податку на прибуток. “Сума інших зборів набагато більша. Тобто, це і є податок на війну, на вбивства українців. Ба більше, Raiffeisen визнав псевдореспубліки “Л(Д)НР”, запропонувавши частково мобілізованим кредитні канікули. Його приклад наслідували Citibank, Credit Europe Bank і OTP Bank”, – пише Подоляк.
Він також зазначає, що нещодавно НАЗК визнало американську корпорацію міжнародним спонсором війни. Компанії належать такі дочірні підприємства і бренди, як Gillette, Fairy, Tide, Ariel, Lenor, Mr. Proper, Pampers, Always, Head & Shoulders, Pantene, Old Spice, Hugo Boss, Max Factor тощо.
“Вони не тільки не вийшли з ринку Росії, а й продовжують роботу комбінату побутової хімії, що є найбільшим у світі виробником мийних засобів для P&G, і заводу з виготовлення лез і станків для гоління Gillette”, – підкреслив Подоляк.
Працюючи в Росії, міжнародні компанії платять до російського держбюджету податки, які використовуються для виробництва продукції оборонно-промислового комплексу. Загальна річна виручка цих 1200+ компаній у Росії – майже $290 млрд. Це п’ята частина ВВП Росії, зазначає радник глави Офісу президента України.
Як зазначає Подоляк, компанії також сприяють мобілізаційним заходам у РФ. Згідно з новим російським законодавством, корпорації, що працюють у Росії, змушені сприяти призову працівників до армії та фінансувати їхнє військове спорядження.
“Не вийти з ринку Росії за рік повномасштабної війни – це не випадковість, а свідома позиція… А колективний Захід, чий ринок для міжнародних компаній є пріоритетнішим за Росію, має проявити тверду позицію”, – підсумував Подоляк.
